Рішення № 15657252, 23.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.11 р. Справа № 7/71

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію 315396, 74 грн., боргу за реактивну електроенергію 15574, 52 грн., інфляційних 5169, 46 грн., 3% річних 1199,99 грн., пені 6199, 94 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - дов.

від відповідача: ОСОБА_2 - дов.

У судовому засіданні 28.05.2009р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 17.06.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення боргу за активну електроенергію 315396, 74 грн., боргу за реактивну електроенергію 15574, 52 грн., інфляційних 5169, 46 грн., 3% річних 1199,99 грн., пені 6199, 94 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №31 від 01.11.2005р. з протоколом розбіжностей, додатками та додатковими угодами; рішення господарського суду Донецької області №20/415пд від 03.05.2006р.; рахунки за листопад 2010р. січень 2011р.; довіреності від 01.12.2010р., від 01.01.2010р.

10.05.2011р. позивач надав через канцелярію суду клопотання про заміну його правонаступником Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”. Клопотання позивача розглянуто та ухвалою суду від 10.05.2011р. Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” замінено на правонаступника Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

Відповідач у відзиві та у судовому засіданні суму основного боргу визнав в повному обсязі, просить відмовити у стягненні інфляційних та 3% річних, надав клопотання про зменшення суми пені на 50%.

Позивач проти вказаного клопотання заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства.

Склад суду неодноразово змінювався. Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.05.20111р. справа №7/71 передана на розгляд судді Сгара Е.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ „Донецькобленерго”, правонаступником якого є позивач по справі, та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №31 від 01.11.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей, додатками, додатковими угодами.

Згідно п.9.5 Договору, він укладається на термін до 31 грудня поточного року і може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

Відповідно до п.7 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за договором у листопаді 2010р. січні 2011р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передачі за вказаний період, а також відповідачем. Відповідач свої зобовязання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У звязку з викладеним у відповідача перед позивачем виник борг за активну електроенергію в сумі 315396, 74 грн., за реактивну електроенергію 15574, 52 грн., який підтверджено матеріалами справи, визнано відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 07.12.2010р. по 28.02.2011р. 3% річних у сумі 1199, 99 грн. та інфляційні у сумі 5169, 46 грн.

Заперечення відповідача проти стягнення інфляційних та 3% річних судом до уваги не приймаються з огляду на той факт, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України визначає відповідальність за порушення грошового зобовязання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобовязання.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно такі додаткові зобовязання є заходами відповідальності за порушення основного зобовязання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобовязання.

Оскільки у відповідача перед позивачем наявна сума заборгованості по сплаті за спожиту активну та реактивну електроенергію, яка, у тому числі, визнана відповідачем у повному обсязі, то позивач має право звернутися за захистом своїх порушених прав та заявити вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом згідно чинного законодавства та відповідно складають:

3% річних 1199,99 грн.;

інфляційні 6901,26 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 5169, 46 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1199, 99 грн. та інфляційних у сумі 5169, 46 грн. підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 07.12.2010р. по 28.02.2011р. пеню у сумі 6199, 94 грн.

Пеня перерахована судом, нарахована позивачем арифметично вірно, згідно умов Договору та приписів діючого законодавства.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, те, що 80% споживачів це населення, дебіторська заборгованість якого складає 7648,8 тис.грн., надав витяг про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, довідку про наявність значної заборгованості перед іншими юридичними особами (біля 600 наказів на загальну суму 92022021,42 грн.).

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на той факт, що позивач по справі є субєктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є комунальним підприємством 80% споживачів якого становить населення, на підприємстві значиться значна дебіторська заборгованість, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 4 959,95 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають, у звязку зі зменшенням стягуваної суми пені судом.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, -6, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення боргу за активну електроенергію 315396, 74 грн., боргу за реактивну електроенергію 15574, 52 грн., інфляційних 5169, 46 грн., 3% річних 1199,99 грн., пені 6199, 94 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 260323091293 ОПЕРВ в філії Донецького обласного управління ВАТ „Державний ощадбанк України”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131179) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 315396, 74 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26002303751417 в банк.відділенні „Докучаєвське” філії ГУ ПАТ „Промінвестбанк” в Донецькій обл.., МФО 334635, ЄДРПОУ 00131179) заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у сумі 15574, 52 грн., пеню у сумі 4 959,95 грн., 3% річних у сумі 1199, 99грн., інфляційні у сумі 5169, 46грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПЫБ м.Гррлывка, МФО 334464) державне мито у сумі 3436, 00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.05.2011р.

Суддя Сгара Е.В.