Рішення № 15561853, 17.05.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.2011 р. Справа № 18/1018/11

за позовом Приватної агропромислової фірми "Воля", 37720, Полтавська область, Лохвицький район, с. Білогорілка

до Приватного підприємства "ТД "Гарант", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, буд. 20, кв. 57

про стягнення 35054 грн. 25 коп.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 22.09.2008р.)

від відповідача: не зявився

Розглядається позовна заява про стягнення 35054 грн. 25 коп., у тому числі 34000,00 грн. заборгованості з повернення попередньої оплати за товар, що не був поставлений, 760,00 грн. - інфляційних, 294,25 грн. 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвала суду від 05.04.2011р., надіслана на адресу відповідача, повернулася з відміткою поштового відділення про закінченням строку зберігання.

Про час та місце розгляду справи відповідач також повідомлений шляхом направлення ухвали від 26.04.2011р., яка одержана відповідачем 08.05.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.04.2011р. (а.с. 63).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, наданим державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради від 21.04.2011р., юридичною адресою відповідача є 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, буд. 20, кв. 57 (запис №5), що співпадає з адресою за позовом (а.с.51-54).

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін судом обовязковою не визнавалася, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 17.05.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі усної угоди купівлі - продажу між Приватною агропромисловою фірмою "Воля" (позивачем) та Приватним підприємством "ТД "Гарант" (відповідачем), відповідач зобовязався поставити позивачу товар (дизельне паливо) на загальну суму 84557,57 грн.

На оплату вказаного товару відповідач виписав позивачу рахунок № 15091 від 15.09.2010р. на суму 84557,57 грн. (а.с.28).

За платіжним дорученням № 2 від 16.09.2010р. позивач перерахував відповідачу часткову оплату товару в сумі 40000 грн. Зазначене також підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача (а.с.29, 30).

Відповідач поставки дизельного пального не здійснив.

Позивач 21.10.2010 року направив відповідачу вимогу про повернення коштів в сумі 40000,00 грн., оскільки потреба в пальному відпала (а.с.31).

Листом від 06.12.2010р. відповідач підтвердив наявність дебіторської заборгованості перед позивачем у сумі 40000,00 грн. та зобовязався повернути кошти до 24.12.2010р. (а.с.32).

Відповідач повернув позивачу 6000,00 грн. коштів попередньої оплати, що підтверджується випискою банку по особовому рахунку від 09.02.2011р. (а.с.33).

Залишок боргу у сумі 34000,00 грн. відповідачем не повернуто, що підтверджено позивачем в поясненнях від 17.05.2011р.

Відповідно до ч.2 с.509, ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).

Згідно ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим, за ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Тобто, недодержання простої письмової форми, якщо такий наслідок прямо не передбачений законом, не тягне за собою недійсність правочину, а лише позбавляє сторони права у разі виникнення спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.

Факт існування господарських відносин між ПАФ "Воля" та ПП "ТД" Гарант" підтверджується карткою розрахунків ПАФ "Воля" з ПП "ТД" Гарант" станом на 21.03.2011 p., з якої чітко вбачається, що 13.08.2010 року за накладною № 13082 зі сторони ПП "ТД "Гарант" було поставлено ПАФ "Воля" дизельне паливо на суму 89 802,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 16 від 16.08.2010 р. ПАФ "Воля" здійснила оплату поставки даного товару, згідно накладної № 17081 від 17.08.2010 р. ПП "ТД "Гарант" поставило ПАФ "Воля" дизельне паливо на суму 33 600,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 219 від 03.09.2010 р. ПАФ "Воля" здійснила оплату за поставку палива (20-27).

Тобто надані в матеріали справи рахунки позивача з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, двостороннє підписані накладні з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, свідчать про те, що між сторонами в даному випадку склалися правовідносини з купівлі-продажу дизельного пального.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Листом від 21.10.2010р. позивач прохав повернути грошові кошти за товар, оскільки потреба в ньому відпала. Відповідач погодився повернути кошти за непоставлений товар (лист від 06.12.2010р.) та здійснив часткове повернення грошових коштів на суму 6000,00 грн. (за випискою по рахунку від 07.02.2011р.).

Зазначені дії свідчать про те, що сторони фактично погодили припинення зобовязань з поставки товару (розірвали договір).

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно ч. 3 ст. 1212 Глави 83 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 34000,00 грн. грошових коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ч.2 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

В звязку з припиненням договірних відносин у відповідача виникло грошове зобовязання повернути кошти позивачу. Згідно листа відповідача від 06.12.2010р. за №06/12-1 відповідач зобовязався повернути кошти до 24.12.2010р.

На підставі зазначеного позивачем правомірно нараховано 318,90 грн. 3% річних за період з 24.12.2010р. по 30.03.2011р. та 760,00грн. інфляційних за період 01.01.2011р. по 28.02.2011р. (правильність розрахунку перевірено судом).

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи

Витрати на сплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підтверджуються залученими до справи платіжними дорученнями. Понесення позивачем витрат на послуги адвоката в сумі 3400,00 грн. підтверджується договором про надання правової допомоги за №17 від 25.03.2011р., свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю № 471 від 27.06.2006р., квитанцією адвоката №20ПЛ від 28.03.2011р. про прийняття гонорару в сумі 3400,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ТД "Гарант" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, буд. 20, кв. 57, ідентифікаційний код 32946037, інші відомості не відомі) на користь Приватної агропромислової фірми "Воля" (37720, Полтавська область, Лохвицький район, с. Білогорілка, ідентифікаційний код 32730636) 34000грн. 00 коп. боргу, 760грн. 00 коп. інфляційних, 294грн. 25 коп. річних, 350грн. 54 коп. витрат зі сплати державного мита, 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3400грн. 00 коп. витрат на адвоката.

Видати наказ.

Суддя Безрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано: