Рішення № 15559222, 22.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.11 Справа№ 5015/64/11

за позовом дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1»

про стягнення заборгованості

ціна позову 28938,71грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1. - представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача ОСОБА_2., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1»про стягнення заборгованості; ціна позову 28938,71грн., в тому числі 3196,24грн. основного боргу, 9037,66грн. інфляційних нарахувань, 12898,64грн. пені, 3806,17грн. 3% річних; також, Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідно до позовної заяви, між Сторонами укладено договір підряду, за яким Позивачем виконано роботи; протее, внаслідок неповного розрахунку Відповідачем, в останнього виник борг перед Позивачем.

Позовні вимоги та право звернення мотивовані, зокрема, договором субпідряду №12 від 18.06.2009р., актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009р., довідкою №38-01/008 від 22.01.2010р. органу КРУ, виписками з банківського рахунку Позивача, розрахунками заборгованості, доказами сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, фіскальним поштовим чеком про відправлення кореспонденції відповідачеві.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/64/11 від 10.01.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 11год. 00хв. 07.02.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах гсоподарського суду Львівської області №№5015/64/11 від 07.02.2011р., 22.02.2011р., 14.03.2011р. В судових засіданнях 09.03.2011р., 10.03.2011р. оголошувались перерви. Строк розгляду справи продовжено відповідно до ухвали господарського суду Львівської області від 09.03.2011р.

Представникам Сторін по явці оглошено права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Гсоподасрького поцесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах гсоподарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах спарви повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення представників Сторін про оголошення ухвал), зазначалось, що права та обовязки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: відзив на зустрічну позовну заяву, в якому, згідно доводів представника Позивача, наявні письмові поясненя до позову; копію довіреності на право здійснення представництва; письмове повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; довідку про включення Відповідача в ЄДРПОУ; копію довідки про включення Позивача в ЄДРПОУ; додаткові пояснення.

Представник відповідача в судове засідання зявився, протии позову заперечив повністю.

Протягом розгляду справи представниками Відповідача подано копію акту звірки взаємних розрахунків; клопотання про відкладення розгляду справи (клопотання задоволено, розгляд справи відкладався); клопотання про долучення додаткових доказів: копію листа Відповідача №108 від 21.12.2009р., копію податкової декларації за 2009р., копію довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009р., копію листа Відповідача №29 від 16.03.2011р. та відповідін на нього; заперечення на позовну заяву з додатками: копія листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики №7/7-161 від 02.03.2001р., копії виписок з банківського рахунку.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 3196,24грн. основного боргу.

18.06.2009р. між Позивачем (Субпідрядник) в особі філії Стрийська ДЕД та Відповідачем (Генпідрядник) укладено договір субпідряду №12 (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобовязується виконати робот из капітального ремонту вул.Зеленої від Б.Хмельницького до Успенської у м.Стрию.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору, загальна вартість робіт за Договором визначається договірною ціною і складає 321900грн.; договірна ціна динамічна і може переглядатися сторонами.

Згідно п.9.1 Договору, приймання-передача виконаних робіт оформляється акто приймання робіт (форма КБ-2в).

Відповідно до п.п.8.1, 8.2, 8.3 Договору, розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника; Генпідрядник має право перерахувати Субпідряднику аванс в розмірі 30% вартості робіт за цим Договором; Генпідрядник здійснює щомісячні розрахунки за виконані робот из Субпідрядником до 15-го числа наступного місяця на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підряджних робіт (форма №КС №3), підписаних уповноваженими предмтавниками Сторін.

Згідно п.п.18.1, 18.2 Договору, договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими представниками Сторін і діє до повного його виконання; строком дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обовзки відповідно до Договору.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) за грудень 2009р., який підписано та скріплено відбитками печаток Сторін 31.12.2009р., Позивачем виконано, а Відповідачем прийнято робіт за Договором на загальну суму 319624,8грн.

