Рішення № 15658494, 16.05.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2011 Справа № 5024/442/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК", м. Херсон,

до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Будмашінвест", м. Херсон,

до відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м. Херсон,

про визнання договору недійсним та стягнення 41 857 грн. 41 коп.,

та за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м. Херсон,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК", м. Херсон,

про визнання права власності,

за участю представників

позивача (первісний позов): Рефлер В.В., директор, протокол № 10 від 17.01.11 р.,

відповідача-1 (первісний позов): на засідання суду не прибув,

відповідача-2 (первісний позов): ОСОБА_1, ю/к, дов. № 255334 від 22.07.08 р.

Позивач за первісним позовом у позовній заяві, з урахуванням заяви (клопотання) від 18.04.2011 р. № 54/1-11 вих. про збільшення розміру позовних вимог, просить визнати Договір купівлі - продажу № 08-34/177 від 25 березня 2008 р. укладений між ВАТ «Будмашінвест»та ВАТ «Укртелеком», недійсним, а також стягнути на користь Позивача з Відповідача-1, Відповідача-2 солідарно кошти у частці, відповідно до ступеня їхньої вини, встановленої судом: 15182,60 грн. - матеріальні збитки; 23375,01 грн. - упущена вигода; 3 000,00 грн. - моральна шкода. Всього: 41857,41 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на положення ст.. ст.. 15, 16, 22, 23, 203, 215-217, 236, 328, 658, 1166, 1167, 1190 Цивільного кодексу України, а також на наступні обставини. На думку позивача за первісним позовом, сторони при укладанні договору купівлі - продажу № 08-34/177 від 25 березня 2008 р. повинні керуватися статтею 658 ЦК України, якою встановлено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. ВАТ «Будмашінвест»підставою набуття ним права власності вказує публічні біржові торги проведені Херсонською товарною біржею "Алмаз" 05.01.2005 р. на підставі Протоколу № 2 та Акту від 05.01.2005 р. щодо продажу: труб азбоцементних діаметр 100 мм, 401 п. м., колодязь з/б 8 шт., кришки колодязя 8 шт., на суму 720,00 грн. зазначених як телефонна каналізація. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14 липня 2009 р. у справі 2/36-ПН-09 апеляційну скаргу ТОВ ВТФ "РВіК" задоволено частково, визнано недійсними біржові торги проведені Херсонською товарною біржею "Алмаз" 05.01.2005 р. на підставі Протоколу № 2 та Акту від 05.01.2005 р. щодо продажу: труб азбоцементних діаметр 100 мм, 401 п. м., колодязь з/б 8 шт., кришки колодязя 8 шт., на суму 720,00 грн. зазначених як телефонна каналізація. Постанова ЗАГС набрала законної сили 14.07.09 р., з моменту її проголошення, в касаційному порядку сторонами не оскаржувалась. В придбаній телефонній каналізації ВАТ було знято вісім телефонних кришок, вивезено у невідомому напрямку, замість них встановлено власні накладні кришки із запірними пристроями, чим обмежено доступ ТОВ «РВіК»до належного йому майна і створено перешкоджання господарській діяльності ТОВ «РВіК». Крім того, листом вих. № 27/16/04 від 23.04.2008 р. Укртелеком повідомив, що на підставі договору № 08-34/177 в односторонньому порядку розриває діючий договір № 25/6-04/1559 і в придбаній телефонній каналізації Укртелекомом було прокладено 401 метр погонний свого телефонного кабелю. Як стверджує позивач за первісним позовом, відповідачем-2 було відключено від телефоної станції "РВіК" існуючі телефони підприємств: «Центр фізичної медицини», ДП «Казамета - Україна», ТОВ «Скарлет -Херсон», ТОВ «Вторметекспорт», з якими у «РВіК»були укладені договори і надавалися послуги зв'язку та переключено телефони вказаних підприємств на свої телефоні станції впродовж 28 місяців. Позивач є оператором з надання послуг фіксованого місцевого зв'язку на території м. Херсона та Херсонській області на підставі ліцензії серії АБ № 222808 від 12.12.2005 року. З травня 2003 р. на підставі пропозиції ТОВ ВТФ "РВіК" та звернень користувачів було проведено телефонізацію підприємств: «Центр фізичної медицини», ДП «Казамета - Україна», ТОВ «Скарлет - Херсон», ТОВ «Вторметекспорт»та були укладені договори. Надавалися оператором «РВіК»послуги зв'язку і щомісячно отримували оплату за надані послуги в розмірі згідно з актами виконаних робіт. За розрахунком позивача за первісним позовом, розмір збитків яких зазнало ТОВ ВТФ "РВіК" у зв'язку зі знищенням 8 кришок - пошкодженням 8 телефонних колодязів складає 13536,00 грн., а збитків яких зазнало ТОВ ВТФ "РВіК" у зв'язку із заповнення каналу телефонної каналізації через самовільне прокладання Укртелекомом кабелів складає 1428,20 грн. Розмір упущеної вигоди, яку поніс Позивач за 28 місяців та за час з січня 2011 по березень 2011 складає 23375,01 грн. Крім того, позивач за первісним позовом оцінює розмір моральної шкоди у сумі 3 000,0 грн.

