Ухвала суду № 1563634, 10.04.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

"10" квітня 2008 р.

справа № 5020-9/013

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”

до Приватного підприємства “Фірма “Навоком”

про стягнення 58223,56 грн.,

за зустрічним позовом Приватного підприємства “Фірма “Навоком”

до Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”

про визнання недійсним рішення засідання комісії по розгляду акту № 0096970 про порушення споживання електроенергії

суддя Рибіна С. А.

представники сторін:

позивач –Філатова Л.Б., довіреність № 9/0/2-08 від 02.01.2008,

відповідач – Соболев К.Л., директор, паспорт АР № 268887 виданий 06.04.2006;

відповідач – Богданченко Ю.М., довіреність № б/н від 28.02.2008.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “Фірма “Навоком” про стягнення 58223,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” посилається на порушення відповідачем Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією шляхом бездоговірного споживання електричної енергії. Доводи та обґрунтування викладені у позовної заяві.

Приватне підприємство “Фірма “Навоком” з позовом не погоджується, посилаючись на порушення позивачем порядку перевірки споживання електроенергії та відсутність збитків у позивача (арк. с. 20). У письмових поясненнях відповідач посилається на те, що він не міг здійснювати безоблікове споживання електричної енергії, оскільки його електричні мережі є підкорінними і постачання електричної енергії йде через прилад обліку СПД Іваненко О.Ю., що вбачається у п. 1.2. договорів про загальне використання технологічних мереж № 002 від 20.09.2007 (а.с. 87).

26 березня 2008 року Приватне підприємство “Фірма “Навоком” звернулося із зустрічною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” про визнання недійсним рішення засідання комісії по розгляду акту № 0096970 про порушення споживання електроенергії, яка прийнята судом до спільного розгляду з первісним позовом. Свої доводи позивач обґрунтовує тим, що при здійсненні перевірки, за результати якої складений акт № 0096970, ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” допущені порушення Правил користування електроенергєю. Інші підстави викладені у зустрічному позові (а.с. 103).

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” проти зустрічних позовних вимог заперечує та вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, рішення засідання комісії є законним та обґрунтованим.

Суд вважає, що провадження по справі підлягає припиненню по пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України на підставі наступного.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до пункту 1 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта, якому вони адресовані.

Відповідно до пункту 6.2 роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз’яснення, тощо, так як не мають обов’язкового характеру для виконання.

Юридичним актом є офіційний документ державного чи іншого органу (посадової особи), прийнятий у межах його компетенції, зазначеній законом, який має точні зазначені зовнішні реквізити і породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, який направлений на регулювання громадських відносин, має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, розповсюджує свою дію на зазначений час, територію, круг суб’єктів.

Відповідно до пункту 10 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008, вбачається що рішення комісії постачальника електричної енергії та протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин; такі рішення та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. Зазначені акти можуть бути використані як докази у разі звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду і підлягають оцінці останнім згідно з вимогами статті 43 ГПК.

Таким чином, споживач електричної енергії в разі незгоди з рішенням названої комісії не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він (споживач) посилається як на підставу своїх заперечень проти такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 зі справи N 3/576н.

Аналіз матеріалів справи дозволяє дійти висновку про те, що рішення засідання комісії по розгляду акту № 0096970 про порушення споживання електроенергії не є юридичним актом, прийнятим в рамках адміністративно-правових (акт державного та іншого органу) та цивільно-правових відносин, оскільки не породжує права та обов’язки як для особи, яка його видала, так і для інших осіб, і, отже, сам по собі, не може порушувати права або законні інтереси особи.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає припиненню по п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст. 17 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати державного мита” сплачене позивачем при подачі позовної заяви державне мито у розмірі 85,00 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 47, п.1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження по справі № 20-9013 за зустрічним позовом Приватного підприємства “Фірма “Навоком” до Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” про визнання недійсним рішення засідання комісії по розгляду акту № 0096970 про порушення споживання електроенергії припинити.

2. Повернути Приватному підприємству “Фірма “Навоком” (99041, м. Севастополь, вул. Жиділова,8, р/р 26001060124430 в СФ КБ “Приватбанк”, ОКПО 23199518, МФО 324935) з Державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00 грн., яке сплачено за квитанцією № 7 від 26.03.2007.

Видати наказ.

Копії даної ухвали надіслати сторонам.

Суддя С.А. Рибіна

Розсилка:

1. позивач –ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, б. 44).

2. відповідач –ПП “Фірма “Навоком”(99041, м. Севастополь, вул. Жиділова, б. 8)

3. справа

4. наряд