Ухвала суду № 15602685, 28.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"28" квітня 2011 р. Справа № Б22/144-10/8

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: Голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛАЗМА”, ідентифікаційний номер: 32340359, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121,

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛАЗМА”, ідентифікаційний номер: 32340359, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121,

за участю представників:

від боржника: не зявився;

від виконуючого обовязки ліквідатора Боржника: ОСОБА_1., яка діє на підставі довіреності від 27 квітня 2011 року б/№;

від ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»(кредитор): Кобець О.В., який діє на підставі довіреності від 16 червня 2010 року, зареєстрована за № 1521;

арбітражний керуючий: ОСОБА_2., який діє на підставі ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1 від 15 січня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2010 року Голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний номер: 32340359, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121) (надалі за текстом «Боржник») з підстав, передбачених ст. ст. 1, 2, 12, 22, 54-56 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом також «Закон про банкрутство»).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26 липня 2010 року (суддя Третьякова О.О.) порушено провадження у справі № Б22/144-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний номер: 32340359).

Постановою Господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 р. у справі № Б22/144-10 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний номер: 32340359), призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний номер: 32340359) арбітражного керуючого Степанова Євгена Віталійовича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, ліцензія серії НОМЕР_2, видана 21 травня 2009 року); зобовязано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу у пятиденний строк з дня прийняття постанови оголошення про визнання банкрутом Боржника та відкриття ліквідаційної процедури, а також зобовязано ліквідатора відповідно до статей 25-32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до 18 серпня 2011 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури.

Першого вересня 2010 року опубліковано оголошення про визнання банкротом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" (ідентифікаційний номер: 32340359) в газеті «Голос України» № 161 (4911) від 01 вересня 2010 року.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції від 18 серпня 2010 року, Боржник в особі Голови ліквідаційної комісії Кібця Р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/№ б/дати, в якій просив скасувати постанову Господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року у справі № Б22/144-10 в частині призначення ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" арбітражного керуючого Степанова Євгена Віталійовича, та прийняти нову постанову, якою призначити ліквідатором Боржника Новикова Михайла Валентиновича, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства від 17 червня 2010 року серії НОМЕР_4.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2010 року апеляційну скаргу Боржника в особі Голови ліквідаційної комісії було прийнято до провадження. 21 вересня 2010 року Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого Ропій Л.М., суддів: Кондратової І.Д., Попікової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" на постанову Господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року у справі № Б22/144-10 про банкрутство Боржника, постановив апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 р. у справі № Б22/144-10 - без змін; матеріали справи № Б22/144-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Не погоджуючись із вказаними постановами судів першої та апеляційної інстанцій Боржник в особі Голови ліквідаційної комісії звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/№ б/дати (29 вересня 2010 року дата одержання касаційної скарги Київським апеляційним господарським судом), в якій Голова ліквідаційної комісії Боржника просив скасувати постанову Господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі №Б22/144-10 в частині призначення ліквідатором Боржника Степанова Євгена Віталійовича, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти нову постанову, якою призначити ліквідатором Боржника Новикова Михайла Валентиновича, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства від 17 червня 2010 року, серія НОМЕР_4.

09 листопада 2010 року Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді - Ткаченка Н.Г., Суддів - Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й. ухвалив прийняти зазначену касаційну скаргу до провадження.

08 грудня 2010 року Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді - Ткаченка Н.Г., Суддів - Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" Кібець Р.В. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року та постанову господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року по справі № Б22/144-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА", постановив: Касаційну скаргу голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" Кібець Р.В. задовольнити частково; Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року та постанову господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року в частині призначення ліквідатора боржника по справі № Б22/144-10 скасувати; Справу № Б22/144-10 в частині призначення ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" направити на новий розгляд до господарського суду Київської області; Арбітражному керуючому Степанову Є.В. виконувати обов'язки ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" до призначення нового ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" у передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку.

В постанові від 08 грудня 2010 року по справі № Б22/144-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертраст Ко, ЛТД" та відкрите акціонерне товариство "ВіЕйБі Банк" на час винесення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не набули статусу кредитора у справі № Б22/144-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" і не мають права звертатись з клопотанням про призначення ліквідатора боржника, є помилковими. Даний висновок мотивовано тим, що як встановлено судом, справа № Б22/144-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" порушена на підставі заяви голови ліквідаційної комісії ТОВ "Плазма" Кібець Р.В. про порушення справи про банкрутство товариства відповідно до ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ліквідаційною комісією виявлені та визнані кредитори, в тому числі і ТОВ "Інтертраст Ко, ЛТД" з грошовими вимогами за договором комісії на суму 60 900,00 грн. та ВАТ "ВіЕйБі Банк" з грошовими вимогами за кредитним договором в сумі 10 223 656,54 грн. та відсотками за користування кредитом на суму 1 557 971,63 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи з наведеного, Вищим господарським судом України встановлено, що кредиторська заборгованість Боржника перед кредиторами, в тому числі і перед товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертраст Ко, ЛТД" та відкритим акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" стала підставою для порушення провадження по справі, відповідно до вимог ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в звязку з чим висновки судів попередніх інстанцій про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертраст Ко, ЛТД" та відкрите акціонерне товариство "ВіЕйБі Банк" на час винесення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не набули статусу кредитора у справі № Б22/144-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" і не мають права звертатись з клопотанням про призначення ліквідатора боржника, є помилковими.

Як зазначено, частиною 3 резулятивної частини Постанови Вищого господарського суду України від 08 грудня 2010 року по справі № Б22/144-10 Вищим господарським судом України постановлено справу № Б22/144-10 в частині призначення ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА" направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. справа № Б22/144-10 передана для подальшого розгляду судді Скутельнику П.Ф.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31 грудня 2010 року прийнято справу № Б22/144-10 до провадження суддею Скутельником П.Ф. та призначено до розгляду на 04 лютого 2011 року.

03 лютого 2011 року від арбітражного керуючого Лахненко Євгена Миколайовича надійшла заява на участь у справі про банкрутство від 01 лютого 2011 року з доданою ліцензією на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії НОМЕР_5 та інформацією про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого. 04 лютого 2011 року повторно надійшла заява від арбітражного керуючого Лахненко Євгена Миколайовича з доданими документа на підтвердження фахового рівня арбітражного керуючого.

03 лютого 2011 року від Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області державного департаменту з питань банкрутства надійшов лист № 01-12/236 від 03 лютого 2011 року, яким на запит суду управління скеровує звернення арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича з долученою заявою арбітражного керуючого Дяченка С.В. адресованої Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області та копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії НОМЕР_6.

04 лютого 2011 року від Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів Боржника, заборону Боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого угоди та накладення арешту на майно Боржника, а також надійшло клопотання про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича з долученими до нього копією заяви арбітражного керуючого, копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії НОМЕР_5 та іншими документами на підтвердження наявності навиків, досвіду арбітражного керуючого в фаховій сфері; поряд з цим, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04 лютого 2011 року від виконуючого обовязки ліквідатора Боржника Степанова Є.В. надійшла заява від 04 лютого 2011 року про зняття кандидатури ліквідатора з розгляду та клопотання про відкладення розгляду справи.

04 лютого 2011 року від Боржника надійшло клопотання про відмову від звукозапису судового процесу в звязку зі зміною складу суду від 04 лютого 2011 року.