Згідно довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3) за грудень 2009р., підписаної та скріпленої відбитками печаток Сторін 31.12.2009р., вартість робіт за Договором становить 319624,8грн.

Відповідно до довідки контрольно-ревізійного відділу у Стрийському районі, містах Моршин та Стрий №38-01/008 від 22.01.2010р. (примірник №3) зустрічної звірки у філії Стрийська ДЕД ДП «Львівський облавтодор»по питанню стану взаєморозрахунків із ТзОВ «Комунальник 1»та правильності визначення вартості робіт по капітальному ремонту вулиць м.Стрия з 01.06.2009р. по 31.12.2009р., протягом 2009р. на підставі договорів субпідряду Стрийською ДЕД ДП «Львівський облавтодор»виконані робот из капітального ремонту вул.Зелена, внаслідок чого, станом на 01.01.2010р. виникла дебіторська заборгованість у Стрийській ДЕД ДП «Львівський облавтодор»в розрахунках із ТзОВ «Комунальник 1»в сумі 319,62тис.грн. У зазначеній довідці відсутні відомості про наявність порушень по виконанню робіт з ремонту вул.Зеленої у м.Стрий.

Відповідно до виписок з банківського рахунку Позивача за 08.06.2010р. та 23.06.2010р., Відповідачем перераховано Позивачу за Договором, відповідно, 254897,36грн. та 60000грн.

Враховуючи вищенаведене, борг Відповідача перед Позивачем за Договором станом на момент подання позову становить 4727,44грн.

Щодо доводів Відповідача про безпідставність позовних вимог в частині стягненя основного боргу суд зазначає наступне.

Відповідач заперечує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, мотивуючи листом №7/7-161 від 02.03.2001р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України щодо визначеня розміру витрат з надання послуг генпідрядними будівельно-монтажними організаціями субпідрядним, в якому зазначено, що при наданні послуг генпідрядником в частині, що відноситься до накладних витрат, середній розмір цих витрат становить 1 відсоток від ринкової вартості субпідрядних робіт.

Посилаючись на вищезазначений лист, Відповідач зазначає, що середній розмір витрат генпідрядника становить 1% від ринкової вартості субпідрядних робіт, що становить 3196,24грн., та з цієї суми сплачено ПДВ та податок на прибуток.

На підтвердження своїх доводів Відповідачем подано лист начальника госпрозрахункового відділу капітального будівництва при Стрийському міськвиконкомі №30 від 16.03.2011р. на імя Відповідача та лист Відповідача №108 від 21.12.2009р. на імя міського голови м.Стрия

Відповідно до листа начальника госпрозрахункового відділу капітального будівництва при Стрийському міськвиконкомі №30 від 16.03.2011р. на імя Відповідача повідомлено, що всього по оплаті виконаних ремонтних робіт по вул.Зеленій згідно з Договором Відповідачеві оплачено 318093,60грн. платіжним дорученням №24 від 07.06.2010р.; така ж сума була виділена для фінансування робіт за Договором.

Відповідно до листа Відповідача №108 від 21.12.2009р. на імя міського голови м.Стрия, який отримано адресатом 21.12.2009р. (підтвердженням чого є дані штемпеля на листі), Відповідачем повідомлено адресата та направлено адресату Договір, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, та акт виконаних робіт, та зазначено прохання про оплату 319624,8грн. за виконані роботи для проведення розрахунків з субпідрядною організацією, сплатою податків.

З приводу вищенеаведеного суд зазначає, що лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України не є нормою закону, крім того, суду не представлено оригіналу зазначеної копії листа для огляду.

Також, укладеним між Сторонами Договором не передбачено надання послуг Генпідрядником, в тому числі оплати таких.

Враховуючи вищенаведене, сплата Відповідачем ПДВ та податку на прибуток з суми, що належала до сплати Позивачеві за Договором не може бути поставлена в залежність до зобовязань Відповідача перед Позивачем за Договором в частині оплати за виконані підрядні роботи.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 3196,24грн., здійснення повної чи часткової оплати такого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 3196,24грн. боргу підлягають до задоволення.