Представник позивача за первісним позовом в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у первісній позовній заяві.

Представник відповідача-1 за первісним позовом, повідомленого про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідач-2 за первісним позовом у зустрічній позовній заяві просить визнати право власності за ВАТ «Укртелеком», в особі Херсонської філії на рухоме майно, зазначене в договорі купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008 - кабельну каналізацію у складі: труба азбесто-цементна 401 п.м., залізно-бетонні колодязі-8шт., кришки колодязів-8шт., що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська,169. В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач-2 за первісним позовом посилається на положення ст.. ст.. ст. ст. 16, 317, 319, 388, 392 ЦК України, а також на наступні обставини. На думку відповідача-2 за первісним позовом, на момент укладання договору - 25.03.2008, ВАТ «Будмашінвест»було власником майна частини кабельної каналізації та як власник, відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України, мало право вільно розпоряджатися своїм майном, в тому числі здійснити його продаж. ХФ ВАТ «Укртелеком»придбала кабельну каналізацію за відплатною угодою і на момент укладання договору 25.03.2008 не знала та не могла знати про те, що публічні біржові торги від 05.01.2005 будуть визнані недійсними, та те, що ВАТ «Будмашінвест»не буде мати права продажу майна, придбаного на біржових торгах, тому відповідно до п.1 ст. 388 ЦК України відповідач-2 за первісним позовом, на думку останнього, є добросовісним набувачем майна, що є предметом спірного Договору, та відсутні підстави для поверненння майна від добросовісного набувача. ТОВ ВТФ «РВіК», подавши позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу від 25.03.2008 недійсним, фактично не визнає (заперечує) право власності ВАТ «Укртелеком»на придбану ділянку кабельної каналізації по вул. Перекопська,169. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його право власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Та відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового інтересу та одним із способом захисту є визнання права. При цьому відповідно до ст. 216 ЦК України, на яку посилається позивач за первісним позовом, відповідач-2 за первісним позовом повинен повернути майно придбане за договором власнику майна (реституція). Відповідно до ст. 388 ЦК України право витребування повернення майна, придбаного добросовісним набувачем, яким є ВАТ «Укртелеком», є тільки у власника майна та лише за наявності підстав, визначених в ст. 388 ЦК України. На думку відповідача-2 за первісним позовом, ТОВ ВТФ «РВіК»не є власником ділянки кабельної каналізації по вул. Перекопській, 169, а отже не має право вимагати її повернення. Оскільки майно придбане ХФ ВАТ «Укртелеком»за відплатною угодою і на момент укладення Договору остання не знала і не могла знати про те, що придбаває майно у особи, якій не належить право відчуження, підстави витребування майна від добросовісного набувача, на думку відповідача-2 за первісним позовом, відсутні, а єдиним власником рухомого майна - частини кабельної каналізації по вул. Перекопській, 169 у складі: труба азбесто-цементна 401 п.м., залізно-бетонні колодязі-8шт., кришки колодязів-8шт, на сьогоднішній день є ВАТ «Укртелеком», в особі Херсонської філії. Крім того, відповідно до довідки ЄДРПОУ - ВАТ «Консервний комбінат»(первісний власник, що продавав майно) було ліквідовано в травні 2005 року.

