Рішення № 15658385, 17.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

17 травня 2011 року справа № 5020-436/2011

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Коровай”

(вулиця Ялтинська, 5б, місто Київ, 02099)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99000)

про стягнення 16164,80 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивач не зявився;

відповідач не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Коровай” звернулось у господарський суд міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за поставлений товар 16164,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на статтю 526 Цивільного кодексу України та невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №0016 від 25.05.2009 щодо оплати вартості поставленого позивачем товару.

Відповідач явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 29-32, 42-45).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

З урахуванням вищевикладеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши в сукупності надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Коровай” (Постачальник) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Покупець) 25.05.2011 уклали договір поставки № 0016 (далі Договір) (а. с. 13-14).

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, вказаний в специфікації, яка є невідємною частиною договору, а Покупець зобовязується приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що предметом поставки є товар, найменування якого зазначено у специфікації, яка містить асортиментний перелік та підписана постачальником та покупцем.

Умови поставки передбачають, що поставка Товару здійснюється за попереднім замовленням, товарними партіями, перехід права власності на партію Товару відбувається після отримання Покупцем даного Товару (пункти 4.1, 4.3 Договору).

Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна за поставлену партію Товару зазначається у рахунку або у відповідній товарно транспортній накладній.

Згідно пункту 5.1 Договору Покупець зобовязується здійснити оплату за поставлений Товар впродовж 21-го календарного дня з моменту його отримання, розрахунок за поставлений Товар вважається здійсненним після надходження у повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Позивачем зобовязання за Договором виконувались належним чином, відповідачу був поставлений товар на загальну суму 39744,80 грн., про що свідчать товарно транспортні накладні та акт звірки взаєморозрахунків від 31.10.2010, підписаний сторонами (а.с. 20, 22-25). Однак, відповідачем зобовязання за Договором в частині розрахунків за поставлений позивачем Товар згідно товарно-транспортних накладних №С1-О2329 від 29.08.2009, №С1-О2996 від 14.09.2009, №С1-3447 від 28.09.2009, №С1-О4478 від 29.10.2009 (а.с. 22-25) у строки, зазначені в Договорі, виконані частково, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 16164,80 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норми абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобовязання, що виникають на підставі договору поставки, є господарськими зобовязаннями, до яких застосовуються правила статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України, частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16164,80 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99055, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3, СФ АКБ „Форум”, МФО 384931), або з іншого рахунку на користь Відкритого акціонерного товариства „Коровай” (вулиця Ялтинська, 5б, місто Київ, 02099, ідентифікаційний код 00381350, р/р 2600902084, ВАТ АБ „Укргазбанк, МФО 304621) заборгованість у розмірі 16164,80 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 161,65 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підписН.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 23.05.2011