Рішення № 15656396, 16.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

16 травня 2011 року справа № 5020-517/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-517/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Свена-К”

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»

про стягнення заборгованості за оренду нежитлового приміщення в розмірі 177622,50 грн,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 30.03.2011;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.01.2009;

Суть спору:

06.04.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю “Свена-К” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»про стягнення заборгованості в розмірі 177622,50 грн, яка складається із суми основного боргу 165 173,00грн (у тому числі 107700,00 грн - за угодою про погашення заборгованості, 57 473,00 грн - за оренду нежитлового приміщення за період з січня 2010 року по 10.04.2010), 3% річних 3 504,00 грн, інфляційного відшкодування 8945,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.04.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 16.05.2011 представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для подання нових доказів.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом з огляду на те, що ним не обґрунтована неможливість розгляду цієї справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, проте правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін

в с т а н о в и в:

16.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Свена-К” (Орендодавець, далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимум»(Орендар, далі - відповідач) була укладена Угода про погашення заборгованості №1 (далі Угода) відповідно до умов якої Орендар зобовязався протягом семі місяців та не пізніше 01.10.2010 з дня підписання цієї Угоди сторонами, оплатити заборгованість, що виникла з орендної плати за договорами оренди не житлових приміщень №1 від 01.09.2008, №1 від 01.01.2009, №2 від 01.07.2009, за період з 01.09.2008 по 31.12.2009 в сумі 129000,00 грн (арк.с.15-22). Угода вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання зобовязань.

Згідно з пунктом 2.2 Угоди Орендар здійснює оплату щомісячно шляхом перерахування на поточний рахунок Орендодавця грошових коштів в розмірі 18428,57грн не пізніше 20 числа кожного місяця.

01.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Свена-К” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимум»(Орендар) був укладений договір №1 оренди нежитлового приміщення (далі Договір) (арк.с.9-13), відповідно до умов якого Орендодавець зобовязався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування (оренду) відокремлене нежитлове приміщення №5 площею 395 м2, що розташовано на першому поверсі одноповерхової будівлі складу №5 за адресою: м. Севастополь, вул. Соловйова, 10 (далі Приміщення), для використання під торгівлю. Строк дії Договору встановлений з моменту підписання до 01.06.2010.

Згідно з пунктом 3.1 Договору плата за оренду Приміщень є договірної та оплачується Орендарем згідно рахунку, що виставляється, щомісячно не пізніше 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з моменту укладення Договору, до моменту фактичного повернення Приміщень Орендодавцю за актом прийому-передачі.

Відповідно до 3.2 Договору розмір плати за оренду приміщення складає 45 грн (що складає 17 775 грн на місяць). Орендна плата сплачується без готівкою шляхом перерахування Орендарем грошових коштів на рахунок Орендодавця.

Листом від 23.03.2010 за вих.№4 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору у випадку, якщо відповідач не оплатить заборгованість з оренди в строк до 01.04.2010, та звільнити зайняти приміщення та передати їх позивачу в строк до 07.04.2010 (арк.с.23).

10.04.2010 Договір припинив свою дію у звязку з достроковим розірванням за взаємною згодою сторін, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Як зазначив позивач, зобовязання щодо оплати заборгованості за Угодою та оренди за Договором відповідач не виконав, у звязку з чим за ним склалась заборгованість в сумі 107700,00 грн - за угодою про погашення заборгованості, в сумі 57473,00 грн - за оренду нежитлового приміщення за період з січня 2010 року по 10.04.2010.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення заборгованості не визнав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Договір за своєю правовою природою і ознаками є договором оренди нерухомого майна.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Частиною шостою статті 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині першій статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що плата за оренду Приміщень оплачується Орендарем щомісячно не пізніше 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з моменту укладення Договору, до моменту фактичного повернення Приміщень Орендодавцю за актом прийому-передачі.

Відповідно до умов Угоди Орендар зобовязався протягом семі місяців та не пізніше 01.10.2010 з дня підписання Угоди сторонами, оплатити заборгованість, що виникла з орендної плати за договорами оренди не житлових приміщень №1 від 01.09.2008, №1 від 01.01.2009, №2 від 01.07.2009, за період з 01.09.2008 по 31.12.2009 в сумі 129000,00 грн.

Згідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не подав суду доказів оплати у повному обсязі заборгованості з орендної плати за період з січня 2010 по 10.04.2010 та за Угодою у розмірі 165173,00 грн.

Враховуючи те, що своєчасне внесення плати за оренду приміщень є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку, що відповідач має заборгованість за Договором за період з січня 2010 по 10.04.2010 в розмірі 57473,00 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов Угоди, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Угодою в розмірі 107700,00 грн є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних 3504,00 грн та інфляційне відшкодування в сумі 8945,50 грн за прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (арк.с. 7), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3504,00 грн такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційного відшкодування (арк.с. 7-8), суд дійшов висновку про те, що він не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки здійснений без урахування рекомендацій Верховного Суду України (лист Верховного Суду України від 03.04.1997 N62-97р), у звязку з чим суд здійснив власний розрахунок інфляційного відшкодування, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційного відшкодування підлягають задоволенню частково в сумі 8043,83 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?

02.10.2010 - 28.02.20111077001.0353769.50

01.02.2010 28.02.2011177751.0921635.30

01.03.2010 - 28.02.2011177751.0721279.80

01.04.2010 - 28.02.2011177751.0621102.05

11.04.2010 - 28.02.201141481.062257.18

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум» (99007, місто Севастополь, вулиця Миколи Музики, 58 кв. 74, ідентифікаційний код 31005009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Свена-К” (99007, місто Севастополь, проспект Генерала Острякова, 11-А кв. 71, ідентифікаційний код 35781751) заборгованість в розмірі 176720,83 грн, яка складається із суми основного боргу 165 173,00грн (у тому числі 107700,00 грн - за угодою про погашення заборгованості, 57 473,00 грн - за оренду нежитлового приміщення за період з січня 2010 року по 10.04.2010), 3% річних 3504,00 грн, інфляційного відшкодування 8043,83 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1767,21 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційного відшкодування в сумі 901,67 грн - відмовити.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 23.05.2011.