Рішення № 15564231, 18.05.2011, Господарський суд Чернігівської області

18.05.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

17 травня 2011 року справа № 12/54

Позивач:Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк",

вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 34498,96 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

позивач: ОСОБА_2, довіреність № 01/20-292 від 16.07.2010 року, представник.

відповідач: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 20 000 грн. основного боргу по кредиту, 11 967 грн. 30 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 1948 грн. 38 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 583 грн. 28 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, згідно кредитного Договору № 481 від 22.05.2007 року та Договорів № 1 від 29.04.2008 року, № 2 від 20.05.2009 року Про внесення змін до Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 602020926 від 06.05.2011 року, але в судове засідання особисто не зявився, повноважного представника не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 05.05.2011 року суду не надав.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

В судовому засіданні представник позивача виклав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Ухвалою суду від 05.05.2011 року сторони були попереджені, що не зявлення в судове засідання повноважних представників не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

22.05.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Демарк”, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.2 Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів від 29.09.2009 року, погодженого Управлінням Національного банку України в Чернігівській області 02.11.2009 року та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Чернігівської міської Ради 05.11.2009 року № запису 10641050007001921, та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 481, відповідно до п. 3.1. якого позивач взяв на себе зобовязання відкрити відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 20000 грн.; строком по 20.05.2009 року; під 23 % річних, а відповідач -повернути кредит та сплачувати відсотки у розмірі та в порядку, що встановлені договором.

Договором про внесення змін № 1 від 29.04.2008 року до Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року було збільшено розмір сплати відсотків до 26%.

Відповідно до Договору про внесення змін № 2 від 20.05.2009 року до Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року з договором №1 від 29.04.2008 року, сторони виклали п.3.1., 3.5.1. кредитного договору в новій редакції, а саме „Банк надає позичальнику кредит у розмірі 20000,00 грн., з кінцевим строком погашення по 18.05.2010 року та графіком погашення суми основної заборгованості, визначеного Додатком №1, який є невідємною частиною цього Договору, зі сплатою 30% річних.

Додатком № 1 до кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року з договорами № 1 від 29.04.2008року та № 2 від 20.05.2009 року визначено , що погашення кредиту здійснюється по 1660 грн. щомісячно - 30.06.09р.,31.07.2009р.,31.08.2009 року, 30.09.2009р., 30.10.2009р., 30.11.2009р., 30.12.2009р., 29.01.2010 р., 26.02.2010 р., 31.03.2010 р., 31.03.2010 р. та відповідно 18.05.2010 року 1740 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

На виконання взятих на себе зобовязань банк надав відповідачу кредит в сумі 20 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 481 (#18683369) від 23.05.2007 року про перерахування коштів із позичкового рахунку банку на поточний рахунок відповідача, а також витягом із поточного рахунку позичальника , копії яких додано до матеріалів справи.

Як свідчать матеріали справи відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, кредитні кошти згідно Графіку погашення кредиту, визначеного Додатком №1 до Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року з договорами № 1 від 29.04.2008 року та №2 від 20.05.2009 року в установлений строк Банку в повній сумі не повернув. Заборгованість по кредиту становить 20 000 грн.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача 11967 грн. 30 коп. відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2009 року по 28.04.2011 року.

У відповідності до п. 3.5.1. Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року, позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 23% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Договором № 1 від 29.04.2008 року про внесення змін до Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року сторони виклали п. 3.5.1. Кредитного договору № 481 в новій редакції: позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 26% річних з 01.05.2008 року. В решті п. 3.5.1. Кредитного договору залишено без змін.

Договором № 2 від 20.05.2009 року про внесення змін до Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року з Договором № 1 від 29.04.2008 року сторони виклали п. 3.5.1. Кредитного договору № 481 в новій редакції: позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 30% річних. В решті п. 3.5.1. Кредитного договору залишено без змін.

Пунктом 7.3. Договору № 2 від 20.05.2009 року про внесення змін до Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року з Договором № 1 від 29.04.2008 року також передбачено, що у разі порушення графіку погашення кредиту зазначеного в Додатку № 1, який є невідємною частиною цього Договору, Банк переносить залишок не погашеної в строк заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі Позичальник сплачує Банку за простроченою заборгованістю за кредитом підвищену процентну ставку 35% річних.

Як вбачається із матеріалів справи за період користування кредитом з 22.05.2007 року по 31.07.2009 року відсотки відповідачем сплачено повністю.

За період користування кредитом з 01.08.2009 року по 28.04.2011 року відповідач зобов»язаний був сплатити відсотки в сумі 11967 грн.30 коп.

В порушення взятих на себе зобов»язань відповідач відсотки за користування кредитом за період з 01.08.2009 року по 28.04.2011 року не сплатив, заборгованість по відсотках за вказаний період становить 11967 грн. 30 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача, відповідно до п. 7.4., Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року, пеню в сумі 1948 грн. 38 коп. за порушення строків погашення кредиту за період з 01.07.2009 року по 15.11.2010 року та відповідно до п.7.5. кредитного договору, пеню в сумі 583 грн. 28 коп. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 29.04.2010 року по 28.04.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року, у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом в повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5. Кредитного договору № 481 від 22.05.2007 року передбачено, що у разі порушення строку сплати відсотків за кредитом, позивач має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено факт порушення відповідачем строків погашення кредиту та строків сплати відсотків за користування кредитом, але враховуючи, що прострочка останнього платежу по кредиту виникла з 19.05.10 року, а не з 16.05.2010 року, як зазначає позивач в розрахунку , суд доходить висновку, що пеня за прострочку повернення кредиту підлягає стягненню в сумі 1945 грн. 45 коп., та за прострочку сплати відсотків в сумі 583 грн.28 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, кредит згідно Графіку погашення кредиту в установлений строк в повній сумі не повернув, відсотки за його користування, пеню за несвоєчасне повернення кредиту і пеню за несвоєчасну сплату відсотків не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 20 000 грн. основного боргу по кредиту, 11 967 грн. 30 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 1945 грн. 45 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 583 грн. 28 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом. В решті позову відмовити.

Відповідно, до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 344 грн. 96 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст.525, 526, 546, 549, 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14000 (р/р № НОМЕР_2 в Банку „Демарк”, МФО 353575, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Демарк”, 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28 (ідентифікаційний код 19357516, МФО 353575,відомості про банківські реквізити відсутні) 20 000 грн. основного боргу по кредиту, 11 967 грн. 30 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 1945 грн. 45 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 583 грн. 28 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, 344 грн. 96 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М. Лавриненко