Вирок № 15651088, 16.05.2011, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 1-36/11

В И Р О К

іменем України

16 травня 2011 року смт.Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Бурлак Г. І.

при секретарі Самойлюк Д.Ю.

з участю прокурора Косік С.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теофіполі справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Човгузів, житель АДРЕСА_1 українець, громадянин України, освіта середня, не військовозобов`язаний, раніше судимий

06.10.2010 року вироком Теофіпольського районному суду за ч. 1ст. 122, ст 75 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, з іспитовим строком 1 рік 2 місяці;

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст 186, ч.2 ст 186 КК України,

встановив:

підсудний ОСОБА_1 в останніх числах березня 2010 року, перебуваючи у стані алкогольного спяніння в будинку ОСОБА_2, що по АДРЕСА_2, керуючись корисливими мотивами на заволодіння чужим майном та користуючись перевагою у віці і фізичній силі над останнім, під дією морального тиску, примусив ОСОБА_2 віддати йому бувший у використані мобільний телефон, внаслідок чого відкрито заволодів засобом зв'язку ОСОБА_2 марки "Siemens А52", вартістю 120 гривень.

Крім цього, підсудний ОСОБА_1, у перших числах червня 2010 року, знаючи про придбання ОСОБА_2 кращого за технічними характеристиками мобільного телефону, з метою протиправного вилучення даного пристрою, у будинку останнього за вищевказаною адресою, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 його боїться через свій негативний авторитет у місцевих жителів, повторно відкрито заволодів бувшим у використанні мобільним телефоном марки "Sony Ericsson J-220i", вартість якого, згідно висновку експерта №1037т від 24.12.2010 року, становить 180 гривень.

Не зупиняючись на скоєному, підсудний ОСОБА_1, будучи засуджений 06.10.2010 року за умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень до 1року 6 місяців обмеження волі, під час відбуття іспитового строку, на шлях виправлення не став, знову скоїв новий умисний злочин проти власності. Зокрема, 13.11.2010 року, біля 21 год., підсудний, перебуваючи в стані алкогольного спяніння у будинку ОСОБА_2 за вище вказаною адресою, переслідуючи злочинну мету на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом висловлення погроз застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя, що виразилося у висловленні наміру побиття, враховуючи негативну репутацію, як особи, здатної заподіяти тілесні ушкодження, примусив ОСОБА_2 віддати йому бувший у використані мобільний телефон марки "LG gs107" у комплекті із зарядним пристроєм, вартість якого згідно висновку експерта 965т від 22.11.2010 року, становить 233 гривні 10 коп., в такий спосіб повторно відкрито заволодів засобом звязку ОСОБА_2

Всього внаслідок повторних злочинних дій підсудний ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_2 на загальну суму 413,1 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що приблизно в березні 2010 року, точної дати не памятає, він був пяний і прийшов додому до ОСОБА_2, хотів випити ще з батьком останнього - ОСОБА_3, так як перебуває з тим у нормальних стосунках. Однак ОСОБА_3 вдома не було, у будинку лише знаходився ОСОБА_2. Так як у нього взагалі не було свого мобільного телефону, то він вирішив забрати телефон у ОСОБА_2 і сказав, щоб той віддав свій телефон йому. ОСОБА_2 не став йому перечити і віддав свій мобільний телефон, оскільки боявся його. Після цього він сказав ОСОБА_2 написати розписку про те, що той не буде мати до нього претензій за той телефон. Через деякий час додому прийшов батько ОСОБА_2, з яким він випив, після чого пішов до себе додому.

Приблизно через два місяці після цього, тобто в червні 2010 року, він дізнався від когось з односельчан, що ОСОБА_2 купив собі іншого телефона марки «Соні Еріксон», бувшого у використанні. Тоді він знову ввечері прийшов до ОСОБА_2 додому, щоб забрати придбаного другого телефона, а точніше, поміняти на того, яким він незаконно заволодів раніше. Він знав, що ОСОБА_2 не купить собі гіршого за технічними характеристиками мобільного телефону, тому відразу переслідував мету заволодіти кращим телефоном, при цьому він знав, що ОСОБА_2 не буде йому перечити, оскільки боїться його. Прийшовши до ОСОБА_2, він забрав більш кращого телефона “Соні Еріксон”, а залишив останньому старішого. При цьому він знову заставив ОСОБА_2 написати розписку про те, що той не має до нього претензій.

