Рішення № 15657948, 16.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2011 р. Справа № 4/057-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Конкорд-Агро", смт Гребінки

до Приватного підприємства Агрофірма "Джерело", с. Розкішна

про стягнення 12 733,32 грн.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1. предст., дов. № 20 від 05.02.2009р.

відповідач не зявився;

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 4/057-11 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Конкорд-Агро" до Приватного підприємства Агрофірма "Джерело" про стягнення 12 733,32 грн., які складають 8815,84 грн. суми основного боргу, 681, 36 грн. Пені, 2590,09 грн. інфляційних втрат, 646, 03 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 16.05.2011р.

Представником позивача в судовому засіданні було подано заяву, в якій останній зазначає, що відповідач частково перерахував суму основного боргу в розмірі 5575, 28 грн., у звязку з чим сума основного боргу на сьогоднішній день складає 3240, 56 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги суду викладені в ухвалі від 11.04.2011 р. не виконав, письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог не подав.

Факт належного повідомлення відповідача підтверджується також наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103227575305, яке отримане відповідачем 19.04.2011р.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті у відповідності із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього представника позивача, суд,

встановив:

01 жовтня 2008 року між Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірма "Конкорд-Агро" (виконавець) та Приватним підприємством «Агрофірма "Джерело" (замовник) було укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт № 21КА-2008, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання виконати наступні види та обсяги сільськогосподарських робіт: обмолот кукурудзи на зерно з подрібненням стеблової маси на площі до 150 га.

Пунктом 3.1. визначено, що вартість робіт, передбачених цим договором, встановлюється за погодженням сторін і передбачена протоколом узгодження договірної ціни, що додається до цього договору та є невідємною його частиною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані роботи, а саме здійснено обмолот кукурудзи на площі 140,1 га, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 24.10.2008р. на суму 55815,84 грн., який скріплений печатками та підписами перших осіб підприємств.

У відповідності до п. 1.2 замовник, зобовязується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку в строки, визначені цим договором.

Однак, відповідач, в порушення умов договору, за вказані роботи в повному обсязі не розрахувався, здійснивши лише часткову оплату (до подачі позову) в розмірі 47000,00 грн., хоча, в свою чергу, роботи відповідачем були прийняті без за уважень.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини другої статті 857 ЦК України, виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Частиною 5 статті 858 ЦК України передбачено, що підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Як вбачається з матеріалів справи та поданої позивачем заяви, відповідач частково перерахував суму основного боргу в розмірі 5575, 28 грн., про що свідчить платіжне доручення № 15 від 07.04.2011р. (копія наявна в матеріалах справи), у звязку з чим суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі ч. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не зявився, доказів, які б свідчили про повну оплату за виконані підрядні роботи не надав, доводів позивача не спростував, а тому, за таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за договором підряду № 21КА-2008 в розмірі 8815,84 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 3240,56 грн.

Крім суми боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 681,36 грн., нараховану за період з 05.10.2010р. по 05.04.2011р.

Згідно п. 4.2. договору, за прострочку оплати виконаних робіт замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки оплати.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та враховуючи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановив, що заявлений розрахунок позивачем пені в розмірі 681,36 грн. здійснений арифметично вірно з урахуванням вищенаведених норм законодавства, та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 2590,09 грн., 3% річних 646,03 грн.

У відповідності до п. 3.3 договору, остаточний розрахунок проводиться на протязі 2 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт або після закінчення строку, встановленого п. 2.7 договору.

Враховуючи викладений пункт договору, позивач правомірно нараховує інфляційні втрати з 27.10.2008р. (акт підписаний 24.10.2008р.), у звязку з чим розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 3% річних з простроченої суми в розмірі 646,03 грн. та 2590,09 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин. суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3240,56 грн. боргу, 2590,09 грн. інфляційних втрат, 646,03 грн. 3% річних, 681,36 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 80, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма "Джерело" (09440, Київська обл., Ставищанський р-н, с. Розкішна, код ЄДРПОУ 30582233) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Конкорд-Агро" (08662, Київська обл.., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул.. Київська, 140, код ЄДРПОУ 30362276) 3240 (три тисячі двісті сорок) грн. 56 коп. боргу, 2590 (дві тисячі пятсот девяносто) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 646 (шістсот сорок шість) грн. 03 коп. 3% річних, 681 (шістсот вісімдесят одну) грн. 36 коп. пені, 127 (сто двадцять сім) грн.. 33 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5575,28 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 18.05.2011р.