Вирок № 15637869, 12.05.2011, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №1-56\2011року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

12 травня 2011 року Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі : головуючого - судді Кішковської З.А.,

при секретарі - Забаровській С.А.,

за участю прокурора - Чорнобривець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, невійськовозобов»язаного, з базовою загально-середньою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, раніше судимого:

1.05 серпня 2005 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.185 ч.1 КК України до двох років позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України іспитовим терміном на два роки;

2.22 березня 2007 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.289 ч.2 з застосуванням ст.69, ст.71 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі; звільненого за постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 лютого 2010 року від подальшого відбування покарання умовно-достроково на три місяці п»ять днів; з обліку в Снігурівському підрозділі КВІ знятий 31 травня 2010 року по відбуттю строку покарання,

за ст.185ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Наприкінці грудня 2010 року у вечірній час доби, більш точної дати та часу не встановлено, в с.Євгенівка Снігурівського району Миколаївської області підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на виконання умислу викрадення чужого майна, шляхом пошкодження запорів вхідних дверей, проник до житлового будинку домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав магнітофон іноземного виробництва, раніше бувший у користуванні, вартістю 300грн. Продовжуючи злочинні дії, підсудний ОСОБА_1 пошкодженням запорів вхідних дверей проник до господарської споруди того ж домоволодіння та викрав набір інструментів за 100грн., два автомобільні генератори ціною загальною 200грн., одну ступицю до автомобіля вартістю 40грн. Після чого, шляхом вільного доступу з фасаду будинку потерпілого викрав металевий ліхтар вартістю 200грн. Загальний розмір спричиненої шкоди склав 840грн. Викрадене підсудний привласнив та розпорядився ним на свій розсуд. Цивільний позов по справі не заявлявся.

У судовому засіданні підсудний вину в скоєнні злочину не визнав та пояснив, що дійсно наприкінці 2010 року ночував у будинку потерпілого, куди проник пошкодивши врізаний замок вхідних дверей, достовірно знаючи про відсутність господарів. Даючи на досудовому слідстві показання про вчинення крадіжки особистого майна ОСОБА_2, обмовляв себе внаслідок застосування до нього фізичного насильства працівниками міліції.

Не зважаючи на невизнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину підтверджується наступними дослідженими судом доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що крадіжку з належного його сім»ї будинку в с.Євгенівка виявив у лютому 2011 року. Мали місце пошкодження запорів на вхідних дверях житлового будинку та господарчої споруди (сараю), звідки було викрадено двокасетний магнітофон іноземного виробництва, бувший у використанні близько десяти років, не нові запчастини до автомобілю марки ВАЗ, а саме два генератори та ступиця, ще набір інструментів. Крім того, з фасаду будинку було знято ліхтар з металевою основою. Вартість майна визначена з урахуванням строку експлуатації, технічного стану та ринкової вартості аналогічних предметів.

-показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в тій частині, що їх син підсудний ОСОБА_1 у кінці грудня 2010 року після сімейної сварки, у нетверезому стані, не маючи засобів до існування, пішов з дому. За два дні, його виявили у будинку ОСОБА_2. Замість вибитих підсудним замків на дверях встановили нові запори.

-показаннями свідка ОСОБА_5, який підтвердив, що наприкінці 2010 року підсудний за кошти передавав йому металобрухт у двох мішках, у тому числі корпус від вуличного ліхтаря.

-заявою потерпілого ОСОБА_2, датованою 05.02.2011 року, щодо вчиненого викрадення належного йому майна з приміщень домоволодіння в с.Євгенівка в період з 20 листопада 2010 року по 05 лютого 2011 року (а.с.4).

-протоколом огляду місця події від 05 лютого 2011 року на а.с.5-7 з доданою фото таблицею, в ході якого виявлено та зафіксовано наявність пошкоджень дверей житлового будинку та сараю у місці кріплення дверних запорів домоволодіння по АДРЕСА_2, належного ОСОБА_2, крім того вилучено на дактилоскопічних плівках сліди пальців рук, один з яких встановлений залишеним безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_1 висновок експерта №43 від 14.03.2011 року на а.с.77-81.

Дослідивши докази, суд кваліфікує дії підсудного за ст.185ч.3 КК України - як таємне викрадення чужого майна \крадіжка\, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Суд не приймає доводів підсудного на заперечення вини у вчиненні злочину, рахуючи їх способом уникнення від покарання. При цьому зважає на те, що протягом досудового слідства у якості свідка, підозрюваного та обвинуваченого, тобто неодноразово ОСОБА_1 давав зізнавальні показання, які були послідовними, деталізованими та відповідаючими встановленим обставинам справи. При проведенні відтворення обстановки та обставин події 13 лютого 2011 року (протокол на а.с.36-38 з доданою фототаблицею) підсудний виклав обставини крадіжки на місці події у присутності двох понятих, які за допиту у суді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили відповідність слідчої дії процесуальному законодавству і зазначили, що показання ОСОБА_1 давав без принадження у вільній формі. Саме з показань підсудного 12 лютого 2011 року слідчому органу стало відомо про продаж ним частини викрадених речей мешканцю села ОСОБА_5, який у подальшому такі обставини підтвердив. Крім того, суд зважає і на обставину, що підсудний, перебуваючи певний час у будинку потерпілого, не мав засобів до існування це підтвердили його батьки свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і потребував грошей. Не знайшло підтвердження повідомлення підсудного про застосування до нього насильства працівниками правоохоронних органів на змушення до обмовляння. Допитані слідчі ОСОБА_6 і ОСОБА_9 такі факти спростували. Постановою старшого слідчого прокуратури Снігурівського району від 04 травня 2011 року у порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.365,373 КК України відносно співпрацівників Снігурівського РВ УМВС відмовлено за відсутністю події злочину.

Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, що є тяжким злочином, обставини справи вчинення одного епізоду викрадення з домоволодіння залишеного на тривалий час без нагляду за незабезпечення схоронності майна власниками, незначність розміру заподіяних збитків і те, що потерпілий подав заяву про відсутність претензій матеріального характеру стосовно підсудного, а також особу останнього, який має родину та постійне місце проживання, де характеризується посередньо, має непогашену судимість, стан його здоров»я за актом №141 судово-психічної експертизи, і як обтяжуючу покарання обставину вчинення злочину в стані алкогольного спяніння та рахує необхідним призначити покарання мінімальною санкцією статті обвинувачення.

На підставі викладеного, з урахуванням тяжкості злочину, особи винного за його посередньої характеристики, наявності родини, наведених обставин справи, суд приходить висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання у вигляді позбавлення волі і за цим приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши обов»язки, визначені ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Застосувати ст.75 КК України та звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку три роки не вчинить нового злочину. На підставі ст.76 п.п.2,3,4 КК України покласти на засудженого обов”язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти до неї про зміну місця проживання; періодично з”являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Речовий доказ, що знаходиться у камері схову Снігурівського РВ УМВС, навісний замок за непредставленням матеріальної цінності знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (УДК в Миколаївській області, код ОКПО 25574110, МФО 826013, р/рахунок 31251272210005) витрати на проведення дактилоскопічної та трасологічної експертизи загалом 675грн.36коп.

Міру запобіжного заходу змінити на підписку про невиїзд, звільнивши з під варти у залі суду.

У строк відбування покарання врахувати знаходження під вартою з 12 лютого по 12 травня 2011 року.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту проголошення, засудженим з моменту вручення копії вироку.

Суддя