Представник відповідача-2 за первісним позовом в ході судового розгляду справи підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом, а також заперечував проти позовних вимог за первісним позовом відповідно до відзиву на первісну позовну заяву посилаючись на наступні обставини. За договором купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008 Відповідач-2 придбав ділянки кабельної каналізації, що знаходяться на вул. Перекопська, 169 та зазначені у схемі до акту прийому-передачі. За даною схемою вбачається, що вказані ділянки знаходяться на території колишнього Консервного комбінату. А відповідно до договору № 25/6-04/1559 від 10.05.2004 (який діяв у 2008 році) Позивач надавав в оренду Відповідачу-2 наступні ділянки кабельної каналізації: від колодязя № 21/1075 кан.1 по вул. Перекопська до колодязя № 24/7312 кан.1 по вул. Перекопська 168А, від колодязя 21/1075 кан.1 по вул. Перекопська, до колодязя 17/1082 кан.1 по вул. Перекопська, 170, вказані ділянки кабельної каналізації не знаходяться на території колишнього Консервного комбінату та не відповідають ділянці кабельної каналізації, що придбана за Договором. На думку відповідача-2 за первісним позовом, вказані договори ні як не взаємопов'язані і в них вказані різні ділянки кабельної каналізації, а договір № 25/6-04/1559 від 10.05.2004 взагалі не стосується предмету спору за позовною заявою. Крім того, на сьогодні договір від 10.05.2004 є не чинним, оскільки Відповідач-2 відповідно до п. 8.2. відмовився від подальшої пролонгації його на 2009 рік, що підтверджено листом № 71/32-18 від 12.11.2008. В первісній позовній заяві, окрім постанови ЗАГСУ по справі № 2/36-Пн-09 позивач посилається на ст. ст. 215-216 ЦК України. Відповідно до п. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин судом може бути визнаний недійсним. Згідно з п. 26 Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними, особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Як стверджує відповідач-2 за первісним позовом, позивач за первісним позовом не є стороною договору купівлі-продажу від 25.03.2008 та не брав участі в біржових торгах від 05.01.2005. А отже позивач при подані первісного позову не довів, що він є заінтересованою стороною, а спірний договір від 25.03.2008 порушує його права. Крім того, як стверджує відповідач-2 за первісним позовом, позивач за первісним позовом вже звертався з позовною завою від 13.10.2008 щодо витребування майна - звільнення приватної власності - телефонної каналізації по вул. Перекопська, 169, а саме: з вимогою повернути шість телефонних люків, відновити герметизацію телефонних люків, прибрати кабелі з телефонної каналізації позивача та усунути перешкоди в користуванні позивачем своїм майном. Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.05.2010 по справі № 15/439-ПН-08, що залишене без змін постановою ЗАГСУ від 10.11.2010 р., позивачу відмовлено в його позовних вимогах. Судом по даній справі було встановлено, що ВАТ "Укртелеком", як власник ділянки кабельної каналізації, придбаної за договором купівлі-продажу кабельної каналізації № 08-34/117 від 25.03.2008 в жовтні 2008 року провів планові робити по заміні шести телефонних люків на люки обладнанні запірними пристроями, по вул. Перекопській 169, на телефонних колодязях № 69050, № 6960, №6961, № 7378, № 7379, № 6964. Також по даній справі було встановлено факт відсутності права власності у ТОВ ВТФ "РВІК" на ділянку кабельної каналізації, що знаходиться по вул.. Перекопська, 169. На думку відповідача-2 за первісним позовом, є безпідставним нарахування позивачем за первісним позовом до відшкодування плати за доступ до кабельної каналізації у сумі 1428,20 грн. та за використання місця в каналі кабельної каналізації у сумі 218,40 грн., оскільки останній не є власником кабельної каналізації в якій прокладено кабель, Відповідач-2 не орендує місце в каналі кабельної каналізації по вул. Перекопська, 169. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про телекомунікації»та п.п. 8,31 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720 споживачі під час замовлення телекомунікаційної послуги мають право самостійно вибрати оператора зв'язку для отримання телекомунікаційних послуг, вид та кількість послуг, а отже зазначені у первісному позові абоненти мали право вибрати будь-якого оператора зв'язку для укладання з ним договору та можуть мати декілька договорів на надання телекомунікаційних послуг з різними операторами зв'язку. Херсонській обласний центр здоров'я, ТОВ «Казамета-Україна», ТОВ «Скарлет-Херсон», ТОВ «Вторметекспорт»звернулись до відповідача-2 за первісним позовом із заявами про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до яких з ними були укладені договори про надання телекомунікаційних послуг та на сьогоднішній день вони є абонентами ВАТ "Укртелеком". А отже, на думку останнього, є хибним твердження позивача за первісним позовом про те, що ВАТ "Укртелеком" самостійно відключив зазначених абонентів від мереж ТОВ ВТФ "РВІК" та переключив їх на свої мережі. На думку відповідача-2 за первісним позовом, позивач за первісним позовом в порядку ст. 33 ГПК України не довів яким чином порушено його право у зв'язку з укладанням договору купівлі-продажу від 25.03.2008 та не надав жодного доказу того, що він би міг отримати доходи, якщо б Відповідач-1 та Відповідач-2 не уклали спірний Договір купівлі-продажу, тобто яким чином укладання зазначеного Договору могло завдати шкоді його господарської діяльності. А отже, на думку відповідача-2 за первісним позовом, нарахування збитків у сумі 23375,01 грн. (упущена вигода) є неправомірним та не має доказової бази. Перелічені в первісній позовній заяві юридичні особи - стали абонентами відповідача-2 за первісним позовом з власної ініціативи (за заявами) відповідно до укладених з ними договорів про надання телекомунікаційних послуг. А отже, на думку відповідача-2 за первісним позовом, нарахування моральної шкоди в сумі 3000 грн. є неправомірним та не має доказової бази. На думку відповідача-2 за первісним позовом, суд апеляційної інстанції по справі № 2/36-ПН-09 не встановлював факт належності ТОВ ВТФ "РВІК" кабельної каналізації, зазначеної в договорі купівлі-продажу від 25.03.2008 - взагалі не розглядав дане питання. Позивач за первісним позовом стверджує, що він є власником кабельної каналізації, зазначеної в договорі-купівлі продажу № 08-34/177 від 25.03.2008, укладеному між відповідачами за первісним позовом, відповідно до договору купівлі-продажу № 12/1-03 від 29.04.2003, укладеного між ним та ПП ОСОБА_2, але вказані доводи, на думку відповідача-2 за первісним позовом, не відповідають фактичним обставинам справи. Предметом вказаного договору, укладеного між ТОВ ВТФ «РВіК»та ПП ОСОБА_2, була АТСК-100: 200 на 400 номерів 1980р. та кабельні мережі вхідні та вихідні відповідно до Специфікації № 2 (Додаток № 3), в якій окрім даних мереж була зазначена й кабельна (телефонна) каналізація. Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. п. 3.1. та 1.4. даного Договору купівлі-продажу від 29.04.2003, АТСК та кабельні мережі, що зазначені в Специфікаціях ПП ОСОБА_2 повинен був передати Позивачу впродовж одного місяця з дня укладання вказаного договору за актом приймання передачі, але сторонами так і не був складений та підписаний акт передачі лінійно-кабельних споруд (в тому числі кабельної каналізації). На думку відповідача-2 за первісним позовом, предметом Договору купівлі-продажу від 29.04.2003 не може бути купівля-продаж лінійно-кабельних споруд (в тому числі кабельної каналізації), оскільки ПП ОСОБА_2 став власником майна, яке покладено в основу Договору купівлі-продажу від 29.04.2003, згідно договору від 07.05.2002 р., укладеного з ТОВ «Планета-М», предметом якого, в свою чергу, є купівля-продаж автоматичної телефонної станції типу АСК-100;200 на 400 номерів 1980 р. випуску. Ст. 225 ЦК УРСР, чинного на момент укладання вказаного договору купівлі-продажу від 07.05.2002, було встановлено, що право продажу майна, окрім випадків примусового продажу, належить власникові (аналогічне положення закріплено в ст. 658 ЦК України). Підтвердженням реалізації договору купівлі-продажу від 07.05.2002, виключно в межах зазначених предметом договору, є накладна від 16.07.2002 № 433, згідно якої ПП ОСОБА_2 отримав від ТОВ «Планета-М»АТСК-100: 200 на 400 номерів 1980 у складі устаткування з 15 позиціями, в той час, коли лінійно-кабельних споруд (в тому числі кабельної каналізації) в накладній не зазначено. А отже, на думку ВАТ "Укртелеком" ПП ОСОБА_2 не придбавав лінійно-кабельних споруд за договором від 07.05.2002р., а відповідно і не міг їх продати ТОВ ВТФ "РВіК", а тому ТОВ ВТФ "РВіК" отримало за Договором купівлі-продажу від 29.04.2003 тільки АТСК-100: 200 на 400 номерів 1980 р. Факт відсутності документів у Позивача, що підтверджують право власності на лінійно-кабельні споруди (в тому числі кабельну каналізацію) за Договором купівлі-продажу № 12/1-03 від 29.04.2003р. був досліджений та встановлений господарськими судами по справам № 2/217-ПД-06, № 14/276-07, 4/358-ПД-08, 15/439-ПН-08 за участю тих же сторін. В розумінні ч. 2 ст. 35 ГПК України зазначена обставина є встановленим фактом, який не підлягає новому доведенню при вирішенні справи № 5024/442/2011 за участю тих же сторін. Також Позивач посилається на те, що по справі № 15/425-ПД-07, судом було встановлено його право власності на кабельну каналізацію за договором № 12/1-03 від 29.04.2003, але рішення господарського суду Херсонської області по справі № 15/425-ПД-07 в резолютивній частині не містить вказаного висновку.

