Постанова № 15601408, 16.04.2009, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-25/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя Шуляк Л.В.

при секретарі Колесниченко Л.К

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманих сум щомісячних виплат дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, та їх батькам,

ВСТАНОВИВ:

8 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з уточненим під час розгляду справи адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі - УПСЗН) про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманих сум щомісячних виплат дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, та їх батькам, мотивуючи позовні вимоги порушенням відповідачем його конституційного права на отримання цих соціальних виплат у гарантованому законом розмірі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов, в обґрунтування якого послався на обставини, викладені в позовній заяві, та зазначив, що його неповнолітній син ОСОБА_3 має статус дитини, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, тому відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на щомісячні соціальні виплати у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати. Однак управлінням праці та соціального захисту населення щомісячні виплати нараховувались у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України, а також Законами „Про Державний бюджет України" на 2007 і 2008 роки, які в цій частині Рішеннями Конституційного суду України визнані неконституційними. Нараховані у такий спосіб кошти відповідачем були сплачені у грудні 2008 року. Посилаючись на те, що таким чином порушуються конституційні права його дитини на належний соціальний захист, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії та стягнути з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України невиплачені суми соціальних виплат за період з грудня 2007 р. по грудень 2009 p., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на час фактичної виплати спірних сум.

Позивач вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду ним пропущений з поважних причин, оскільки він є інвалідом третьої групи, часто хворіє та перебуває на лікуванні в медичних та оздоровлюючих установах, не має можливості слідкувати за змінами у законодавстві, не має юридичної освіти, а службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували його у правомірності своїх дій з посиланням на норми законодавства та судову практику, тому до теперішнього часу його соціальні права не захищені. Просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.

Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позовні вимоги ОСОБА_1 не визнало, пославшись на їх безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача -завідуючий сектором праці ОСОБА_2, не погоджуючись з позовними вимогами, стверджував, що щомісячні виплати ОСОБА_1 нараховувались у порядку і розмірах, передбачених для вказаної категорії осіб постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та положеннями Законів „Про Державний бюджет України" на відповідні роки. Крім того, зазначеними нормативними актами на 2007 - 2008 роки не передбачені витрати на дані соціальні виплати у розмірі, на якому наполягає позивач. Вважає, що службові особи відповідача діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.

Відповідно до висновку МСЕК від 25 жовтня 2006 р. ОСОБА_1, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, встановлена третя група інвалідності за захворюванням, пов*язаним з виконанням обов*язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з датою чергового переогляду - 25 жовтня 2009 року, що підтверджено посвідченням серії А № 138375 та довідкою МСЄК серії ДОН-04 № 018598.

Позивач має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем і відповідно до ст. 27 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-ХП «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає в сім*ї позивача і не перебуває на повному державному забезпеченні.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2007 року, яка набрала законної сили 21 травня 2008 p., з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по щомісячним виплатам мінімальної заробітної плати на дитину - ОСОБА_4, за період з 1 серпня 2004 року по грудень 2005 року та з 1 січня по 1 грудня 2007 року у загальній сумі 4583 грн. 10 коп.

Управлінням праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 нараховано щомісячну соціальну виплату за період з 1 грудня 2007 року по грудень 2008 року включно в сумі по 16 грн. 50 коп. щомісячно, а всього - в сумі 214 грн. 50 коп., відповідно у розмірі і порядку, передбаченому нормами Закону «Про Державний бюджет України» на відповідні роки та постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Нараховані кошти відповідачем сплачені відповідачу у 16 грудня 2008 року.

Зазначені обставини підтверджені відповідними документами і визнані учасниками судового розгляду.

Приписами пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-X11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначені пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам: щомісячна виплата 50 % мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час вагітності або під час вагітності, має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала в зоні безумовного (обов*язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Згідно до положень ст. 63 зазначеного Закону фінансування витрат, пов’язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Дію пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2007 рік було зупинено нормою статті 71 (п. 30) Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-V „Про державний бюджет України на 2007 рік", згідно припису якого визначено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007 рік - в частині виплати компенсацій і допомог у розмірі відповідно до мінімальної заробітної плати - дію пунктів 6 та 8 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На виконання вимог наведеного Закону зазначений розмір соціальної допомоги на дитину було передбачено у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 16 грн. 50 коп. щомісячно.

Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення статті 71 пункту 30 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік", унаслідок чого положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо встановлення соціальних виплат дітям, батьки яких стали інвалідами першої або другої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішення Конституційного Суду України (п.5) є обов*язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до законодавства приписи Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України та з 9 липня 2007 року відновлена дія ст. 30 Закону № 796-Х11.

Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статі 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїм нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов*язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України».

За таких обставин, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення статті 30 (пункт 6) Закону від 28 лютого 1991 р. № 796-X11 ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали 30 внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним нормативним актом - постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. № 649 змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставним.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб*єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала своїх соціальних зобов*язань перед позивачем стосовно щомісячних соціальних виплат за 2007 рік, судом причина пропуску строку звернення позивачем до

суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.

Мінімальна заробітна плата у грудні 2007 р. відповідно до ст. 76 Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-У встановлена у розмірі 460 грн. Фактично позивачем отримано суму 16 грн. 50 коп., у зв*язку з чим недоплата складає 213 грн. 50 коп. (460 х 50 % -16 грн. 50 коп.)

Пунктом 28 розділу П Закону України від 28 грудня 2007 р. № 107-У1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внесено зміни, у відповідності з якими спірна щомісячна соціальна виплата здійснюється в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір щомісячної виплати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до 1 або 2 категорії, або матері, яка на час настання вагітності має підстави належати до 1 або 2 категорії, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення з неї, встановлений у сумі 16 грн. 50 коп

Однак пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними, зокрема положення пунктів 24-34 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Пунктом 5 названого Рішення визначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, унаслідок чого положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підлягають застосуванню при встановленні розміру соціальних виплат у 2008 році, починаючи з 22 травня 2008 року.

Згідно з пунктами першим і шостим статті 92 Конституції України виключно Законами України встановлюється, зокрема права і свободи людини і громадянина; основи соціального захисту.

Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради. Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. У статті 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням цього Кодексу та Законам України «Про Державний бюджет України».

Закон «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прийнятий пізніше Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ним встановлені розміри державної грошової допомоги дітям, що підлягають виплаті за рахунок коштів Державного бюджету.

Даний Закон був чинним до 22 травня 2008 року. За таких обставин, відповідно до принципу дії нормативно-правових актів у часі, враховуючи правила застосування норм матеріального права, суд дійшов висновку, що Закон «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до спірних цивільно-правових відносин має перевагу і підлягає застосуванню в період з 1 січня по 22 травня 2008 року.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2008 р. відповідно до ст. 59 Закону від 28 грудня 2007 р. № 107-У1, встановлений: з 1 квітня - 525 грн., з 1 жовтня 2008 р. -545 грн., з 1 грудня - 605 грн.

З урахуванням наведеного, до стягнення за 2008 рік підлягають кошти у загальному розмірі 1850 грн. 20 коп., у тому числі: травень - 68, 20 грн. (525 грн. х 50 %): 31 - 16 грн. 50 коп.); з червня по вересень - 984 грн. (525 грн. х 50 %) х 4

місяці - (16 грн. 50 коп. х 4 місяці), з жовтня по листопад - 512 грн. (545 грн. х 50 %) х 2 місяця - (16 грн. 50 коп. х 2 місяця); грудень - 286 грн. (605 грн. х 50 % - 16, 50 грн.)

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 за встановлений судом період щомісячної допомоги дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, та їх батькам в розмірах, визначених Законами України «Про державний бюджет» на названі роки та постановами Кабінету Міністрів України, є протиправними, тому з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню невиплачена сума у загальному розмірі 2063 грн. 70 коп. (213, 50 грн. + 68, 20 грн. + 984 грн. + 512 грн. + 286 грн).

Вимоги позивача стосовно виплати спірної соціальної виплати за період з 1 січня по 22 травня 2008 р. у розмірі визначеному п. 6 ч.1 ст. 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не ґрунтуються на Законі.

Твердження ОСОБА_1 про те, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, судом визнаються безпідставними.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щомісячна виплата спірної допомоги, розмір якої визначено виходячи з 50 % мінімальної заробітної плати. За змістом вищенаведеної норми Закону витікає, що мінімальна заробітна плата визначається на кожний місяць відповідного року, у якому особа має право на цю виплату.

Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого Державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 та 2008 роки щомісячних виплат дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, та їх батькам в розмірах, визначених пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов*язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивача права на отримання соціальної виплати - щомісячної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до положень ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71, 88, 100, 102, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 30 ч.1 п. 6 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд

ПОСТАНОВИВ:

Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду за грудень 2007 рік поновити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 недоотриманих сум щомісячних виплат дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, та їх батькам за грудень 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за" рахунок коштів Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 35214074001500, МФО 843016 ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 25953586) на користь ОСОБА_5 недоплачені суми щомісячних виплат дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, та їх батькам: за грудень 2007 року - у сумі 213 грн.; з 22 травня по грудень 2008 року - у сумі 1850 грн. 20 коп., а всього у розмірі - 2063 грн. 70 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.