Рішення № 15557734, 12.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р. Справа № 20/030-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В 5 Технолоджиз»

про стягнення 14367,85 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1., довір. № 1 від 04.01.2011 р.

Смілянець С.М. - арбітр. керуючий

від відповідача: ОСОБА_2., довір. № 5 від 18.03.2011 р.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Маньківська пересувна механізована колона № 204»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В 5 Технолоджиз» (далі - відповідач) про стягнення 14367,85 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається те, що постановою господарського суду Черкаської області від 01.07.2010 р. у справі № 01/3000 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо Відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204». Ліквідатором банкрута призначено ліцензованого арбітражного керуючого Смілянця Сергія Миколайовича.

Після проведення аналізу бухгалтерської документації та проведеної аудиторської перевірки ліквідатором банкрута було встановлено, що на балансі ВАТ «Маньківська ПМК № 204»рахується дебіторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «В5 Технолоджиз»на загальну суму 6689,76 грн., у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 6689,76 грн. основного боргу, 7432,32 грн. інфляційних втрат, 245,77 грн. 3% річних, а також 143,68 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 22.03.2011 р. представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.03.2011 р. надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2011 р. у справі № 20/030-11 розгляд справи було відкладено 12.04.2011 р., позивача було зобовязано надати суду докази виставлення (направлення) рахунку-фактури № 01 від 30.10.2009 р. відповідачеві та надати суду письмові пояснення щодо моменту виникнення у відповідача заборгованості за договором № 12 від 05.10.2009 р.

12.04.2011 р. у судовому засіданні представники позивача надали суду клопотання, відповідно до якого зазначили, що підтвердити момент виникнення заборгованості відповідача перед позивачем не є можливим, проте представником відповідача було надано платіжне доручення № 330 від 12.02.2010 р. згідно якого ТОВ «В5 Технолоджиз»було перераховано помилково на рахунок ВАТ «Маньківське ПМК-204»грошові кошти в сумі 6689,76 грн. за послуги перевезення згідно договору № 12 від 05.10.2009 р., у звязку з чим моментом виникнення заборгованості у відповідача, на думку позивача, є 11.02.2010 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.04.2011 р. був присутнім. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Постановою господарського суду Черкаської області від 01.07.2010 р. у справі № 01/3000 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо Відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204». Ліквідатором банкрута призначено ліцензованого арбітражного керуючого Смілянця Сергія Миколайовича.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органу управління) юридичної особи - банкрута.

Ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені цим законом.

Як слідує з позову, після проведення аналізу бухгалтерської документації та проведеної аудиторської перевірки ліквідатором банкрута було встановлено, що на балансі ВАТ «Маньківська ПМК № 204»рахується дебіторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В5 Технолоджиз»на загальну суму 6689,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Маньківська пересувна механізована колона № 204»(перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В5 Технолоджиз»(замовник) було укладено договір № 12 на послуги по перевезенню цукросировини, відповідно до п. 1.1 якого перевізник зобовязується надати послуги з перевезення цукрових буряків (вантаж) з полів замовника власною автомобільною технікою по заявках господарств на приймальний пункт Іваньківського цукрового заводу, а замовник зобовязується оплатити виконані послуги.

У відповідності з п. 2.1 договору розрахунки між перевізником та замовником здійснюються грошовими коштами з розрахунку 0,72 грн. за 1 тонно-кілометр з врахуванням вартості пального (на пальному перевізника).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що оплата послуг проводиться за фактично перевезений вантаж на підставі виставлених рахунків та акту виконаних робіт, який оформляється та здається на оплату кожних 10 відпрацьованих днів.

Розрахунок здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок перевізника кожні 10 відпрацьованих днів при умові надання акту виконаних робіт (п. 2.5 договору).

Відкрите акціонерне товариство «Маньківська пересувна механізована колона № 204»надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В5 Технолоджиз»послуги з перевезення на суму 6689,76 грн., що підтверджується актом виконаних робіт на суму 6689,71 грн., рахунком - фактурою № 01 від 05.10.2009 р. на суму 6689,71 грн. та податковою накладною № 01 від 30.10.2009 р. за на загальну суму 6689,76 грн.

Проте, за твердженням позивача, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «В5 Технолоджиз» не розрахувалося за надані послуги.

У звязку з неоплатою за надані послуги ВАТ «Маньківська пересувна механізована колона № 204»направило на адресу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «В5 Технолоджиз»вимогу № 383 від 21.07.2010 р. про оплату заборгованості в сумі 6689,76 грн. протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги, яка була отримана відповідачем 27.07.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія долучена до матеріалів справи).

Проте відповідь на вимогу отримано не було, у звязку з чим ВАТ «Маньківська пересувна механізована колона № 204»направило на адресу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «В5 Технолоджиз»претензію № 729 від 21.07.2010 р. на суму 6689,76 грн., яка була отримана відповідачем 31.08.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія долучена до матеріалів справи).

Відповідь на претензію отримано не було.

За твердженням відповідача, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «В5 Технолоджиз»12.02.2010 р. було здійснено перерахування грошових коштів у сумі 6689,76 грн. за надані позивачем послуги за договором № 12 на послуги по перевезенню цукросировини від 05.10.2009 р., що підтверджується платіжним дорученням № 330 від 12.02.2010 р. на суму 6689,76 грн. Проте у вказаному платіжному дорученні зазначено розрахунковий рахунок, що не належить ВАТ «Маньківська пересувна механізована колона № 204».

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати за надані послуги з перевезення, здійсненої належним чином шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязання судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за надані послуги з перевезення, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 6689,76 грн., підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 7432,32 грн. за період з жовтня 2009 р. по листопад 2010 р. на суму 6689,76 грн.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 245,77 грн. за період з 30.10.2009 р. до 21.01.2011 р. на суму 6689,76 грн.

Проте, як встановлено судом, акт виконаних робіт на суму 6689,76 грн. не містить дати його підписання, доказів направлення відповідачеві рахунку-фактури № 01 від 30.10.2009 р. позивачем суду не надано, отже заборгованість у відповідача перед позивачем виникла зі спливом 7 днів з дня предявлення позивачем ТОВ «Науково-виробниче підприємство «В5 Технолоджиз»зазначеної вище вимоги № 383 від 21.07.2010 р. про оплату заборгованості в сумі 6689,76 грн.

За таких обставин сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 334,49 грн. за період з 30.07.2010 р. по листопад 2010 р. включно на суму 6689,76 грн., а також 96,77 грн. 3% річних за період з 30.07.2010 р. до 21.01.2011 р. на суму 6689,76 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «В5 Технолоджиз»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1, код ЄДРПОУ 35518890) на користь Відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204»(20100, Черкаська обл., Маньківський р-н, смт. Маньківка, пров. Промисловий, 5, код ЄДРПОУ 01036632) 6689 (шість тисяч шістсот вісімдесят девять) грн. 76 коп. основного боргу, 334 (триста тридцять чотири) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 96 (девяносто шість) грн. 77 коп. 3% річних, 71 (сімдесят одну) грн. 21 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 15.04.2011 р.