Ухвала суду № 15585807, 21.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 р. Справа № 8062/11 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Любашевського В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної організації № 4 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Житлово-експлуатаційної організації № 4 до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року, за № 0003601502/1 від 13.07.2010 року та за № 0003601502/3 від 18.10.2010 року, -

ВСТАНОВИЛА :

30 грудня 2010 року Житлово-експлуатаційна організація № 4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року, за № 0003601502/1 від 13.07.2010 року та за № 0003601502/3 від 18.10.2010 року.

В позові Житлово-експлуатаційна організація № 4 покликається на те, що Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську в порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 та підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за фактом порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах, винесла податкове повідомлення-рішення за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року, за яким відповідачем до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15 155,54 грн. Вважає вище вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, що суперечить чинному законодавству.

Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року позовну заяву Житлово-експлуатаційної організації № 4 до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року, за № 0003601502/1 від 13.07.2010 року та за № 0003601502/3 від 18.10.2010 року залишено без розгляду.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою справу направити для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд 1-ї інстанції до правовідносин, які виникли до змін норм КАС України з 03.08.2010 року, застосовує чинне процесуальне законодавство. Суд посилається на ч. 2 ст. 5 КАС України, але трактує останню неправильно. В редакції ч. 4 ст. 99 КАС України встановлений місячний строк на звернення до суду після досудового порядку вирішення спору з 03.08.2010 року Законом України від 07.07.2010 року № 2453-УІ. Даний припис має застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли, починаючи з 03.08.2010 року. Спір між ЖЕО № 4 та ДПІ в м. Івано-Франківську виник в червні 2010 року, тобто до вказаних змін і ч. 4 ст. 99 КАС України має братися до уваги судом в редакції, яка діяла на той час.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Залишаючи без розгляду позов Житлово-експлуатаційної організації № 4 суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно вимог частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Житлово-експлуатаційна організація №4 в адміністративному позові зазначає, що Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську на підставі акту перевірки за № 10174/15-2/19400162 від 04.06.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року, за № 0003601502/1 від 13.07.2010 року та за № 0003601502/3 від 18.10.2010 року.

Пунктом 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року за № 29, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.12.1996 року за 723/1748 (надалі - Положення), встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням за №0003601502/0 від 04.06.2010 року, у відповідності до вимог пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Положення, позивач оскаржив його в апеляційному порядку до Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області. Рішенням про результати розгляду скарги за № 2594/10/25-019/99/266 від 26.07.2010 року скаргу позивача залишено без задоволення. Позивач повторно оскаржив вищевказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України, однак за результатами розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року залишено без змін.

Податкові повідомлення-рішення за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року, за № 0003601502/1 від 13.07.2010 року та за № 0003601502/3 від 18.10.2010 року, отримані позивачем 11.06.2010 року, 20.07.2010 року та 20.10.2010 року разом із листами Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 04.06.2010 року за № 14886/10/15-217/4870, від 13.07.2010 року за № 18546/10/15-217/5910 та від 18.10.2010 року за № 26204/10/15-217/8114. Тобто, із змісту позову та доданих до адміністративного позову матеріалів вбачається, що 11.06.2010 року, 20.07.2010 року та 20.10.2010 року є тими днями, коли позивач дізнався про оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року, за № 0003601502/1 від 13.07.2010 року та за № 0003601502/3 від 18.10.2010 року.

Відповідно до частини 4 підпункту 5.2.2. пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року, за № 0003601502/1 від 13.07.2010 року та за № 0003601502/3 від 18.10.2010 року житлово-експлуатаційна організація № 4 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 13.01.2011 року .

Таким чином, житлово-експлуатаційна організації № 4 подала до суду адміністративний позов із пропущенням місячного строку, встановленого частиною 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, на оскарження рішень Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про застосування штрафних санкцій за № 0003601502/0 від 04.06.2010 року, за № 0003601502/1 від 13.07.2010 року та за № 0003601502/3 від 18.10.2010 року.

Позивач при подачі адміністративного позову, у відповідності до вимог статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву про поновлення пропущеного процесуального строку до суду не подав.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної організації № 4 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року у справі № 2а-160/11 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

В.П. Любашевський