Постанова № 15653019, 19.04.2011, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа N 1-37/11

ПОСТАНОВА

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд,

Чернiвецької областi, в складі

головуючого суддi ОСОБА_1

при секретарi ОСОБА_2

за участю

прокурора Івасюк С.С., Косован О.Т.

адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у вiдкритому судовому засiданні в залi суду в мiстi Сторожинець справу по обвинуваченню: -

                                        ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 «А», українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, військовозобов”язаного, не працюючого, ранiше не судимого, в скоєннi злочину, що передбачений ст. 125 ч.2 КК України, та

                                        ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 «А», українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, військовозобов”язаного, не працюючого, ранiше не судимого, в скоєннi злочину, що передбачений ст. 125 ч.1 КК України

встановив:

Пiдсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 27 червня 2009 року біля 23,00 години в смт.Глибока, Чернівецької області перебуваючи біля магазину № 220 що по вул.Глибоцькій, в ході конфлікту який виник між ними та ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9І побили ОСОБА_9, шляхом завдання ОСОБА_5 удару дерев’яною бітою по голові і кількох ударів по тулубу та ОСОБА_6 декількох ударів ногами по всьому тілу, внаслідок чого ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді гематоми голови, синці та садна тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, в т.ч. гематома голови яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвела до короткочасного розладу здоров’я..

Пiдсудний ОСОБА_5, в судовому засiданнi свою вину в нанесенні потерпілому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я визнав повністю і пояснив, що так поступив переслідуючи мету не побити потерпілого, а захистити свого батька, оскільки коли йому повідомили що б’ють його батька він в подальшому переслідував тільки цю мету. В скоєному підсудний розкаявся, заявивши що готовий нести покарання але просив не позбавляти його волі. Із рідні у нього є тільки батько та брат так як мати померла. Удари наносив не бітою, якої у нього не було, а штовхнувши ОСОБА_9 рукою, від чого той впав на землю.

Пiдсудний ОСОБА_6, в судовому засiданнi свою вину в нанесенні потерпілому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень визнав повністю і пояснив, що він також не мав бажання бити ОСОБА_9, оскільки бійка була можливою внаслідок побиття його батька, якого він збирався захищати. В скоєному підсудний розкаявся і просив його суворо не карати.

Крім визнання підсудними своєї вини, вона також доведена показаннями потерпілого ОСОБА_9, який зазначив, що біля магазину в той вечір перебував за проханням свого товарища ОСОБА_7, оскільки збиралися забрати додому побитого невідомими людьми товаришового батька. Біля магазину після їх приходу безпричинно розпочалася бійка між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з однієї сторони та ОСОБА_6. Василем який являється батьком підсудних, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 з іншої сторони. Після бійки, коли вони відійшли від магазину десь на 5-7 метрів ім назустріч прибігли підсудні і ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_8 бітою по голові, а коли ОСОБА_8 впав на землю інший підсудний ОСОБА_6 бив його ногами. Побачивши це він їх почав розборонювати, але ОСОБА_5 вдарив по голові бітою і його, а коли він також впав то ще наніс кілька ударів бітою по тілу, а ОСОБА_6 бив його ногами по тулубу. В подальшому їх відвезли в лікарню. Потерпілий заявив цивільний позов (а.с.58 Т.2) яким просив стягнути з підсудних матеріальну шкоду в сумі 750 гривень та моральну шкоду в сумі 50000 гривень, зазначивши в суді що підтверджуючих документів розміру матеріальної шкоди в нього не має, а моральна шкода полягає в його душевших стражданнях пов’язаних із неправомірними діями підсудних. Цивільний позов просив задовольнити, а покарати підсудних на розсуд суду, оскільки він не бажає, щоб вони притягувались до кримінальної відповідальності.

Потерпілий по справі ОСОБА_8 в суді підтвердив обставини його побиття та побиття ОСОБА_9 та зазначив, що не має ніяких матеріальних і моральних претензій до підсудних. Заявлений позов на слідстві не підтримує, а новий не заявляє. Покарати підсудних просив на розсуд суду.

Крім цього вина підсудних в нанесенні потерпілому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, доведена в суді також і показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які в суді показали, що підсудний ОСОБА_5 наніс удар по голові потерпілому ОСОБА_9 дерев’яною бітою, а підсудний ОСОБА_6 наніс удари ногами. При цьому свідки ОСОБА_13 який також був біля магазину з бітою та ОСОБА_14 який повідомив підсудним, що їх батька б’ють біля магазину, повідомили суду, що підсудний ОСОБА_5 брав з дому дерев’яну біту.

Вина пiдсудних крiм цього доведена дослiдженими в судовому засiданнi матерiалами кримiнальноi справи, а саме:

- протоколами очних ставок між підсудним ОСОБА_5 з однієї сторони та з другої сторони із ОСОБА_8 (а.с.73 Т.1), ОСОБА_7 (а.с.73 Т.1), ОСОБА_9 (а.с.74 Т.1), ОСОБА_15 (а.с.75 Т.1), ОСОБА_12 (а.с.76 Т.1), ОСОБА_16 (а.с.77 Т.1), ОСОБА_13 (а.с.78 Т.1), ОСОБА_14 (а.с.79 Т.1), згідно яких всі вказані свідки і потерпілі підтвердили свої показання щодо побиття підсудним ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_9;

- протоколами очних ставок між підсудним ОСОБА_6.В. з однієї сторони та з другої сторони із ОСОБА_8 (а.с.80 Т.1), ОСОБА_9 (а.с.81 Т.1), ОСОБА_7 (а.с.82 Т.1), ОСОБА_15 (а.с.83 Т.1), ОСОБА_12 (а.с.84 Т.1), згідно яких вказані свідки і потерпілі підтвердили свої показання щодо побиття підсудним ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_9;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с.85 Т.1) із таблицями ілюстрацій (а.с.86 Т.1), згідно якого потерпілий ОСОБА_9 при виконанні вказаної процесуальної дії відтворив обстановку і обставини нанесення йому підсудними, легких тілесних ушкоджень;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с.89 Т.1) із таблицями ілюстрацій (а.с.90 Т.1), згідно якого свідок ОСОБА_7 відтворив обстановку і обставини нанесення підсудними, легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с.91 Т.1) із таблицями ілюстрацій (а.с.92 Т.1), згідно якого свідок ОСОБА_17 відтворив обстановку і обставини нанесення підсудними, легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с.93 Т.1) із таблицями ілюстрацій (а.с.94 Т.1), згідно якого свідок ОСОБА_12 відтворив обстановку і обставини нанесення підсудними, легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с.95 Т.1) із таблицями ілюстрацій (а.с.96 Т.1), згідно якого свідок ОСОБА_15 відтворив обстановку і обставини нанесення підсудними, легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9;

- висновком експерта № 1761-втор від 08.07.2009 року, згідно якого у ОСОБА_9 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді гематоми голови та легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, які виникли від дії твердих тупих предметів, можливо і дерев’яної бити і ударів ногами по голові тулубу, кінцівках і тілу;

Оцінивши в сукупності подані докази по кримінальній справі, суд знаходить, що пред’явлене стороною обвинувачення та підтримане в суді, обвинувачення підсудного ОСОБА_5 в скоєнні хуліганства тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю за кваліфікуючими ознаками, вчинення групою осіб, пов’язані з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень і обвинувачення підсудного ОСОБА_6 в скоєнні хуліганства тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю за кваліфікуючими ознаками, вчинення групою осіб, пов’язані з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, не було доведено в суді.

          Така позиція суду грунтується на дослідженні доказів по справі, які характеризують спрямованість умислу, мотиви і цілі підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також виходячи з обставин вчинення кримінально-караних дій, що передбачено безпосередньо в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство».

          Характеризуючи спрямованість умислу, мотиви і цілі підсудних, суд виходить з того, що і на досудовому слідстві і в ході судового розгляду справи, свідок ОСОБА_14 показав що він побачивши біля магазину як ОСОБА_6 дядя ОСОБА_15, його брат ОСОБА_15 та ОСОБА_11 сварилися з хлопцями серед яких були ОСОБА_9, ОСОБА_7 та Траян і хтось вдарив ОСОБА_5 по обличчю кулаком. Побачивши це свідок побіг до підсудних додому і сказав їм що їх батька б’ють. Після цього вони побігли до магазину. При цьому ОСОБА_5 взяв із собою дерев’яну біту.

          Обставини повідомлення підсудних про факт бійки біля магазину та побиття їх батька, підствердив і свідок ОСОБА_13, який на досудовому слідстві та в суді показав, що після того як ОСОБА_14 повідомив про побиття батька підсудних, підсудний ОСОБА_5 сказав йому і своєму брату ОСОБА_6 про необхідність піти і розібратися хто б’є їх батька.

          Даючи в суді показання, підсудні пояснили суду, що до магазину пішли після того як їм повідомили про побиття батька. Вони хотіли захистити батька.

          Таким чином на думку суду підсудні ідучи до магазину та біля магазину, наносячи удари потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 діяли не безпричинно, а з метою захисту рідної їм людини, члена їх сім’ї –батька і з усіма особами які били батька вони перебували в неприязних відносинах. Тобто наносячи тілесні ушкодження, підсудні діяли не з хуліганських мотивів.

