Рішення № 15602542, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/12011.05.11 За позовомПриватного підприємства «Баядера»

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 2 478,74 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Далека Т.В.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Баядера»(надалі ПП «Баядера») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі «Підприємець») про стягнення 2 478,74грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №319/06 від 16.08.2006 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобовязання по оплаті поставленого товару не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 1884,90 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 180,35 грн., штрафу у розмірі 131,95 грн., інфляційних втрат у розмірі 94,25 грн. та 20 % річних у розмірі 187,29 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.04.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2011 р. розгляд справи відкладено до 11.05.2011 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судове засіданні представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвал суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, у судове засідання не зявився, вимоги ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, АДРЕСА_1 на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №НОМЕР_1 від 18.04.2011р. та вказано в позові.

Також, судом додатково було відправлено ухвали суду на адресу відповідача: 03148, АДРЕСА_1 що вказана в договорі.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2006 р. між ПП «Баядера»(постачальник) та Підприємцем (покупець) було укладено договір поставки №319-06 (надалі "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник передає у власність покупця алкогольні напої, надалі товар, а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами договору.

Згідно п. 3.5 Договору підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від постачальники за кількістю та за якістю.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу 05.03.2010 р. товар на загальну суму 2784,90 грн., що підтверджується видатковою накладною №1453757 від 05.03.2010 р.

Представник позивача надав суду копії прибуткових касових ордерів на суму 900,00грн., що підтверджує часткове виконання грошового зобовязання відповідачем.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1884,90 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару за видатковою накладною згідно Договору на загальну суму 2784,90 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.1 Договору, відповідач був зобовязаний розрахуватися за поставлений товар протягом 14 днів від дня придбання товару. Тобто, Підприємець повинен був оплатити товар до 19.03.2010 р. включно.

Відповідно до копій прибуткових касових ордерів, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, заплативши 900,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 1884,90 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача у розмірі 1884,90 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємець обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПП «Баядера»про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1884,90 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 180,35грн., штрафу у розмірі 131,95 грн., інфляційних втрат у розмірі 94,25 грн. та 20%річних у розмірі 187,29 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 20.03.2010 р. по 20.09.2010 р.

Відповідач у встановлений строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 20.03.2010 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно п. 7.1 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплти; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі семи відсотків від суми боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, пеня нараховується з 20.03.2010 р. по 19.03.2010 р., крім того позивачем помилково застосовується однакова облікова ставка НБУ, так як з 20.03.2010 р. по 07.06.2010 р. облікова ставка НБУ становить 10.25%, з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р. є 9.5%, з 08.07.2010 р. по 09.08.2010 р. - 8.5%, з 10.08.2010 р. по 19.09.2010 р. - 7.75%.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 175,92грн.

Матеріалами справи підтверджується порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 днів, а тому заявлена вимога позивача про стягнення 7% штрафу, судом задовольняється в розмірі згідно з наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи момент з якого відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобовязання (у березні 2010 року інфляційні не нараховуються, оскільки прострочення тривало менше 15 днів місяця).

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають нараховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з відємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. №62-97р.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за квітень, травень, червень, липень 2010 року, які мають відємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 49,01 грн.

Згідно п. 9.2 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника продукції, покупець зобовязаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобовязання, то вимога про стягнення 20% річних є обґрунтованою.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Фізичної особи-підприємця Лі-Тен А.П. на користь ПП«Баядера»заборгованість у розмірі 1 884,90 грн., пені у розмірі 175,92 грн., штрафу у розмірі 131,95 грн., інфляційних втрат у розмірі 49,01 грн. та 20% річних у розмірі 187,29грн. В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 4,43 грн. та інфляційних втрат у розмірі 45,24 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства «Баядера»задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (03148, АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь «Баядера»(84601, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; ідентифікаційний код 13491057) заборгованість у розмірі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 90 коп., пеню у розмірі 175 (сто сімдесят пять) грн. 92 коп., індекс інфляції у розмірі 49 (сорок девять) грн. 01коп., 20% річних у розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 29 коп., штраф у розмірі 131 (сто тридцять одна) грн. 95 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 13.05.2011 р.