Постанова № 15564500, 12.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2011 року Справа № 5005/2305/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Головка В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Литвин А.П.

за участю прокурора: Барчук А.Б. (посвідчення № 78 від 18.05.10 р.)

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 7/11-197 від 22.02.11 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 10.01.11 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Каскад” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2011 р. у справі № 5005/2305/2011

за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської обл. в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Каскад” м. Дніпропетровськ

про зміну п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 30.01.06 р.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 06.04.2011 р. у справі № 5005/2305/2011, яке підписано 07.04.2011 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Євстигнеєва Н.М.), задоволено позов заступника прокурора Дніпропетровської обл., предявленого в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Каскад” м. Дніпропетровськ про зміну п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 30.01.06 р.

Вказаним рішенням змінено п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Каскад” м. Дніпропетровськ викладено його в наступній редакції:

“п.4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 216/8”.

Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Каскад” м. Дніпропетровськ не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення по даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права; неповно зясовано обставини, що мають першочергове значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Відповідач зазначає в скарзі, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Скаржник вважає, що стосовно приписів Податкового кодексу України в частині плати за землю, то вони можуть бути застосовані тільки до тих земельних відносин, заснованих на оренді, які виникають після набрання цим кодексом чинності, тобто до договорів оренди земельних ділянок, які укладені після 01.01.2011 р.

Відповідач зазначає у скарзі, що у спірних правовідносинах, укладений між позивачем та відповідачем договір оренди землі містить п. 4.7, який передбачає підстави перегляду розміру орендної плати. Наведений перелік підстав для зміни узгоджений сторонами, є вичерпним і не містить у собі такої підстави як зміна граничних розмірів орендної плати.

Крім того, скаржник вказує у скарзі, що прокуратурою Дніпропетровської обл. було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій змінено позовні вимоги. Приписи статті 22 ГПК України не передбачають права позивача на одночасну зміну предмету та підстав позову.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати № 549 від 11.05.2011 р. змінено склад колегії судді в звязку з черговою відпусткою судді Лотоцької Л.О. та на підставі наказів голови суду № 5,7 від 17.01.2011 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Каскад” (орендар) укладено договір оренди землі від 30.01.2006 р.

Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Гаванська,4-Л (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:089:0049.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 30.11.2005 р. № 346/31.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору становила 122 391,41 грн.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0755 га.

Договір укладено на пятнадцять років.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 % відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати переглядається щорічно або у разі:: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; в інших випадках передбачених законом (п.4.7).

Пунктами 12.1-12.2 договору сторони встановили, що зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі, за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зміну пункту 4.1 вказаного договору, виклавши його в наступній редакції: “4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про оренду землі” та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08 р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України “Про оренду землі”.

Уточненням до позовної заяви позивач змінив позовні вимоги та просив суд змінити п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 13.01.2006 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агротехбізнес”, виклавши його в наступній редакції:

“4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України”.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 р.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.11 р. «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства”, яким вирішено встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, Податковим кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є однією із форм плати за землю, включена до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) і в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів.

Підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, який укладається сторонами - орендодавцем та орендарем.

Частиною третьою ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору має відповідати цьому акту (ст. 648 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках, і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено статтями 759 та 762 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), і договором або законом можуть бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Про це зазначено і в ст. 92 Земельного кодексу України.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди землі.

Згідно з ст. 30 Закону України „Про оренду землі" та п. 8.1. договору, зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За п. 4.7. договору, розмір орендної плати переглядається щорічно або у разі:: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до ч. З ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи відповідача щодо порушення ст.58 Конституції України не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах в силу наступного:

за статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Отже, суд не порушував зазначені норми. Крім того, слід враховувати, що зміни до договору вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни повністю відповідають чинному земельному законодавству України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 02.02.2010 року по справі № 32/175-09 та ін.).

За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Каскад” м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2011 р. у справі № 5005/2305/2011 залишити без змін.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: В.Г.Головко

Т.Г. Стрелець

Постанова виготовлена в повному обсязі 16.05.2011 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко