Рішення № 15658612, 23.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 рокуСправа № 18/5026/959/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в

особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, м. Черкаси

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

м. Черкаси

про стягнення 1 089 грн. 15 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося відкрите акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 1 089 грн. 15 коп., у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №850 від 12 жовтня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 квітня 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11 травня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 29 квітня 2011 року та від 11 травня 2011 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 23 травня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/959/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 12 жовтня 2009 року між відкритим акціонерним товариством “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” (енергопостачальна організація) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (споживач) було укладено договір №850 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Договір укладався на строк по 31 грудня 2009 року, проте строк дії договору сторонами пролонговано на підставі п. 10.4 договору.

Відповідно до п. 1.1. договору енергопостачальна організація взяла на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Як зазначено в позовній заяві, позивачем на виконання умов договору в період з 01 жовтня 2009 року по 01 лютого 2011 року було відпущено відповідачу теплову енергію в кількості 3,06 Гкал, за тарифом 323 грн. 85 коп. за 1 Гкал. + 20% ПДВ на суму 1 189 грн. 15 коп.

Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

-опалення в період опалювального сезону;

-гаряче водопостачання протягом року.

Фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підставі показників приладів обліку.

В додатку №1 до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №850 від 12 жовтня 2009 року вказано, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах: максимальне теплове навантаження Q=0,001 Гкал/год., в тому числі на опалення Q=0,001 Гкал/год. Тариф, який діє на момент заключення договору складає 388 грн. 62 коп. (з ПДВ) за 1 Гкал.

Відповідно п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться:

-розрахунковим способом (до встановлення приладів обліку),

- по приладах обліку.

Згідно розрахунку боргу за поставлену теплову енергію вбачається, що позивач поставив відповідачу теплову енергію в обсязі 3, 06 Гкал, в тому числі: в жовтні 2009 року 0,14 Гкал, в листопаді 2009 року 0,32 Гкал, в грудні 2009 року - 0,33 Гкал, в січні 2010 року 0,33 Гкал, в лютому 2010 року 0,3 Гкал, в березні 2010 року 0,45 Гкал, в квітні 2010 року - 0,16 Гкал, в жовтні 2010 року - 0,05 Гкал, в листопаді 2010 року - 0,32 Гкал, в грудні 2010 року - 0,33 Гкал, в січні 2011 року - 0,33 Гкал.

Однак відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг виконав частково, сплативши позивачу лише 100 грн. 00 коп.

Станом на 20 квітня 2011 року заборгованість відповідача становить 1089 грн. 15 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 6.2 договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно додатку 1 (показань приладу обліку) не пізніше 10 (десятого) числа наступного за розрахунковим місяця.

Отже, відповідач повинен був оплатити вартість спожитої теплової енергії до 10 листопада 2009 року за спожиту теплову енергію в жовтні 2009 року, до 10 грудня 2009 року за спожиту теплову енергію в листопаді 2009 року, до 10 січня 2010 року за спожиту теплову енергію в грудні 2009 року, до 10 лютого 2010 року за спожиту теплову енергію в січні 2010 року, до 10 березня 2010 року за спожиту теплову енергію в лютому 2010 року, до 10 квітня 2010 року за спожиту теплову енергію в березні 2010 року, до 10 травня 2010 року за спожиту теплову енергію в квітні 2010 року, до 10 листопада 2010 року за спожиту теплову енергію в жовтні 2010 року, до 10 грудня 2010 року за спожиту теплову енергію в листопаді 2010 року, до 10 січня 2011 року за спожиту теплову енергію в грудні 2010 року та до 10 лютого 2011 року за спожиту теплову енергію в січні 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію в повному обсязі.

Однак слід зазначити, що позивачем безпідставно зазначено кількість відпущеної теплової енергії в березні 2010 року в обсязі 0,45 Гкал, оскільки згідно рахунку фактури №Р-00002311 від 26 березня 2010 року відповідачу було відпущено лише 0,33 Гкал теплової енергії на суму 128 грн. 24 коп.

В січні 2010 року відповідачу було відпущено теплової енергії в обсязі 0,45 Гкал, що підтверджується рахунками фактурами №Р-00000668 від 27 січня 2010 року та №Р-00001652 від 03 березня 2010 року, проте позивач в розрахунку боргу вказав, що відповідачу було відпущено в січні 2010 року лише 0,33 Гкал.

Оскільки позивачем було безпідставно зараховано 0,12 Гкал відпущеної теплової енергії в січні 2010 року за березень 2010 року, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку 1 042 грн. 52 коп. боргу за спожиту теплову енергію, а в решті вимога позивача про стягнення 46 грн. 63 коп. боргу є необґрунтованою, у звязку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33282969, п/р 2600737817802 в ПАТ “Енергобанк”, м. Київ, МФО 300272 1 042 грн. 52 коп. заборгованості, 97 грн. 63 коп. витрат на сплату державного мита та 225 грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 24 травня 2011 року.