Крім того суд зазначає, що, як встановлено вище у мотивувальній частині рішення суду, борг Відповідача перед Позивачем за Договором становить 4727,44грн., протее, за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

Також, суд зазначає, що станом на час вирішення спору до канцелярії гсоподарського суду Львівської області заяв про збільшення позовних вимог не надходило.

Щодо стягнення 9037,66грн. інфляційних нарахувань та 3806,17грн. 3% річних.

Позивачем в додатках до позовної заяви надано розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, вихідними даними для яких є періоди існування боргу (по вересень 2010р. інфляційні нарахування, та по 09.11.2010р. 3% річних), суми боргу за відповідні періоди, розмір річних 3%, величини індексів інфляції.

Щодо проведеного розрахунку інфляційний нарахувань суд зазначає, що такий проведено невірно, оскільки Позивачем не враховано, що борг в розмірі 254897,36грн. Відповідачем оплачено лише 08.06.2010р., а борг в розмірі 60000грн. 23.06.2010р. Проте, за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

З приводу проведеного розрахунку 3% річних суд зазначає, що такий Позивачем проведено також невірно, - Позивачем невірно розраховано розмір 3% річних за період з 23.01.2010р. по 08.06.2010р., оскільки не враховано, що 08.06.2010р. вже було перераховано Відповідачем 254897,36грн., відповідно, сума боргу була меншою (319624,80-254897,36).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 9037,66грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення; вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних підлягають до задоволення в розмірі 3802,46грн., в частині стягнення 3,71грн. 3% річних слід відмовити.

Щодо стягнення 12898,64грн. пені.

Позивач в додатку до позовної заяви надає розрахунок пені, проведений за період з 16.01.2010р. по 09.11.2010р., вихідними даними для якого є сума боргу за відповідні періоди, величини облікових ставок НБУ за відповідні періоди.

Відповідно до п.15.2 Договору, за порушення строків оплати виконаних робіт з вини Генпідрядника він сплачує Субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, перевіривши правильність проведеного розрахунку, суд дійшов до висновку, що такий Позивачем проведено невірно виходячи з наступного.

Згідно абзацу 2 п.15.2 Договору, у разі затримки бюджетного фінансування пеня за порушення строків оплати виконаних робіт не нараховується.

Як зазначено вище в мотивувальній частині рішення суду, відповідно до листа Відповідача №108 від 21.12.2009р. на імя міського голови м.Стрий, який отримано адресатом 21.12.2009р. (підтвердженням чого є дані штемпеля на листі), Відповідачем повідомлено адресата та направлено адресату Договір, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, та акт виконаних робіт, та зазначено прохання про оплату 319624,8грн. за виконані роботи для проведення розрахунків з субпідрядною організацією, сплатою податків.

Згідно виписки з банківського рахунку Відповідача станом на 07-08.06.2010р., листа начальника госпрозрахункового відділу капітального будівництва при Стрийському міськвиконкомі №30 від 16.03.2011р. на імя Відповідача, на виконаних ремонтних робіт по вул.Зеленій згідно з Договором Відповідачеві оплачено 318093,60грн. платіжним дорученням №24 від 07.06.2010р.; така ж сума була виділена для фінансування робіт за Договором.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені за період по 09.11.2010р. підлягають до задоволення в розмірі 364,5грн., в частині стягнення 12534,14грн. пені слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

22.03.2011 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.03.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.173, ст.ст.193, 230, 232, 318 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1»(82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Нижанківського, 50, ідетифікаційний код 25240544) на користь дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(79053, м.Львів, вул.Володимира Великого, 54, ідетифікаційний код 31978981) 3196,24грн. боргу, 9037,66грн. інфляційних нарахувань, 3802,46грн. 3% річних, 364,5грн. пені, 164,01грн. державного мита, 134,52грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 3,71грн. 3% річних та 12534,14грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя