Рішення № 15601962, 17.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/10317.05.11 за позовомпублічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

до

про комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

стягнення 169905, 31 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

представники сторін: від позивача:юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.2011 року) від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»169905, 31 грн., із них: 153172, 27 грн. сума основного боргу, 13051, 36 грн. інфляційні втрати, 3681, 68 грн. 3 % річних. Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за договором про постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 року порушено провадження у справі №23/103 та призначено її розгляд на 26.04.2011 року.

У судове засідання 26.04.2011 року Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечував зазначаючи про те, що вимоги Позивача не відповідають вимогам закону та умовам договору, оскільки Відповідач не повинен самостійно оплачувати Позивачу теплову енергію, спожиту орендарями.

У судовому засіданні з 26.04.2011 року до 17.05.2011 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подала клопотання, відповідно до якого просила змінити назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Ухвалою суду від 17.05.2011 року змінено назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Представник Позивача у судовому засіданні 17.05.2011 року подав уточнення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, відповідно до поданих уточнень сума основного боргу становить 148013, 76 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України

позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

Відповідач в судове засідання 17.05.2011 року не з`явився з невідомих суду причин.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 1420014 від 01.02.2006 року на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 1420014 від 01.02.2006 року Позивач зобовязався виробити та поставити теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Відповідач зобовязався отримати її та оплатити.

Відповідач згідно пункту 2.3.1 договору № 1420014 від 01.02.2006 року зобовязався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір № 1420014 від 01.02.2006 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

На момент розгляду спору Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 148013, 76 грн.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно пункту 9 додатку № 2 до договору № 1420014 від 01.02.2006 року Відповідач зобовязувався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у МВРТ-4 за адресою: вул. Борщагівська, 171/18 оформлену Позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця на кінцеве сальдо розрахунків на початок місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяця; табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник Позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання. Відповідно до пункту 10 додатку № 2 Відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує на рахунок Позивача вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 148013, 76 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат в розмірі 13051, 36 грн. та 3 % річних у розмірі 3681, 68 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі у заявленому розмірі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»(01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 3; ідентифікаційний код 31025659) на користь публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 148013 (сто сорок вісім тисяч тринадцять) грн. 76 коп. основного боргу, 13051 (тринадцять тисяч пятдесят одна) грн. 36 коп. інфляційні втрати, 3681 (три тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 68 грн. 3 % річних, 1699 (одна тисяча шістсот девяносто дев`ять) грн. 05 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 18.05.2011 року.