Рішення № 15657921, 13.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/54113.05.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська корпорація Автодормостобуд»

Простягнення 11182, 64 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № Д07/2011/04/22-26 від 22.04.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська корпорація Автодормостобуд»про стягнення 11182,64 грн. основного боргу.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав в повному обсязі, а також в порушення умов чинного законодавства здійснював самовільне підключення до системи теплопостачання, внаслідок чого було складено відповідний акт порушень та донараховано відповідачу вартість спожитої теплової енергії, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 11182, 64 грн.

Ухвалою від 25.08.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.09.2009 року.

В судовому засіданні 07.09.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2009 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 25.09.2009 року.

В судовому засіданні 25.09.2009 року, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.09.2009 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 25.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 19.10.2009 року.

Представники сторін в судове засідання 19.10.2009 року не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Позивач просив стягнути з відповідача пяти кратну вартість спожитої без дозволу теплової енергії за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року, при цьому за грудень 2008 року та січень 2009 року розрахунок здійснює згідно тарифів встановлених Розпорядженням КМДА №1662, № 1663 від 27.11.2008 року та № 1780/1 від 25.12.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2009 року на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено провадження у справі № 41/541 до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва повязаної з нею справи № 8/588 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київгума»до Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, треті особи Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»та Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»про визнання нечинними Розпорядженя КМДА №1662, № 1663 від 27.11.2008 року та № 1780/1 від 25.12.2008 року, якими затверджено тарифи щодо визначення вартості наданих послуг.

Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року Розпорядження КМДА № 1662, № 1663 від 27.11.2008 року та № 1780/1 від 25.12.2008 року скасовані, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2011 року на підставі частини 2, статті 4 та частини 3, статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі № 41/541 та призначено її розгляд на 13.05.2011 року.

В судовому засіданні 13.05.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю, а також надав заяву про зміну назви з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Представник відповідача в судове засідання 13.05.2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.05.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”, яка у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 року перейменована в Публічне акціонерне товариства «Київенерго», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київенерго», свідоцтвом про його державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Республіканська корпорація Автодормостобуд»було укладено договір № 521386 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 позивач зобовязувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.

Відповідач в свою чергу, зобовязувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п. 1, 2, 3, 5 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.

Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «Енергопостачальній організації»вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця , або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу майна», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Абонентам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел «Енергопостачальної організації»та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання «Абонента»в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою «Абонентом»тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 5 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ), та платіжну вимогу доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5.1 Договору та звертання-доручення до нього, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом згідно з договірних навантажень.

Як вбачається з матеріалів справи, за період 2007 - 2008рр. та на початку наступного опалювального сезону (2008-2009рр.) відповідач не в повному обсязі сплатив вартість спожитої теплової енергії, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 421, 08 грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Крім того, п. 2.3.7. Договору, встановлено, що за самовільне підключення систем теплоспоживання чи підключення їх перед приладами обліку, абонент зобовязується сплачувати «Енергопостачальній організації»5-кратну вартість, включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої такими системами.

У відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією (далі ПКТЕ) затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

15 квітня 2008 року на підставі наряду на відключення № 3636 обєкт відповідача, розташований за адресою м. Київ, б-р. Лесі Українки, 29 був відключений від теплопостачання у звязку з закінченням опалювального сезону, про що у відповідності до п. 7.4 Правил користування тепловою енергією представником позивача в присутності представника відповідача був складений акт на опломбування № 318 від 15.04.2008 року (який міститься в матеріалах справи).

П. 40 ПКТЕ зазначено, що споживач зобовязаний у міжопалювальний період виконувати обов'язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об'єкта до опалювального періоду або надати рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання.

Як слідує з пояснень позивача, відповідач до початку наступного опалювального періоду (01.10.2008 року) заявку на підключення його обєкту до системи теплопостачання та акт про готовність обєкта до опалювального сезону позивачу не надав, відповідно, енергопостачальна організація наряд на підключення обєкту відповідача до системи теплопостачання у 2008-2009 опалювального періоду не видала, теплову енергію не поставила, нарахування за відповідний період не здійснила.

02.04.2009 року при обході теплових пунктів РГ УТРМ 2 було виявлено самовільне підключення обєкта споживача до тепломереж без наряду на підключення, розташованого по вул. Л.Українки, 29, про що був складений акт № 2020537 про самовільне підключення (долучено до матеріалів справи), з якого вбачається що за період з 01.10.2008 року по 01.04.2009 року відповідачем відбулося споживання теплової енергії без дозволу енергопостачальної організації.

Відповідно до п. 30 ПКТЕ теплопостачальна організація відповідно до договору має право припиняти постачання теплової енергії споживачеві у разі самовільного підключення споживача до системи теплопостачання.

Керуючись п. 30 ПКТЕ представником енергопостачальної організації в присутності представника споживача, усунуто порушення, шляхом припинення постачання теплової енергії від центрального опалення, зазначений факт підтверджується актом на опломбування № 147 від 02.04.2009 року.

Згідно до п. 23 ПКТЕ розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 2.3.7. Договору, за самовільне підключення систем теплоспоживання чи підключення їх перед приладами обліку, абонент зобовязується сплачувати «Енергопостачальній організації»5-кратну вартість, включаючи тарифну, за кількість теплової енергії, спожитої такими системами.

Позивач керуючись п. 23 ПКТЕ та п. 2.3.7. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 5-кратну вартість заборгованості за самовільне споживання теплової енергії за період з 01.10.2008 року по 01.04.2009 року та за один день 02.04.2009 року, що складає 10761, 56 грн. в т.ч. ПДВ.

Отже, загальна сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача складає 11182, 64 грн., з яких 421, 08 грн. заборгованість за теплову енергію за опалювальний період 2007-2008рр. та 10761, 56 грн. заборгованість за спожиту без дозволу теплову енергію.

Суд встановив, що позивач при розрахунку вартості спожитої теплової енергії застосовував тарифи згідно нечинних розпоряджень, внаслідок чого за вказаний період завищив вартість спожитої теплової енергії, що в свою чергу впливає на кінцеве сальдо розрахунків та суму боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що вартість спожитої теплової енергії позивач визначав за тарифами затвердженими Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1662, № 1663, від 27.11.2008 року, № 1780/1 від 25.12.2008 року, які скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року, як такі, що не відповідають законам та Конституції Україні.

Згідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

З урахуванням наведеного, господарський суд приходить до висновку, що розпорядження, які визнані Указом Президента такими, що суперечать законодавству, не можуть застосовуватись судом з дати їх прийняття.

Таким чином, слід застосовувати тарифи встановлені попереднім розпорядженням, а саме № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд здійснивши перерахунок вартості самовільно спожитої теплової енергії приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, а тому підлягає частковому задоволенню в розмірі 7106, 23 грн., з яких 6685, 15 грн. заборгованості за самовільне споживання теплової енергії та 421, 08 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за опалювальний період 2007-2008рр.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська корпорація Автодормостобуд»(місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Промислова, 12, фактична адреса: м. Київ, б-р. Л. Українки, 29, код ЄДРПОУ 31837187) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 7106 (сім тисяч сто шість) грн. 23 коп. основного боргу, 71 (сімдесят одна) грн. 06 коп. державного мита та 149 (сто сорок девять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяО.М. Спичак Дата підписання рішення 20.05.2011 р.