Постанова № 156142, 28.09.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2006 р.

Справа № 6-27/31-06-1138А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Михайлова М.В.

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання Друзенко К.В.

за участю представників сторін

від позивача

Маковецький С.В., за довіреністю;

від відповідача

від третьої особи

не з'явився, повідомлений належним чином;

не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, м. Кілія Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 28.07.2006 р.

по справі № 6-27/31-06-1138А

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання "Облпаливо", м.Одеса

до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, м. Кілія Одеської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пламя", ст. Дзинілор Кілійського району Одеської області

про визнання недійсними результатів відкритих торгів із закупівлі вугілля марок ДГО,АО,АМ,ГР, що проводились Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в „Віснику державних закупівель” № 48 (217) від 28.11.2005 р., які оформлені протоколом № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” звернулось до суду з адміністративним позовом до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області з вимогою про визнання недійсними результатів відкритих торгів із закупівлі вугілля марок ДГО, АО, АМ, ГР, що проводились Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в „Віснику державних закупівель” № 48 (217) від 28.11.2005 р., які оформлені протоколом № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 року.

Ухвалою суду від 07.02.2006 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ „Пламя”.

Ухвалою суду від 07.02.2006 року по справі № 27/31-06-1138А вжито заходи до забезпечення адміністративного позову: заборонено Кілійській районній державній адміністрації Одеської області (68303 Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 44; код ЄДРПОУ 04057132, п/р 35211002000827 в УДК в Одеській області МФО 828011) та всім підпорядкованим та підвідомчим їй структурним підрозділам, управлінням, відділам, закладам та ТОВ „Пламя” (Одеська обл., ст. Дзинілор, вул. Мира, 1) вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення і виконання договору про закупівлю вугілля за результатами торгів із закупівлі вугілля марок ДГО, АО, АМ, ГР, що проводились Кілійською районною державною адміністрацію Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в „Віснику державних закупівель” № 48 (217) від 28.11.2005 р., які оформлені протоколом № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р., –до набрання постановою суду по цій справі законної сили; заборонено Управлінню Державного Казначейства в Одеській області (65001 м. Одеса, вул. Садова, 1а; Головпоштамт, а/с 92) та Відділенню Державного Казначейства в Кілійському районі Одеської області (68303 Одеська обл., м. Кілія, вул. Леніна 44) здійснювати перерахування грошових коштів за тверде паливо (вугілля) на поточний рахунок ТОВ „Пламя” (Одеська обл., ст. Дзинілор, вул. Мира, 1), у відносинах, в яких платниками виступають Кілійська районна державна адміністрація Одеської області або будь-які підпорядковані та підвідомчі їй структурні підрозділи, управління, відділи, заклади – до набрання постановою суду по цій справі законної сили.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 р. по справі № 27/31-06-1138А ухвала господарського суду Одеської області від 07.02.2006 р. по справі № 27/31-06-1138А була скасована та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Справі присвоєний № 6-27/31-06-1138А.

Постановою господарського суду Одеської області від 28.07.2006 р. по справі № 6-27/31-06-1138А (суддя Демешин О.А.) позов акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” задоволений повністю: визнані недійсними результати відкритих торгів із закупівлі вугілля марок ДГО, АО, АМ, ГР, що проводились Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в „Віснику державних закупівель” № 48 (217) від 28.11.2005 р., які оформлені протоколом № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що замовник відкритих торгів із закупівлі вугілля марок ДГО, АО, АМ, ГР –Кілійська районна державна адміністрація Одеської області –під час оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів припустився суттєвих порушень вимог Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та тендерної документації, зокрема, щодо недискримінації учасників торгів, що спричинило неправильні результати цих відкритих торгів.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Кілійська районна державна адміністрація Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 28.07.2006 року та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. При цьому скаржник посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а саме на те, що судом не враховано, що за підсумками закупівлі відповідач міг заощадити бюджетні кошти, не врахований той факт, що відповідач уклав договори з переможцем торгів –третьою особою ТОВ "Пламя", які частково виконані, а також те, що позивачем не було оскаржено рішення тендерного комітету згідно Порядку розгляду скарг учасників процедур державних закупівель щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки України від 04.12.2000 року № 264.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ „Пламя” апеляційну скаргу підтримує.

