Вирок № 15631018, 18.05.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1-74/2011р.

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Левченка А.В.

при секретарі Банасько І.В.,

з участю прокурора Шевченка О.П., Баклана В.М., Дідорук С.І.

захисника                               ОСОБА_1,

представника потерпілої           ОСОБА_2, представника цивільного відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ЗАТ ОСОБА_4" ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6, 01.01.1973р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, військовозобов’язаного, одруженого, має на утримані доньку Яну, 16.06.1993р.н., працюючого: водієм у ДП "Конріл", проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

-у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

13.05.2010 року близько 08 години 00 хвилин, водій ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем марки «ГАЗ-2705», державний номерний знак НОМЕР_1, на підставі дорожнього листа № 031368, що належить ПП «КОНРІЛ», та рухаючись по автодорозі Гора - Проців в с. Мартусівка на території Бориспільського району Київської області, проявив злочинну недбалість, неуважність та безпечність чим створив загрозу для життя та здоров'я громадян, а саме рухаючись по крайній правій смузі руху в напрямку с. Проців під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, та не виконавши вимоги п.п.: "Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека", та не надав перевагу пішоходу ОСОБА_7, який рухався по нерегульованому пішохідному переході. В результаті яого відбувся наїзд передньою правою частиною автомобіля НОМЕР_2, на пішохода ОСОБА_7 Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер в Київській обласній лікарні.

Згідно          висновку судово-медичної експерта № 11 ВЕ від 17.08.2010 року, при судово - медичному дослідженні трупа дитини ОСОБА_7 виявлені: Закрита черепно-мозкова травма: садна в лівій лобовій та лівій лобово-скроневій ділянці, крововилив в м"які тканини лівої лобово-скронево-тімяної ділянки, лінійний ізольований перелом лівої переднє-черепної ямки, дифузно-обмежений субарахноїдальний крововилив лівої лобової жроневої та тімяної часток, дрібно плямисті крововиливи правої потиличної ділянки, дифузно-аксональне ушкодження головного мозку (множинні крапчасті крововиливи в товщу білої речовини головного мозку, виразне набубнявіння головного мозку), вторинні крововиливи в стовбур головного мозку; Забита рана та садно на внутрішній поверхні правої гомілки на відстані 30 см від підошов; два садна на переднє-зовнішній поверхні ділянки лівого колінного суглоба на відстані 37 см від підошов; садно відповідно гребеню лівої клубової кістки на відстані 79 см від підошов; садно в лівій дельтоподібній ділянці на відстані 121 см від підошов. Смерть дитини ОСОБА_7 настала від закритої черепно- мозкової травми з розвитком вторинних крововиливів в стовбур головного мозку. Описані ушкодження утворилися від дії тупого(их) предмету(ів) та по відношенню до живої особи у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за категоріям небезпеки для життя. Між спричиненими ушкодженнями та смертю вбачається прямий причинний зв'язок. Дані ушкодження могли утворитися при зіткненні автомобіля, що рухався з пішоходом. При цьому постраждалий був звернений до автомобіля під час первинного контакту лівою боковою поверхнею тулуба.

