Вирок № 15585111, 26.04.2011, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 1-43\2011

В И Р О К

іменем України

26 квітня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Девятка В.В.,

при секретарях Ураковій В.В., Скриник Н.О., Мандро О.В.,

з участю прокурора Турика М.П.,

законного представника потерпілого ОСОБА_3.,

представників потерпілого ОСОБА_4., ОСОБА_5.,

захисника ОСОБА_6.,

представників цивільних відповідачів ОСОБА_7., ОСОБА_8.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Хомівка, Радомишльського району, Житомирської обл., українця, громадянина України, неодруженого, працюючого водієм, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_1., 21.03.2008, близько 10 год. 30 хв., керуючи технічно справним автобусом «Богдан А-09201»д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Вишгородської у напрямку вул. Мостицької в м. Києві. У цей же час справа наліво відносно напрямку руху зазначеного автобуса по регульованому пішохідному переході проїзну частину на зелений сигнал світлофору переходив пішохід малолітній ОСОБА_2

Порушуючи пункти 1.7, 2.3 «б»Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі Правила дорожнього руху), будучи неуважним та не стежачи за дорожньою обстановкою ОСОБА_1., керуючи автобусом «Богдан А-09201»д.н.з. НОМЕР_1, допустив проїзд пішохідного переходу на червоний сигнал світлофору, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «е»та 8.10 Правил дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода малолітнього ОСОБА_3.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3. були спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, а також легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя у вигляді закритої травми живота.

Порушення вимог пунктів 1.7, 2.3 «б», 8.7.3 «е»та 8.10 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 перебувають в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний підсудний ОСОБА_1. вину у вчинені злочину визнав частково. Підсудний показав, що 21.03.2008, близько 10 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Богдан А-09201»д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Вишгородської в напрямку вул. Мостицької в м. Києві. Підїжджаючи до пішохідного переходу він бачив, що проїзну частину справа наліво відносно напрямку його руху збирається переходити група дітей, тому він вирішив перестроїтись з правої в ліву смугу руху. Під час перестроювання він відволікся від групи дітей та спостерігав за проїзною частиною зліва, тому не одразу помітив як на пішохідний перехід вибіг хлопчик. Коли вже його побачив то намагався уникнути зіткнення гальмуючи та вивертаючи кермо вліво, однак наїзду уникнути не вдалося. У вчиненому кається. Визнає свою вину частково, оскільки впевнений, що рухався на дозволяючий, зелений, або ж зелений миготливий сигнал світлофору.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним суд, дослідивши показання останнього, вислухавши показання свідків, вивчивши висновки експертиз та дослідивши інші докази у справі вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена.

Згідно оголошених та досліджених у судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_3., останній показав, що 21.03.2008 разом зі своїм класом пішов на екскурсію. Їх супроводжував класний керівник ОСОБА_9. Коди вони підійшли до пішохідного переходу, то зупинилися, оскільки чекали поки на світлофорі загориться зелене світло для пішоходів. Побачивши, що увімкнулось зелене світло він, не дочекавшись інших дітей, почав швидко переходити вулицю, одразу ж відчув сильний удар, після якого потрапив у лікарню (т. 1, а.с. 46-47).

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 21.03.2008, як класний керівник повела групу з 18 дітей на екскурсію. Близько 10 год. 30 хв. вони підійшли до регульованого пішохідного переходу вул. Вишгородської в м. Києві та зупинились, оскільки чекали поки увімкнеться зелений сигнал світлофору для пішоходів. Дочекавшись дозволяючого сигналу світлофору вони почали переходити проїзну частину вулиці. У цей час потерпілий ОСОБА_3., випередивши усіх, швидко пішов по пішохідному переходу та одразу ж був збитий автобусом «Богдан», водій якого виїхав на пішохідний перехід на забороняючий для нього, червоний сигнал світлофору.

Свідок ОСОБА_10. суду показав, що 21.03.2008, близько 10 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_2, рухався по вул. Вишгородській зі сторони вул. Мостицької в напрямку вул. Фрунзе. На перехресті вул. Вишгородської та Білицької він зупинився перед пішохідним переходом на червоний сигнал світлофору. Ліворуч від нього, перед пішохідним переходом перебувала група дітей із вчителькою. Коли діти почали переходити проїзну частину на зелений сигнал світлофору, маршрутне таксі «Богдан», рухаючись по зустрічній смузі від вул. Фрунзе, виїхало на пішохідний перехід та здійснило наїзд на хлопчика.

Під час огляду місця дорожньо-транспортної події від 21 березня 2008 року було оглянуто ділянку проїзної частини вул. Вишгородської у м. Києві, зафіксовано стан проїзної частини, розташування та гальмівний слід автомобіля «Богдан А-09201» д.н.з. НОМЕР_1, після дорожньо-транспортної пригоди (т. 1, а.с. 21-33).

Згідно висновку експерта - автотехніка № 375ат від 29 липня 2010 року:

у даній дорожній ситуації, водій автобуса «Богдан А-09201»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1. повинен був керуватися вимогами пунктів 8.7.3 «е», 8.10 Правил дорожнього руху;

у даній дорожній обстановці, водій автобуса «Богдан А-09201»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1. мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог пунктів 8.7.3 «е», 8.10 Правил дорожнього руху;

у даній дорожній обстановці, в діях водія автобуса «Богдан А-09201»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1. експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п.п.8.7.3 «е», 8.10 Правил дорожнього руху (т. 1, а.с. 175-181).

Відповідно до висновку експерта медика № 731/І від 13 жовтня 2008 року, у результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3. спричинені тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння, а також легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя у виді закритої травми живота (т. 1, а.с. 82-84).

Показання підсудного в частині заперечення своєї вини, суд розцінює як обраний спосіб захисту від обвинувачення з метою ухилитися від відповідальності й уникнути покарання, оскільки вони суперечливі та не відповідають встановленим по справі обставинам, спростовуються наведеними вище доказами.

Суд вважає достовірними наведені вище показання потерпілого, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10., оскільки вони детальні, логічні та узгоджуються, як між собою, так і з іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_11. та ОСОБА_12., стосовно того, що потерпілий почав перебігати проїзну частину на забороняючий для нього червоний сигнал світлофору. Суд зважає на те, що вказані свідки не були встановлені працівниками ДАІ при оформленні дорожньо-транспортної пригоди, а були опитані значно пізніше, їх показання суперечливі та спростовані наведеними вище доказами.

Таким чином, своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_1. вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1. у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Обставин, що помякшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1., згідно ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні підсудному міри покарання, судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, що підсудний за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні трьох дітей.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1. покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевихо вання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1. покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_3. та цивільного позивача ОСОБА_3. суд виходить з наступного.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. залишив вирішення цивільного позову на розсуд суду.

Представник цивільного відповідача ТОВ “Орбіта - Транс” визнав позов в частині заподіяння моральної шкоди на суму 3000 грн. та не визнав в частині заподіяння матеріальної шкоди, оскільки цивільна відповідальність ТОВ “Орбіта - Транс” застрахована в ЗАТ АСК «ІНГО Україна».

Представник цивільного відповідача ЗАТ АСК «ІНГО Україна»цивільний позов не визнав, оскільки представники потерпілого не звертались з будь-якими вимогами до страхової компанії.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

У судовому засіданні встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася під час та у звязку з виконанням ОСОБА_1 трудових обовязків з ТОВ «Орбіта-Транс», яка і мала б нести цивільно-правову відповідальність за дії свого працівника.

Разом з цим, відповідності до Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/0710955 (далі Поліс), ЗАТ АСК «ІНГО Україна»було застраховано цивільно-правову відповідальність володільців та користувачів транспортного засобу автобуса «Богдан А-09201»д.н.з. НОМЕР_1, при цьому встановлена франшиза в розмірі 510 грн. та ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоровю (на одного потерпілого) 51000 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 25500 грн. (т. 2 а.с. 17).

Враховуючи тип вказаного Полісу (тип договору 1), а також умови договору № 19-08 та акту приймання-передачі ТЗ до Договору № 19 від 10 січня 2008 року (т. 2, а.с. 18,19), цивільно-правова відповідальність ТОВ «Орбіта-Транс»на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована.

Згідно п. 22.1, 22.3 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі Закон), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином Закон встановлює обовязок страховика відшкодувати шкоду заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Однак, законний представник потерпілого цивільний позивач ОСОБА_2. відмовилася заявляти цивільний позов до ЗАТ АСК «ІНГО Україна». ОСОБА_2. просить стягнути з ТОВ «Орбіта-Транс»матеріальну шкоду в розмірі 9525 грн. 50 коп. та моральну шкоду в розмірі 391 824 грн.

Враховуючи, що вимоги ОСОБА_3. не ґрунтуються на чинному законодавстві, її позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 510 грн. (встановлена в страховому Полісі франшиза).

При цьому, ОСОБА_2. не позбавлена права додатково звернутися з позовними вимогами про відшкодування матеріальної шкоди до ЗАТ АСК «ІНГО Україна»

Також, законний представник потерпілого ОСОБА_2. посилається, що дорожньо-транспортна пригода та її наслідки обумовили порушення фізичної, емоційної та соціальної сфер існування їх із сином особистостей, перешкоджали можливості активної та повноцінної життєдіяльності, викликали появу негативних психологічних переживань, моральних страждань.

Враховуючи характер та обсяг страждань потерпілого та його матері, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому заподіяно моральну шкоду на суму 42 550 грн., а його матері ОСОБА_2 на суму 32550 грн. яка, за вирахуванням 5% ліміту (2550 грн.), визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону, та зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, підлягає відшкодуванню за рахунок ТОВ «Орбіта-Транс».

Суд не вбачає підстав для солідарного стягнення з підсудного та ТОВ «Орбіта-Транс»витрат на експертне психологічне дослідження (т. 2, а.с. 7-10), оскільки проведення останнього не було обовязковим та вимушеним, а виконано на замовлення представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_5.

Суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 93 КПК України, стягнути з ОСОБА_1. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати на проведення автотехнічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з визначенням іспитового строку - 1 рік. Зобовязати його повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично зявлятись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили, залишити без зміни підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Орбіта-Транс»(код ЄДРПОУ 30218466) на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 510 грн.

Цивільний позов ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Орбіта-Транс»(код ЄДРПОУ 30218466) на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої моральної шкоди 30000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Орбіта-Транс»(код ЄДРПОУ 30218466) на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої моральної шкоди 40000 грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3. до ТОВ «Орбіта-Транс»та ОСОБА_1. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати на проведення автотехнічної експертизи у розмірі 696 грн. 60 коп. (отримувач НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській обл., МФО 821018, р/р 31253272210699, призначення платежу: послуги експерта).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Девятко 26.04.2011 Справа № 1-43/11