Представник позивача за первісним позовом в ході судового засідання заперечував проти зустрічного позову, відповідно до відзиву на зустрічну позовну заяву, посилаючись на наступні обставини. На думку позивача за первісним позовом, за результатами проведення публічних біржових торгів складено два Протоколи № 2 від 05 січня 2005 р. різного змісту і один із них включено, як підстава, для укладання оскаржуваного договору купівлі - продажу № 08-34/177 від 25.03.2008 p., посвідченого приватним нотаріусом. Факт затвердження Протоколу № 2 аукціону, має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшого укладання договору купівлі - продажу між продавцем та покупцем, тому: відсутність правовстановлюючих документів, що стосуються об'єкту продажу; наявність двох протоколів датованих одним днем, за одним номером; за одним номером заявки, але з різним переліком майна, що продається; та з різними переможцями, на думку позивача за первісним позовом, дозволяє зробити висновок, що укладено оскаржуваний Договір № 04-34/177 з порушенням вимог чинного законодавства і це є підставою для визнання Договору недійсним, оскільки зміст правочинну не може суперечити нормам Цивільного Кодексу та іншим актам. ТОВ ВТФ "РВіК" вважає саме себе власником майна придбаного за відплатним договором купівлі продажу № 12/1-03, згідно специфікації: кабельної каналізації, кабельних ліній, кінцевих розподільчих пристроїв (РШ), у відповідності із переліком зазначеним в п. 4.2.2. Керівництва з експлуатації.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