Згідно          висновку експерта № 671 від 08.10.2010 року, водій автомобіля ГАЗ-2705 повинен був діяти відповідно до вимог п.. 2.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля ГАЗ, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, при умові, що пішохід рухався в темпі, згідно показів свідка ОСОБА_8 проведені розрахунки в дослідницькій частині свідчить про те, що покази водія відносно асу руху пішохода з моменту виникнення небезпеки для його руху до наїзду технічно неспроможними крім випадку коли час руху пішохода становить 1,31 при цьому максимальне віддалення автомобіля від місця наїзду становить 14,55 м, мінімальна відстань на якій даний автомобіль може зміститись вліво становитиме 14,19 м. Дане ствердження лише при умові, що всі параметри прийняті експертом для розрахунків, в тому числі сенсорний час реакції водія, є мінімальним. При спів паданні цих умов покази водія відносно часу руху пішохода (1,31 с) є технічно спроможними. Отже при умові, що віддалення автомобіля від місця наїзду становить 14,55 м, що менше повного зупиночного шляху даного автомобіля (18... 19 м) при заданому комплексі вихідних даних, то водій автомобіля ГАЗ-2705 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та дав згоду слухати справу у відповідності з ч.3 ст. 299 КПК України. При цьому показав, що він працює в ДП «Конріл»на посаді водія- експедитора, в зв'язку з чим за ним закріплений службовий автомобіль НОМЕР_3. На даному автомобілі, згідно посадових обов'язків він займається розвезенням товарів по торговим точкам. Так 13.05.2010 року близько 6.30 години він на службовому автомобілі НОМЕР_4 виїхав із гаража, який базується в м. Києві за адресою вул. Пшенична 9 і поїхав в напрямку с. Вороньків Бориспільського району, де на базі повинен був отримати вантаж. Біля с. Чубинське він забрав співробітника своєї фірми ОСОБА_9, який сів на переднє пасажирське сидіння. Після чого вони разом поїхали в напрямку с. Вороньків. Він рухався із автошляху Київ - Бориспіль на автодорогу Гора - Проців. Дана дорога пролягає через с. Мартусівка Бориспільського району Київської області. В'їхавши до населеного пункту с. Мартусівка, близько 8.00 години ранку, він рухався в правій смузі руху, на відстані близько 1.0 м від правого краю дороги, із швидкістю приблизно 60 км/год. В даному населеному пункті знаходяться автобусні зупинки з обох боків дороги, між якими розташований пішохідний перехід. На проїжджій частині дороги нанесена суцільна осьова лінія горизонтальної розмітки, дорожнє покриття було сухим, чистим, дорожнє покриття вибоїн не мало. Погода була сонячною, без опадів. На під'їзді до автобусної зупинки він побачив, що в заїзному кармані автобусної зупинки, з правого боку по напрямку його руху, знаходився автобус ПАЗ. Даний автобус, він помітив з відстані приблизно 150 м. В цей момент попереду нього ні попутних, ні зустрічних автомобілів не було. Наближаючись до автобусної зупинки, на якій знаходився автобус, він пустив свій автомобіль накатом і тим самим зменшив швидкість приблизно до 40 км/год. Коли наблизився ближче до автобуса, то побачив, що він стоїть в заїзному кармані, лівою частиною на границі проїзної частини дороги та заїзного кармані та на відстані близько 1.0 м перед пішохідним переходом. Пішохідний перехід був позначений дорожньою розміткою «зебра»білого кольору. Біля даного автобуса він ніяких людей не бачив. Оскільки автобус стояв в заїзному кармані і його руху ніхто не заважав, то я продовжив рух далі. Коли він проїжджав поруч з автобусом і виїжджав на пішохідний перехід, то побачив, що із-за передньої частини автобуса, і пішохідному переходу, на дорогу біжить хлопчик. Хлопчик рухався з право боку на лівий, по напрямку його руху, із темпом швидкого бігу. Він рухавсь прямолінійно, перпендикулярно дорозі, не змінюючи темпу та напрямку руху. Самого хлопчика він вже помітив майже в момент наїзду, тому де він був до цього він вказати не може, так як не бачив. Як тільки він помітив хлопчика, то відразу відвернув кермо вліво намагаючись об'їхати хлопчика, але через малу відстань не зміг об'їхати пішохода і правим боковим дзеркалом заднього виду і правою передньою дверкою збив пішохода. Після наїзду почав гальмувати і з'їхавши на праве узбіччя зупинив свій автомобіль. Від удару хлопчик впав на дорогу і втратив свідомість. Після чого на місці пригоди відразу зупинився якийсь автомобіль, водій якого поклав хлопчика до себе в автомобіль і відвіз в лікарню, він залишився на місці пригоди чекати на працівників міліції. Через шість днів, тобто 19.05.2010 року він приїхав в Бориспільську ЦРЛ, де йому стало відомо, що постраждалий хлопчик помер. Також Обвинувачений уточнив, що на момент пригоди його автомобіль знаходився в технічно справному стані, причин технічного характеру, які б могли стати причиною ДТП не було. На момент пригоди він був у тверезому стані.

