Вирок № 15630902, 13.05.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1-18/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 року                                                                                 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Височин Ю.В., Бондаренко О.В., Ярмак М.І.,

за участю прокурора Баклана В.М., Рифи Н.В., захисника ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх представника – адвоката ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого електромонтером в Бориспільській РЕМ, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 31.07.2000 року Бориспільським міським судом Київської області за ст. 140 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 3-х років позбавлення волі, 11.03.2002 року Бориспільським міським судом Київської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі, 09.07.2008 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_12, будучи раніше судимим, останній раз 09.07.2008 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став і під час іспитового терміну вчинив новий умисний злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.

Так, 19.08.2009 року, приблизно о 23.00 год., ОСОБА_12, повертаючись з роботи, та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння проходив по вул. Шевченка м. Бориспіль Київської області. Близько 23.30 год. Проходячи повз будинку № 36 по вул. Шевченка, в якому проживає ОСОБА_2 та його родина, і знаючи, що ОСОБА_2 виїхав разом із своєю родиною на відпочинок, у ОСОБА_12 виник умисел на таємне викрадення з будинку належного потерпілому ОСОБА_2 майна. Після чого, після 23.30 год. ОСОБА_12 реалізуючи свій злочинний намір, цього ж дня, з метою викрадення чужого майна, перелізши через паркан, проник на подвір’я будинку ОСОБА_2, що в м. Бориспіль по вул. Шевченка, 36 та підійшов до будинку.

Після цього, переконавшись в тому, що в будинку нікого не має і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_12, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, шляхом примусового відкриття метало пластикового вікна, що перебувало на провітрюванні, шляхом натиску на раму невстановленим досудовим слідством предметом, проник до належного ОСОБА_2 будинку, звідки таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: ноутбук «Ассер»вартістю 4399 грн. 98 коп., DVD-програвач «Соні»вартістю 800 грн., та належні потерпілій ОСОБА_3 ювелірні вироби із золота, а саме: золотий ланцюжок вартістю 3900 грн., фрагмент золотого ланцюжка вартістю 2080 грн., золоту каблучку вартістю 1560 грн., золоту каблучку з каменем «цирконій»вартістю 1560 грн., золотий кулон вартістю 1560 грн., золотий кулон у вигляді ікони вартістю 1820 грн., золотий кулон в формі підкови вартістю 1560 грн., золоті сережки з каменем «цирконій»вартістю 2080 грн., кулон –пірсинг золотий в формі «хрестика»вартістю 2340 грн.

Викраденим майном ОСОБА_12 розпорядився на власним розсудом, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5199 грн. 98 коп., а потерпілій ОСОБА_3 –18460 грн. 00 коп. Загалом ОСОБА_12 викрав чуже майно на загальну суму 23659 грн. 98 коп.

Крім того, 20.08.2009 року, приблизно о 03 год. 30 хв. у ОСОБА_12, який перебував у стані алкогольного сп’яніння виник умисел на повторне таємне викрадення з будинку належного потерпілому ОСОБА_2 майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, 20.08.2009 року, приблизно о 04 годині ОСОБА_12 з метою викрадення чужого майна приїхав на невстановленому досудовим слідством автомобілі таксі до будинку № 36 по вул. Шевченка м.Бориспіль, в якому проживає ОСОБА_2, та підійшов до будинку.

Після цього, переконавшись в тому, що в будинку нікого не має і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_12, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, через відкрите ним раніше вікно проник до належного ОСОБА_2 будинку, звідки таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: телевізор «Соні - Бравіа», вартістю 9500 грн., жіночу хутряну шубу вартістю 14000 грн. та чоловічу курточку (дублянку) вартістю 4050 грн., які виніс через відкриті ним ворота паркану подвір'я.

Викраденим майном ОСОБА_12 розпорядився за власним розсудом, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 27550 грн.

Такі дії ОСОБА_12 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час досудового слідства заявили цивільні позови на загальну суму 176930 грн. 00 коп. (а.с. 60, 65, том 1), включаючи вартість майна, яке не пред’явлено за обвинуваченням підсудному.

Встановлено, що згідно постанови слідчого від 16.09.2009 року виділені матеріали кримінальної справи для проведення додаткової перевірки по факту викрадення інших речей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Справа порушена в цій частині 02.12.2009 року і досудове слідство в ній триває, про що свідчать матеріали справи №05-7172 (а.с. 193-319, том 2).

В судовому засіданні ОСОБА_12, щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, а саме, що вчинив таємне викрадення майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перелік якого зазначений в обвинуваченні, з проникненням у житло, вчинене в стані алкогольного сп’яніння та повторно, зважаючи на наявну раніше непогашену судимість за ч.2 ст. 15 та ч.3 ст. 185 КК України згідно вироку суду в 2002 році, а також вчинення повторної крадіжки 20.08.2009 року. Крім того, визнав суми цивільних позовів в розмірі 51209 грн. 98 коп. Іншого майна, кримінальна справа по факту викрадення якого знаходить в провадженні СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України він не викрадав, про його наявність в приміщенні будинку № 36 по вул. Шевченка в м. Борисполі Київської області йому нічого не відомо.

Під час судового слідства зазначив, що вчиняв крадіжку майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вказаного будинку самостійно, ніхто при цьому присутнім не був, нікому він до вчинення цього злочину про свої наміри не повідомляв, знав завчасно, що ОСОБА_2 з родиною відсутній за місцем свого проживання, а злочин вчинив з корисливих мотивів для отримання коштів на життя. Умисел на повторне викрадення майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 20.08.2009 року виник у нього після вчинення першого епізоду. До співучасті нікого, в тому числі ОСОБА_10 та ОСОБА_13, не спонукав та не залучав, хто вчинив викрадення іншого майна йому не відомо, як поставив під сумнів взагалі існування останнього у потерпілих.

Також пояснив, що світла в приміщенні будинку не вмикав пошук речей та майна здійснював за допомогою запальнички, вікно відкрив за допомогою якогось твердого та довгого предмета, шляхом натиску на рамку відкритого на провітрювання метало-пластикового вікна, який в подальшому залишив біля вікна. В день вчинення крадіжки він у вечірній час перебував з ОСОБА_10, якому про свої наміри не розповідав, однак вживав з ним спиртні напої неподалік від будинку потерпілих на сусідній вулиці, останній його не чекав біля будинку, оскільки ОСОБА_10 не знав куди він ходив, і де він був. ОСОБА_14 при собі мав сумку –рюкзак в яку і склав викрадені перший раз речі, останні ОСОБА_10 не показував. Потім з ОСОБА_10 він поїхав в м. Київ до нічного ломбарду, щоб здати золото, а саме, на вулицю Луначарського, де знаходиться нічний ломбард "Скарбниця".

Приїхавши до ломбарду, ОСОБА_12 пішов до ломбарду і здав на свій паспорт всі ювелірні прикраси, які викрав у будинку ОСОБА_2 За золото отримав гроші в сумі близько 1400 грн. За здане золото обвинувачений ОСОБА_12 отримав квитанції, частину яких викинув там же в м. Києві у смітник, а декілька квитанцій забрав з собою і приїхавши в м. Бориспіль заховав під бетонні блоки на вулиці.

По дорозі в м. Бориспіль, ОСОБА_12 вирішив знову повернутися до будинку ОСОБА_2 та викрасти з нього телевізор «Соні», жіночу шубу та чоловічу курточку, які він там бачив, коли опинився перший раз.

З цією метою, приблизно о 04 годині ранку 20.08.2009 року ОСОБА_12 приїхав на таксі до подвір’я будинку ОСОБА_2, переліз через паркан. Обійшовши будинок ОСОБА_12 через вікно заліз в будинок і забрав із підставки для телевізора належний ОСОБА_2 телевізор «Соні», із шафи забрав жіночу хутряну шубу та чоловічу дублянку, які поклав до пакету і поїхав на таксі до м. Київ, щоб здати телевізор в ломбард. Цього разу він також не вмикав світло. Номерів та назви таксі він не пам’ятає.

Приїхавши приблизно о 06 годині в ломбард «Скарбниця»по вул. ОСОБА_6 в м Києві, ОСОБА_12 здав на свій паспорт викрадений у ОСОБА_2 телевізор «Соні»за що отримав гроші в сумі близько 1400 грн. Викрадений ноутбук ОСОБА_12 спочатку здав до відділення ломбарду по проспекту Мира в м. Київ, через два дні викупив та поїхав на ринок «Караваєві дачі», де продав даний ноутбук за 1500 грн., кому саме не пам’ятає.

Продавши ноутбук, ОСОБА_12 приїхавши додому в м. Бориспіль, жіночу шубу, курточку та дівіді-програвач, він заховав за місцем свого проживання.

Через декілька днів після цього, ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_15 здати в ломбард дівіді - програвач, який викрав у ОСОБА_2. ОСОБА_12 взяв дівіді - програвач та приніс його до ломбарду «Скарбниця» по вул. Червоноармійська, 1 м. Бориспіль. Тоді ж зустрів біля ломбарду ОСОБА_13, якого ОСОБА_12 попрохав здати в ломбард програвач.

ОСОБА_13, здав на свій паспорт викрадений ОСОБА_12 у ОСОБА_2 дівіді - програвач і за що отримав гроші в сумі 120 грн., які він тут же віддав мені. Квитанцію ми викинули.

Всі гроші, які отримав від продажу викраденого у ОСОБА_2 майна ОСОБА_12 витратив на власні потреби.

Зазначені покази останнього узгоджуються з поясненнями ОСОБА_10, допитаного в судовому засіданні, та ОСОБА_13, допитаного на досудовому слідстві, які в свою чергу вказали на те, що крадіжки майна та речей у потерпілих не вчиняли, втому числі і разом з ОСОБА_12

Незначні розбіжності в показах підсудного та свідка ОСОБА_10 не впливають на встановлені судом обставини, оскільки останні надавались через тривалий проміжок часу та в цілому відповідають дійсності й узгоджуються з іншими доказами у справі.

Так, потерпілі зазначили, що у них дійсно була вчинена крадіжка, однак у значно більшому розмірі, і вони виключають можливість її вчинення лише ОСОБА_12, однак не змогли вказати осіб, причетних до даної події.

Щодо причетності ОСОБА_10 та ОСОБА_13 до вчинення даної крадіжки, то суд враховує те, що в матеріалах кримінальної справи відсутні докази причетності зазначених осіб до її скоєння спільно з ОСОБА_12

Допитати свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_16 безпосередньо під час судового слідства у справі не надалось можливим, оскільки ОСОБА_13 відбуває покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2010 року в місцях позбавлення волі (а.с. 104-106, том 2), а ОСОБА_16 перебуває в розшуку, і місце його знаходження не встановлено (а.с. 98-103, том 2).

Тому суд обмежився оголошенням показів останніх, наданими ним на досудовому слідстві, в порядку п.2 ч.1 ст. 306 КПК України (а.с. 80-81, 82-83, том 1). Після оголошення показів зазначених осіб, необхідності у їх додатковому допиті судом не встановлено, оскільки надані ним покази є послідовними та узгоджуються з показами підсудного та свідка ОСОБА_10 Зазначені потерпілими та представником потерпілих ОСОБА_4 підстави для обов’язкового їх допиту під час судового слідства на думку суду є недоцільними зважаючи на межі пред’явленого ОСОБА_12 обвинувачення.

Вина ОСОБА_12 також підтверджується показами свідка ОСОБА_17, матері підсудного, згідно з яких 30.08.2009 року працівники міліції в присутності понятих та її сина –підсудного ОСОБА_12, в теплиці, що розташована на подвір’ї будинку №46-м по вул. Матросова в м. Бориспіль Київської області, вилучили два поліетиленові пакети, які сховав син ОСОБА_12, та при їх огляді виявлено чорну чоловічу кожану куртку та жіночу шубу.

В свою чергу ОСОБА_10 підтвердив обставини вживання 19.08.2009 року разом з ОСОБА_12 спиртних напоїв, зникнення ОСОБА_12 на нетривалий час, після чого останній повернувся, а в подальшому зізнання ОСОБА_12 про вчинення ним крадіжки речей. Розбіжності в показах свідка, які виявлені судом під час судового слідства, в тому числі щодо обставин здачі в ломбард DiviDi програвача на ім'я ОСОБА_13, не спростовують висновків суду щодо вчинення ОСОБА_12 злочину, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, а також щодо відсутності обставин причетності ОСОБА_10 до скоєння даного злочину. При цьому ОСОБА_10 на них не наполягав, зважаючи на тривалість часу, що минув з моменту подій, а також стану свідка 19.08.2009 року, який вживав спиртні напої. З цього приводу суд бере до уваги свідчення ОСОБА_10, які узгоджуються з іншими показами свідків та доказами у справі.

З цього приводу судом також не зафіксовано випадків тиску на підсудного, свідків чи потерпілих з боку органів досудового слідства, про них не зазначили і учасники судового процесу.

Свідок ОСОБА_13 під час досудового слідства зазначив, що лише здавав на своє DiviDi програвач, який передав йому ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила надані нею раніше покази та вказала, що DiviDi програвач, що, як встановлено досудовим слідством та під час судового слідства, викрадено з будинку потерпілих, здавав ОСОБА_13, при цьому були присутні з ним якісь особи, особистість яких вона не перевіряла.

Покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_11 не мають суттєвого значення у справі, оскільки останні не є безпосередніми очевидцями подій, а також не змогли надати суду інформацію щодо кількості, переліку та вартості речей та майна, що знаходилось в приміщенні будинку потерпілих. Вказані свідки підтвердили факт крадіжки речей та майна потерпілих, а також факт відсутності їх вдома на момент вчинення крадіжки.

Крім того, вина ОСОБА_12 у скоєнні підтверджується протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_2 від 29.08.2009 року про таємне викрадення майна, яке йому належить (а.с. 17, том 1), згідно якої підтверджено факт скоєння крадіжки в приміщенні будинку №36 по вул. Шевченка в м. Борисполі; протоколом огляду місця події та фотоілюстрацією від 29.08.2009 року, яким було проведено огляд будинку потерпілого ОСОБА_2, за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 36 (а.с. 19-28, том 1), згідно якого також підтверджується факт крадіжки, проникнення в приміщення будинку шляхом натиску на раму склопакету; протоколом огляду місця події та фотоілюстрацією від 29.08.2009 року, яким було проведено огляд приміщення ломбарду «Скарбниця»за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Червоноармійська, 1 (а.с. 30-31, том 1), згідно якого вилучено Дівіді програвач, що був викрадений з будинку потерпіли; протоколом огляду місця події та фотоілюстрацією від 30.08.2009 року, яким було проведено огляд території домоволодіння ОСОБА_12 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Матросова, 46-м (а.с. 33-38), згідно якого виявлено за зазначеною адресою жіночу шубу та чоловічу дублянку, що як встановлено судом були викрадені у потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3; протоколом огляду місця події та фотоілюстрацією від 30.08.2009 року, яким було проведено огляд перехресті за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Матросова (а.с. 39-44, том 1), згідно якого виявлено квитанції ломбарду "Скарбниця" щодо здачі викрадених з будинку потерпілих майна та речей на ім'я ОСОБА_12; протоколом огляду речових доказів від 04.09.2009 року та приєднанням їх до матеріалів кримінальної справи (а.с. 103-106, том 1), згідно якого виявлено, що квитанції ломбарду видані на ім'я ОСОБА_12, що підтверджує викрадення ОСОБА_12 золотих та ювелірних виробів у потерпілих.

Зважаючи на вказані докази у справі та їх аналіз, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_12 у скоєнні злочину, який інкримінується останньому, оскільки підсудний вчинив дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно та поєднаних з проникненням у житло, тобто злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вчиненому в стані алкогольного сп’яніння. Таким чином органами досудового слідства дії ОСОБА_12 кваліфіковані правильно, оскільки підсудний не мав погашеної судимості у зв'язку з вчиненням ним раніше злочину проти власності.

Позиція потерпілих, щодо необхідності направлення справи на додаткове розслідування, не знайшла свого підтвердження, та спростовується дослідженими матеріалами кримінальної справи та матеріалами кримінальної справи №05-7172.

Призначаючи покарання за санкцією ч. 3 ст. 185 КК України судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного й обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, у зв’язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі та ізоляцією від суспільства.

З цього приводу повторюваність скоєння ОСОБА_12 злочину вірно застосована органами досудового слідства при кваліфікації його дій. Зазначене також враховується при призначенні покарання.

Санкцією ст. 185 ч.3 КК України передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення, а тому вчинений підсудними злочин є тяжким.

Згідно медичних довідок ОСОБА_12 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 202, том 1).

Підсудний характеризується за місцем свого проживання з боку працівників міліції негативно (а.с. 199, том 1), раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за скоєння злочину проти власності.

Визнання вини підсудним, його щире каяття у скоєному та активне сприяння ним розкриттю злочину, суд визнає обставинами, які пом’якшують його відповідальність.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_12 по справі є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Судом, при призначенні покарання, враховано, що ОСОБА_12 був працевлаштований, одружений та є батьком дитини.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про неможливість виправлення ОСОБА_12 без відбування покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст. 185 КК України. При цьому суд враховує, що злочин вчинено під час іспитового строку, встановленого вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2008 року в кримінальній справі №1-198/2008 за скоєння ОСОБА_12 злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Таким чином суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_12 у виді чотирьох років позбавлення волі.

При призначенні покарання слід застосувати положення ч. 4 ст. 81, ст. 71 КК України щодо приєднання до призначеного судом покарання частини невідбутого покарання за попереднім вироком суду.

З цих підстав, слід остаточно визначити ОСОБА_12 покарання із застосуванням ст. 71 КК України у виді п’яти років позбавлення волі.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів. Слід також врахувати, що ОСОБА_12 утримується під вартою з 30.08.2009 року, що слід врахувати в строк термін відбування покарання.

При розв’язанні заявлених цивільних позовів, суд керується положеннями ст.ст. 28, 328 КПК України, а також доведеними під час досудового та судового слідства розмірами завданої матеріальної шкоди.

При цьому суд враховує висновок експерта від 15.03.2011 року (а.с. 15-18, том 3), щодо неможливості визначення вартості викрадених ювелірних виробів, в обсязі, що інкримінувався ОСОБА_12 при скоєнні ним злочину.

Судом враховано наявність в провадженні СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України кримінальної справи по факту викрадення частини майна та речей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також відсутність підстав для звинувачення ОСОБА_12 у скоєнні даного злочину, або його участь у скоєнні такого на момент розгляду справи в суді.

З цього приводу, суд вважає за можливе задовольнити цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму вимог визнаних підсудним за виключенням вартості речових доказів, які підлягають поверненню потерпілим: на користь ОСОБА_2 (за виключенням - дівіді програвач вартістю 800 грн., жіноча шуба 14000 грн., шкіряна чоловіча куртка 4050 грн.), а саме в розмірі 8700 грн. 00 коп., на користь ОСОБА_3 в розмірі 18460 грн. 00 коп.

При вирішенні питання про речові докази, керуючись ст. 81 КПК України, квитанції ломбарду (а.с. 104-107, том 1) підлягають зберіганню при кримінальній справі, а дівіді програвач з пультом, жіноча шуба та чоловіча шкіряна дублянка, що перебувають у потерпілого ОСОБА_2 на тимчасовому зберіганні, (а.с. 108-110, том 1), - підлягають залишенню в користуванні потерпілих.

Судові витрати у справі становлять 486 грн. 77 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи, які підлягають стягненню з ОСОБА_12 на користь експертної установи.

В строк покарання слід зарахувати з моменту затримання ОСОБА_12 в порядку ст. 115 КПК України з 30.08.2009 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_12 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324, 328 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_12 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України приєднати до призначеного покарання частину невідбутого покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2008 року в кримінальній справі №1-198/2008 за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, і остаточно ОСОБА_12 визначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з 30.08.2009 року.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_12 залишити без зміни –тримання під вартою.

Цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12 (м. Бориспіль Київської області, вул. Матросова, 46-м) на користь ОСОБА_2 8700 (вісім тисяч сімсот) грн. 00 коп., а на користь ОСОБА_3 18460 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп. завданих матеріальних збитків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_18 відмовити.

Речові докази по справі: дівіді програвач "Соні" з пультом дистанційного керування, жіночу шубу та чоловічу куртку (дублянку), що передані на зберігання ОСОБА_2, - залишити у користуванні потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3; квитанції ПТ ЗТ "Скарбниця" в кількості 3 шт. виписані на ім?я ОСОБА_12, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи, - зберігати при справі; паспорт на ім?я ОСОБА_12 та на його установчі дані, що зберігається при матеріалах кримінальної справи, - повернути ОСОБА_12.

Судові витрати у справі, що складаються з 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 77 коп. витрат за проведення дактилоскопічної експертизи стягнути з ОСОБА_12 (м. Бориспіль Київської області, вул. Матросова, 46-м) на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, код ЗКПО 25574713, МФО 821018, одержувач УДК у Київській області).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.

Суддя                     С.М.Вознюк