25.03.2008між ХФ ВАТ «Укртелеком»та ВАТ «Будмашінвест»укладено договір купівлі-продажу № 08-34/177 (надалі за текстом спірний Договір), що був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі реєстрації нотаріальних дій за № 586 приватним нотаріусом ОСОБА_3 Відповідно до п. 5 Договору ВАТ "Укртелеком" в особі ХФ здійснив 14.04.2008 повну оплату за Договором в сумі 18780,00 грн. з ПДВ, що підтверджено нотаріальною заявою від 15.04.2008, та сторони здійснили передачу майна за актом приймання-передачі від 14.04.2008 відповідно до п. 7 Договору, з визначенням у схемі місця розташування ділянки кабельної каналізації (вул. Перекопська,169).

Після укладання Договору ВАТ "Укртелеком" в особі ХФ, як власник майна, поставив його на власний баланс, що підтверджено балансовою довідкою, інвентарною карткою обліку основних засобів - телефонної каналізації по вул. Перекопська,169 та паспортом кабельної каналізації по вул. Перекопській,169.

ВАТ "Укртелеком" в особі ХФ, як власник майна, здійснює його обслуговування та використовує у своїй господарській діяльності: в жовтні 2008 здійснив планові роботи по заміні шести кришок люків кабельної каналізації на люки з запірними пристроями на телефонних колодязях № 69050, № 6960, № 6961, № 7378, № 7379, № 6964 та в листопаді-грудні 2008 здійснив прокладку кабелю на придбаній ділянці кабельної каналізації.

Позовні вимоги за первісним позовом ґрунтуються на тому, що позивач за первісним позовом, відповідно до договору купівлі-продажу № 12/1-03 від 29.04.2003, укладеного між ним та ПП ОСОБА_2, є власником кабельної каналізації, зазначеної в спірному Договорі купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008, укладеному між відповідачами за первісним позовом. Позивач у первісному позові просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008, оскільки підставою набуття ВАТ «Будмашінвест»(продавець за спірним Договором) права власності є публічні біржові торги проведені Херсонською товарною біржею "Алмаз" 05.01.2005 р. на підставі Протоколу № 2 та Акту від 05.01.2005 р. щодо продажу: труб азбоцементних діаметр 100 мм, 401 п. м., колодязь з/б 8 шт., кришки колодязя 8 шт., на суму 720,00 грн. зазначених як телефонна каналізація.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14 липня 2009 р. у справі 2/36-ПН-09 апеляційну скаргу ТОВ ВТФ "РВіК" задоволено частково, визнано недійсними біржові торги проведені Херсонською товарною біржею "Алмаз" 05.01.2005 р. на підставі Протоколу № 2 та Акту від 05.01.2005 р. щодо продажу: труб азбоцементних діаметр 100 мм, 401 п. м., колодязь з/б 8 шт., кришки колодязя 8 шт., на суму 720,00 грн. зазначених як телефонна каналізація. Вказана постанова Запорізького апеляційного господарського суду набрала законної сили, в касаційному порядку сторонами не оскаржувалась.

Позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних обставин.

Позивач за первісним позовом, відповідно до приписів ст.. 33 ГПК України не довів виникнення у нього права власності на майно, зазначене у спірному Договорі.

