Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-505/11
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2011 року м. Київ
Соломянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Шевченко Л. В.,
при секретареві Прохоровій К. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАВАЙ»про перехід права на частку в статутному капіталі, -
в с т а н о в и в:
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «КАВАЙ»про перехід права на частку в статутному капіталі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.11.2009 між сторонами укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримав у борг грошову суму в розмірі 1710500 грн., яку зобовязався повернути до 04.12.2009.
У забезпечення виконання даного зобовязання між сторонами 13.11.2009 був укладений договір застави, згідно з яким відповідач передав позивачу належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «КАВАЙ»у розмірі 33,59 %, що складає 17800 грн.
Пунктом 2.3 договору застави передбачено право заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо позика не буде повернута у встановлений договором строк.
На сьогоднішній день ОСОБА_2 своє зобовязання за договором позики не виконав.
Таким чином, у позивача виникло право вимагати переводу права на частку в статутному капіталі ТОВ «КАВАЙ».
У той час, як учасник товариства є власником частки у статутному капіталі, як майнового права, товариство, як юридична особа, є власником майнового еквіваленту цієї частки в статутному капіталі певного майна, яке відповідає процентному показнику частки.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду і просить перевести на нього право на частку в статутному капіталі ТОВ «КАВАЙ», яка належить відповідачу і складає 33,59 % статутного капіталу ТОВ «КАВАЙ»; визнати за позивачем право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «КАВАЙ», яка належить відповідачу і складає 33,59 % статутного капіталу ТОВ «КАВАЙ».
У судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Відповідач у судове засідання не зявився, хоча був повідомлений належним чином (а.с. 127). Причини своєї неявки суду не повідомив.
За цих обставин, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, яка не заперечувала проти розгляду справи у відсутність відповідача, визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа до суду також не зявилася, хоча повідомлялася належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Судом встановлено, що 13.11.2009 між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником) укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 13.11.2009 за реєстровим № 1571 (а.с. 25), згідно з яким позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти у сумі 1710500 грн., які зобовязався повернути одноразово у повній сумі не пізніше 04.12.2009. Сторони домовилися, що позика є безпроцентною.
Відповідно до п. 10 договору позики якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми неповернутої позики.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Встановлено, що 13.11.2009 між ОСОБА_1 (заставодержателем) та ОСОБА_2 (заставодавцем) укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 13.11.2009 за реєстровим № 1574 (а.с. 5), предметом якого є забезпечення вимог заставодержателя, що витікають із договору позики від 13.11.2009.
У забезпечення виконання зобовязань заставодавець передав у заставу належну йому частку в розмірі 33,59 % у статутному капіталі ТОВ «КАВАЙ», яка належить йому на підставі Статуту товариства, зареєстрованого в новій редакції державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації 02.12.2008. Предмет застави оцінений сторонами у сумі 17800 грн.
Відповідач свої зобовязання щодо повернення боргу у строк, встановлений договором позики, не виконав, у звязку з чим позивач звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.
15.02.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис за реєстровим № 259, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 3475701,46 грн., з яких:
1710500 грн. сума боргу;
1710500 грн. сума штрафу в розмірі 100 % від неповернутої позики;
10263 грн. 3 % річних;
44438,46 грн. індекс інфляції (а.с. 26).
З примусового виконання вказаного виконавчого напису постановою державного виконавця ВДВС Соломянського РУЮ у м. Києві від 19.11.2010 було відкрито виконавче провадження (а.с. 111).
У ході вчинення виконавчих дій державним виконавцем були надіслані запити до Київського МБТІ, Управління Держкомзему в Обухівському районі, Головного управління земельних ресурсів, УДАІ у м. Києві.
З наданих відповідей зясувалося, що за ОСОБА_2 зареєстрований лише автомобіль Тойота Кемрі, ДНЗ НОМЕР_1 (а.с. 121).
Матеріалами справи встановлено, що на сьогоднішній день виконавчий напис від 15.02.2010 в примусовому порядку не виконаний.
Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 2 ст. 23 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.
Як вбачається із Статуту ТОВ «КАВАЙ», зареєстрованого в новій редакції державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації 02.12.2008, учасниками ТОВ «КАВАЙ»є ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (п. 1.2). Статутний капітал товариства становить 53000 грн., а розмір частки ОСОБА_2 складає 17800 грн. (п. 6.2), що становить 33,59 %.
Пунктом 6.5 Статуту передбачено, що учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити частку у статутному капіталі іншим особам.
Частка у статутному капіталі є обєктом цивільних правовідносин і учасник товариства, як її власник, має право розпоряджатися нею, що закріплено в ст. 147 ЦК України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав переводу на позивача права на частку у статутному капіталі ТОВ «КАВАЙ»та визнання за ним права власності на вказану частку.
Повно та всебічно зясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.
З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 178 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 147, 572, 576, 590, 1046 ЦК України, Законом України «Про заставу», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Перевести право на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КАВАЙ»(код ЄДРПОУ 36002725), яка належить ОСОБА_2 і складає 33,59% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАВАЙ», на ОСОБА_1.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КАВАЙ», яка належить ОСОБА_2 і складає 33,59 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАВАЙ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 178 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий
Судове рішення № 15586997, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 14.04.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-505/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: