Рішення № 15562221, 18.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18 травня 2011 року справа № 5020-317/2011 За позовом: Прокурора Ленінського району міста Севастополя

(вулиця Вороніна, 11, місто Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вулиця Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грей”

(вулиця Ген. Крейзера, буд. 19, місто Севастополь, 99008)

про розірвання договору та стягнення 25853,62 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

прокурора Радулов А.Д., посвідчення № 684 від 09.03.2011;

позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.01.2011;

Відповідача ОСОБА_2., довіреність б/н від 21.01.2011.

Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грей” про розірвання договору оренди нерухомого майна №203-05 від 11.05.2005, усунення перешкоди в користуванні майном та стягнення 25853,62 грн., у тому числі заборгованості по орендній платі за період з червня 2010 року по лютий 2011 року у розмірі 12223,93грн, пені за порушення зобовязання по оплаті у розмірі 980,06грн, 3% річних у розмірі 193,98грн, штраф за порушення зобовязання по оплаті у розмірі 12455,65грн.

В обґрунтування позову прокурор посилається на статті 525, 526, 610, 651, 785 Цивільного кодексу України та невиконання відповідачем зобовязань по оплаті орендних платежів, передбачених договором оренди нерухомого майна №203-05 від 11.05.2005.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі Фонд) підтримав позов (арк.. с. 31, 34, 86).

У період розгляду спору відповідач частково визнав позовні вимоги і оплатив заявлені до стягнення заборгованість по орендній платі за період з червня 2010 року по лютий 2011 року у розмірі 12223,93грн, пеню за порушення зобовязання по оплаті у розмірі 980,06грн, 3% річних у розмірі 193,98грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних документів, актом звірення розрахунків та Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (арк.. с. 72-82, 86).

Ухвалою від 18.05.2011 в цій частині позовних вимог відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі припинено.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу і розірвання договору та звільнення приміщення відповідач заперечує з посиланням на те, що застосування одночасно і пені і штрафу суперечить вимогам статті 231 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а в частині розірвання договору позивачем не дотримані вимоги статті 188 Господарського кодексу України щодо досудового порядку врегулювання спору (арк.. с. 68-70).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін суд

В С Т А Н О В И В :

Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Грей” (далі Товариство) 11.05.2005 укладений договір №203-05 оренди нерухомого майна, відповідно до якого по акту приймання-передачі від 11.05.2005 Товариству було передане в оренду нерухоме майно вбудовані нежитлові приміщення підвального поверху загальною площею 139,4 кв.м, розташовані за адресою: м.Севастополь, вул. Адмірала Октябрьського, 2 (арк.. с. 19-22).

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання до 28.03.2007 (пункт 7.1).

Протоколом від 19.04.2007 у договір були внесені зміни, в тому числі строк його дії встановлений до 27.03.2012 (арк.. с. 23-24)

Відповідно до пунктів 2.2, 3.2, 3.3 цього договору із змінами, внесеними протоколом від 19.04.2007 (далі Договір), з 01.01.2007 орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця у розмірі 2491,13грн з урахуванням індексів інфляції і за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції наступного місяця.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов'язання відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Поняття неустойки визначене статтею 549 цього Кодексу, відповідно до якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Товариство у встановлених Договором розмірі та строк орендну плату за період з червня 2010 року по лютий 2011 року не сплатив.

Оплата здійснена відповідачем у період розгляду спору судом, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних документів, актом звірення розрахунків та Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і Товариством (арк.. с. 72-82, 86).

За це порушення договірних зобовязань позивачем заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 193,98грн, пеня у розмірі 980,06грн і штраф у розмірі 12455,65грн.

Позовні вимоги в частині 3% річних у розмірі 193,98грн і пені у розмірі 980,06грн відповідачем визнані і ці суми у період розгляду спору судом сплачені у добровільному порядку.

Що стосується вимоги про стягнення штрафу, то суд відхиляє доводи відповідача щодо неправомірності застосування до нього за одне і те ж саме порушення грошового зобовязання одночасно двох видів відповідальності, виходячи з наступного.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїх ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3.5 Договору сторони встановили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується у відповідності з законодавством за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми недоплати, розрахований за кожний день прострочення.

За умовою пункту 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань по договору оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України, у вигляді штрафу у пятикратному розмірі місячної орендної плати.

З огляду на принцип свободи договору та відсутність у діючому законодавстві заборони щодо застосування одночасно у порядку відповідальності за порушення договірних зобовязань пені і штрафу вимоги про стягнення з Товариства пені і штрафу є правомірними і обґрунтованими.

Проте, беручи до уваги, що заявлений до стягнення штраф у розмірі 12455,65грн. є непомірно великим по відношенню до простроченої орендної плати за період з червня 2010 року по лютий 2011 року у розмірі 12223,93грн, що відповідач погасив цю заборгованість та сплатив заявлену у позові пеню, що штрафні санкції за порушення грошового зобовязання має передусім караючу, а не компенсаційну функцію, суд вважає за необхідне скористатись передбаченим пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України правом і зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, до 124,56грн.

Щодо вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна №203-05 від 11.05.2005 та усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення орендованого приміщення по акту приймання-передачі суд встановив наступне.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, „істотність порушення договору” є загальною підставою, яка може бути встановлена лише шляхом оцінки „істотності” у порушенні договору. У разі існування загальної підстави у вигляді „істотності порушення договору” суб'єктом оцінки, відповідно до положень частини другої статті 651 цього Кодексу, є лише суд.

Виходячи із об'єкту оцінки суб'єкт оцінки має визначити „міру позбавлення того, на що розраховувала сторона договору при укладенні договору”. У даному випадку результат оцінки, зокрема „істотність порушення” не є об'єктивно існуючим даним, як наприклад юридичний факт, а залежить від оцінки міри позбавлення можливості отримання очікуваних результатів виконання договору. Оціночний факт на відміну від інших підстав розірвання договору необхідно отримувати шляхом оцінки та не встановлюється шляхом доказування. Першої об'єктивною ознакою, що має бути встановлена у спосіб оцінки і яка свідчить про „істотність порушення договору” є „значна міра позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору”.

При укладенні договору оренди орендодавець розраховував на отримання встановленої договором орендної плати.

У спірних правовідносинах орендна плата з урахуванням індексу інфляції за період прострочення платежу, а також 3% річних і пеня орендодавцем отримані, тобто, він не позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.

Натомість, орендодавець позбавиться можливості отримувати орендну плату у разі розірвання договору на період. Протягом якого можливо буде укладений договір оренди з іншим орендарем.

За таких обставин суд вважає, що підстави для розірвання договору відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням суми, сплаченої на виконання зобовязання у процесі розгляду спору.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Грей” (вулиця Ген. Крейзера, буд. 19, місто Севастополь, 99008, , ідентифікаційний номер 22306001, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вулиця Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) штраф у розмірі 124,56грн (сто двадцять чотири грн. 56коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грей” (вулиця Ген. Крейзера, буд. 19, місто Севастополь, 99008 ідентифікаційний номер 22306001, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 135,23 грн. (сто тридцять пять грн. 23 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грей” (вулиця Ген. Крейзера, буд. 19, місто Севастополь, 99008 ідентифікаційний номер 22306001, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 123,44 грн. (сто двадцять три грн. 44 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

20.05.2011