Ухвала суду № 15575619, 31.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16259/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,

при секретарі Коробій І.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 29 квітня 2010 року на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Карго»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0005892302/0 від 22.09.2009р. та №0005892302/1 від 03.12.2009р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 квітня 2010 року вказаний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Карго»з питань иманням вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «Техно-Арена», TOB ТД «Укргазмаш», TOB «Голден Телеком», TOB «Ентрі», TOB «Легато», TOB «Орінтекс», TOB «Вілор», ВАТ «Укртелеком», TOB «Термекс», ТОВ «Сілігер»за період січень, березень, квітень, травень, червень 2009 року.

За результатами перевірки складено Акт від 08.09.2009 №1613/23-02/32222668.

Перевіркою встановлено відповідність показників, відображених товариством з обмеженою відповідальністю «Карго»у деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16.3) реєстрам отриманих податкових накладних. Надані до перевірки податкові накладні відповідають реєстрам отриманих податкових накладних. Документи, використані при проведенні виїзної планової перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період 01.10.07 по 30.09.08 відсутні (акт документальної перевірки №447/23-08/32222668 від 3.09 за період 01.01.2007 по 30.09.2008).

Перевіркою також встановлено завищення задекларованих показників у рядку 10.1 декларацій «придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та 0%»всього у сумі 532 813,15грн.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, за змістом наведених норм, право платника податку відобразити податковий кредит виникає тільки на підставі та за наявності податкової накладної, отже дані до податкової декларації можуть вноситись тільки у період отримання такої податкової накладної, що і мало місце у спірному випадку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно звітних податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за січень, березень, квітень, травень, червень 2009 року, позивач включив до складу податкового кредиту за вказані звітні періоди суми податку на додану вартість: за січень 2009 року - 2 786,93 грн. на підставі податкових накладних за квітень 2008 року; березень 2009 року - 369 730,56 грн. на підставі податкових накладних за січень 2008 року; квітень 2009 року - 67,88 грн. на підставі податкових накладних за червень та вересень 2008 року; травень 2009 року -77 218,39 грн. на підставі податкових накладних за листопад та грудень 2007 року;

червень 2009 року - 83 008,95 грн. на підставі податкових накладних за грудень 2007 року.

Вказані податкові накладні виписані контрагенами позивача своєчасно, однак до позивача надійшли лише у 2009 році, що підтверджується копією реєстру отриманих та виданих податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю «Карго»наявних у матеріалах справи, а тому були відображені у звітних податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за січень, березень, квітень, травень, червень 2009 року, тобто в тих періодах коли вони були фактично отримані.

Відповідно до абзацу другого підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Невикористання позивачем свого права на подання заяви зі скаргою про відмову контрагентів надати податкову накладну не позбавляє права позивача на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що підтверджених податковими накладними в період отримання таких податкових накладних.

Враховуючи те, що позивач включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованого у зв'язку з придбанням та фактичним отриманням товарів, підтверджених документально, на підставі дійсних, реально виконаних правочинів особами зареєстрованими платниками податку на додану вартість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для висновку про завищення податкового кредиту, а отже, визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 квітня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: О.О. Шостак

Я.С. Мамчур

Повний текст ухвали виготовлено 05.04.2011р.