Позивач –акціонерне товариство закритого типу "Виробниче об’єднання "Облпаливо" –проти апеляційної скарги заперечує з мотивів, що викладені в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та помилковими, а постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

12 січня 2006 року тендерним комітетом Кілійської районної державної адміністрації Одеської області відповідно до оголошення № 16856 (ПАЛ), розміщеного в "Віснику державних закупівель" № 48 (217) від 28.11.2005 р., було здійснено розкриття тендерних пропозицій учасників відкритих торгів із закупівлі твердого палива –вугілля марок ДГО, АО, АМ, ГР. За результатами розкриття було складено протокол № 1 „Розкриття тендерних (цінових) пропозицій” від 12.01.2006 р.

Листом голови тендерного комітету б/н б/д АТЗТ „ВО „Облпаливо” як одного з учасників торгів було повідомлено, що за результатами оцінки була акцептована тендерна пропозиція іншого учасника торгів –ТОВ „Пламя” (Одеська обл., Кілійський район, ст. Дзинілор, вул. Мира, 1), з яким буде укладено договір про закупівлю.

Лист б/н б/д, яким відповідач повідомив про акцепт тендерної пропозиції ТОВ „Пламя”, містить відомості про те, що тендерна пропозиція АТЗТ „ВО „Облпаливо” не була визначена найкращою у зв’язку з наявним розходженням між ціною одиниці та підсумковою ціною, одержаної шляхом множення ціни за одиницю на кількість. Відповідач зазначає, що згідно з пп. „б” пункту 20.4 тендерної документації ціна за одиницю є визначальною, а підсумкова ціна виправляється, а на запит тендерного комітету про виправлення підсумкової ціни позивач листом № 52 від 17 січня 2006 р. відмовився виправляти підсумкову ціну.

Суд першої інстанції повністю встановив обставини та надав правильну юридичну оцінку доказам, які спростовують висновки тендерного комітету відповідача.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” в редакції Закону від 16.06.2005 р., що діяла на момент здійснення тендерним комітетом відповідача процедури закупівлі вугілля за державні кошти, (далі –Закон) п. п. 20.5, 20.6 тендерної документації, затвердженої 15.12.2005 р. головою тендерного комітету Кілійської райдержадміністрації, замовник торгів має право на виправлення арифметичних помилок, виявлених у поданій тендерній пропозиції, під час процедури оцінки за умови отримання письмової згоди учасника, який подав цю тендерну пропозицію, на таке виправлення. Якщо учасник не згоден з виправленням помилок, його пропозиція відхиляється. Відповідач не дотримався процедури виправлення арифметичних помилок, встановленої ч. 6 ст. 26 Закону та тендерною документацією. Суд правильно дійшов висновку, що арифметична помилка в тендерній пропозиції АТЗТ „ВО „Облпаливо” не спричиняє правові наслідки, оскільки цей факт не доведений відповідачем та не підтверджується обставинами справи.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що тендерна пропозиція АТЗТ «ВО «Облпаливо»не була визнана найкращою не тільки у зв’язку з розходженням між ціною одиниці та підсумковою ціною, а також у зв’язку з тим, що закупка вугілля в ТОВ «Пламя»у загальній сумі закупки дешевше, ніж в позивача, на 76 628,12 грн., що судом був зроблений аналіз цін по марках вугілля, але не враховано підсумки закупівлі, які надавали змогу райдержадміністрації заощадити 76 628,12 грн. бюджетних коштів. З матеріалів справи вбачається наступне.

Згідно з тендерною пропозицією АТЗТ «ВО «Облпаливо»:

підсумкова вартість вугілля марки ДГО при ціні за 1т 443,36 грн. та бажаного замовником об’єму 3265 т становить 1 447 570,40 грн.;

підсумкова вартість вугілля марки АМ при ціні за 1т 458,36 грн. та бажаного замовником об’єму 186 т становить 85 254,96 грн.;

підсумкова вартість вугілля марки АО при ціні за 1т 523,36 грн. та бажаного замовником об’єму 100 т становить 52 336 грн.;

підсумкова вартість вугілля марки ДГР при ціні за 1т 248,36 грн. та бажаного замовником об’єму 3116 т становить 773 889,76 грн.

Підсумкова ціна тендерної пропозиції АТЗТ «ВО «Облпаливо»становить (1447570,40+85254,96+52336+ 773889,76) 2 359 051,12 грн.

Згідно з тендерною пропозицією ТОВ «Пламя»:

підсумкова вартість вугілля марки ДГО при ціні за 1т 447 грн. та бажаного замовником об’єму 3 265 т становить 1 459 455 грн.;

підсумкова вартість вугілля марки АМ при ціні за 1т 468 грн. та бажаного замовником об’єму 186 т становить 87 048 грн.;

підсумкова вартість вугілля марки АКО при ціні за 1т 504 грн. та бажаного замовником об’єму 100 т становить 50 400 грн.;

підсумкова вартість вугілля марки ДГР при ціні за 1т в розмірі 279 грн. та бажаного замовником об’єму 3 116 т становить 869 364 грн.

Підсумкова ціна тендерної пропозиції ТОВ «Пламя»становить (1459455+87048+50400+869364) 2466267 грн.

Різниця в ціні тендерних пропозицій позивача та ТОВ „Пламя” складає 107 215,88 грн. (2466267-2359051,12). Тендерна пропозиція АТЗТ «ВО «Облпаливо»дешевша.

Таким чином, доводи Кілійської райдержадміністрації безпідставні та спростовуються матеріалами справи, а суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що визнання тендерної пропозиції ТОВ „Пламя” найкращою за результатами оцінки є необґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховані ті факти, що райдержадміністрація як замовник торгів, на підставі рішення тендерного комітету від 26.01.2006 р. уклала договори з ТОВ «Пламя», які на теперішній час виконані більш чим на 70 %, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 104 КАС України право на звернення до адміністративного суду мають особи у випадку порушення їх прав чи охоронюваних законом інтересів, при цьому ані положення КАС України, ані положення Закону не містять ніяких обмежень щодо права на судовий захист особи у випадку виконання або реалізації оспорюваних рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Посилання скаржника на невиконання вимог Порядку розгляду скарг учасників процедур державних закупівель щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки України від 04.12.2000 р. № 264, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки його положення, згідно з якими не приймаються рішення за скаргою учасника тендерних закупівель щодо організації та здійснення закупівель у разі, коли на день одержання скарги укладено договір про закупівлю, застосовуються тільки у випадку обрання учасником торгів процедури досудового оскарження дій, рішень чи бездіяльності замовника і не застосовуються у випадку звернення за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів до суду. Скаржник також зазначає, що позивачем не дотримано вимог ст. 36, 37 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, якими йому надано право на оскарження дій замовника замовнику або уповноваженому органу поза судовою процедурою, якщо він вважає, що замовником були порушені його інтереси при процедурі закупівлі. Але судова колегія не погоджується з цим за наступних підстав.

Для забезпечення судового захисту Конституція України у статті 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами, неприпустимості делегування функцій судів та їх привласнення іншими органами чи посадовими особами та визначила юрисдикцію судів. Зазначені принципи забезпечують здійснення конституційного права на судовий захист, яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України).

Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб’єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб’єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб’єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Право на судовий захист передбачено й іншими статтями Конституції України. Так, відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обов’язок держави забезпечити захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб’єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб’єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб’єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обов’язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб’єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов’язком особи, яка потребує такого захисту. Право на судовий захист не позбавляє суб’єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб’єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов’язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

На те ж саме вказується в п. 1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), справа N 1-2/2002 від 9 липня 2002 року. Так саме, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист;

- в статті 6 КАС України, яка передбачає, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним неупередженим судом; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Судовою колегією не встановлено порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, тому підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги немає.

Ст. 159 КАС, ч. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” № 11 від 29.12.76 р., визначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається таке рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що при прийнятті постанови від 28.07.2006 р. по справі № 6-27/31-06-1138А господарський суд Одеської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кілійської райдержадміністрації Одеської області на постанову господарського суду Одеської області від 28.07.2006 р. по справі № 6-27/31-06-1138А залишити без задоволення, постанову господарського суду –без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України на протязі місяця з дня складання постанови у повному обсязі, тобто з 02 жовтня 2006 року, в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: М.В. Михайлов

Суддя: В.М. Тофан

Суддя: О.О. Журавльов