Рішення № 15657740, 10.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/12510.05.11 За позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 7779618,84 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Цурка Н.О.,

від відповідача Слюсар С.А.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2011 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

На підставі ст. 25 ГПК України судом проведено заміну позивача його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Київенерго”.

Позивач зазначав, що між ним як правонаступником Підприємства “Київські кабельні мережі ВЕО “Київенерго” та відповідачем як правонаступником підприємства по експлуатації каналізаційних мереж м. Києва укладено договір № 97 від 10 січня 1991 р. на використання електричної енергії, змінений додатковою угодою від 21 грудня 2009 р., згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній –оплачувати її вартість.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом грудня 2010 –лютого 2011 років електричну енергію, заборгувавши йому станом на 1 березня 2011 р. 7309143,29 грн., з яких 7009222,08 грн. за активну електричну енергію, 299921,21 грн. за реактивну електричну енергію.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 135714,51 грн., три проценти річних з простроченої суми 53414,67 грн., пеню 281346,37 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність прострочення з його боку.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 січня 1991 р. між Підприємством “Київські кабельні мережі” і Публічним акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал”, як правонаступником підприємства по експлуатації каналізаційних мереж м. Києва укладено договір № 97 на використання електричної енергії. На підставі наказів Міністерства енергетики та електрифікації України №№ 31 від 17 лютого 1995 р., 177 від 31 серпня 1995 р. перше підприємство реорганізоване на Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго”.

21 грудня 2009 р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду, якою указаний договір викладено у новій редакції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19 жовтня 2010 р. у справі № 42/289 укладено додаток № 2 “Порядок розрахунків” до вищевказаного договору між сторонами в редакції згідно листа № 048-61-8388 від 12 липня 2010 р., окрім абз. 1 п. 1, який викладено в наступній редакції: “Розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається календарний місяць”.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, частково відповідача, наявними у справі копіями вказаних договору, додаткової угоди, рішення господарського суду.

За умовами згаданого договору позивач зобов’язався продавати відповідачу для забезпечення потреб його електроустановок з дозволеною потужністю у визначених точках продажу, а останній –оплачувати вартість використаної електричної енергії.

Порядок обліку електричної енергії та розрахунків за неї врегульований розділом 7 договору та додатком № 2 до цього договору. Зокрема, передбачено, що споживач (відповідач) здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи звітами відповідача про використану ним електричну енергію за грудень 2010-лютий 2011 років, рахунками позивача на оплату електричної енергії стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом указаного періоду електричної енергії вартістю 7009222,08 грн., нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 200921,21 грн., а всього за договором –7309143,29 грн.

Згідно з наявними у справі документами рахунки на оплату електричної енергії за договором відповідач отримував від позивача у день подачі звітів про використану електричну енергію: за грудень 2010 року –30 грудня 2010 р., січень 2011 року –31 січня 2011 р., лютий 2011 року –28 лютого 2011 р..

Суд вважає, що строки платежів, визначені у спірному договорі операційними днями, відповідають банківським (робочим) дням, протягом яких банківські установи проводять розрахункові операції. Таким чином, оплату за наданими рахунками відповідач повинен був провести за грудень 2010 року –не пізніше 10 січня 2011 р., січень 2011 року –7 лютого 2011 р., лютий 2011 року –7 березня 2011 р.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 7309143,29 грн. боргу.

Вимоги про стягнення неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягають частковому задоволенню з урахуванням заявлених вимог та фактичного періоду прострочення, яке мало місце через 5 робочих (банківських) днів з дня отримання відповідачем відповідних рахунків, а не з 1 числа наступного за розрахунковим місця, з чого виходив позивач у своєму розрахунку.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 129366,88 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 29653,08 грн. три проценти річних з простроченої суми, 153207,63 грн. пені.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 7309143,29 грн. боргу, 129366,88 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 29653,08 грн. три проценти річних з простроченої суми, 153207,63 грн. пені, 24981,29 грн. витрат по оплаті державного мита, 231,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар