Рішення № 15602315, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/10416.05.11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кокліко»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська майстерня»

простягнення 9180,7 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Багмет Р.С. директор

ОСОБА_1представник за довіреністю

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Кокліко»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Ковальська майстерня»про стягнення заборгованості в розмірі 9180,07 грн., з яких 8025,00 грн. сума боргу, 681,92 грн. процентів за користування чужими коштами, 369,15 грн. інфляційних втрат, 104,63 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги.

Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні від 16.05.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2009 ТОВ «Кокліко»помилково перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Ковальська майстерня»грошові кошти у розмірі 22050,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 461 від 09.12.2009.

Відповідач листом від 30.12.2009 № 125/1 повідомив позивача, що гарантує повернення помилково перерахованих коштів в розмірі 22050,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув кошти частково в сумі 14025 грн., що підтверджується платіжними дорученням від 18.01.2010 № 2, від 22.03.2010 № 48.

08.06.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією № 8/06 про повернення 8025,00 грн., але відповідач відповідь на претензію не надав, кошти не повернув.

Згідно ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У даному випадку слід застосовувати аналогію закону щодо розміру стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 1048 ЦК України, оскільки статтею 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), а в даному випадку подібність відносин полягає в користуванні грошовими коштами.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

(Правова позиція з даних правовідносин викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2010 № 9/67-38).

В п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»вказано, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у пятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8025,00 грн. боргу, 681,92 грн. процентів за користування чужими коштами обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 369,15 грн. інфляційних втрат та 104,63 грн. 3 % річних.

Оскільки, між сторонами не виникло будь-якого грошового зобовязання, за порушення якого ст. 625 ЦК України встановлена відповідальність, тому позовні вимоги в частині стягнення 369,15 грн. інфляційних втрат та 104,63 грн. 3 % річних є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак вказана вимога задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене позов задовольняється в частині стягнення 8025,00 грн. суми боргу та 681,92 грн. процентів за користування чужими коштами, в іншій частині позовних вимог відмовляється.

У відповідності до ст.49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська майстерня»(03057, м. Київ, вул. Нестерова, 3, код 33349064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кокліко»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91, к. 107, код 34648334) 8025,00 грн. (вісім тисяч двадцять пять грн.) боргу, 681,92 грн. (шістсот вісімдесят одну грн. 92 коп.) процентів за користування чужими коштами, 102,00 грн. (сто дві грн.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19.05.2011