13.11.2010 року протягом дня він вживав алкогольні напої, від чого спянів. Близько 19.30 год він разом з братами ОСОБА_5 зайшов до ОСОБА_2 додому, адже в останнього збиралася молодь перед тим, як йти до клубу. ОСОБА_2 знаходився в кухні будинку, а його батько спав в іншій кімнаті. Він пішов до ОСОБА_2 взяти сигарету, але той відповів, що сигарет не має. Тоді він, під надуманим приводом, наказав ОСОБА_2 повернути гроші в сумі 180 гривень, які той ніби заборгував його братові, який вже біля 4 років знаходиться у м. Київ. Сам брат йому ні про який борг не говорив, та не просив, щоб той забирав гроші у ОСОБА_2 ОСОБА_2 сказав, що грошей не винний, тоді він наказав, щоб той віддав йому свій мобільний телефон . Про вказаний новий телефон, придбаний ОСОБА_2, він також дізнався від односельчан, від кого саме не памятає. ОСОБА_2 на його вимогу приніс свій мобільний телефон марки «LG», якого недавно купив, і який за технічними характеристиками був кращий за попереднього. З вказаного телефону він дістав стартовий пакет, який повернув ОСОБА_2, а телефон забрав собі. Він примусив ОСОБА_2, щоб той дав йому ще зарядний пристрій, адже планував телефоном користуватися тривалий час та написати розписку з приводу того, що той не має до нього претензій. Він ще наказав ОСОБА_3 А, щоб той не звертався в міліцію. Після цього він забрав розписку, а ОСОБА_2 чомусь вибіг з будинку. Він ще трохи поговорив з батьком того, випив по сто грам горілки і після цього з ОСОБА_6 пішов в клуб.

Вина підсудного у відкритому викраденні чужого майна повністю підтверджується показами потерпілого та свідків в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що на початку березня 2010 року, точної дати не пам`ятає, він на ринку смт. Теофіполь придбав собі бувший у використанні мобільний телефон “Сіменс А52”, за який заплатив 120 грн. Даним телефоном він користувався декілька тижнів, і приблизно в кінці березня, до нього прийшов односельчанин ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного спяніння, і почав безпричинно вимагати в нього мобільний телефон, мотивуючи це тим, що він нібито винен гроші брату ОСОБА_1 - ОСОБА_4. Він відмовився, сказав, що ніяких грошей нікому не винен, тоді ОСОБА_1 агресивним голосом запитав його, чи хоче він мати проблеми. Він відповів, що ні, і побачивши, що ОСОБА_1 із ним не жартує, вирішив краще віддати телефон останньому. Коли останній забрав у нього телефон, то наказав написати розписку, що він до нього не має претензій. Написану ним розписку ОСОБА_1 забрав собі і сказав, щоб він навіть не думав заявляти у міліцію, оскільки йому нічого не буде через наявність вказаної розписки. В кінці травня 2010 року, він знову купив собі інший бувший у використанні телефон марки “Соні Еріксон” за 180 гривень, яким встиг лише покористуватися декілька днів. В перших числах червня до нього додому прийшов ОСОБА_1, який одразу сказав, що прийшов забрати придбаний телефон. Він заперечив і сказав, що не зобовязаний віддавати телефон. Тоді ОСОБА_1 сказав, що якщо він не віддасть телефон, то той повиносить з його будинку усі речі. Надалі ОСОБА_1 сказав, що не має часу із ним жартувати, наказав сісти за стіл і написати розписку, аналогічну першій. Після цього, він передав ОСОБА_1 телефон та розписку, а той йому повернув попередній засіб звязку марки “Сіменс А52”. Надалі ОСОБА_1 пішов з його будинку. 13.11.2010 року, біля 21 год. до нього прийшов ОСОБА_6 з своїм братом ОСОБА_5, з якими він сидів та розмовляв у своєму будинку. Через кілька хвилин до будинку прийшов ОСОБА_1, який також став з ними розмовляти. Через деякий час хлопці порозходились, а залишився лише він, ОСОБА_1 та ОСОБА_6. В цей час він вийшов у кухню і за ним зайшов ОСОБА_1, який попросив сигарету. Він відповів, що сигарет не має. Тоді ОСОБА_1 сказав, що він винен його брату гроші в сумі 180 гривень, які потрібно віддати до 16.11.2010 року. Він сказав, що ніякого боргу перед вказаним чоловіком не має, тоді ОСОБА_1 сказав, щоб він віддав йому свій телефон, він сказав, що так не може більше продовжуватися, оскільки не зобовязаний віддавати свої телефони, однак ОСОБА_1 сказав, що йому все одно і наказав передати йому телефон інакше його побє. Тоді він, на вимогу ОСОБА_1, дістав стартовий пакет і віддав телефон останньому. Після цього, ОСОБА_1 сказав, щоб він дав ще зарядний пристрій, а також сказав написати розписку про те, що він не має до того претензій в присутності свідка ОСОБА_6. Він не став перечити ОСОБА_1, щоб того не гнівати, однак дії останнього його розізлили і він вирішив відразу звернутися у міліцію, хоча ОСОБА_1 наказав йому, щоб він нікому не повідомляв про те, що він забрав у нього телефон.

