Ухвала суду № 1563282, 21.04.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

14 квітня 2008 року

м. Севастополь Справа № 2-16/12625-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Щепанської О.А. ,

секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 06.02.2008 у справі № 2-16/12625-2007А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Содружество" (вул. Кримська, 36, с. Зоркіне, Нижньогірський р-н, 97114)

до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16, смт. Нижньогірський, 97100)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2008 у справі № 2-16/12625-2007А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Содружество" задоволено.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим № 0001612300 від 02.07.2007. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03, 40 грн судового збору.

Постанова мотивована тим, що позивачем не порушено вимог чинного законодавства, оскільки авансові звіти надавалися на виконання договорів доручення № 111, 112.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, оскільки не враховано, що відповідно додокументів обліку позивач не отримував кредити в установах банку.

У судовому засіданні відповідач 24.03.2008 підтримав свої вимоги.

Позивач подав суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що грошові кошти керівник та головний бухгалтер брали під звіт не для погашення відсотків за кредитними договорами, а у зв'язку з наданням товариству фінансової допомоги.

Представник позивача у судовому засіданні 24.03.2008 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2008 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Гоголя Ю.М.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 24.03.2008 до 27.03.2008.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

22.06.2007 Державною податковою інспекцією в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим проведена перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Содружество" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, за результатами якої складений акт № 611/23-00/32614774 (а. с. 134).

Перевіркою встановлено порушення пункту 2.12. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637, а саме: проведення готівкових розрахунків без надання підзвітною особою платіжного документу (товарного чи касового чеку, квитанції до приходного ордеру) на підтвердження факту продажу товарів у сумі 15 588, 62 грн.

На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим 02.07.2007 прийняла та надіслала на адресу позивача рішення № 0001612300 про застосування на підставі пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»санкцій у сумі 15 588, 62 грн (а. с. 14).

Підставою для застосування штрафних санкцій стало встановлення актом перевірки видачі товариством з обмеженою відповідальністю «Содружество»під звіт готівкових грошових коштів керівнику і головному бухгалтеру, які оформили на себе кредити, а операції зі сплати процентів за кредитними договорами відображають в авансових звітах про використання коштів наданих під звіт на підтвердження факту продажу товарів у сумі 15 588, 62 грн. Оскільки затрати несуть особисто працівники, то відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про те, що авансові звіти та додані до них квитанції не є доказами використання коштів наданих під звіт, а тому позивачем проведено готівкові розрахунки без надання підзвітною особою платіжного документу на підтвердження факту продажу товарів.

Проте, таке порушення законодавством не передбачено, у зв’язку з чим відповідальність також не встановлена. Тому посилання відповідача на те, що має місце порушення пункту 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637, можуть бути кваліфіковані як застосування аналогії закону. Аналогічним образом повинні бути й кваліфіковані дії відповідача щодо застосування фінансових санкцій відповідно до абзацу 5 статті 1 Указу Президенту України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм про регулювання обігу готівки”. Проте, застосування аналогії закону для кваліфікації дій суб’єктів як публічних правопорушень та для застосування публічно-правової відповідальності не відповідає принципу верховенства права.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Содружество» з оплати процентів за кредитними договорами керівника Нікіщенко С.М., головного бухгалтера Марченко М.Г. виникло на підставі договорів доручення № 111, № 112 від 29.12.2005 та відповідних додаткових угод від 30.12.2005 (а. с. 51 –56). Відповідно до пунктів 1.1 зазначених договорів таку оплату позивач здійснює в рахунок погашення процентної ставки за користування фінансовою допомогою, що отримана товариством за договорами займу (а. с. 106 - 114).

Отже, авансові звіти надавалися Нікіщенко С.М., Марченко М.Г. на виконання договорів доручення № 111, № 112 від 29.12.2005, а тому є належними доказами використання коштів наданих під звіт.

Доводи відповідача про те, що підставою для застосування штрафних санкцій є та обставина, що в договорах фінансового займу не передбачена сплата товариством з обмеженою відповідальністю «Содружество»за власний рахунок додаткових витрат на оформлення кредиту та відсотків за його користування, не приймаються судовою колегією, оскільки договори фінансового займу укладені як гарантія виконання внесення повіреними фінансової допомоги до активів позивача та на виконання основних договорів –договорів доручення, де зазначене положення передбачено пунктами 1.1.

Таким чином, позовні вимоги про скасування рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим № 0001612300 від 02.07.2007 підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2008 у справі № 2-16/12625-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді Ю.М. Гоголь

О.А. Щепанська