Предметом договору, укладеного між ТОВ ВТФ «РВіК»та ПП ОСОБА_2 (на який ТОВ ВТФ "РВІК" посилається як на доказ його права власності на майно зазначене у спірному Договорі), є АТСК-100: 200 на 400 номерів 1980р. та кабельні мережі вхідні та вихідні відповідно до Специфікації № 2 (Додаток № 3), в якій, окрім даних мереж, була зазначена й кабельна (телефонна) каналізація. Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. п. 3.1. та 1.4. даного Договору купівлі-продажу від 29.04.2003, АТСК та кабельні мережі, що зазначені в Специфікаціях ПП ОСОБА_2 повинен був передати Позивачу впродовж одного місяця з дня укладання вказаного договору за актом приймання передачі, але сторонами так і не був складений та підписаний акт передачі лінійно-кабельних споруд (в тому числі кабельної каналізації).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, за спірним Договором купівлі-продажу № 08-34/177 від 25.03.2008 Відповідач-2 за первісним позовом придбав ділянки кабельної каналізації, що знаходяться на вул. Перекопська, 169 та зазначені у схемі до акту прийому-передачі. За даною схемою вбачається, що вказані ділянки знаходяться на території колишнього Консервного комбінату. А відповідно до договору № 25/6-04/1559 від 10.05.2004 (який діяв у 2008 році і на який посилається позивач за первісним позовом в обґрунтування позовних вимог) позивач за первісним позовом надавав в оренду відповідачу-2 за первісним позовом наступні ділянки кабельної каналізації: від колодязя № 21/1075 кан. 1 по вул. Перекопська до колодязя № 24/7312 кан.1 по вул. Перекопська 168А, від колодязя 21/1075 кан.1 по вул. Перекопська, до колодязя 17/1082 кан.1 по вул. Перекопська, 170, вказані ділянки кабельної каналізації не знаходяться на території колишнього Консервного комбінату та не співпадають з ділянками кабельної каналізації, що придбана за спірним Договором.

Судом не приймаються до уваги посилання сторін, як на доказ встановлення або відсутності права власності на предмет спірного Договору, на рішення господарського суду Херсонської області у справах за участю ВАТ "Укртелеком" та ТОВ ВКФ "РВІК", в резолютивній частині яких відсутні відповідні висновки, оскільки встановлення права (як спосіб судового захисту) не є тотожним встановленню судом певного факту (як обставина, що позбавляє обов'язку доведення).

Крім того, звертаючись з позовом на захист своїх майнових прав позивач просить визнати недійсним правочин в якому він не брав участі, посилаючись на положення ч. 2 ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною в якому така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірний правочин закону, оскільки зазначені у ст. 216 вказаного Кодексу наслідки недійсності правочину стосуються сторін за правочином і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна.

Захист прав позивача можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного кодексу України.

Вказана позиція співпадає з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові від 27.09.05 р. по справі № 13/529-ПД (05/474) та правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у ч. 3 п. 27.3. рекомендацій президії ВГСУ від 27.06.07 р. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

В первісній позовній заяві позивач також вимагає відшкодувати йому завдані збитки, у зв'язку з викраденням відповідачем-2 за первісним позовом шести телефонних люків кабельної каналізації, які на його думку, були зняті на належній позивачу ділянці кабельної каналізації. Разом з тим, позивач за первісним позовом вже звертався з позовною завою від 13.10.2008 щодо витребування майна та звільнення приватної власності - телефонної каналізації по вул. Перекопська,169, у якій вимагав: повернути шість телефонних люків, відновити герметизацію телефонних люків, прибрати кабелі з телефонної каналізації та усунути перешкоди в користуванні майном. Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.05.2010 по справі № 15/439-ПН-08, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції від 10.11.2010, ТОВ ВТФ "РВІК" відмовлено в його позовних вимогах. Судом по даній справі було встановлено, що ВАТ "Укртелеком", як власник ділянки кабельної каналізації, придбаної за договором купівлі-продажу кабельної каналізації № 08-34/177 від 25.03.2008 в жовтні 2008 року провів планові робити по заміні шести телефонних люків на люки обладнанні запірними пристроями по вул. Перекопській, 169, на телефонних колодязях № 69050, № 6960, №6961, № 7378, № 7379, № 6964. В розумінні ч. 2 ст. 35 ГПК України правомірність заміни люків Відповідачем-2 за первісним позовом є встановленим фактом, який не підлягає новому доведенню при вирішенні справи № 5024\442\2011, а тому позивач за первісним позовом безпідставно вимагає стягнути збитки у розмірі вартості зазначених люків в сумі 13536,00 грн.

Також є безпідставною позовна вимога за первісним позовом щодо відшкодування плати за доступ до кабельної каналізації у сумі 1428,20 грн. та за використання місця в каналі кабельної каналізації у сумі 218,40 грн., оскільки позивач за первісним позовом не довів права власності на кабельну каналізацію в якій прокладено кабель, і відповідач-2 за первісним позовом не орендує місце в каналі кабельної каналізації по вул. Перекопська, 169.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про телекомунікації»та п. п. 8.31. «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720 споживачі під час замовлення телекомунікаційної послуги мають право самостійно вибрати оператора зв'язку для отримання телекомунікаційних послуг, вид та кількість послуг, а отже зазначені абоненти мали право вибрати будь-якого оператора зв'язку для укладання з ним договору та можуть мати декілька договорів на надання телекомунікаційних послуг з різними операторами зв'язку. Зазначені у первісному позові абоненти звернулись до ВАТ "Укртелеком" в особі ХФ із заявою про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до яких з ними ВАТ "Укртелеком" в особі ХФ були укладені договори про надання телекомунікаційних послуг. Відповідно є необґрунтованим твердження ТОВ ВТФ "РВІК" про те, що відповідач-2 за первісним позовом самостійно відключив зазначених абонентів з мереж позивача за первісним позовом та перевів їх на свої мережі, і як наслідок є безпідставною позовна вимога за первісним позовом щодо стягнення матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 23375,01 грн. та моральної шкоди в сумі 3000 грн.

ТОВ ВТФ «РВіК», подавши позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу від 25.03.2008 недійсним, не визнає право власності ВАТ "Укртелеком" на придбану за спірним Договором ділянку кабельної каналізації по вул. Перекопська, 169. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Та відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового інтересу, одним із способом захисту є визнання права.

Право власності ВАТ «Укртелеком», в особі Херсонської філії на майно, що є предметом спірного Договору, підтверджується договором купівлі-продажу № 08-34/177, укладеним між ХФ ВАТ «Укртелеком»та ВАТ «Будмашінвест», підстави для визнання якого недійсним на даний час відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підлягають поверненню відповідачу-2 за первісним позовом зайво оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3.Визнати право власності за Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії (ідентифікаційний код - 01188661, адреса - 73000 м. Херсон, пр. Ушакова, 41, р/рахунок - 260012199 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 352093) на рухоме майно, зазначене в договорі купівлі-продажу № 08-34/117 від 25.03.2008 року - кабельну каналізацію у складі: труба азбесто-цементна 401 п.м., залізно-бетонні колодязі - 8 штук, кришки колодязів - 8 штук, що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК" (ідентифікаційний код - 19228415, адреса - 73000 м. Херсон, вул. Горького, 22/8, р/рахунок - 26002870938021 в Одеській філії Укрсоцбанку, МФО 328016) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії (ідентифікаційний код - 01188661, адреса - 73000 м. Херсон, пр. Ушакова, 41, р/рахунок - 260012199 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 352093) 188грн.00коп. витрат по сплаті державного мита. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Видати Відкритому акціонерному товариств "Укртелеком" в особі Херсонської філії (ідентифікаційний код - 01188661, адреса - 73000 м. Херсон, пр. Ушакова, 41, р/рахунок - 260012199 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 352093) довідку на повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "23" травня 2011 р.