Рішення № 15602687, 13.05.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2011 р. Справа № 5016/906/2011(13/52)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1., дов. від 07.10.2010 р. № 09/63

(представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Миколаївська теплоелектроцентраль”,

54002, вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв,

до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Карат-СВ”,

54001, вул. Петровського, 4, м. Миколаїв,

про стягнення вартості спожитої теплової енергії за укладеним сторонами договором у сумі 19931 грн. 50 коп., -

УСТАНОВИВ:

ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ “Карат-СВ” грошових коштів у сумі 19931 грн. 50 коп. - вартості спожитої протягом листопада 2005 року - лютого 2008 року теплової енергії на опалення належного на праві власності відповідачу кафе-бару “Ескадо”, розташованого на першому поверсі житлового будинку по вул. Радянська, 12, у м. Миколаєві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що теплова енергія протягом вказаного періоду споживалась обєктом відповідача через внутрішньобудинкову систему теплопостачання. Оскільки строк виконання грошового зобовязання ТОВ “Карат-СВ” не встановлювався, то на підставі ст.530 ЦК України 21.02.2011 р. відповідачу направлено вимогу № 147-Ю з рахунками про сплату боргу за спожиту теплову енергію на загальну суму 19931 грн. 50 коп., проте борг у зазначений сумі до цього часу не погашений.

У судовому засіданні представник позивача такі позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, і пояснив, що ТОВ “Карат-СВ” придбав кафе-бар “Ескадо” за договором купівлі-продажу від 8 грудня 1999 року в ТОВ “Петрол-Трейд”. З останнім був укладений договір на теплопостачання кафе-бару “Ескадо”. Незважаючи на відчуження вказаного обєкту ТОВ “Петрол-Трейд” продовжувало сплачувати спожиту на опалення кафе-бару “Ескадо” теплову енергію аж до листопада 2005 року. Оскільки про відчуження кафе-бару “Ескадо” ТОВ “Петрол-Трейд” не було повідомлено ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль”, то й договір на теплопостачання кафе-бару “Ескадо” з ТОВ “Карат-СВ” не укладався, проте у спірний період вказаний обєкт споживав теплову енергію через внутрішньобудинкову систему теплопостачання.

На думку представника позивача, спірний період, за який ТОВ “Карат-СВ” заборгував за спожиту теплову енергію на опалення кафе-бару складає листопад 2005 року-лютий 2008 року, оскільки ТОВ “Карат-СВ” був у цей період власником кафе-бару. Відчуження кафе-бару “Ескадо” іншій особі відповідачем здійснено за договором купівлі-продажу від 26.12.2007 р., але державну реєстрацію договору проведено в березні 2008 року.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про час та дату розгляду справи, підписане представником відповідача, в судове засідання 13.05.2011 р. не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Із змісту відзиву на позовну заяву випливає, що відповідачем не визнаються позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” протягом опалювальних сезонів 20052008 років відпускало теплову енергію в гарячій воді споживачам житлового будинку № 12 по вулиці Радянській в місті Миколаєві, що підтверджується нарядами на підключення споживачів, у тому числі кафе-бару “Ескадо”, до тепломереж від 15.10.2004 р., 20.10.2005 р., 23.10.2006 р. та 08.11.2007 р. (ас. 57-64). Відключення теплопостачання в ці періоди відбувалось на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування, що вбачається, зокрема, із наданих позивачем рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.04.2006 р. № 203, пунктом 1 якого вирішено закінчити опалювальний сезон з 04.04.2006 р., та розпоряджень Миколаївського міського голови від 03.04.2007 р. та 07.04.2008 р., згідно яких визнано закінчення опалювальних сезонів відповідно 04.04.2007 р. та 07.04.2008 р.

Споживання теплової енергії кафе-баром “Ескадо”, належного ТОВ “КаратСВ”, яке знаходиться на першому поверсі житлового будинку № 12 по вулиці Радянській в місті Миколаєві, здійснювалось через внутрішньобудинкову систему теплопостачання. Дане та наявність зобовязання сплатити вартість спожитої кафе-баром “Ескадо” теплової енергії відповідачем визнається, про що свідчить, зокрема, зміст листа ТОВ “Карат-СВ” без номера і дати, направленого позивачу рекомендованим поштовим відправленням від 11.01.2008 р. (а.54), згідно якого відповідач повідомляє ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” про відчуження кафе-бару “Ескадо” і, у звязку з цим, про необхідність переоформити відповідні документи щодо постачання теплової енергії на нового власника (ас.53).

Суд уважає, що ТОВ “Карат-СВ” повинно було оплачувати вартість поставленої позивачем теплової енергії в гарячій воді, оскільки, згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу: із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно із ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Зазначений Закон не передбачає безоплатного споживання теплової енергії та зобов`язує споживачів здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

За розрахунками ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль”, останнім поставлено на опалення кафе-бару “Ескадо” ТОВ “КаратСВ” у період з листопада 2005 року по березень 2008 року теплової енергії за регульованим тарифом на загальну суму 19931 грн. 50 коп. Визначення обсягу спожитої теплової енергії здійснено позивачем розрахунковим способом, так як належний ТОВ “Карат-СВ” обєкт теплоспоживання не обладнаний приладом обліку теплової енергії.

Оскільки сторонами не встановлювався строк виконання відповідачем зобовязання, то позивачем направлена ТОВ “КаратСВ” вимога від 21.02.2011р. № 147-Ю рекомендованим поштовим відправленням разом із рахунками за № 2382 на оплату вартості спожитої теплової енергії за період з 1 по 30 листопада 2005 року на суму 748 грн.73 коп., за період з 1 по 31 грудня 2005 року на суму 890 грн. 22 коп., за період з 1 по 31 січня 2006 року на суму 1101 грн. 76 коп., за період з 1 по 28 лютого 2006 року на суму 737 грн. 39 коп., за період з 1 по 31 березня 2006 року на суму 909 грн. 32 коп., за період з 1 по 4 квітня 2006 року на суму 174 грн. 35 коп., за період з 1 по 31 січня 2007 року на суму 3368 грн. 23 коп., за період з 1 по 28 лютого 2007 року на суму 1554 грн. 29 коп., за період з 1 по 31 березня 2007 року на суму 1439 грн. 88 коп., за період з 1 по 4 квітня 2007 року на суму 74 грн. 88 коп., за період з 1 по 30 листопада 2007 року на суму 1253 грн.26 коп., за період з 1 по 31 грудня 2007 року на суму 1477 грн. 10 коп., за період з 1 по 31 січня 2008 року на суму 2418 грн. 06 коп., за період з 1 по 28 лютого 2008 року на суму 2038 грн. 70 коп., за період з 1 по 31 березня 2008 року на суму 1745 грн. 33 коп., а всього на загальну суму 19931 грн. 50 коп. (ас.16-17). Дане узгоджується з положеннями ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будьякий час; боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Зазначену вимогу ТОВ “КаратСВ” залишено без задоволення.

Оскільки відповідачем не виконані грошові зобовязання по оплаті спожитої теплоенергії, то позовні вимоги в частині стягнення боргу за постачання теплової енергії є обґрунтованими, але підлягають задоволенню частково в загальній сумі 13729 грн. 91 коп. за період з листопада 2005 року по 26 грудня 2007 року, з огляду на наступне.

Доводи позивача про те, що ТОВ “КаратСВ” був власником кафе-бару “Ескадо” до березня 2008 року, тобто, до державної реєстрації договору відчуження вказаного кафе-бару іншій особі, а тому, на його думку, саме ТОВ “КаратСВ” повинно оплатити вартість спожитої кафе-баром “Ескадо” теплової енергії до березня 2008 року, суд відхиляє.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.01.2007 р. у справі № 2-3-1395/08 р. визнано дійсним договір купівлі-продажу від 26.12.2007 р. приміщення кафе-бару “Ескадо”, укладений ТОВ “КаратСВ” з іншою особою. Дане рішення вступило в законну силу (ас.70-71). Спору щодо права власності за вказаним договором немає. За таких обставин, право власності ТОВ “КаратСВ” на приміщення кафе-бару “Ескадо” припинено з дня укладення договору його відчуження, тобто, з 26.12.2007 р.

Таким чином, періодом, за який ТОВ “Карат-СВ” належало оплатити спожиту кафе-баром “Ескадо” теплоенергію, є листопад 2005 року-26 грудня 2007 року.

Відповідно до розрахунку суми боргу, наданого представником позивача в судовому засіданні, відповідачем спожито теплової енергії протягом з 1 по 26 грудня 2007 року на загальну суму 1238 грн. 86 коп. З урахуванням наведеного, сума боргу за період з 01.11.2005 р. по 26.12.2007 р. становить 13491 грн. 17 коп. Дана сума і є сумою боргу, котра підлягає стягненню.

На підставі вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ “Карат СВ” заборгованості в сумі 6440 грн. 33 коп. за період з 27.12.2007 р. по березень 2008 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Суд також визнає, що доводи відповідача про спив за позовними вимогами строку позовної давності є безпідставними.

Так, згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 5 статті 261 ЦК України встановлено, що за зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

Позивачем, у відповідності із ч. 2 ст. 530 ЦК України, надіслано “Карат-СВ” вимогу про сплати боргу за спожиту теплову 25.01.2011 р. Відповідач протягом семиденного строку, а саме, до 01.02.2011 р. не виконав свої зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії, тому перебіг строку позовної давності розпочався лише 01.02.2011 р., і на даний час не сплив.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні 13 травня 2011 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, 54002, вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 30083966, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат-СВ”, 54001, вул. Петровського, 4, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 20873428, на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, 54002, вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 30083966, грошові кошти в сумі 13491 грн. (тринадцять тисяч чотириста дев`яносто одна) 17 коп., а також на відшкодування витрат на оплату позовної заяви державного мита в сумі 134 (сто тридцять чотири) грн. 90 коп. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2011 р.

Суддя Ю.М. Коваль