Рішення № 15557563, 11.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2011 р. Справа № 23/052-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогейм», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі

про стягнення 89640,48 грн.

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС», Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогейм», м. Київ

про часткове визнання недійсним договору купівлі-продажу

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність №27 від 11 квітня 2011 року);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність б/н від 1 квітня 2011 року);

від третьої особи: ОСОБА_3. (довіреність б/н від 14 лютого 2011 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврогейм»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі - відповідач) про стягнення 89640,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №100 від 15 жовтня 2010 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 8238,02 грн. Додатково, за прострочення виконання зобовязання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 81178,88 грн., 3% річних в розмірі 44,03 грн. та інфляційні в розмірі 179,55 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 12 квітня 2011 року та призначено справу до розгляду на 20 квітня 2011 року.

20 квітня 2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 11 травня 2011 року.

14 квітня 2011 року через загальний відділ суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 8238,02 грн. заборгованості, 222,40 грн. пені, 179,55 грн. інфляційних та 44,03 грн. 3 % річних.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

4 травня 2011 року загальним відділом суду зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогейм»про часткове визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 10 травня 2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС».

11 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»звернулось до господарського суду Київської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогейм»про визнання договору №100 від 15 жовтня 2010 року недійсним.

Ухвалою суду від 11 травня 2011 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»повернуто заявнику на підставі ст. 63 ГПК України.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

11 травня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврогейм»(за договором продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(за договором покупець) 15 жовтня 2010 року укладено договір купівлі-продажу за №100.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець продає, а покупець купує лікарські препарати та засоби косметичної промисловості (далі товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікація), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору загальна ціна договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.10 договору покупець раз на місяць складає та пересилає відомості складських залишків непроданого товару та звіт про реалізовані товари, не пізніше 3-х банківських днів після закінчення звітного місяця.

Пунктом 2.12 договору встановлено, що можливо повернення нереалізованого товару, яке відбувається за наступних умов: за ініціативою продавця протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту вимоги, за винятком товару, на який вже є підтвердженні замовлення від клієнтів покупця; за ініціативою покупця у разі нереалізованого товару за один місяць до закінчення строку придатності товару протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання повідомлення покупця.; за згодою сторін протягом строку, погодженого сторонами.

Відповідно до пункту 5.1 договору строки оплати поставленого товару погоджуються сторонами в додатковій угоді до цього договору.

Згідно пункту 5.2 договору оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування належних сум на поточний рахунок продавця.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що за порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 9.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє до 31 грудня 2010 року, а щодо зобовязань за договором до повного їхнього виконання.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що всі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками двох сторін.

15 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврогейм»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №100 від 15 жовтня 2010 року.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди покупець зобовязаний оплатити вартість реалізованого за місяць товару не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів від дати формування звіту про реалізовані товари.

Додаткова угода вступає в силу відповідно до пункту 2 додаткової угоди з моменту підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу №100 від 15 жовтня 2010 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №ЄГ-0000002 від 18 жовтня 2010 року на загальну суму 88069,96 грн. Факт приймання товару за вказаною видатковою накладною уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреністю за №14924 від 18 жовтня 2010 року на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогейм»матеріальних цінностей. Зазначену довіреність видано Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»начальнику відділу приймання ОСОБА_4.

Відповідно до накладних про повернення товару за №1072-к від 7 лютого 2011 року та №41429-к від 1 березня 2011 року відповідачем повернуто позивачу товар на загальну суму 79831,94 грн.

Загальна вартість реалізованого відповідачем товару склала 8238,02 грн., що вбачається зі звітів №0001 від 3 листопада 2010 року, №0002 від 3 грудня 2010 року, №0003 від 5 січня 2011 року та №0004 від 2 лютого 2011 року.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором №100 від 15 жовтня 2010 року не виконав належним чином, а саме, не сплатив позивачу грошові кошти за реалізований ним товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 8238,02 грн.

У відповідності до умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 222,40 грн.

На підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання зобовязання позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 179,55 грн. та 3% річних в розмірі 44,03 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до приписів ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (типова форма №М-2).

Посилання відповідача, що обов'язок по оплаті вартості поставленого товару за спірною накладною не настав, оскільки вона є додатком до договору, а тому мала бути підписана уповноваженими особами саме на підписання правочину, судом не приймаються до уваги. Підписання спірної накладної з боку відповідача було здійснено його представником, який діяв на підставі довіреностей на отримання цінностей (форма №М-2), що була видана відповідачем відповідно до вищезазначеної накладної. При цьому, умовами договору №100 від 15 жовтня 2010 року не передбачено, що підписання видаткової накладної, яка лише засвідчує факт передачі товару покупцю, має наслідком внесення змін чи доповнень до вказаного договору.

В матеріалах справи не міститься доказів скасування або визнання недійсними вищезазначеної довіреності, з чого слідує необґрунтованість посилань відповідача на підписання спірних накладних з боку покупця неуповноваженою на це особою.

Станом на день прийняття рішення у справі, відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 8238,02 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 222,40 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір інфляційних у сумі 1798,55 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розмір 3 % річних, визначений позивачем, складає 44,03 грн.

Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, розмір 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 43,83 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогейм»підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»третьої особи із самостійними вимогами, суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»(за договором - комітент) посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(за договором - комісіонер) порушило умови договору комісії від 2 серпня 2010 року за №19, оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»відступило від вказівок комітента під час укладання договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2010 року за №100.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»не є стороною договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2010 року за №100.

Договір купівлі-продажу за №100 від 15 жовтня 2010 року не містить жодних застережень про те, що даний договір укладається Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»в інтересах або від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС».

З наведеного вбачається, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврогейм»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» договір купівлі-продажу від 15 жовтня 2010 року не порушує прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС».

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар.

Самостійна вимога третьої особи про визнання частково недійсним договору, укладеного між сторонами у справі, не спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем та знаходиться поза предметом спору, а тому, позовні вимоги третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС»задоволенню не підлягають, оскільки, не встановлено факт порушення умовами договору купівлі-продажу №100 від 15 жовтня 2010 року законних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека ВВС».

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (08632, Київська область, Васильківсткий район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код 19351156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогейм»(01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2а, код 35829735) 8238 (вісім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 02 коп. заборгованості, 222 (двісті двадцять дві) грн. 40 коп. пені, 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 55 коп. інфляційних, 43 (сорок три) грн. 83 коп. 3% річних та судові витрати: 86 (вісімдесят шість) грн. 84 коп. державного мита та 236 (двадцять дві) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека ВВС” по справі №23/052-11 відмовити повністю.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Заєць Д. Г.