Рішення № 15558281, 18.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.11 Справа № 4/51/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса», м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», м. Луганськ

про стягнення 684 691 грн. 68 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 01.19-149 від 10.05.2011;

від відповідача не прибув.

У судових засіданнях 04.04.2011,14.04.2011 та 12.05.2011, відповідно до ст. 77 ГПК України були оголошені перерви. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 18.05.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 674100,00 грн., штрафних санкцій у сумі 10591,68 грн.

Представником позивача надане уточнення до позовної заяви, зданого до суду 12.05.2011, в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати у розмірі 674100,00 грн., пеню у сумі 10591,68 грн. Вказане уточнення розглянуте у судовому засіданні та судом задовольняється, оскільки це право позивача передбачене ст.. 22 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2011 заяву про уточнення до позовної заяви підтримав.

Позовними вимогами слід вважати :вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 674100,00 грн., пені у сумі 10591,68 грн.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 04.04.2011 № 15/10,додатковими пояснення до відзиву на позовну заяву від 11.05.2011 №16/11, позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що на час подання позову грошового зобовязання зі сторони відповідача не існує, а є зобовязання по виконанню договору купівлі-продажу № 22)07/10/1 від 22.07.2010, а саме поставка позивачу ,згідно умов п.1.1 Договору автогрейдера ГС-14.02, та з інших підстав, викладених у відзиві.

Позивачем надано заяву про забезпечення позову, здану до суду 12.05.2011, в порядку ст.. 66 ГПК України, з вимогою: накласти арешт на майно, в тому числі грошові кошти в установах банків, які належать ТОВ «Схід спецтехніка»(р/р2600404952 у «СП «Банк«м.Луганськ, МФО 304706, код ЄДРПОУ 35844512) в межах заявленої до стягнення суми у розмірі 691774,60 грн.

На спірні процесуальні правовідносини, які склалися навколо вжиття заходів до забезпечення позову, поширюється дія ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-які стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Законодавством передбачений вичерпний перелік способів забезпечення позову, а саме Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 674100,00 грн., пені у сумі 10591,68 грн. Розглянувши зазначену заяву щодо забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно, в тому числі грошові кошти в установах банків, які належать ТОВ «Схід спецтехніка»(р/р2600404952 у «СП «Банк«м.Луганськ, МФО 304706, код ЄДРПОУ 35844512) в межах заявленої до стягнення суми у розмірі 691774,60 грн., суд відмовляє у її задоволенні, у звязку з відсутністю обґрунтування та доказів того, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Заява позивача про уточнення до позовної заяви приймається судом.

Позовними вимогами слід вважати :вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 674100,00 грн., пені у сумі 10591,68 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка»(надалі- Продавець, відповідач) та Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Одеса»( надалі- Покупець, позивач) був укладений договір купівлі- продажу № 22/07/10/1 від 22.07.2010 (надалі- Договір), за умовами якого Продавець зобовязаний поставити і передати у власність Покупця автогрейдер ГС-14.02 (надалі- Товар) в комплектації, визначеній у Специфікації (додаток № 1 до договору), за цінами та в терміни, узгоджені сторонами в договорі, а Покупець прийняти і своєчасно оплатити поставлений товар (а.с.10-14).

Загальна сума Договору складає 963000,00 грн., у тому числі ПДВ 20%- 160500 грн.(п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Покупець (позивач) проводить оплату на розрахунковий рахунок Продавця (відповідача) частинами на загальну суму Договору, вказану у п. 1.2 на протязі 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Перерахування загальної суми договору Покупець проводить двома платежами:

- перша частина оплати від загальної суми договору складає 674000,00 грн., яка сплачується після підписання договору купівлі - продажу і виставлення рахунку - фактури.

- друга частина оплати від загальної суми договору складає 289000,00, яка переховується Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця по факту поставки Товару і підписання акту приймання- передачі Товару на протязі 3-х днів.

Пунктом 3.1 Договору зазначена фактична адреса передачі товару: України, м.Одеса, Аеропорт ЦА.

Згідно п. 3.4 Договору, строк поставки Товару 30 днів з моменту внесення першої частини оплати п.2.1 договору на розрахунковий рахунок Продавця (відповідач).

