Рішення № 15657962, 12.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2011 р. Справа № 10/047-11

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/047-11

за позовомдочірнього підприємства «Полісінтез», м. Бібрка,

Перемишлянський р-н, Львівська область дофізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква простягнення 115605,90 грн. Представники:

від позивача:ОСОБА_2 - довіреність б/н від 30.12.2010 р.;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Полісінтез»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 115605,90 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати поставленого позивачем на підставі видаткової накладної товару, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 84758,46 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 24918,99 грн. інфляційних втрат, 5928,45 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 01.04.2011 р. порушено провадження у справі № 10/047-11 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19.04.2011 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено.

В судових засіданнях 19.04.2011 р. та 12.05.2011 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підставі, викладених у позові.

Відповідач в судові засідання від 19.04.2011 р. та від 12.05.2011 р. не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 01.04.2011 р. та від 19.04.2011 р., направлених на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка підтверджена наданою суду Довідкою з ЄДРПОУ серії АД № 935982; вимоги ухвал суду від 01.04.2011 р. та від 19.04.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем на підставі видаткової накладної № РН-000000320 від 28.03.2008 р. поставлено відповідачу товар, а саме: пінополіуретан (поролон) Т-23/160 1с листи та пінополіуретан (поролон) Т-23/160 1с рул., всього на загальну суму 106258,46 грн.

Отримання відповідачем товару підтверджується його підписом на зазначеній видатковій накладній, де в графі «Отримав»стоїть підпис особи, визначений як - ОСОБА_1

Проте, вартість товару, поставленого позивачем на підставі видаткової накладної № РН-000000320 від 28.03.2008 р., в сумі 106258,46 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.09.2008 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 268 на суму 106258,46 грн., в якій вимагає в строк до 26.09.2008 р., сплатити суму заборгованості.

У відповідь на претензію відповідачем наданий лист б/н та дати, в якому останній просить надати відстрочку щодо погашення суми заборгованості - до 31.10.2008 р.

Крім того, 24.09.2008 р. до позивача звернувся субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3, який просить в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем зарахувати 21500,00 грн., перерахованих 03.03.2008 р. Зазначений платіж прийнятий позивачем, що підтверджено останнім в судовому засіданні.

Залишок вартості товару в сумі 84758,46 грн. залишений відповідачем не сплаченим.

01.02.2011 р. позивач повторно звернувся до відповідача з претензією, надіслання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку № 0415 від 02.02.2011 р., з вимогою в строк до 15.02.2011 р. погасити суму заборгованості у розмірі 84758,46 грн.

Проте, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання 19.04.2011 р. та 12.05.2011 р. не зявився, письмових пояснень чи доказів оплати вартості товару не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 84758,46 грн. за поставлений позивачем на підставі видаткової накладної № РН-000000320 від 28.03.2008 р. товар на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 84758,46 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач, керуючись нормами ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 5928,45 грн. 3 % річних та 24918,99 грн. інфляційних втрат, нарахованих від суми заборгованості за період з 01.11.2008 р. (згідно з листом відповідача про надання відстрочки до 31.10.2008 р.) по 01.03.2011 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми, враховуючи, що доданий до матеріалів справи розрахунок 3 % річних є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 5928,45 грн. 3 % річних визнається судом та підлягає задоволенню.

Крім того, проведеним судом розрахунком інфляційних втрат встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі, що перевищує заявлену позивачем до стягнення, проте суд задовольняє розмір інфляційних втрат в сумі 24918,99 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства «Полісінтез»(81220, Львівська область, Перемишлянський р-н, м. Бібрка, вул. Галицька, 170; код ЄДРПОУ 31373137) 84758,46 грн. заборгованості, 24918,99 грн. інфляційних втрат, 5928,45 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 1156,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 0,01 грн. витрат по сплаті державного мита, недоплачених позивачем при подачі позовної заяви.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов

Повне рішення складено - 18.05.2011 р.