Свідок ОСОБА_6 показав, що 13.11.2010 року у вечірню пору він пішов у гості до свого брата ОСОБА_5. Через деякий час, а саме біля 21 год., він разом з братом пішов до знайомого ОСОБА_2, і коли йшли по дорозі то зустріли ще свого знайомого ОСОБА_1, з яким перемовились однак не казали куди саме йдуть, після чого пішли до ОСОБА_2 Коли вони прийшли до ОСОБА_2, приблизно через пів години, до будинку ОСОБА_2 також прийшов ОСОБА_1, який сів разом з ними та став розмовляти. Приблизно через 10 хвилин його брат ОСОБА_5 пішов додому, а він залишився разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Останні перейшли в кухню, де стали розмовляти. Коли він зайшов до них то почув, що вони розмовляли за якийсь борг, а саме ОСОБА_1 вимагав у ОСОБА_2, щоб той віддав гроші. ОСОБА_2 сказав, що грошей не має і попросив трішки зачекати, на що ОСОБА_1 сказав до ОСОБА_2, щоб той віддав свій телефон. ОСОБА_2 відмовився давати телефон, а саме просив ОСОБА_1, щоб той залишив телефон, на що ОСОБА_1 вихопив з рук мобільний телефон та поклав на стіл. Після цього, ОСОБА_1 крикнув нецензурними словами до ОСОБА_2, щоб той писав розписку, що віддав свій телефон добровільно на випадок, якщо ОСОБА_2 звернеться у міліцію.

Свідок ОСОБА_5 показав, що 13.11.2010 року біля 22 год., можливо пізніше, до нього додому прийшов ОСОБА_1, який почав хвалитись мобільним телефоном і сказав, що відібрав даний пристрій у ОСОБА_2. Він почав запитувати ОСОБА_1, навіщо той це зробив, на що останній сказав, що йому ОСОБА_2 винен гроші, оскільки у ОСОБА_2 грошей не було, він забрав телефон.

Свідок ОСОБА_5 дав аналогічні покази.

Вина підсудного у відкритому викраденні чужого майна також повністю підтверджується змістом протоколу особистого огляду та вилучення від 14.11.2010 року, згідно якого у ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон марки "Sony Ericsson J-220i", мобільний телефон марки "LG gs107" із зарядним пристроєм до нього та розписку (а.с. 10), довідками вартості, згідно яких, станом на березень 2010 року, вартість викраденого мобільного телефону марки "Siemens А52", становить 120 гривень (а.с. 36), висновком експерта №1037т від 24.12.2010 року, згідно якого, вартість викраденого мобільного телефону марки "Sony Ericsson J-220i", становить 180 грн. (а.с. 81-83), висновком експерта 965т від 22.11.2010 року, згідно якого, вартість викраденого мобільного телефону марки "LG gs107" в комплекті із зарядним пристроєм, становить 233 грн. 10 коп. (а.с. 27-30), іншими доказами по справі.

Оцінюючи зібрані і досліджені докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що вина підсудного у відкритому викраденні мобільного телефону "Siemens А52" вартістю 120 грн, який належав ОСОБА_2 повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані по ч.1 ст 186 КК України.

Також повністю доведена вина підсудного у відкритому викраденні телефонів "Sony Ericsson J-220i", вартістю 180 грн та "LG gs107" вартістю 233,10 грн, які належали ОСОБА_2, а його дії правильно кваліфіковані по ч.2 ст 186 КК України.

При призначенні підсудному покарання за вчинений злочин, суд враховує тяжкість вчиненого, обставини справи, особу підсудного.

Підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, за місцем проживання характеризується посередньо. Вказані обставини значно пом'якшують покарання.

Обставинами, які обтяжують покарання є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння та рецедив злочинів.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку що виправлення підсудного не можливе без позбавлення волі.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, районний суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст 186 та ч.2 ст 186 КК України та призначити йому покарання: по ч.1 ст 186 КК України - 150 год громадських робіт, по ч.2 ст 186 КК України 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст 70 КК України призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст 71 КК України остаточне покарання засудженому ОСОБА_1 призначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком 4 роки 2 місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 20 листопада 2010 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити той же тримання під вартою.

Речові докази по справі мобільний телефоном марки "Sony Ericsson J-220i", мобільний телефоном марки "LG gs107" у комплекті із зарядним пристроєм, упакування, сервісна книга та гарантійний талон до мобільного телефону "LG gs107", передати ОСОБА_2, розписка, яку вилучено 14.11.2010 року у ОСОБА_1, залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області р/р 35228001000040 МФО 815013, код 25575309 412,80 грн за дослідження “10”

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд протягом 15 днів з дня його проголошення.

Головуючий:Г. Бурлак