Підсудній ОСОБА_6 заявлений цивільний позов ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, визнав.

Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що її покійний син був самостійним хлопцем, він сам їздив в с . Мартусівка у школу. Сину було 8 років. По суті обставин пояснити нічого не може, так як нічого не бачила. Після похорон сина вона отримала від підсудного 30 тисяч гривень.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що з підсудним він не знайомий. Він знайомий з потерпілою. По суті справи пояснив, що 13.05.2010 року приблизно о 07.50 год. він їхав на зміну з м. Борисполя у с. Мартусівка. Він рухався зі швидкістю 90-95 км/год. Видимість була нормальна, дорога суха. Виходячи з повороту на пряму трасу, він побачив ДТП. Автомобіль Газель їхав попереду нього. Він бачив удар Газелі правою стороною, потім Газель зупинилася. Вони підбігли до хлопчика, який був непритомний. Потім підбіг водій Газелі і почав дзвонити у міліцію.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що з підсудним він знайомий. Покази, які давав на досудовому слідстві, підтримав повністю. Вказав , що потерпілий проходив повз передньої частини автобуса , приблизно за три метри. Він контролював вихід пасажирів і в цей час почув удар , побачив , що потерпілий лежав на узбіччі, а за ним зупинився ГАЗ-2705.

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 10.08.2010 року, який був досліджений в судовому засіданні, встановлено, що в даний час він працює водієм в ДП «Конріл»в м. Києві. Має посвідчення водія, категорій «В,С,Е»і його водійський стаж складає приблизно 36 років. Увесь цей час він працює водієм та керує транспортними засобами. ОСОБА_6 він знає приблизно один рік, з того часу як він працює на тій самій фірмі. Охарактеризовує він ОСОБА_6 як спокійного співробітника, спиртні напої він не вживає, в колективі з співробітниками дружній і ввічливий.          13.05.2010 року він вранці, приблизно о 07.00 год., зателефонував до ОСОБА_6М на мобільний телефон і попросив його, щоб той його забрав на дорозі Київ-Бориспіль, на зупинці «Чубинське», щоб потім поїхати на роботу в с. Вороньків, скільки там знаходяться склади фірми на якій вони працюють та автомобіль на кому він працює. В цей день, приблизно о 07.50 год. ОСОБА_6 під'їхав на автомобілі «Газель», синього кольору, державний номерний знак він не пам'ятаю, цей автомобіль є службовим, який належить фірмі, в якій вони працюють. ОСОБА_6 в автомобілі перебував сам, а він сів на передньому пасажирському сидінні. Після цього, вони на вказаному автомобілі «Газель»поїхали в с. Вороньків, через хутір «Гора». За кермом автомобіля увесь час перебував ОСОБА_6 Керувати ОСОБА_6 автомобілем не заважав, они майже не розмовляли. В автомобілі авто магнітола включена не була, ОСОБА_13 втомленим не виглядав, на здоров'я не скаржився. Приблизно о 8.00 год. цього дня, вони рухалися по авто дорозі Гора - Проців та в'їхали в населений пункт «Мартусівка». Коли в'їхали в Мартусівку, ОСОБА_6 зменшив швидкість і рухався зі швидкістю не більше 50 км/год. Він увесь час спостерігав за дорожньою обстановкою, і бачив, що коли вони рухалися в межах с. Мартусівка, автобусну зупинку, яка розташована з обох боків проїзної частини, навпроти одна одній. Між автобусними зупинками, знаходився пішохідний перехід, який зображений на дорожньому покритті у вигляді «Зебри». В той час була світла пора доби, було ясно, сонячно. Дорожнє покриття було сухе, без пошкоджень, асфальтобетонне. На дорожньому покритті, окрім «Зебри», була нанесена горизонтальна суцільна лінія дорожньої розмітки, що поділяє зустрічні потоки транспорту. Коли вони під'їжджали до автобусної зупинки, він помітив, що на автобусній зупинці, з правого боку відносно їхнього напрямку руху, в заїзному кармані, стояв автобус, біло-синього кольору, держаного номерного знаку якого він не запам'ятав. Коли вони під'їжджали до зупинки, то він помітив, цо з вказаного автобуса хтось виходив, або заходив, точно згадати він не може, їй переходив в цей час хтось дорогу, він також пригадати не може. Вказаний автобус повністю знаходився в заїзному кармані автобусної зупинки, на відстані приблизно 1-1,5 метра до пішохідного переходу. Коли вони під'їжджали до автобусної зупинки автомобіль «Газель»рухався по середині правої смуги відносно нашого напрямку руху. В цей момент зустрічних та попутних транспортних засобів не було, а чи були попутні, які рухалися позаду, вказати не можу. Коли майже порівнялись з автобусом, то в цей момент, він раптово побачив хлопчика, який вибіг із-за автобуса і побіг через пішохідний перехід, перетинаючи проїзну частину дороги з права на ліво. Він відразу вигукну «пацан!!!», і майже миттєво відбувся наїзд автомобіля «Газель» під керуванням ОСОБА_6 на вказаного хлопчика. Контакт автомобіля «Газель»з хлопчиком відбувся правим боковим дзеркалом. Після наїзду, ОСОБА_6 різко змінив напрямок руху, виїхавши на зустрічну смугу руху і відразу повернувся в свою смугу руху та зупинив автомобіль «Газель»на правому узбіччі. Після цього, він вийшов з автомобіля і побачив, що ОСОБА_6 побіг до хлопчика, та люди з автобуса також вишли вийшли до хлопчика, він до місця наїзду не підходив, оскільки я сильно перелякався, і біля хлопчика було багато людей. (а.с. 42-43);

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 10.08.2010 року, який був досліджений в судовому засіданні, встановлено, що 13.05.2010 приблизно о 07.00 год. він прийшов на автобусну зупинку :. Мартусівка Бориспільського району Київської області. На автобусній зупинці і чекав маршрутний транспорт, що б поїхати в м. Київ, у власних справах. З .00 год. до 07.45 год. він перебував на автобусній зупинці, а саме на правому ці дороги у напрямку с. Проців. Він увесь час стояв поблизу зупинки. В цей день приблизно о 07.45 год. він побачив, що на протилежному боці, в заїзному кармані автобусної зупинки, автобус марки «ПАЗ». З цього автобуса вийшов ОСОБА_7, хлопчик віком приблизно 10-12 років. ОСОБА_7 талія він знає, оскільки декілька разів бачив його з ОСОБА_10 Він побачив, що ОСОБА_7 зупинився перед пішохідним переходом, подивився напрямку с. Проців, в цей час він знаходився перед самим автобусом. Після цього хлопчик почав переходити проїзну частину дороги по пішохідному переходу. Він впевнено можу ствердити те, що хлопчик ОСОБА_7 переходив пішохідний перехід, а не перебігав. Перед цим, він побачив, у напрямку с. Проців рухалися транспортні засоби, але які саме, не звернув уваги, эли ОСОБА_7 переходив проїзну частину дороги по пішохідному переходу, то автомобіль марки «Газель», синього кольору, здійснив наїзд на ОСОБА_7 До моменту наїзду, водій автомобіля «Газель», напрямку руху г змінював та не гальмував. Контакт пішохода з автомобілем «Газель», відбувся переднім правим крилом автомобіля «Газель», після чого хлопчика підкинуло юру, водій різко змінив напрямок руху ліворуч та зупинився на правому узбіччі відносно свого напрямку руху, на відстані приблизно 20-30 метрів від місця наїзду, при цьому не гальмував. Хлопчик впав на дорожнє покриття, на спину, а портфель, та лежав нерухомо, без свідомості. Коли він побачив все це то відразу підбіг до хлопчика. До моменту наїзду, за автомобілем «Газель», рухався автомобіль «ВАЗ-2104», під керуванням наглядно мені знайомого співробітника. В автомобілі перебували ще двоє моїх які також відразу зупинилися і підбігли до хлопчика. Хлопчика поклали до автомобіля «ВАЗ-2104»та повезли в Бориспільську районну лікарню. (а.с.44)

