Рішення № 15656280, 13.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2011 р.Справа № 5/17-1040-2011 За позовом: Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах; в інтересах держави в особі, якою є Державне підприємство "Ширяївського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛОРІН"

про стягнення 19 479,19 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_1. довіреність №120 від 14.08.2011 року;

Від позивача: ОСОБА_2. довіреність від 06.04.2011 року;

Від відповідача: не з'явився.

Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах; в інтересах держави в особі, якою є Державне підприємство "Ширяївського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛОРІН" про стягнення 19479,19 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2011 р. було порушено провадження у справі № 5/17-1040-2011.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 13.05.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між Державним підприємством "Ширяївського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛОРІН" 16.09.2010 року був укладений договір №103, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобовязаний поставити, а покупець зобовязується прийняти та сплатити зерно ячмінне, надалі «продукція».

Відповідно до п. 2.1 договору, кількість продукції складає 196680 тон.

Пунктом 3.1 договору №103 від 16.09.2010 року, встановлено, що ціна продукції складає 1550 грн. за одну метричну тону, в т.ч. ПДВ 20 %.

Як зазначено у позовній заяві відповідач за поставлений товар розрахувався не повністю, зокрема не сплатив за продукцію залишок грошових коштів у сумі 16854 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи виписки по рахункам.

У звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість за поставлену продукцію, відповідно до умов договору.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію, в якій просить останнього сплати заборгованість у сумі 16854 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 1162,65 грн., штраф у розмірі 7% який складає 1179,78 грн. та 3% річних у сумі 96,64 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність, та які витребувані у відповідача судом в ухвалах від 22.03.2011р., 06.04.2011 р. та 27.04.2011 року відповідач до суду не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Водночас, за змістом ст.ст. 546, 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою якою, в силу ст. 549 ЦК України, є штраф, пеня; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Зі змісту п. 3. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань” вбачається, що оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунки, які здійснені позивачем за порушення відповідачем строків оплати та згідно з якими, сума пені 1162,65 грн., 3% річних - 96,64 грн., індекс інфляції 185,8 грн. та штраф - 1179,78 грн. перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими і правомірними, такими, що підтверджуються наявними у справі документами, а тому задовольняються господарським судом.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛОРІН" (68093, м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул. Шмідта, буд. 48, код ЄДРПОУ 34490335, р/р 260019563 в ЩЩРУ АБ «Полтава-Банк», МФО 331489) на користь Державного підприємства "Ширяївського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111) (66850, Одеська область, Ширяєвський район, с.Орджонікідзе, код 08680612, р/р 26008186184 в «Райффайзен банк Аваль»м.Київ, МФО 380805) основну заборгованість у сумі 16854 (шістнадцять тисяч вісімсот пятдесят чотири) грн., пеню у розмірі 1162 (одна тисяча сто шістдесят два) грн. 65 коп., штраф у розмірі 1179 (одна тисяча сто сімдесят девять) грн. 78 коп., 3% річних у сумі 96 (девяносто шість) грн. 64 коп., індекс інфляції у розмірі 185 (сто вісімдесят пять) грн. 80 коп., 102 (сто дві) грн. витрати по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили, згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Рішення підписано 18.05.2011 року.

Суддя Погребна К.Ф.