          Характеризуючи обставини вчинення підсудними інкримінуємих їм дій, суд виходить з того, що діями підсудних не було грубо порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства оскільки, суду не надано доказів про наслідки дій підсудних у вигляді істотної шкоди особистим чи суспільним інтересам. Не доведено в суді і зневажливе ставлення підсудних до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності.

Суду не представлено доказів супроводження хуліганства особливою зухвалістю, оскільки підсудні не проявляли буйства чи бешкетування, знищення чи пошкодження майна та тривалого порушення спокою громадян і не сприяли зриву масового заходу чи припиненню роботи установи чи іншого закладу.

Нанесення ударів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відбулося протягом 3-4 хвилин о 23 годині, що підтверджено в суді показаннями свідків та матеріалами кримінальної справи. Спокій громадян було порушено самими громадянами, які зібрались біля магазину, задовго до приходу туди підсудних. Магазин повинен працювати до 21,00 години, що не заперечувалося в суді учасниками процесу. Його було зачинено не по графіку роботи а пізніше, але також задовго до конфлікту який виник між підсудними та потерпілими тому і зриву роботи цього закладу внаслідок дій підсудних, не відбулося.

Виходячи з цього, суд вважає що дiї підсудного ОСОБА_5 охоплюються складом злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України, як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_9, що спричинило короткочасний розлад його здоров’ю, оскільки доказами по справі підтверджено те, що саме цей підсудний наніс потерпілому один удар дерев’яною бітою по голові, що спричинило гематому і короткочасний розлад здоров’я.

Дії ж ОСОБА_6 охоплюються складом злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України, як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_9, оскільки підсудний здійснюючи удари ногами по тілу ОСОБА_9 наніс потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Внаслідок цього потерпілий ОСОБА_8 не може бути потерпілою особою по справі так як жодних доказів нанесення йому тілесних ушкоджень в матеріалах кримінальної справи не має і суду не представлено.

          Невизнання підсудним ОСОБА_5 факту нанесення потерпілому ОСОБА_9 ударів саме дерев’яною бітою, суд розцінює як обраний підсудним спосіб захисту, оскільки наявність біти у підсудного та нанесення ним ударів нею, доведено в суді дослідженими матеріалами справи.

Таким чином, на думку суду підсудні мали би бути притягнуті до кримінальної відповідальності за статтею 125 КК України.

Однак згідно положень ст.27 КПК України справи про злочини, передбачені статтею 125 Кримінального кодексу України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, судом встановлено, що потерпілий скаргу приватного обвинувачення не подавав. Подаючи усну заяву до міліції, на приймання якої складено відповідний протокол (а.с.7 Т1), потерпілий ОСОБА_9 повідомив тільки, що його біля бару № 220 побили малознайомі і не просив притягнути винних в побитті, до кримінальної відповідальності. В подальших матеріалах кримінальної справи в т.ч. і в цивільному позові потерпілий також не просив цього, а будучи допитаним в суді, просив покарати підсуних на розсуд суду, оскільки він не бажає, щоб вони притягувались до кримінальної відповідальності. В заяві від 31.03.2011 року, якою потерпілий просив здійснювати розгляд справи без нього, він крім того просив вирішити справу на розсуд суду.

Відповідно до вимог п.7, частини першої, статті 6 КПК України, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і при відсутності скарги потерпілого (частина 3 статті 27 цього Кодексу)

Прокурор в судовому засіданні підтримував попереднє обвинувачення і не змінював кваліфікацію дій підсудних, виходячи з чого суд вважає, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 за ознаками ст.125 ч.2 КК України та ОСОБА_6 за ознаками ст.125 ч.1 КК України, підлягає закриттю за відсутності скарги потерпілого.

Згідно вимог ч.4 ст.93 КПК України, суд вважає за необхідне всі судові витрати стягнути з обвинувачених

На підставі ст.282 та п.7 ст. 6 і ст. 27 КПК України,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ознаками ст.125 ч.2 КК України та ОСОБА_6 за ознаками ст.125 ч.1 КК України, провадженням закрити за відсутністю скарги потерпілого.

Мiру запобiжного заходу вiдносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши ОСОБА_5 з під варти негайно в залі суду..

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_6, у вигляді підписки про невиїзд з місця постійного проживання, скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 «А»судові витрати по справі в сумі 75 (сімдесят п’ять) гривень, 12 копійок, перерахувавши вказані кошти НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області на розрахунковий рахунок № 35220002000298 в УДК Чернівецької області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 25575279.

Речові докази по справі, а саме дерев’яну біту, яка знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Глибоцького РВ УМВС України в Чернівецькій області, знищити.

На постанову може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Чернiвецької областi, через Сторожинецький районний суд, протягом 7 дiб її винесення..

СУДДЯ: