Ухвала суду № 156180, 04.10.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

28 вересня 2006 року

Справа № 2-27/11332-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Антонової І.В.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Будяк К.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Сулейманов Ф.Р., довіреність №1131/10/10-012 від 22.05.2006,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 14.07.2006 по справі № 2-27/11332-2006А

за позовом Державного підприємства "Веселівське" (вул. Леніна, 9,Морське, Судак, 98033)

до Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим (вул. Яблунева, 10,Судак,98000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Судак №316/1430/10/23-1 від 29 червня 2006 року про визначення Державному підприємству „Веселівське” податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 373.231,50 грн. задоволені. З відповідача на користь позивача стягнуто 3,40 грн. судового збору.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що Державне підприємство „Веселівське” є підприємством первинного виноробства, здійснює реалізацію виноматеріалів підприємствам вторинного виноробства.

Постанова мотивована тим, що позивач реалізує товар (сировину для виробництва підакцизних товарів) власного виробництва, який не є підакцизним товаром.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, у задоволенні позову відмовити, вважаючи що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що позивач при продажі виноматеріалів власного виробництва підприємствам вторинного виноробства має тільки право не застосовувати ставку акцизного збору, пільги зі сплати податку на додану вартість на нього не розповсюджуються, так як згідно з УКТ ВЕД виноматеріали позивача відповідають коду 220430, тобто є підакцизним товаром.

З заперечення на апеляційну скаргу слідує, що позивач з її доводами не згоден, вважаючи рішення повністю законним і обґрунтованим.

Розпорядженням керівництва суду змінювався склад колегії, який остаточно визначений: головуючий суддя - Дугаренко О.В., судді Антонова І.В., Черткова І.В.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач не скористався наданим правом на участь у судовому засіданні, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений у встановленому порядку.

Апеляційна інстанція, перевірив доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення представника відповідача, дослідивши документи у справі, встановила наступне.

20 червня 2006 року Державною податковою інспекцією у місті Судак проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Державним підприємством „Веселівське” за період з 1 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року, за наслідками якої складено акт № 122/23-1/00412808 (а.с. 8-35).

В ході цієї перевірки були виявлені порушення Державним підприємством „Веселівське” підпункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилися у використанні у 2005 році пільги з податку на додану вартість у сумі 243.574 грн., отриманого від продажу у 2005 році виноматеріалів, що є підакцизним товаром, підприємствам вторинного виноробства, що привело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по загальній декларації у вказаній сумі.

А також порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону України, що сталися через включення до складу податкового кредиту у квітні 2005 року податку на додану вартість без підтверджуючих документів, занесення однієї податкової накладної двічі, що привело до заниження податку на додану вартість у сумі 5.247,35 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 29 червня 2006 року першим заступником начальника Державної податкової інспекції у місті Судак прийнято податкове повідомлення-рішення № 316/1430/10/23-1, яким платнику податків Державному підприємству „Веселівське” за вказані вище порушення визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 248.821 грн. і застосовані штрафні санкції у сумі 124.410,50 грн., всього 373.231,50 грн. (а.с. 7).

Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» №168\97-ВР від 3 травня 1997 року № 168/97 від 3 квітня 1997 року (із змінами і доповненнями) до 1 січня 2007 року припинена дія пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий рік) складає не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Як слідує зі Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, довідки про включення до ЄДРПОУ, акту перевірки, договорів на поставку виноматеріалів підприємствам, що мають ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, відомостей про вантаж, висновку Торгово-промислової палати позивач відноситься до числа сільськогосподарських товаровиробників, вказаних у пункті 11.29 статті 11, і здійснює операції з продажу товарів власного виробництва, виготовлених з власної сільськогосподарської сировини, підприємствам вторинного виноробства, які з цієї сировини виробляють алкогольні напої –акцизні товари. Відповідачем вказане не оспорюється. Однак, відповідач вважає, що виноматеріали, реалізовані позивачем є підакцизним товаром, а ці операції є виключенням з пункту 11.29 статті 11.

Судова колегія вважає цю думку відповідача помилковою.

Статтею 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби»№329\95-ВР від 15 вересня 1995 року (з подальшими доповненнями і змінами) передбачені об'єкти оподаткування акцизним збором і об'єкти, які не підлягають оподаткуванню, зокрема підпунктом «в»частини 2 цієї статті передбачено, що обороти від реалізації української сировини, що використовується для виробництва підакцизних товарів оподаткуванню не підлягають.

Згідно з пунктом 33 Державного стандарту України 2163-93 „Виноробство „Терміни та визначення” під виноматеріалами розуміють збродене повністю або частково виноградне сусло, призначене для виготовлення вина або коньячного спирту, тобто це сировина, яка підлягає додаткової обробці.

Таку оброблю здійснюють підприємства вторинного виноробства, які сировину підвергають технічній обробці.

Таким чином, підакцизними товарами є не виноматеріали, які позивач реалізує підприємствам вторинного виноробства, а вина та коньяки, які виготовляють ці підприємства.

Апеляційна інстанція вважає неспроможним доводи апеляційної скарги, що виноматеріали, які реалізує позивач, відносяться до підакцизної продукції, так як мають код згідно УКТ ВЕД 220430. Згідно висновку Торгово-промислової палати Криму (висновок експерту № 04-14/60-0) (а.с.50) виноматеріали, які реалізує позивач мають код згідно УКТ ВЕД 220429.

Таким чином, позивач відповідно до вимог чинного законодавства у 2005 році реалізовував сільськогосподарську продукцію –виноматеріали, заводам вторинного виноробства, яку вони використовували для виробництва підакцизних товарів, тому правомірно використав пільгу з податку на додану вартість, надану пунктом 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Також думки дотримується судова практика.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади (до яких відноситься відповідач) зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України, а в даному випадку відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення (акт ненормативного характеру) порушуючи вказані вище закони України, тому такий акт правильно визнаний судом першої інстанції протиправним.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом постанова прийнята при правильному застосуванні і без порушень норм матеріального права, підстав для скасування (зміни) судового рішення не має, апеляційна скарга необгрунтована і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 24, 195, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2006 у справі № 2-27/11332-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.В. Дугаренко

Судді І.В. Антонова

І.В. Черткова