04 лютого 2011 року в судовому засіданні, суд розглянувши подані клопотання учасників провадження: клопотання Боржника про відмову від звукозапису судового процесу, - задоволено; в клопотанні Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів Боржника, заборону Боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого угоди та накладення арешту на майно Боржника, - відмовлено в повному обсязі, розгляд справи відкладено на 18 лютого 2011 року (доказом відправлення ухвали учасникам провадження є відбиток канцелярії господарського суду Київської області № 144 від 09 лютого 2011 року);

26 січня 2011 року до Вищого господарського суду України надійшла заява № 31/2-594 від 21 січня 2011 року від Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 08 грудня 2010 року справа № Б22/144-10 у звязку з нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати постанову господарського суду України від 08 грудня 2010 року справа № Б22/144-10, а також залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року та постанову господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року по справі №Б22/144-10.

Ухвалою Вищого господарського суду України по справі № Б22/144-10 від 27 січня 2011 року заяву Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк прийнято до провадження, витребувано справу № Б22/144-10 із Господарського суду Київської області; зупинено касаційне провадження за заявою ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 08 грудня 2010 року по справі № Б22/144-10 до надходження справи про банкрутство ТОВ «ПЛАЗМА» до Вищого господарського суду України. Розпорядженням (секретаря судової палати Заріцької А.О.) Вищого господарського суду України від 16 лютого 2011 року № 03.09-05/68 сформовано колегію суду Вищого господарського суду України для розгляду справи № Б22/144-10 у складі: голосуючого Судді - Ткаченко Н.Г., суддів: Кузьменко М.В., Міщенко П.К. Ухвалою Вищого господарського суду України по цій справі від 16 лютого 2011 року поновлено касаційне провадження у цій справі, розгляд справи призначено на 15 березня 2011 року.

14 лютого 2011 року на запит Вищого господарського суду України матеріали цієї справи направлено Господарським судом Київської області до Вищого господарського суду України.

Розпорядженням (заступника секретаря третьої судової палати Васищак І.М.) Вищого господарського суду України в звязку з виходом з відпустки суддів Вищого господарського суду України, для розгляду справ, в тому числі № Б22/144-10 сформовано колегію суддів в наступному складі: Головуючий суддя: Ткаченко Н.Г., судді: Катеринчук Л.Й., Коробенко Г.П.

15 березня 2011 року в судовому засіданні в Вищому господарському суді України Боржником подано Відзив на заяву ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»про перегляд постанови ВГСУ від 08 грудня 2011 року, в якому Боржник заперечує можливість задоволення заяви ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»та просить відмовити у задоволенні заяви кредитора, мотивуючи тим, що вважає, що в заяві кредитора відсутні обставини, які б не були і не могли бути відомі кредитору, на час розгляду справи в суді, а також зазначає, що з позиції Боржника, виходячи з обставин справи призначення у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором арбітражного керуючого, запропонованого будь-яким з кредиторів, якщо інші кредитори з цією кандидатурою не згодні, буде означати порушення їх прав та недотримання вимог п. 3 ст. 3-1 вказаного закону, та з інших мотивів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року заяву ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»залишено без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 08 грудня 2010 року по справі №Б22/144-10 залишено без змін в звязку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 08 грудня 201 року як на нововиявлені, не є нововиявленими в розумінні вимог ст. 112 ГПК України, а підлягають дослідженню судом під час нового розгляду справи; підстав для скасування вказаної постанови від 08 грудня 2010 року по цій справі за нововиявленими обставинами Вищим господарським судом України не вбачається.

Ухвалою Господарського суду Київської області по цій справі від 25 березня 2011 року справу призначено до розгляду на 28 квітня 2011 року (доказом направлення ухвали Боржнику, всім відомим суду кредиторам підтверджено відбитком канцелярії Господарського суду Київської області № 373 від 20 квітня 2011 року).

16 лютого 2011 року від арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни надійшла заява про призначення її ліквідатором Боржника з доданою копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_7.

16 лютого 2011 року від арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича надійшла заява про призначення його ліквідатором Боржника без доданої копії ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих, що засвідчено актом канцелярії господарського суду Київської області від 16 лютого 2011 року.

20, 26 квітня 2011 року від арбітражного керуючого ОСОБА_2 надійшли заяви про призначення ліквідатором Боржника з доданою копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_1 та іншими документами на підтвердження фахового рівня, освіти, досвіду арбітражного керуючого. В судовому засіданні арбітражним керуючим додатково надано документи на підтвердження його фахового рівня, освіти, досвіду арбітражного керуючого та спроможності виконувати обовязки ліквідатора Боржника, а також надано суду для огляду оригінали раніш поданих документів.

В судове засідання 28 квітня 2011 року Боржник не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча і був повідомлений про дату та місце судового засідання, кредитори Боржника крім Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», - не зявились, хоча й були повідомлені про дату та час судового засідання. Представник виконуючого обовязки ліквідатора зявився.

28 квітня 2011 року в судовому засіданні арбітражним керуючим Ковальчуком Миколою Миколайовичем додатково подані документи на підтвердження його досвіду роботи арбітражним керуючим, наявність матеріально-технічних можливостей для здійснення повноважень ліквідатора Боржника. В свою чергу від кредитора - Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»надійшло клопотання про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2 з доданою копією заяви останнього на призначення ліквідатором Боржника та ліцензії на проведення діяльності арбітражних керуючих.

Таким чином, змістом питання, що розглядається судом є призначення ліквідатора Боржника у цій справі - товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗМА".

Частиною 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Всебічно, повно, обєктивно, детально дослідивши всі матеріали справи з урахуванням зауважень постанов Вищого господарського суду України, Київського апеляційного господарського суду, доводів, позиції кожного з учасників провадження, в тому числі Боржника, кредиторів, заслухавши присутніх учасників провадження, присутнього арбітражного керуючого ОСОБА_2., суд дійшов наступних висновків.

Статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 51 вказаного Закону, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій субєктів підприємницької діяльності»Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону. Частиною 3 ст. 5 зазначеного Закону також визначено, що провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Поряд з цим, нормами, що регулюють загальну судову процедуру банкрутства - абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. В свою чергу абз. 1 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 17 вказаного Закону встановлено, що господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів), схвалення плану санації боржника. Кандидатури керуючого санацією та інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та (або) інвесторів. Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як випливає з положень ч. 2 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливістю процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, є те, що «господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії», - таким чином Закон не передбачає участь комітету кредиторів на стадії призначення ліквідатора Боржника, встановлюючи норму згідно якої господарський суд призначає ліквідатора при цьому обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Касаційною інстанцією Вищим господарським судом України в постанові від 08 грудня 2010 року по цій справі вказано «Відповідно до ч. 2 ст. 51 вказаного Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обовязки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Інших питань щодо призначення ліквідатора вказана спеціальна норма Закону не врегульовує. Наведене свідчить про те, що при призначенні ліцензованого ліквідатора у процедурі банкрутства за ст. 51 Закону застосовуються норми Закону, які регулюють питання призначення і діяльність ліквідатора у загальних судових процедурах у справі про банкрутство. Відповідно до ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів»(а.с. 88 Т. 2).

Абзацом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Касаційною інстанцією Вищим господарським судом України в постанові від 08 грудня 2010 року по цій справі вказано: «За наявності конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора боржника остаточне рішення щодо призначення тієї чи іншої кандидатури залишається за господарським судом.»(а.с. 89 Т. 2).

Суд бере до уваги й те, що аналогічна позиція висловлена по цій справі Київським апеляційним господарським судом у постанові від 21 вересня 2010 року, яка підтримана Вищим господарським судом України в постанові від 08 грудня 2010 року, зокрема, колегія суду дійшла висновку про те, що «особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником не передбачає формування комітету кредиторів, за таких обставин в силу положень статі 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вибір кандидатури ліквідатора здійснюється судом»(а.с. 46 Т. 2).

Касаційна інстанція в постанові від 08 грудня 2010 року по цій справі наголосила на тому, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ "Інтертраст Ко, ЛТД" та ВАТ "ВіЕйБі Банк" на час винесення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не набули статусу кредитора у справі № Б22/144-10 про банкрутство ТОВ "Плазма" і не мають права звертатись з клопотанням про призначення ліквідатора боржника, є помилковими та вказала, на те, що при новому розгляді справи суду слід врахувати положення постанови, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення (а.с. 90, 91 Т. 2).

Положеннями ч. 1 п.п. 3.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, визначено, що сторонами у справах про банкрутство є кредитори і боржник (після прийняття господарським судом постанови в порядку, передбаченому статтею 22 Закону, боржник набуває статусу банкрута).

Відповідно до абз. 5, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом «Закон про банкрутство»), кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Безспірними є вимоги кредиторів визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника;

Згідно ч. 2 п.п. 4.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність (реальну чи потенційну) боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини. Тому від боржника не вимагається подання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду.

Господарським судом Київської області в постанові від 18 серпня 2010 року встановлено та підтверджено касаційною інстанцією в постанові від 08 грудня 2010 року те, що за даними боржника - згідно заяви про порушення справи про банкрутство б/№, б/дати (а.с. 5-6, 139 Т.1) кредиторська заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА»складає 25518749,62 грн., а саме: перед товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертраст КО, ЛТД», м. Київ - 60900,00 грн.; перед публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», м. Київ разом 11781628,17 грн.; перед товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Висотмістобуд Лтд», м. Київ 221760,00 грн.;перед товариством з обмеженою відповідальністю «Газ буд інвест», Київська обл., Бориспільський р-н, с. В. Олександрівка 15961,45 грн.;перед приватним підприємством «Бестмент-Сервіс», м. Київ 4872500,00 грн.;перед товариством з обмеженою відповідальністю «Сінді», м. Київ 616 6000,00 грн.;перед товариством з обмеженою відповідальністю «Плазма-Логістик», м. Київ 24000 00,00 грн.

Касаційна інстанція дійшла висновку про те, що кредиторська заборгованість ТОВ "ПЛАЗМА" перед кредиторами в тому числі і перед ТОВ "Інтертраст Ко, ЛТД" та ВАТ "ВіЕйБі Банк" стала підставою для порушення провадження по справі, відповідно до вимог ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Виходячи з наведеного, керуючись абз. 5, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 2 п.п. 4.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, - товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАСТ КО, ЛТД», публічне акціонерне товариство «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»(ПАТ «ВіЕйБі Банк»), товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Висотмістобуд ЛТД», товариство з обмеженою відповідальністю «Газ буд інвест», приватне підприємство «БЕСТМЕНТ-СЕРВІС», товариство з обмеженою відповідальністю «СІНДІ», товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА-ЛОГІСТИК», - є кредиторами Боржника.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В свою чергу ст. 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Детально, обєктивно дослідивши обставини справи, враховуючи наявність конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, абз. 1 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 17, абз. 1 ч. 1 ст. 24, ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з урахуванням особливостей встановлених ст. 51 вказаного Закону, керуючись вказівками касаційної інстанції, викладеними в постанові Вищого господарського суду України від 08 грудня 2010 року, зокрема, згідно якої за наявності конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора боржника остаточне рішення щодо призначення тієї чи іншої кандидатури залишається за господарським судом.»(а.с. 89 Т. 2), суд дійшов висновку про те, що кандидатури ліквідатора Боржника, як і керуючого санацією (та інвестора (інвесторів)) можуть бути запропоновані господарському суду будь-яким із кредиторів боржника, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника, в звязку з чим в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви / клопотання про призначення ліквідатором Боржника (що надішли від кредиторів та органу, уповноваженого управляти майном боржника).

Окремо дослідивши позицію Боржника, викладену у апеляційній скарзі (а.с. 11 Т. 2), касаційній скарзі (а.с. 51 Т. 2) та у відзиві на заяву ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»про перегляд постанови ВГСУ від 08 грудня 2010 року, щодо того, що призначення у порядку ст. 51 Закону ліквідатором арбітражного керуючого, запропонованого будь-яким з кредиторів, якщо інші кредитори з цією кандидатурою не згодні, буде означати порушення їх прав та недотримання вимог п. 3 статті 3-1 Закону та позицію, що виключно голова ліквідаційної комісії, як представник органу уповноваженого управляти майном боржника, є тією єдиною особою, хто може подавати господарському суду кандидатуру ліквідатора (а.с. 179 Т. 4; а.с. 11 Т. 2), а також позицію Кредитора Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк, - який заперечує наведену точку зору Боржника (а.с. 81 Т. 2), яку вважає такою, що суперечить вимогам Закону України про банкрутство, виходячи з норми ст. 24 Закону про банкрутство вважає, що «правом на пропозицію кандидатури ліквідатора боржника наділений виключно кредитор по справі, боржник таких повноважень не має, а отже в будь-якому разі пропонувати кандидатуру ліквідатора суду не має права»(а.с. 81 Т. 2), - суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Детально вивчивши обставини цієї справи, суд підтримує з цього приводу позицію касаційної інстанції в постанові Вищого господарського суду України по цій справі від 08 грудня 2010 року, зокрема, згідно якої за наявності конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора боржника остаточне рішення щодо призначення тієї чи іншої кандидатури залишається за господарським судом.»(а.с. 89 Т. 2) та позицію Київського апеляційного господарського суду у постанові від 21 вересня 2010 року по цій справі (а.с. 46 Т. 2), яка також підтримана Вищим господарським судом України в постанові від 08 грудня 2010 року, зокрема, колегія суду дійшла висновку про те, що «особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником не передбачає формування комітету кредиторів, за таких обставин в силу положень статі 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вибір кандидатури ліквідатора здійснюється судом». Відсутність комітету кредиторів на даній стадії провадження в межах особливостей цієї процедури банкрутства не повинно позбавляти кредиторів права на пропонування кандидатур ліквідатора Боржника, а вищезазначена позиція Боржника є такою, що порушує права інших учасників провадження відносно подачі кандидатури на призначення ліквідатора Боржника. Нормою абз. 2 ч. 2 ст. 17 Закону про банкрутство (з урахування положень ч. 2 ст. 51, ч. 1 ст. 24 вказаного Закону) передбачено, що кандидатури керуючого санацією та інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Керуючись ст. ст. 6, 129 Конституції України, суд дійшов висновку про те, що позиція Боржника не ґрунтується на нормах Закону про банкрутство, на які він посилається, а істотно виходить за його межі, в той час як суд діє у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Водночас позиція кредитора також є такою, що суперечить положенням ч. 2 ст. 51, ч. 1 ст. 24, абз. 2 ч. 2 ст. 17 у сукупності, виходячи з обставин справи. Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що про призначення судового засідання на 28 квітня 2011 року учасники провадження були належним чином повідомлені, що підтверджено документально, в тому числі всі відомі суду кредитори по справі та Боржник, однак в судове засідання Боржник та кредитори боржника крім ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк»не зявились, частина ухвал суду по справі надіслані кредиторам повернуті в звязку з відсутністю за адресою / закінчення терміну зберігання відправлення (товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Висотмістобуд ЛТД»(Р 01032 2951559 8; Р 01032 2654470 8), товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАСТ КО, ЛТД»(Р 01032 2674307 7; Р 01032 2654464 3; Р 01032 2951558 0); товариство з обмеженою відповідальністю «Газ буд інвест»(Р 01032 2654184 9). В свою чергу суд керується положеннями ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство як спеціальною нормою відносно банкрутства боржника, що ліквідується власником, - якою господарський суд наділено повноваженням визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, призначення ліквідатора; можливістю, а не обовязком покладення обов'язків ліквідатора на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії, - на що суд звертає увагу.

Розглядаючи довід кредитора - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк»(а.с. 155 Т.4), який посилаючись на ст. ст. 2, 13 Закону про банкрутство вважає, що боржнику право пропонувати кандидатуру арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна не передбачена вказаним Законом, суд відхиляє вказану позицію в звязку з тим, що вона є такою, що суперечить нормам ч. 1ст. 24 та ч. 2 ст. 17 Закону про банкрутство.

Суд бере до уваги й той факт, що частина кредиторів Боржника не подала своїх пропозицій на призначення ліквідатора Боржника.

Керуючись наведеним суд не бере до уваги позиції Боржника, який вважає, що виключно він, як представник органу уповноваженого управляти майном боржника, є тією особою хто може подавати господарському суду кандидатуру ліквідатора (а.с. 11 Т. 2), однак визнає право на подачу своєї кандидатури для призначення ліквідатором Боржника та можливість призначення ліквідатором Боржника орган уповноважений управляти майном Боржника та не бере вищезазначену позицію кредитора.

Суд бере до уваги позицію апеляційної та касаційної інстанції в цій справі стосовно того, що відносно ліквідатора Боржника суд повинен діяти враховуючи вимоги до розпорядника майна, визначені п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, - в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Частиною 2 п.п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розяснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.

Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Положеннями ч. 1-3 ст. 31 Закону про банкрутство передбачено, що якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

В ході провадження по цій справі до суду найшли наступні заяви та клопотання про призначення ліквідатором Боржника:

- 12 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшло клопотання б/№, б/дати від кредитора директора ТОВ «Інтертраст Ко, ЛТД», в якому кредитор просить призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Скиданову Валентину Василівну. До вказаного клопотання додану копію ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_13; дата видачі ліцензії 21 травня 2009 року, строк дії ліцензії по 20 травня 2014 року. Вивчивши подані документи, суд встановив наступне: до зазначеної заяви кредитора ТОВ «Інтертраст Ко, ЛТД»не додано заяви арбітражного керуючого на виконання вимог ч. 3 ст. 31 Закону України про банкрутство, - заяви арбітражного керуючого до господарського суду, в якій зазначається, що він не належить до жодної категорії осіб передбачених ч. 3 ст. 31 Закону України про банкрутство, зокрема до осіб, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; до осіб, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; до осіб, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; до осіб, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів (надалі за текстом «Заява арбітражного керуючого»). Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. ТОВ «Інтертраст Ко, ЛТД»надано копію ліцензії арбітражного керуючого, яка не відповідає вимогам ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, - копія подана не засвідчена. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (згідно п. 1.1. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003) цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: - органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; - підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій). До заяви кредитора про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Скиданової Валентини Василівни не додано жодних документів, що свідчать про її освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у арбітражного керуючого організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у цій справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

12 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшло клопотання б/№ б/дати від Голови ліквідаційної комісії Боржника Кібця Р., в якому він просить призначити ліквідатором арбітражного керуючого Новикова Михайла Валентиновича, до якого додана ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_4 на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), дата видачі ліцензії: 17 червня 2010 року, строк дії необмежений. Вивчивши вказані документи суд встановив наступне: до зазначеної заяви Голови ліквідаційної комісії Боржника не додано заяви арбітражного керуючого на виконання вимог ч. 3 ст. 31 Закону України про банкрутство, - заяви арбітражного керуючого, про те що він не належить до жодної категорії осіб передбачених ч. 3 ст. 31 Закону України про банкрутство. Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (згідно п. 1.1. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003) цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: - органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; - підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій). Головою ліквідаційної комісії Боржника надано копію ліцензії арбітражного керуючого, яка не відповідає вимогам ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, - копія документа не засвідчена печаткою, відмітка про засвідчення копії документа не відповідає встановленим вимогам; відсутня дата засвідчення копії; до заяви кредитора про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Новикова Михайла Валентиновича не додано жодних документів, що свідчать про його освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у цій справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

- Судом встановлено (з матеріалів звукозапису судового засідання від 18 серпня 2010 року та апеляційної скарги Боржника б/№, б/дати (вх. № 18282 від 25 серпня 2010 року Господарського суду Київської області)), що Голова ліквідаційної комісії Боржника Кібець Р. під час судового засідання усно заявив: «у випадку, якщо буде якийсь спір між кредиторами, визнані боржником …, якщо на думку суду буде необхідним для найбільш справедливого задоволення вимог кредиторів, то може бути подане клопотання про призначення голову ліквідаційної комісії». Уважно дослідивши матеріали справи, звукозапис судового засідання, судом встановлено, що головою ліквідаційної комісії Боржника безпосередньо не заявлено клопотання про призначення його ліквідатором Боржника, а лише повідомлено про можливість подачі такого клопотання. В подальшому Головою ліквідаційної комісії не заявлялось клопотань про призначення ліквідатором Голови ліквідаційної комісії. Поряд з цим, суд бере до уваги вищевказану зроблену заяву Голови ліквідаційної комісії Боржника, яку суд розцінює у якості згоди Голови ліквідаційної комісії на призначення його судом ліквідатором Боржника, у разі такої необхідності (відповідно та в межах положень ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство). Суд при вирішенні питання призначення ліквідатора Боржника бере до уваги той факт, що головою ліквідаційної комісії не надано суду документів, які б свідчили про спроможність виконувати обовязки ліквідатора, наявність технічних, матеріальних можливостей, освіти, досвіду, спеціальних знань.

- 16 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшло клопотання кредитора Боржника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»б/№, б/дати, в якому вказаний кредитор просить призначити ліквідатором майна Боржника арбітражного керуючого Степанова Євгена Віталійовича, до якого додано Заяву арбітражного керуючого Степанова Євгена Віталійовича про участь у справі про банкрутство від 05 серпня 2010 року, в якій повідомляє Господарський суд Київської області про те, що цією заявою надає свою згоду на призначення його ліквідатором Боржника, а також повідомляє, що судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого він не має; управління Боржником він раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство. До вказаної заяви додана копія ліцензії на право здійснення діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_2, строк дії ліцензії: з 21 травня 2009 року по 20 травня 2014 року. 17 серпня 2010 року арбітражним керуючим Степановим Є.В. також надано заяву про розгляд кандидатури ліквідатора у справі про банкрутство, заяву на участь у справі про банкрутство від 16 серпня 2010 року, подано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2185/10 від 27 лютого 2003 року; копію диплома спеціаліста КВ №16291353, виданого 13 червня 2001 року про те, що він отримав повну вищу освіту по спеціальності «правознавство», здобув кваліфікацію «спеціаліст права». Поряд з цим арбітражним керуючим Степановим Є.В. надано інформацію про його досвід в юридичній роботі, в тому числі про участь у справах про банкрутство.

04 лютого 2011 року від виконуючого обовязки ліквідатора Боржника Степанова Є.В. (вх. № 1681 від 04 лютого 2011 року) (а.с. 129 Т. 4) надійшла заява «Про зняття кандидатури ліквідатора з розгляду», в якій в звязку з неможливістю здійснювати функції ліквідатора через значну завантаженість іншими судовими справами просить зняти з розгляду його кандидатуру в якості ліквідатора Боржника. В судовому засіданні 28 квітня 2011 року представник виконуючого обовязки ліквідатора Боржника Степанова Є.В. надав пояснення з приводу зазначеної заяви від 04 лютого 2011 року та заявив про те, що арбітражний керуючий Степанов Є.В., виконуючи обовязки ліквідатора Боржника в цій справі через значну завантаженість іншими судовими справами, Степанов Є.В. просить зняти з розгляду його кандидатуру, як арбітражного керуючого при новому розгляді питання призначення ліквідатора Боржника. Врахувавши добровільну заяву Степанова Є.В. від 04 лютого 2011 року та пояснення в судовому засіданні його представника, суд задовольнив його заяву в звязку з чим не розглядає його кандидатуру при дослідженні кандидатур з метою призначення ліквідатора Боржника.

-03 лютого 2011 року від арбітражного керуючого Лахненка Євгена Миколайовича надійшла заява на участь у справі про банкрутство від 01 лютого 2011 року, в якій він повідомляє про свою згоду на призначення ліквідатором Боржника, а також надав відомості про те, що не належить до жодної з категорій осіб, які не можуть бути призначені арбітражними керуючим згідно ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство. До вказаної заяви додана копія ліцензії на право провадження Лахненком Є.М. діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_5, дата видачі ліцензії 07 травня 2008 року, яка діє до 06 травня 2013 року; арбітражним керуючим Лахненком Є.М. надано інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого в якій відображено досвід попередній арбітражного керуючого у справах про банкрутство у якості розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора та завантаженість станом на дату підписання поданої ним заяви в цій справі, інформація стосовно випадків призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частика державної власності перевищує 25%. 04 лютого 2011 року надійшла повторна заява арбітражного керуючого Лахненка Євгена Миколайовича від 03 лютого 2011 року, в якій він повторно надав відомості про те, що не належить до жодної з категорій осіб, які не можуть бути призначені арбітражними керуючим згідно ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство, а також додатково додано копії документів: свідоцтва про успішне опанування Лахненком Є.М. курсів науково-практичних семінарів з питань банкрутства (№ 67, 2008 р. м. Яремче, № 50, 2009 р., м. Алушта; 2010 р. Бердянськ; № 55, 2010 р. Яремча); довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №352914, що свідчить про те, що станом на 20 липня 2010 року Лахненко Є.М. був керівником Всеукраїнської громадської організації «Асоціація антикризового менеджменту». 04 лютого 2011 року від кредитора у справі - Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» б/№, б/дати надійшло клопотання, в якому останній просить призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Лахненка Є.М. та до якого долучені копії вище вказаних документів, що підтверджують відповідність кандидатури арбітражного керуючого Лахненка Є.М. вимогам Закону про банкрутство та інші документи, що свідчать про його досвід, в тому числі копія заяви арбітражного керуючого, ліцензії на право зайняття діяльністю арбітражних керуючих. Дослідивши подані вказаним кредитором та арбітражним керуючим Лахненко Є.М. документи, судом встановлено, що документи арбітражного керуючого відповідають вимогам Закону про банкрутство у якості кандидатури на призначення ліквідатора підприємства.

-03 лютого 2011 року до господарського суду Київської області надійшов лист № 01-12/236 від 03 лютого 2011 року від Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області, в якому на запит Господарського суду Київської області до вказаного органу, державний департамент з питань банкрутства скеровує звернення арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича (ліцензія НОМЕР_6 від 21 квітня 2010 року) щодо участі у цій справі про банкрутство.

Підпунктом 4.6.1. Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади" від 17 жовтня 1997 року, визначено, що засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та поставлення печатки. Розглядаючи вказаний документ судом встановлено, що лист № 01-12/226 від 03 лютого 2011 року не скріплений печаткою органу, який його видав, містить виправлення виконані від руки (а.с. 125 Т. 4).

До вказаного листа № 01-12/236 від 03 лютого 2011 року від Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області додано лист арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича № 59 від 03 лютого 2011 року адресований Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області, в якій він просить розглянути та рекомендувати господарському суду Київської області для призначення арбітражним керуючим по справі №Б22/144-10/8 про банкрутство Боржника його кандидатуру та повідомляє Управління з питань банкрутства про те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не здійснював раніше управління боржником юридичною особою, не має судимостей за вчинення корисливих злочинів, що повністю відповідає вимогам ст. 13 Закону про банкрутство щодо кандидатури розпорядника майна, ліквідатора. До листа № 01-12/236 від 03 лютого 2011 року від Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області додано копію ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих Дяченка Сергія Вікторовича серії НОМЕР_6, видана 21 квітня 2010 року на не необмежений строк. Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне. Частиною 3 ст. 31 Закону про банкрутство встановлено: «3. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Судом встановлено, що матеріалах справи відсутня заява адресована господарському суду Київської області від арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича з підтвердженням відповідності відповідно до вимог ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство та останнім господарському суду Київської області стосовно цієї справи не направлялась, а в заяві адресованій Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області також відсутнє безпосереднє підтвердження того факту, що арбітражному керуючому не заборонено здійснювати діяльність арбітражних керуючих або займати керівні посади.

-16 лютого 2011 року до господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича №02/67 від 16 лютого 2011 року, в якій арбітражний керуючий Гусар І.О. просить призначити його арбітражним керуючим ліквідатором по справі №Б22/144-10 про банкрутство ТОВ «Плазма», а також повідомляє суд, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не здійснював раніше управлінням боржником юридичною особою, не має судимостей за вчинення корисливих злочинів, що повністю відповідає вимогам ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо кандидатури розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що хоча в додатку арбітражний керуючий зазначив про додаток ліцензія на діяльність арбітражних керуючих серії АВ №307316, однак до вказаної заяви арбітражним керуючим не було долучено копії ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих Гусаром І.О., що підтверджено актом канцелярії господарського суду Київської області від 16 лютого 2011 року (про відсутність документу вказаного в додатку ліцензії на діяльність арбітражних керуючих НОМЕР_8 від 06 березня 2007 року). Інших документів Гусаром І.О. суду не надано. Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) є фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Абзацом 1 ч.ч. 1, 2 ст. 31 Закону про банкрутство встановлено, що якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. Анулювання ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що Гусаром І.О. не надано суду ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом, - документів підтвердження належності до осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України; не надано доказів підтвердження статусу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, наявності вищої юридичної або економічної освіти, володіння спеціальними знаннями, в звязку з чим, суд не має можливості встановити його відповідність вимогам Закону про банкрутство. Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 1, ч. 1, ч. 2 ст. 31, ч. 2 ст. 13 Закону про банкрутство, судом встановлено, що кандидатура Гусара І.О. не відповідає вимогам ст. 1, ч. 1, ч. 2 ст. 31, ч. 2 ст. 13 Закону про банкрутство, в звязку з чим відхиляється судом.

16 лютого 2011 року до господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни № 37 від 10 лютого 2011 року, яка просить призначити її ліквідатором Боржника та повідомляє суд про те, що вона не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не здійснювала раніше управлінням боржником юридичною особою, не має судимостей за вчинення корисливих злочинів, що повністю відповідає вимогам ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо кандидатури керуючого санацією. До вказаної заяви додано копію ліцензії серії НОМЕР_4, дата видачі ліцензії 14 серпня 2006 року, діє до 13 серпня 2011 року. Інших документів на підтвердження досвіду, матеріально-технічних, фактичних можливостей виконання обовязків ліквідатора у справі, завантаженості суду не надано. Доказів направлення вказаного арбітражного керуючого Управлінням з питань банкрутства у м. Києві та Київській області не подавалось; клопотань від кредиторів Боржника, віл Боржника про призначення арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни ліквідатором Боржника не надходило.

Розглядаючи кандидатуру арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни суд взяв до уваги те, що жоден з учасників провадження, - Боржник, жоден з кредиторів Боржника не подавав клопотань щодо призначення арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни ліквідатором боржника, як і голова ліквідаційної комісії боржника. Заява арбітражного керуючого Косинської Л.В. не містить правового обґрунтування права подавати свою кандидатуру на призначення ліквідатором Боржника та права на призначення її ліквідатором боржника в межах процедури банкрутства боржника з врахуванням особливостей процедури банкротства боржника з ініціативи власника. З урахуванням конкуренції арбітражних керуючих в цій справі суд віддає перевагу арбітражним керуючим, які відповідають встановленим Законом про банкрутство вимогам до особи ліквідатора, кандидатура яких подана органом уповноваженим управляти майном боржника або будь-яким з кредиторів боржника; також суд бере до уваги наступне: - 13 серпня 2011 року припиняє дію ліцензія арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни, та арбітражним керуючим не надано жодних документів, які б підтверджували її фактичну можливість виконання обовязків ліквідатора Боржника, наявну освіту, досвід, показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у неї організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі; у заяві арбітражного керуючого відсутнє безпосереднє підтвердження того, що відносно неї відсутні заборони здійснювати цей вид господарської діяльності (арбітражних керуючих) або займати керівні посади, хоча арбітражний керуючий і вказує на повну відповідність вимогам ст. 31 Закону про банкрутство.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Продані Косинською Л.В. документи не в повній мірі відповідають вимогам п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів”, зокрема відсутні на поданій копії ліцензії: назви посади, належна відмітка про засвідчення копії документа, яка складена зі слів „Згідно з оригіналом”, дата засвідчення копії.

20 квітня 2011 року від кредитора Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк»надійшло клопотання про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2, до якого долучено копію заяви арбітражного керуючого ОСОБА_2. та копію ліцензії зазначеного арбітражного керуючого державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1. 20 квітня 2010 року 2011 року від арбітражного керуючого ОСОБА_2 надійшли документи: заява №20-08/11 про те, що він не заперечує щодо призначення в якості ліквідатора Боржника та засвідчує, що не належить до жодної категорії осіб зазначених п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство; довідку № 20-07/11 від 20 квітня 2011 року, де надані відомості, що відображені в інформаційній базі Департаменту з питань банкрутства відносно професійних властивостей арбітражного керуючого, зокрема, останній повідомляє суду про те, що має три вищі освіти юридичну, економічну та технічну; вказано інформацію про наявність досвіду роботи арбітражним керуючим в галузях сільське господарство, звязок, промисловість; категорії підприємств ТОВ, ЗАТ; виконував функції розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, працює з 2009 року, надано перелік підприємств на яких він виконував обовязки арбітражного керуючого; додано копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1 на проведення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), видану 15 січня 2009 року, яка чинна до 14 січня 2014 року; копію свідоцтва арбітражного керуючого №НОМЕР_10 видане Івано-Франківським державним підприємством «Економіко-правничим центром з питань банкрутства», яким присвоєно ОСОБА_2. кваліфікацію арбітражного керуючого; копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_9; копію диплому спеціаліста про перепідготовку НОМЕР_11 від 24 червня 2006 року, реєстраційний номер 609/06 яким присвоєно кваліфікацію економіста з фінансової роботи. 26 квітня 2011 року арбітражним керуючим ОСОБА_2. було подано заяву з проханням призначити його ліквідатором Боржника, до якої останній долучив низку документів (частину з яких надав повторно, а до раніш поданих додав наступні): копію дипломів спеціаліста НОМЕР_2 від 24 лютого 2006 року про отримання повної вищої освіти за спеціальністю «правознавство»та здобуття кваліфікації юриста (Національний авіаційний університет); копію диплома спеціаліста НОМЕР_3 про те, що у 2007 році закінчив Національний авіаційний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси»та здобув кваліфікацію інженера-електроніка від 28 лютого 2007 року, також арбітражним керуючим надано другу заяву в якій він просить призначити його ліквідатором боржника, повідомляє суд про те, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В судовому засіданні (28 квітня 2011 року) арбітражний керуючий ОСОБА_2., який зявився у судове засідання, подав додатково на підтвердження наявного досвіду діяльності арбітражного керуючого заяву №27-06/11 від 28 квітня 2011 року, в якій наводить підприємства в провадженнях відносно яких здійснював функцію ліквідатора боржника у порядку ст. 51 закону про банкрутство та долучив копії двох постанов судів про призначення його ліквідатором у справі; також арбітражний керуючий в свій заяві повідомляє суд про наявність матеріально-технічних можливостей виконання обовязків ліквідатора у справі, зокрема про наявність орендованого приміщення у офісному центрі, на підтвердження чого долучив копію договору оренди приміщення №36-10 від 01 липня 2010 року; про наявність власного автомобілю з долученою копією технічного паспорту на транспортний засіб, наявність компютерної та офісної техніки, телефону, доступу до інтернет мережі, інші документи. Крім цього в судовому засіданні арбітражним керуючим ОСОБА_2. було надано суду оригінали для огляду всіх поданих ним у справі документів на підтвердження свого статусу, в тому числі арбітражного керуючого, освіти тощо.

Детально дослідивши всі обставини справи, що мають значення для вирішення питання призначення ліквідатора Боржника, врахувавши позиції учасників провадження, їх заперечення та викладені доводи, на підставі вищенаведеного проведеного аналізу, керуючись нормами ст. 6, п.п. 1-3 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 42, 43, ч. 2 ст. 36, ст. 43, ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 2, 31, 5, 13, 22, 24, 17, 41, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, керуючись вказівками Вищого господарського суду України, викладеними в постанові по цій справі від 08 грудня 2010 року, беручи до увагу позицію Київського апеляційного господарського суду по цій справі від 21 вересня 2010 року; керуючись положеннями п.п. 3.1., 4.6., ч. 2 п.п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Національним стандартом України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55 (в тому числі п.п. 1.1., 5.2.7.), п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», врахувавши відповідність поданих до розгляду кандидатур на призначення ліквідатором Боржника вимогам Закону про банкрутство, розглянувши у якості кандидатури на посаду ліквідатора Боржника особу голови ліквідаційної комісії Боржника, врахувавши наявні докази у справі, що свідчать про освіту, досвід, показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких беруть участь заявлені арбітражні керуючі, їх завантаженість, наявність у кандидатів організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі, суд дійшов висновку про доцільність призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів: НОМЕР_12, з мотивів, що частково викладені при дослідженні кожного з заявлених кандидатів та з наступних мотивів:

-Арбітражний керуючий ОСОБА_2 в повній мірі відповідає вимогам встановленим Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в тому числі, викладеним в ст. 31, 13, ч. 2 ст. 17, вищевказаним Рекомендаціям. Його кандидатура правомірно була подана для розгляду одним з кредиторів Боржника, - Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк», вимоги якого в сумі 11781628,17 грн. в сукупності були визнані Боржником в своїй заяві про порушення справи про банкрутство б/дати б/№ (а.с. 6 Т. 1) та складають істотну частину визнаної боржником кредиторської заборгованості (що дорівнює 46,16% від загальної визнаної Боржником кредиторської заборгованості в заяві про порушення цієї справи про банкрутство); арбітражний керуючий має три вищі освіти, в тому числі: економічну, юридичну і технічну. Володіння однією з перших двох перелічених освіт належить до необхідних вимог для призначення розпорядником майна у справі про банкрутство згідно ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство. Суд бере до увагу цей факт, і враховуючи ступінь складності справи вбачає доцільним залучення особи, яка має освіту в обох напрямках, що дозволить на якісному рівні виконувати обовязки ліквідатора Боржника, що становить також істотну перевагу перед іншими заявленими кандидатурами, водночас суд бере до уваги те, що заявлені кандидатури арбітражних керуючих не надали доказів одержання двох фахових освіт економічної та юридичної; суд також бере до уваги наявність досвіду в сфері ліквідації боржників в процедурах банкрутства в тому числі з урахуванням особливостей банкрутства боржника за ініціативою власника, де лише вказана кандидатура надала докази призначення її ліквідатором у інших справах, на відміну від інших заявлених арбітражних керуючих; наявність достатнього стажу роботи арбітражним керуючим; судом взято до уваги наявність у арбітражного керуючого ОСОБА_2. належних умов (документально підтверджених), - матеріально-технічну забезпеченість арбітражного керуючого приміщенням, транспортним засобом, враховуючи місцезнаходження Боржника, наявність інших технічних засобів, засобів звязку, що також виступає однією з гарантій належного виконання обовязків ліквідатора Боржника, - що також становить істотну перевагу перед іншими заявленими кандидатурами; суд бере до уваги й ступінь завантаженості арбітражного керуючого, що дасть змогу належним чином виконувати обовязки ліквідатора Боржника.

-Арбітражні керуючі Скиданова В.В., Новіков М.В. не можуть бути призначені ліквідатором Боржника в звязку з невідповідністю вимогам ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство, обумовлену не поданням відповідної заяви передбаченою ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство (судом цей факт встановлено вище); суд звертає увагу й на те, що ними також не додано жодних документів, що свідчать про відповідність вимогам ч. 3 ст. 13 Закону про банкрутство (в тому числі стосовно незаінтересованості стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 вказаного Закону), про освіту досвід та інші обставини, які засвідчують здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом про банкрутство обов'язки ліквідатора; копії поданих ліцензій засвідчені не належним чином з порушенням вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України (детально недоліки поданих документів встановлені судом вище); Арбітражний керуючий Дяченко С.В. не може бути призначений ліквідатором Боржника в звязку з невідповідністю вимогам ст. 31 Закону про банкрутство, - не поданням відповідної заяви адресованої господарському суду від арбітражного керуючого, передбаченою вказаною нормою ч. 3 ст. 31 Закону про банкрутство (судом встановлено вище), суд звертає увагу й на те, що останнім не додано жодних документів, що свідчать про освіту, досвід та інші обставини, які засвідчують здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом про банкрутство обов'язки ліквідатора; судом взято до уваги те, що подання на арбітражного керуючого Дяченко С.В. Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області направлено суду з визначеними вище недоліками, а також те, що в справі наявні кандидатури, які запропоновані учасниками провадження, які відповідають встановленим Законом про банкрутство вимогам.

-Призначення голови ліквідаційної комісії Боржника віднесено до прав господарського суду в процедурі банкрутства з урахуванням особливостей процедури банкрутства боржника за ініціативою власника боржника. Суд дослідивши матеріали справи встановив, що виходячи з наявних матеріалів справи кандидатура арбітражного керуючого ОСОБА_2. має низку істотних переваг, в тому числі наявність двох фахових освіт економічної та юридичної, матеріально-технічних можливостей, досвіду роботи ліквідатором в аналогічних справах та інші вище перелічені переваги, в той час як відносно голови ліквідаційної комісії не надано жодних документів, що свідчать про спеціальні знання, освіту досвід та інші обставини, які засвідчують здатність належним чином виконувати передбачені Законом про банкрутство обов'язки ліквідатора, при цьому суд також бере до уваги й те сам Боржник перебуваючи в стадії ліквідації може не мати достатніх матеріальних засобів / коштів для належного виконання обовязків ліквідатора Боржника, що ставить під загрозу належне проведення ліквідаційної процедури. Враховуючи наведене суд дійшов висновку про недоцільність призначення ліквідатором Боржника голови ліквідаційної комісії боржника.

-Кандидатура арбітражного керуючого Степанова Є.В. не розглядається судом з вищенаведених причин та підстав (в звязку з його добровільною заявою зняти його кандидатуру при розгляді питання призначення ліквідатора Боржника);

-Розглядаючи кандидатуру арбітражного керуючого Лахненка Є.М. суд взяв до уваги те, що його кандидатура відповідає встановленим законом вимогам і зважаючи на конкуренцію кандидатур, суд керуючись положеннями п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, встановив, що арбітражний керуючий ОСОБА_2. має істотні переваги перед кандидатурою арбітражного керуючого Лахненка Є.М., зокрема до переваг належить наявність трьох освіт, серед яких економічна та юридична, що виступає фактором, який свідчить про можливість на більш якісному рівні виконати обовязки ліквідатора; наявність низки матеріально-технічних засобі (що документально підтверджено), що забезпечують належне виконання обовязків ліквідатора у цій справі. Арбітражним керуючим Лахненком Є.М. не подано суду документів, що свідчать про наявність у нього матеріальних засобів, які засвідчують здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом про банкрутство обов'язки ліквідатора.

-Розглядаючи кандидатуру арбітражного керуючого Гусара І.О. судом встановлено, що він не може бути призначений ліквідатором Боржника в звязку з не наданням суду ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом; не наданням доказів підтвердження статусу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, наявності вищої юридичної або економічної освіти, володіння спеціальними знаннями, в звязку з чим суд не має можливості встановити його відповідність вимогам Закону. В звязку з вищенаведеним керуючись ст. 1, ч.ч. 1 - 2 ст. 31, ч. 2 ст. 13 Закону про банкрутство, судом встановлено, що кандидатура Гусара І.О. не відповідає вимогам ст. 1, ч. ч. 1-2 ст. 31, ч. 2 ст. 13 Закону про банкрутство, не може бути призначений ліквідатором Боржника, в звязку з чим відхиляється судом,.

Розглядаючи кандидатуру арбітражного керуючого Косинської Л.В. судом відхилено вказану кандидатуру в звязку з наступним. Розглядаючи кандидатуру арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни судом встановлено те, що жоден з учасників провадження, - Боржник, жоден з кредиторів Боржника не подавав клопотань щодо призначення арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни ліквідатором боржника, як і голова ліквідаційної комісії боржника; Заява арбітражного керуючого Косинської Л.В. не містить правового обґрунтування права подавати свою кандидатуру на призначення ліквідатором Боржника та права на призначення її ліквідатором боржника в межах процедури банкрутства боржника з врахуванням особливостей процедури банкротства боржника з ініціативи власника. З урахуванням конкуренції арбітражних керуючих в цій справі суд віддає перевагу арбітражним керуючим, які відповідають встановленим Законом про банкрутство вимогам до особи ліквідатора, кандидатура яких подана органом уповноваженим управляти майном боржника або будь-яким з кредиторів боржника; також суд взяв до уваги наступне: 13 серпня 2011 року припиняє дію ліцензія арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни і враховуючи складність справи, проведення ліквідаційної процедури може тривати і після 13 серпня 2011 року; арбітражним керуючим не надано жодних документів, які б підтверджували її фактичну можливість виконання обовязків ліквідатора Боржника, наявну освіту, досвід, показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у неї організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі; у заяві арбітражного керуючого відсутнє безпосереднє підтвердження того, що відносно неї відсутні заборони здійснювати цей вид господарської діяльності (арбітражних керуючих) або займати керівні посади, хоча арбітражний керуючий і вказує на повну відповідність вимогам ст. 31 Закону про банкрутство; арбітражним керуючим не надано інформації про відсутність її заінтересованості стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство; на наданій суду копії ліцензії серії НОМЕР_4 арбітражного керуючого відсутні: назва, особистий підпис особи, яка засвідчила копію її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії, а також невірно викладена відмітка про засвідчення копії, що не відповідає вимогам п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55.

Постановою господарського суду Київської області по цій справі від 18 серпня 2010 року у п. 4 резулятивної частини (а.с. 142 Т. 1) судом постановлено: «Зобовязати ліквідатора - арбітражного керуючого Степанова Євгена Віталійовича відповідно до статей 25-32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до 18 серпня 2011 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута».

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Частиною 2 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 2.6. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу. Відповідно до статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Оскільки ця норма застосовується і у провадженні у справах про банкрутство, господарські суди, керуючись нею, можуть відновити пропущений процесуальний строк, встановлений Законом для вчинення певної дії, наприклад, встановлений частиною 6 статті 18 Закону строк подання плану санації. Відновлення встановлених Законом строків конкретних процедур не допускається, але ці строки можуть бути продовжені судом у випадках, передбачених самим Законом. Наприклад, за правилами частини 1 статті 17 та частини 2 статті 22 Закону можуть бути продовжені судом строки санації боржника та ліквідації банкрута. Строки, призначені господарським судом у справі про банкрутство, можуть бути ним продовжені, наприклад, строки проведення процесуальних дій, які визначені за правилами частини 11 статті 11 Закону, але не більше, ніж передбачено Законом.

Враховуючи фактичні обставини - перебування справи на розгляді в апеляційній та касаційній інстанціях, суд вважає недостатнім наявний строк для проведення всіх необхідних процедур повязаних з банкрутством Боржника та вбачає доцільним з власної ініціативи продовжити встановлений Постановою господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року строк на 2 місяці.

Керуючись вищенаведеним, в тому числі ст. 6, п.п. 1-3 ч. 3 ст. 129 Конституції України, нормами ст. ст. 42, 43, ч. 2 ст. 36, ст. ст. 43, 53, 86, ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 2, 31, 13, 22, 23, 24, 17, 41, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, керуючись вказівками Вищого господарського суду України, викладеними в постанові по цій справі від 08 грудня 2010 року, беручи до увагу позицію Київського апеляційного господарського суду по цій справі від 21 вересня 2010 року; керуючись Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в тому числі положеннями п.п. 3.1., 4.6., ч. 2 п.п. 11.3.; Національним стандартом України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55 (п. 1.1., 5.2.7.), Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», суд -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити клопотання ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»(ідентифікаційний код: 19017842) і заяву арбітражного керуючого ОСОБА_2 про призначення ліквідатором Боржника та призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛАЗМА” (ідентифікаційний код юридичної особи: 32340359, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121) арбітражного керуючого ОСОБА_2, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів: НОМЕР_12.

2.Задовольнити заяву виконуючого обовязки ліквідатора Боржника Степанова Є.В. «Про зняття кандидатури ліквідатора з розгляду»від 04 лютого 2011 року;

3.Відмовити в задоволенні наступних клопотань:

-товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАСТ КО, ЛТД»про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Скиданової Валентини Василівни (ліцензія серії НОМЕР_13);

-товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА»в особі голови ліквідаційної комісії про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Новикова Михайла Валентиновича (ліцензія серії НОМЕР_4);

-ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Лахненка Євгена Миколайовича (ліцензія серії НОМЕР_5);

4.Відмовити в задоволенні заяв арбітражних керуючих про призначення ліквідатором Боржника: Косинської Людмили Вікторівни (ліцензія серії НОМЕР_4); Гусара Івана Олексійовича; Лахненка Євгена Миколайовича (ліцензія серії НОМЕР_5).

5.Продовжити встановлений строк проведення ліквідаційної процедури Боржника у п. 4 резулятивної частини Постанови господарського суду Київської області від 18 серпня 2010 року на 2 місяці до 18 жовтня 2011 року.

6.Зобовязати ліквідатораБоржника - арбітражного керуючого ОСОБА_2 виконати до 18 жовтня 2011 року вимоги п. 4 резулятивної частини постанови господарського суду Київської області по цій справі від 18 серпня 2010 року.

7.Копію ухвалу надіслати: Боржнику (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121), Голові ліквідаційної комісії Боржника Кібцю Р. (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121), арбітражному керуючому Степанову Євгену Віталійовичу (АДРЕСА_1), ліквідатору ОСОБА_2. (на дві адреси: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3), товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАСТ КО, ЛТД»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30 В), ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5), товариству з обмеженою відповідальністю «БК «Висотмістобуд ЛТД» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1), товариству з обмеженою відповідальністю «Газ буд інвест»(08320, Київська обл., Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вул. Червоноармійська, буд. 51), приватному підприємству «БЕСТМЕНТ-СЕРВІС»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30 В), товариству з обмеженою відповідальністю «СІНДІ»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В), товариству з обмеженою відповідальністю «ПЛАЗМА-ЛОГІСТИК»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30 В); Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області (03680, Київ, вул. П. Любченка 15), відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (08300, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 63); державному реєстратору Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74); прокуратурі Київської області (01601, м.Київ-133, б-р Лесі Українки, 27/2); арбітражним керуючим: Скидановій В.В. (АДРЕСА_4), Новикову М.В. (АДРЕСА_5); Лахненку Є.М. (на дві адреси: АДРЕСА_6; АДРЕСА_7), Дяченку С.В. (на дві адреси: АДРЕСА_8; АДРЕСА_9), Гусарові І.О. (АДРЕСА_10), Косинській Л.В. (АДРЕСА_11).

Суддя П.Ф. Скутельник