- даними висновку експерта № 11 ВЕ від 17.08.2010 року, який був досліджений в судовому засіданні, встановлено, що при судово - медичному дослідженні трупа дитини ОСОБА_7 виявлені: Закрита черепно-мозкова травма: садна в лівій лобовій та лівій лобово-скроневій ділянці, крововилив в м"які тканини лівої лобово-скронево-тімяної ділянки, лінійний ізольований перелом лівої переднє-черепної ямки, дифузно-обмежений субарахноїдальний крововилив лівої лобової жроневої та тімяної часток, дрібно плямисті крововиливи правої потиличної ділянки, дифузно-аксональне ушкодження головного мозку (множинні крапчасті крововиливи в товщу білої речовини головного мозку, виразне набубнявіння головного мозку), вторинні крововиливи в стовбур головного мозку; Забита рана та садно на внутрішній поверхні правої гомілки на відстані 30 см від підошов; два садна на переднє-зовнішній поверхні ділянки лівого колінного суглоба на відстані 37 см від підошов; садно відповідно гребеню лівої клубової кістки на відстані 79 см від підошов; садно в лівій дельтоподібній ділянці на відстані 121 см від підошов. Смерть дитини ОСОБА_7 настала від закритої черепно- мозкової травми з розвитком вторинних крововиливів в стовбур головного мозку. Описані ушкодження утворилися від дії тупого(их) предмету(ів) та по відношенню до живої особи у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за категоріям небезпеки для життя. Між спричиненими ушкодженнями та смертю вбачається прямий причинний зв'язок. Дані ушкодження могли утворитися при зіткненні автомобіля, що рухався з пішоходом. При цьому постраждалий був звернений до автомобіля під час первинного контакту лівою боковою поверхнею тулуба. (а.с. 71-74)

- даними висновку експерта № 671 від 08.10.2010 року, який був досліджений в судовому засіданні, встановлено, що водій автомобіля ГАЗ-2705 повинен був діяти відповідно до вимог п.. 2.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля ГАЗ, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, при умові, що пішохід рухався в темпі, згідно показів свідка ОСОБА_8 проведені розрахунки в дослідницькій частині свідчить про те, що покази водія відносно асу руху пішохода з моменту виникнення небезпеки для його руху до наїзду технічно неспроможними крім випадку коли час руху пішохода становить 1,31 при цьому максимальне віддалення автомобіля від місця наїзду становить 14,55 м, мінімальна відстань на якій даний автомобіль може зміститись вліво становитиме 14,19 м. Дане ствердження лише при умові, що всі параметри прийняті експертом для розрахунків, в тому числі сенсорний час реакції водія, є мінімальним. При спів паданні цих умов покази водія відносно часу руху пішохода (1,31 с) є технічно спроможними. Отже при умові, що віддалення автомобіля від місця наїзду становить 14,55 м, що менше повного зупиночного шляху даного автомобіля (18... 19 м) при заданому комплексі вихідних даних, то водій автомобіля ГАЗ-2705 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху. (а.с. 81-86)

- даними протоколу огляду місця події від 13.05.2010 року та схемою до нього, які були досліджені в судовому засіданні, та згідно яких було оглянуте місце ДТП –зупинка громадського транспорту: с. Мартусівка, а/д с. Гора-Проців; (а.с. 16-17, 26)

-          даними протоколу огляду та тимчасового затримання транспорту, в якому зафіксовані механічні пошкодження автомобіля НОМЕР_2, отримані в ході дорожньо-транспортної пригоди, які були досліджені в судовому засіданні, та згідно якого був оглянутий автомобіль НОМЕР_2, на якому виявлені механічні пошкодження, характерні для ДТП. (а.с. 28)

Таким чином, оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази по справі, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому злочині доведена повністю.

Своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель ОСОБА_7, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_6, у відповідності до вимог ст. 66 КК України, є щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку . Обставин, що обтяжують його покарання, в судовому засіданні не встановлено.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6, суд, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, приймаючи до уваги особу підсудного, вважає, що покарання підсудному слід обрати у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги, що підсудний раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, характеризується позитивно, на обліку не перебуває, має сім»ю та на утриманні неповнолітню дочку, частково відшкодував завдану шкоду суд вважає за можливе застосувати до нього положення ст..75 КК України та надати йому іспитовий термін з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Враховуючи, що підсудний має професію водія, грубо порушив правила дорожнього руху, від чого настали тяжкі наслідки, суд вважає за необхідне застосовувати до підсудного такий вид покарання, як позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний термін.

По справі заявлені цивільний позов потерпілою ОСОБА_10 до Дочірнього підприємства "Конріл", треті особи –ОСОБА_6, ЗАО "Українська Акціонерна Страхова Компанія АСКА" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 62 682,55 грн. та моральної шкоди в розмірі 300 000 грн. На початку судового слухання справи відповідач заявлений до нього позов визнав повністю в частині нанесених матеріальних збитків, а в частині нанесення моральної шкоди не визнав із-за недоведеності її. В подальшому відповідач позов не визнав повністю.

Визначаючи розмір відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_10, суд виходить з заявлених вимог з урахуванням понесених нею витрат, а тому цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити повністю, стягнути з відповідача на користь потерпілої витрати понесені у зв"язку з лікуванням ОСОБА_7, витрати пов"язані з похованням померлого та витрати на спорудження надгробного пам"ятника в сумі 62 682,55 грн.

Суд, визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілій ОСОБА_10, виходить з заявлених вимог з урахуванням характеру та обсягу заподіяних їй моральних страждань, враховує ступінь вини підсудного, обставини скоєного, а також те, що злочин скоєний з необережності під час виконання трудових обов»язків. Також суд враховує характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілої ОСОБА_10, тяжкість завданої моральної травми, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, часу й зусиль, необхідних для відновлення стану потерпілій. З урахуванням наведеного та враховуючи добровільне відшкодування потерпілій ОСОБА_10 підсудним ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 30 000 грн., суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди обґрунтований і підлягає частковому задоволенню. Суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_10 70 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_2 та технічний паспорт на вказаний автомобіль –повернути власнику ДП "Конріл"; посвідчення водія на ім"я ОСОБА_6 № 083609 категорії В, видане ОСОБА_14 м. Києва 23.12.1995р. та талон попередження серії КІА № 472609 –повернути ОСОБА_6 (а.с.29,30)

Судові витрати по справі в сумі 696 грн. 60 коп. за проведення по справі експертних робіт слід стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО –25574713, р\р 31250272210700, банк УДК у Київській області, МФО 821018 –для зарахування НДЕКЦ МВС України за проведення експертизи та дослідження. ( а.с. 80)

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

присудив:

Визнати винним та призначити покарання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п"ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного виду покарання –позбавлення волі, встановити ОСОБА_6 3 (три) роки іспитового строку з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6. такі обов’язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції ; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію .

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередню у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання. Початок строку відбуття покарання підсудному рахувати з дня проголошення вироку,

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_2 та технічний паспорт на вказаний автомобіль –повернути власнику- Дочірному підприємству "Конріл"; посвідчення водія на ім"я ОСОБА_6 № 083609 категорії В, видане ОСОБА_14 м. Києва 23.12.1995р. та талон попередження серії КІА № 472609 –повернути ОСОБА_6

Судові витрати по справі в сумі 696 грн. 60 коп. за проведення по справі експертних робіт стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО –25574713, р\р 31250272210700, банк УДК у Київській області, МФО 821018 –для зарахування НДЕКЦ МВС України за проведення експертизи та дослідження.

Цивільний позов по справі задовольнити частково:

Стягнути з Дочірнього підприємства "Конріл" (код 23703164) на користь ОСОБА_10 ( Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Шкільна, 10) 62 682 ( шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 55 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Конріл" (код 23703164) на користь ОСОБА_10 ( Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Шкільна, 10) 70 000 ( сімдесят тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирок на протязі 15 діб може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд.

Суддя: Левченко А.В.