В подальшому , між сторонами у справі була укладена додаткова угода К № 1016 10 від 27.08.2010 ( додаток № 2 до договору купівлі-продажу № 22/07/10/1(1016/10) від 22.07.2010) , якою пункт 3.4 Договору було викладено в наступній редакції: «п.3.4 Строк поставки Товару 100 (сто) днів з моменту підписання Договору купівлі-продажу и внесення передоплати згідно п. 2.1.1 на розрахунковий рахунок Продавця.». (а.с.15).

Також, між сторонами у справі була укладена додаткова угода від 23.12.2010 ( додаток № 2 до договору купівлі-продажу № 22/07/10/1 від 22.07.2010, пункт 3.4 Договору було викладено в наступній редакції: «п.3.4 Строк поставки Товару до 31.січня 2011 при внесенні першої частини оплати, згідно п.2.1.1 на розрахунковий рахунок Продавця.».

Отже, з урахуванням вищезазначеної додаткової угоди, відповідач повинен поставити товар позивачу у строк до 31.01.2011.

Позивач виконав свої зобовязання відповідно до п. 2.1 Договору та перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 674100,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 646 від 04.08.2010 з вказанням призначення платежу: передоплата 70% за автогрейдер, згідно договору 1016/10 від 22.07.2010, рахунок 28070 від 08.07.2010, у тому числі ПДВ- 112350,00 грн., у визначений договором термін. (а.с.17)

Відповідач в порушення умов укладеного Договору товар позивачу не поставив, суму попередньої оплати в розмірі 674100,00 грн., перерахованої позивачем , не повернув.

Відповідно до п. 3.12 Договору у випадку прострочки строку поставки товару Продавцем за вказаною у п. 3.1 адресою, в строки визначені у п. 3.4 даного Договору, Продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочки.

Позивач, відповідно до умов п. 3.12 Договору, нарахував відповідачу пеню у сумі 10591,68 грн. за період з 01.02.2011 по 09.03.2011.

Позивачем на адресу відповідача направлені вимоги від 01.02.2011 № 34-16-329 та від 21.04.2011 № 34-16-856, якими повідомив відповідача про втрату інтересу до товару та відмовився від прийняття спірного товару, також вимагав повернення суми попередньої оплати у розмірі 674100,00 грн., але відповідач відповіді на вказані вимоги не надав, суму попередньої оплати позивачу не повернув ( а.с.59-60, 102-105).

За таких обставин, позивач звернувся з позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 674100,00 грн., пені у сумі 10591,68 грн. Позивач обґрунтовує позовні вимоги, посилаючись на ст.ст. 526,610,612,693 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення з наступного.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк /термін/ виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1,3 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок просрочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо встановлено договором або законом . Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання. Внаслідок односторонньої відмови від зобовязання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобовязання або воно припиняється.

Згідно ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний), набутий) продавцем у майбутньому, а у відповідності до ст. 662 ЦК України, продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі- продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі- продажу, а згідно ст.. 664 ЦК України, обовязок продавця, передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовязок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар не має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка»та Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Одеса був укладений договір купівлі- продажу № 22/07/10/1 від 22.07.2010, за умовами якого Продавець зобовязаний поставити і передати у власність Покупця автогрейдер ГС-14.02 в комплектації, визначеній у Специфікації (додаток № 1 до договору), за цінами та в терміни, узгоджені сторонами в договорі, а Покупець прийняти і своєчасно оплатити поставлений товар (а.с.10-14).

Загальна сума Договору складає 963000,00 грн., у тому числі ПДВ 20%- 160500 грн.(п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Покупець (позивач) проводить оплату на розрахунковий рахунок Продавця (відповідача) частинами на загальну суму Договору, вказану у п. 1.2 на протязі 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Перерахування загальної суми договору Покупець проводить двома платежами:

- перша частина оплати від загальної суми договору складає 674000,00 грн., яка сплачується після підписання договору купівлі - продажу і виставлення рахунку - фактури.

- друга частина оплати від загальної суми договору складає 289000,00, яка переховується Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця по факту поставки Товару і підписання акту приймання- передачі Товару на протязі 3-х днів.

Пунктом 3.1 Договору зазначений фактична адреса передачі товару: України, м.Одеса, Аеропорт ЦА.

Згідно п. 3.4 Договору, строк поставки Товару 30 днів з моменту внесення першої частини оплати п.2.1 договору на розрахунковий рахунок Продавця (відповідач).

Як зазначено сторонами по справі договір купівлі- продажу № 22/07/10/1 від 22.07.2010 станом на день розгляду справи є дійсним і свою дію не припинив.

Як вбачається , між сторонами у справі була укладена додаткова угода К № 1016 10 від 27.08.2010 ( додаток № 2 до договору купівлі-продажу № 22/07/10/1(1016/10) від 22.07.2010) , якою пункт 3.4 Договору виклали в наступній редакції: «п.3.4 Строк поставки Товару 100 (сто) днів з моменту підписання Договору купівлі-продажу и внесення передоплати згідно п. 2.1.1 на розрахунковий рахунок Продавця.». (а.с.15).

Також, між сторонами у справі була укладена додаткова угода від 23.12.2010 ( додаток № 2 до договору купівлі-продажу № 22/07/10/1 від 22.07.2010, пункт 3.4 Договору було викладено в наступній редакції: «п.3.4 Строк поставки Товару до 31.січня 2011 при внесенні першої частини оплати, згідно п.2.1.1 на розрахунковий рахунок Продавця.».

Отже, з урахуванням вищезазначеної додаткової угоди, відповідач повинен поставити товар позивачу у строк до 31.01.2011. Інший строк поставки не був узгоджений сторонами у встановленому договором порядку. Відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого зобовязання починаючи з 31.01.2011.

Як вбачається, умовами додаткової угоди від 23.12.2010 до Договору встановлений строк поставки товару и відповідач про вказаний термін поставки товару був повідомлений.

Позивач виконав свої зобовязання відповідно до п. 2.1 Договору та перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 674100,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 646 від 04.08.2010 з вказанням призначення платежу: передоплата 70% за автогрейдер, згідно договору 1016/10 від 22.07.2010, рахунок 28070 від 08.07.2010, у тому числі ПДВ- 112350,00 грн., у визначений договором термін. (а.с.17).

Відповідач в порушення умов укладеного Договору товар позивачу не поставив, суму попередньої оплати в розмірі 674100,00 грн., перерахованої позивачем , не повернув.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, позивачем на адресу відповідача направлені вимоги від 01.02.2011 № 34-16-329 та від 21.04.2011 № 34-16-856, якими повідомив відповідача про втрату інтересу до товару та відмовився від прийняття спірного товару, також вимагав повернення суми попередньої оплати у розмірі 674100,00 грн., але відповідач відповіді на вказані вимоги не надав, суму попередньої оплати позивачу не повернув ( а.с.59-60, 102-105).

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання попередня оплата відповідачем не повернута.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав, взяті на себе зобовязання, прострочив поставку товару, у звязку з чим, позивач звернувся з вимогою про стягнення суми попередньої оплати , перерахованої ТОВ «Східспецтехніка»(відповідач) у розмірі 674100,00 грн. Суд вважає вимогу позивача обґрунтованою, такою, що ґрунтується на законодавстві та підтверджена матеріалами справи, в звязку з чим сума попередньої оплати у розмірі 674100,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач прострочив строк поставки товару за вказаною в п. 3.1 адресою в строки вказані у п. 3.4 даного Договору, тому позивач, відповідно до умов п. 3.12 Договору, нарахував відповідачу пеню у сумі 10591,68 грн. за період з 01.02.2011 по 09.03.2011.

Сума пені у розмірі 10591 грн. 68 коп. за період з 01.02.2011 по 09.03.2011 нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 674100 грн. 00 коп. за непоставлений товар, пені у сумі 10591 грн. 68 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах № 14/269/06 від 10.04.2008, № 35/16908 від 16.03.2009 та в інших.

У судовому засіданні 18.05.2011 була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 612, 615, 656, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст. ст.173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», вул. Совєтстка,40/105, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 35844512 на користь Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса», Аеропорт ЦА, м.Одеса- 54, код ЄДРПОУ 30441902, суму попередньої оплати в розмірі 674100 грн. 00 коп., пеню у сумі 10591 грн. 68 коп., витрати по державному миту у сумі 6846 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 20.05.2011.

Суддя Г.М.Старкова

Пом.судді Ю.А.Зайцева