Рішення № 15601950, 17.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/16317.05.11 за позовомтовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія

«Наста»

до закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»

про стягнення 5 417 грн. 84 коп.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

представники сторін: від позивача: від відповідача: заступник начальника регресно-правової діяльності Український А.В.

(довіреність № 2 від 01.01.2011 року)

не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»про стягнення 5 417 грн. 84 коп. Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 205.0054706 від 13.09.2010 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Audi Q5»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому регресну вимогу від 15.12.2010 року про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 року порушено провадження у справі № 23/163 та призначено її розгляд на 17.05.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 205.0054706 від 13.09.2010 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Audi Q5»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

17.09.2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на перехресті вулиці Мате Залка та проспекті Героїв Сталінграда у місті Києві, автомобіль марки «Audi Q5»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою відділом ДАІ з обслуговування Оболонського району.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «Daewoo»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_2 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22.10.2010 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «Audi Q5»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у закритого акціонерного товариства Український центр після аварійного захисту «Експерт-сервіс». Згідно звіту про оцінку від 11.10.2010 року розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Audi Q5»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 5 403, 22 грн.

Позивач страховим актом № 2010-09-17/007 від 13.10.2010 року визнав суму страхового відшкодування в розмірі 5417, 84 грн., виплата Позивачем якого підтверджується платіжним дорученням № 7470 від 18.10.2010 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3969464 зі строком дії страхового покриття з 16.06.2010 року по 15.06.2010 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3969464 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза 510 грн.

15.12.2010 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію про сплату страхового відшкодування з додатками.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача збитків у розмірі 4907, 84 грн. (5417, 84 грн. - 510,00 грн. франшизи). Таким чином, позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 4907, 84 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 13-Є; ідентифікаційний код 31451838) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5-Б; ідентифікаційний код 35893575) страхове відшкодування у розмірі 4907 (чотири тисячі девятсот сім) грн. 84 коп., 92 (девяносто дві) грн. 40 коп. - витрат по сплаті державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 78 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Повне рішення складено : 18.05.2011 року