Постанова № 15598223, 12.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2011 р. м. КиївК-16384/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги державної податкової інспекції у Городоцькому районі (далі ДПІ) та фермерського господарства «Керниця»(далі ФГ «Керниця»)

на постанову господарського суду Львівської області від 07.08.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2008

у справі № 5/1025-28/156А (22-а-1069/08)

за позовом ФГ «Керниця»

до ДПІ

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13.04.2007 №0002492300/0 та №0002502300/0.

Постановою господарського суду Львівської області від 07.08.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2008, позов задоволено частково; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 13.04.2007 №0002502300/0 в частині визначення ФГ «Керниця»податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 12712,50грн. (у тому числі 10593,75 грн. за основним платежем та 2118,75грн. за штрафними санкціями); в задоволенні решти позову відмовлено. У прийнятті цих судових рішень попередні інстанції виходили з того, що відсутність доказів використання позивачем орендованого трактора для виконання робіт у межах його господарської діяльності виключає правомірність віднесення до валових витрат позивача орендної плати за цей трактор, тоді як право на нарахування амортизації на придбаний транспортний засіб виникає у підприємства з моменту включення його до складу основних фондів та не залежить від дати реєстрації транспортного засобу у державному органі.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ФГ «Керниця»просить частково скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та повністю задовольнити позов. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що господарська операція з оренди трактора була здійснена для обслуговування земельної ділянки позивача, тобто у рамках господарської діяльності останнього, що підтверджується як змістом договору оренди, так і іншими наявними у матеріалах справи доказами.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить повністю відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права. Зокрема, відповідач зазначає, що оскільки право власності на транспортний засіб виникає лише з моменту його державної реєстрації, то здійснення ФГ «Керниця»амортизаційних нарахувань на вартість спірного комбайна можна визнати законним лише після проведення такої реєстрації.

З огляду на незявлення у судове засідання представників сторін, яких було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваних судових актів та задоволення позову в повному обсязі з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що фактичною підставою для визначення позивачеві податкового зобовязання з ПДВ у сумі 5520грн. (у тому числі 3680 грн. за основним платежем та 1840 грн. за штрафними санкціями), а також з податку на прибуток у сумі 18330,30 грн. (у тому числі 15194 грн. за основним платежем та 3136,30 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 11.04.2007 № 28/23-33909698, про:

безпідставне включення ФГ «Керниця»до валових витрат підприємства плати за оренду трактора, а також до податкового кредиту відповідних сум ПДВ у складі цих орендних платежів, з огляду на відсутність у позивача первинних документів на підтвердження змісту та обсягу робіт, виконаних за допомогою орендованого трактора;

неправомірне нарахування ФГ «Керниця»амортизаційних відрахувань на балансову вартість придбаного комбайна до моменту його державної реєстрації позивачем.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу ж вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для формування валових витрат платника та податкового кредиту за наслідками здійснення операцій з надання такому платникові орендних послуг є, зокрема, безпосередній звязок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних орендних послуг або ж призначення останніх для такого використання.

Одержання в оренду трактора цілком відповідає напрямам діяльності ФГ«Керниця», тоді як спектр можливого використання цієї спеціалізованої техніки обмежується виключно виконанням різних видів сільськогосподарських робіт.

Наведене свідчить про те, що орендований позивачем трактор призначений для використання у господарській діяльності підприємства. Факт сплати позивачем орендних платежів за оренду цієї сільськогосподарської техніки підтверджується документально та податковим органом не заперечується.

А відтак підстави вважати незаконним формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками внесення орендної плати за трактор відсутні.

Обставини відносно конкретних видів, змісту та обсягу робіт, виконаних на цьому тракторі, підлягають встановленню під час зясування порядку обліку підприємством витрат, понесених у звязку з виконанням цих робіт. З огляду ж на предмет даного спору зазначені обставини не входять до предмета доказування у справі та не мають правового значення для правильного вирішення спору.

Водночас слід погодитися з висновком судів про відсутність з боку позивача порушень під час нарахування амортизації на вартість придбаного комбайна.

Так, відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

За змістом підпункту 8.1.2 пункту 8.1 цієї ж статті Закону амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Таким чином, податковий облік основних фондів передбачає амортизацію витрат на їх придбання, причому базою нарахування амортизації є балансова вартість обєкта, а відтак з моменту включення до відповідної групи основних фондів придбаного комбайну позивач правомірно здійснював амортизаційні нарахування на зазначений транспортний засіб.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково скасувати ухвалені у справі рішення місцевого і апеляційного судів та повністю задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 220, 221, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Городоцькому районі залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу фермерського господарства «Керниця»задовольнити.

3. Постанову господарського суду Львівської області від 07.08.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2008 у справі № 5/1025-28/156А (22-а-1069/08) скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, виклавши резолютивну частину постанови господарського суду Львівської області від 07.08.2007 у такій редакції:

«Позов задовольнити.

Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Городоцькому районі від 13.04.2007 №0002492300/0 та повідомлення-рішення від 13.04.2007 №0002502300/0.»

Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак С.Е. Острович О.І. Степашко Є.А. Усенко