Постанова № 155648, 25.09.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2006 р.

10 год. 00 хвил. Справа № АС-27/586-06

вх. № 11084/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

позивача – Павловський П.І. – представник (за дорученням)

відповідача – Коленова Н.О. – державний податковий інспектор (за дорученням), Михайлик Д.В. – старший державний податковий інспектор (за дорученням), Волошко Н.М. – державний податковий інспектор (за дорученням)

по справі за позовом ТОВ "Євро - сервіс +", м. Харків

до ДПІ у Київському районі м. Харкова

про визнянна нечинним повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 18.08.2006 року №0000152305/0, №0004141503/0 та повідомлення-рішення від 31.08.2006 року № 0004361503/0.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на матеріали перевірок. Представники відповідача вказують, що перевірки проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірок ґрунтуються на документах податкового обліку позивача, зроблені на підставі ретельного документального аналізу податкової звітності позивача. Представники відповідача зазначають, що оскаржені податкові повідомлення-рішення також цілком відповідають вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохають в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін. суд встановив, що ТОВ «Євро-сервіс +» пройшло процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України під кодом 32439502, набуло статусу юридичної особи, як платник податків з 25.01.2005 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі міста Харкова, з 18.10.2005 року є платником податку на додану вартість (свідоцтво від 18.10.2005 року № 28765300 серії НБ № 171791).

За наслідками діяльності за березень - червень 2006 року ТОВ «Євро-сервіс +» заявило до відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку наступні суми податку на додану вартість:

- за березень 2006 року 25118,00 гривень;

- за квітень 2006 року 14610,00 гривень;

- за травень 2006 року 70523,00 гривень;

- за червень 2006 року 18777,00 гривень;

- за липень 2006 року 42205,00 гривень.

Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова були здійснені перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за вказані періоди. За наслідками перевірок були складені акт виїзної позапланової перевірки №2318/23-32439502 від 08.08.2006 року (за періоди березень - травень 2006 року), акт документальної невиїзної перевірки №2355/15-221 від 10.08.2006 року (за період - червень 2006 року) та акт документальної невиїзної перевірки № 2540/15-221 від 30.08.2006 року (за період - липень 2006 року).

Згідно із зазначеними актами в діяльності ТОВ «Євро-сервіс +» виявлено порушення підпункту «а» підпункту 7.7.11 підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку з цим ТОВ «Євро-сервіс +» не підтверджено заявлені до відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку суми податку на додану вартість, про що винесені податкові повідомлення - рішення від 18.08.2006 року №0000152305/0, №0004141503/0 та повідомлення-рішення від 31.08.2006 року № 0004361503/0.

Пунктом 6 статті 19 Господарського кодексу України встановлено правило, відповідно до якого «органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання».

Матеріали справи свідчать про те, що результати перевірки правильності оподаткування аналогічних господарських операцій ТОВ «Євро-сервіс +» оформлені актами ДПІ у Київському районі міста Харкова № 562/23-504/32439502 від 06.03.2006 року (період грудень 2005 року) та № 1218/23-32439502 від 11.05.2006 рок (період січень - лютий 2006 року). Переліченими актами було повністю підтверджено право ТОВ «Євро-сервіс +» на відшкодування на розрахунковий рахунок сум від'ємного значення податку на додану вартість, що виникло у зв'язку з придбанням ТМЦ та послуг на митній території України для спорудження (будівництва) основних фондів.

Сума ПДВ за грудень 2005 року в розмірі 58205,00 гривень була повністю відшкодована на розрахунковий рахунок ТОВ «Євро-сервіс +», що підтверджується випискою банківської установи.

Встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» норми, які поширюються на ТОВ «Євро-сервіс +» в частині визначення податку до відшкодування, в тому числі норми підпункту 7.4.1 підпункту 7.4 статті 7 та підпункту «а» підпункту 7.7.11 підпункту 7.7 статті 7, протягом грудня 2005 року - серпня 2006 року не змінювались.

Однак, незважаючи на незмінність законодавства ДПІ у Київському районі м. Харкова по різному застосувала положення підпункту «а» підпункту 7.7.11 підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до оподаткування ідентичних за змістом господарських операцій - спорудження (будівництва) основних фондів.

Протилежне застосування ДПІ однієї і тієї ж норми закону, положення якої залишались незмінними, до ідентичних операцій свідчить про необ'єктивність висновків проведених перевірок, що оформлені актами №2318/23-32439502 від 08.08.2006 року, №2355/15-221 від 10.08.2006 року та № 2540/15-221 від 30.08.2006 року. Отже, наявне неоднозначне (множинне) трактування прав ТОВ «Євро-сервіс +» на отримання відшкодування податку на додану вартість з боку самої ДПІ у Київському районі міста Харкова.

Відповідно до підпункту 4.4.1 підпункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»: «у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».

За таких умов, висновки перевірок, що оформлені актами №2318/23-32439502 від 08.08.2006 року, №2355/15-221 від 10.08.2006 року та № 2540/15-221 від 30.08.2006 року, прямо суперечать підпункту 4.4.1 підпункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 18.08.2006 року №0000152305/0, №0004141503/0 та повідомлення-рішення від 31.08.2006 року № 0004361503/0 суперечать підпункту 4.4.1 підпункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.11 підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: «не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З наведеної норми закону чітко вбачається, що єдиним виключенням з встановленого законодавцем правила є отримання бюджетного відшкодування особою у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

На вказаний випадок встановлені підпунктом «а» підпункту 7.7.11 підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обмеження не розповсюджуються.

Згідно з актом перевірки № 2318/23-32439502 від 08.08.2006 року причиною виникнення від'ємного значення з ПДВ є: придбання ТМЦ та послуг на митній території України у зв'язку з спорудженням (будівництвом) основних фондів (абзац 5 сторінки 12 акту; абзац 7 сторінки 13 акту; абзац 11 сторінки 14 акту).

Таким чином, на ТОВ «Євро-сервіс +» обмеження підпункту «а» підпункту 7.7.11 підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не поширюються. Це означає, що ТОВ «Євро-сервіс +» має право на отримання бюджетного відшкодування за березень - липень 2006 року, оскільки таке відшкодування виникло у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів і ДПІ з цим погоджується.

За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного,

Керуючись статтями 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1) Позовні вимоги задовольнити. Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 18.08.2006 року №0000152305/0, №0004141503/0 та повідомлення-рішення від 31.08.2006 року № 0004361503/0.

2) Стягнути з державного бюджету на користь позивача – ТОВ „Євро-сервіс+” суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 02.10.2006р. о 09-30 год.

Суддя Мамалуй О.О.