Рішення № 15658251, 19.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1806/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Мрія», смт. Славсько,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Агровіта», м. Львів,

про розірвання договору та стягнення 42079,28 грн.

За участю представників:

від позивача - Хом»як О.Г. - представник,

від відповідача –не з»явився,

Суть спору: ТзОВ «Мрія», смт. Славсько, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про розірвання договору № 09/10-09 Агро від 09.10.2009 р., укладеного між сторонами у справі, та стягнення з ТзОВ «Агровіта», м. Львів, 33466,5 грн. попередньої оплати, 3439,7 грн. неустойки, 5173,08 грн. інфляційних та трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовані істотним порушенням ТзОВ «Агровіта»умов договору, невиконанням взятих на себе зобов»язань, а також нормами Договору № 09/10-09 від 09.10.2009 р. ст.ст. 193, 220, 224, 230, 232, 320 ГК України, ст.ст. 536, 611, 625, 651, 693 ЦК України.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимог ухвал суду від 01.04.2011 р. та 19.05.2011 р. не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 549, 550, 599, 611, 615, 625, 629, 651, 712 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Між сторонами у справі 09.10.2009 р. Договір № 09/10-09 Агро. Згідно з умовами цього договору відповідач зобов»язувався виготовити для позивача 2-а котла на твердому паливі марки «ЧИЖ», потужністю 60 кВТ та 25 кВТ, і виконати їх монтаж. Термін виконання замовлення - 45 календарних днів з дня передоплати (п. 3.4.). Відповідно до вимог п. 2.3. договору позивач платіжним дорученням № 28 від 12 жовтня 2009 р. перерахував відповідачу 33466,5 грн. Таким чином, обладнання мало бути виготовлене та змонтоване відповідачем до 27.11.2009 р. Як стверджує позивач, станом на день розгляду справи судом відповідач взяті на себе за договором № 09/10-09 Агро зобов»язання не виконав. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвал суду не подано доказів передачі виготовлених за договором котлів позивачу, або ж інших доказів, які б спростовували позовні вимоги. В зв»язку з істотним порушенням відповідачем умов договору позивач відповідно до вимог ст. 188 ГК України 19.04.2011 р. звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору та вимогою повернути суму попередньої оплати за договором. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено істотне порушення Договору № 09/10-09 Агро і він на вимогу позивача на підставі ст. 651 ЦК України підлягає розірванню за рішенням суду.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 33466,5 грн., перерахованих платіжним дорученням № 28 від 12.10.2009 р., обґрунтовані й підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивач у заяві від 18.04.2011 р. (надісланій відповідачу 19.04.2011 р.) вимагав повернути йому 33466,5 грн. Крім цього, згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вказані положення застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. З аналізу норм статей 177 та 190 ЦК України вбачається, що гроші є речами і вважаються майном.

Відповідно до вимог п. 4.3. договору підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1719,86 грн. пені за прострочення виконання робіт протягом 183 днів, оскільки п. 2.1. Договору передбачено сплату позивачем в якості передоплати лише 50 % вартості товару та послуг.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1224,04 грн. процентів за користування передоплатою, від дня, коли товар мав бути переданий, підлягають задоволенню на підставі ч. 3 ст. 693, ч. 2 ст. 712 ЦК України, оскільки до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3949,04 грн. інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України за період прострочення з грудня 2009 р. по лютий 2011 р. задоволенню не підлягають. Вказаною нормою Закону встановлюється відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання, тоді як відповідач зобов»язувався поставити позивачу котли та змонтувати їх. Крім цього, позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути 33466,5 грн. лише 19.04.2011 р.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 84, 85, 116, 121 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта»(70919, м. Львів, вул. Лобачевського, 9, кв. 10, ЄДРПОУ 30052079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»(82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славсько, вул. Шевченка, 3, ЄДРПОУ 25238205) 33466,5 грн. заборгованості, 1719,86 грн. пені, 1224,04 грн. процентів, 364,1 грн. державного мита та 204,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя