Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-632/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
Судді Гандзій Д.М.
при секретарі Рябоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Афіна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2011 року, КС «Афіна», звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що між ними та відповідачем були укладені наступні договори позички, за якими останній отримав :
- за договором № К НОМЕР_1 від 26.06.2006 р. позику у розмірі 30000 грн. на строк з 26.06.2006 р. по 26.12.2007 р. зі сплатою за користування позикою у розмірі 0,1644% від суми залишку позики за кожен день користування грошима ;
- за договором № К НОМЕР_2 від 20.06.2006 р. позику у розмірі 15000 грн. на строк з 20.06.2006 р. по 20.12.2007 р. зі сплатою за користування позикою у розмірі 0,1644% від суми залишку позики за кожен день користування грошима ;
- за договором № К НОМЕР_3 від 03.07.2006 р. позику у розмірі 40000 грн. на строк з 03.07.2006 р. по 03.01.2008 р. зі сплатою за користування позикою у розмірі 0,15% від суми залишку позики за кожен день користування грошима ;
- за договором № К НОМЕР_4 від 23.05.2006 р. позику у розмірі 50000 грн. на строк з 23.05.2006 р. по 23.11.2007 р. зі сплатою за користування позикою у розмірі 0,1644% від суми залишку позики за кожен день користування грошима.
Вказаним вище договорами передбачений щомісячний графік погашення загальної суми зобов’язання та встановлено, що у разі порушення вказаного графіку, заявник має додатково нарахувати 70% річних за весь період користування позикою.
Відповідач порушив свої договірні зобов’язання, внаслідок чого, у нього, станом на 12.11.2010 р. утворилась заборгованість на загальну суму 513638,06 грн., а саме :
- за договором № К НОМЕР_1 від 26.06.2006 р. –115448,20 грн., з яких основна сума позики –29159,64 грн. та відсотки –86288,56 грн. ;
- за договором № К НОМЕР_2 від 20.06.2006 р. –57572,41 грн., з яких основна сума позики –14481,38 грн. та відсотки –43091,03 грн. ;
- за договором № К НОМЕР_3 від 03.07.2006 р. –160208,21 грн., з яких основна сума позики –40000 грн. та відсотки –120208,21 грн. ;
- за договором № К НОМЕР_4 від 23.05.2006 р. –180408,24 грн., з яких основана сума позики –45117,51 грн. та відсотки 135290,73 грн.
При чому, частка боргу у розмірі загальної суми неповернутої суми позики, складає – 128758,53 грн., яку позивачі просили суд стягнути з відповідача, зважаючи на їх тяжке матеріальне становище для сплати судових витрат на всю суму боргу відповідача.
Представниця позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями з судовими повістками на зареєстровану адресу проживання відповідача згідно штампу в його паспорті, які повернулися до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», та довідкою СГІРФО Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області № 65/2004 від 22.02.2011 р. підтверджується, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованим 23.05.2006 р. за адресою : смт. Овідіополь, вул. Калініна, 5, що у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, якою передбачено, що у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку –вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, причини неявки суд не повідомив та заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надав (а.с. 21,33,34,42,47,48).
Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, або якщо причини неявки відповідача на думку суду є неповажними, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представниці позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Також, статтею 617 ЦК України передбачено –особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Стаття 610 ЦК України зазначає –порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Стаття 623 ЦК України передбачає – боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора –зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України –договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1046 ч. 1 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої же якості.
Як вбачається з приписів ст. 1049 ч. 1 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов’язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Суд встановив, що відповідно до заяви відповідача від 23.05.2006 р., його було прийнято в члени КС «Афіна»зі сплатою статутних та пайових внесків (а.с. 7,8).
В подальшому, між позивачами та відповідачем були укладені наступні договори позички, за якими останній отримав :
- за договором № К НОМЕР_1 від 26.06.2006 р. позику у розмірі 30000 грн. на строк з 26.06.2006 р. по 26.12.2007 р. зі сплатою за користування позикою у розмірі 0,1644% від суми залишку позики за кожен день користування грошима ;
- за договором № К НОМЕР_2 від 20.06.2006 р. позику у розмірі 15000 грн. на строк з 20.06.2006 р. по 20.12.2007 р. зі сплатою за користування позикою у розмірі 0,1644% від суми залишку позики за кожен день користування грошима ;
- за договором № К НОМЕР_3 від 03.07.2006 р. позику у розмірі 40000 грн. на строк з 03.07.2006 р. по 03.01.2008 р. зі сплатою за користування позикою у розмірі 0,15% від суми залишку позики за кожен день користування грошима ;
- за договором № К НОМЕР_4 від 23.05.2006 р. позику у розмірі 50000 грн. на строк з 23.05.2006 р. по 23.11.2007 р. зі сплатою за користування позикою у розмірі 0,1644% від суми залишку позики за кожен день користування грошима, що підтверджується договорами позики та видатними касовими ордерами на отримання вищевказаних сум позик (а.с. 6,9,11,14,16,20,23-26).
Вказаним вище договорами передбачені щомісячні графіки погашення загальної суми зобов’язання по кожному з договорів та встановлено, що у разі порушення вказаного графіку, заявник має додатково нарахувати 70% річних за весь період користування позикою.
Відповідач, порушив свої договірні зобов’язання, внаслідок чого, у нього, станом на 12.11.2010 р. утворилась заборгованість на загальну суму 513638,06 грн., а саме :
- за договором № К НОМЕР_1 від 26.06.2006 р. –115448,20 грн., з яких основна сума позики –29159,64 грн. та відсотки –86288,56 грн. ;
- за договором № К НОМЕР_2 від 20.06.2006 р. –57572,41 грн., з яких основна сума позики –14481,38 грн. та відсотки –43091,03 грн. ;
- за договором № К НОМЕР_3 від 03.07.2006 р. –160208,21 грн., з яких основна сума позики –40000 грн. та відсотки –120208,21 грн. ;
за договором № К НОМЕР_4 від 23.05.2006 р. –180408,24 грн., з яких основана сума позики – 45117,51 грн. та відсотки 135290,73 грн., обґрунтований розрахунок яких по кожному з договорів, зроблений у відповідності з діючим законодавством, було надано представницею позивача та перевірено судом (а.с. 10,15,17,24).
Крім іншого, всіма договорами позики передбачено, що погашення позики та відсотків відбувається в такому порядку : першочергово відсотки, а в наступну чергу основана сума позики, які позичальник проводить через касу КС. Відповідальність за оформлення забезпечення позики у відповідності до вимог чинного законодавства покладається на позичальника. Позичальник зобов’язується, крім іншого, письмово повідомляти КС про зміни місця проживання, роботи, прізвища або ім`я, інші обставини, здатні вплинути на виконання зобов’язань за цими договорами, в триденний термін з моменту їх виникнення.
Згідно вказаних вище договір, КС має право –вимагати дострокового повернення позики та використати забезпечення для повернення позики при неналежному виконанні графіка повернення.
В судовому засіданні, представниця позивача пояснила, що у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем позивача, позовні вимоги полягають у поверненні частини боргу відповідача у зв’язку з неспроможністю сплати позивачем судових витрат на всю суму заборгованості відповідача, а саме, просила суд стягнути з відповідача грошу суму боргу у розмірі –128758,53 грн. та судові витрати по справі.
З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим, підтвердженим документально, та факти, викладені в якому, знайшли своє підтвердження під час судових засідань, а отже позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 128758,53 грн.
Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 85,88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1287,60 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн. (а.с. 1,2).
Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530, 549,550,610-612,617,626,612,625,629,1046,1049,1050 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов Кредитної спілки «Афіна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити ;
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Афіна»(65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 30, р/р 26503311076201 у АБ «Південний», МФО 328209, ЄДРПОУ 33508973) : заборгованість у розмірі - 128758 грн. 53 коп., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1287,60 грн. і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 120 грн., а разом –130166 грн. 13 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Д.М. Гандзій
Судове рішення № 15640109, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 16.05.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-632/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: