Рішення № 15554011, 12.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.11 Справа № 7/5009/939/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробниче обєднання “Гарт”, с. Червонодніпровка, Запорізький район, Запорізька область

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 01/278 від 29.11.2010р.

Від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення 21217грн. 68 коп.

Ухвалою суду від 28.02.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 04.04.2011р. Судове засідання відкладалось до 18.04.2011р., 27.04.2011р. Ухвалою суду від 27.04.2011р. строк розгляду спору продовжено на 15 днів, судове засідання відкладено на 12.05.2011р.

В звязку з поверненням від відповідача на адресу господарського суду ухвали про порушення провадження у справі з відміткою “за закінченням строку зберігання”, суд зобовязав позивача надати суду документальні докази в підтвердження місцезнаходження відповідача, а також направив запит державному реєстратору Запорізької районної державної адміністрації.

Згідно відповіді державного реєстратора місцезнаходження відповідача: Запорізька область, Запорізький район, с. Червонодніпровка, вул. Центральна, буд. 19, тобто таж сама адреса, що зазначена позивачем в позовній заяві.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином сповіщені про час і місце судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вих. № 10-01-01823 від 25.03.2011р.), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 2706,03 грн., 288,11 грн. пені, 17703,86 грн. неустойки.

Заява подано згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Спір розглядається в сумі 20698,00 грн.

В судовому засіданні, продовженому 12.05.2011р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

В судове засідання, продовжене 12.05.2011р. представник відповідача не зявився повторно, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач повторно, без поважних причин не виконав вимоги суду, витребуванні матеріали суду не надав.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 12.05.2011р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (позивач, орендодавець по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Гарт» (відповідач, орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна № 1598/д (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: вбудовані в шостий поверх адміністративного будинку нежитлові приміщення [літера А-10 приміщення з № 137по 147 включно] загальною площею по внутрішньому обміру 193.8 кв.м., (надалі - "майно") відповідно до плану шостого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту адміністративного будинку, розташованого за адресою:м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77 (Додаток №3).

Орендоване майно знаходиться на балансі державного підприємства «Запорізький державний центр науково - технічної і економічної інформації».

Згідно з п. 10.1 договору, цей договір укладений з 30 вересня 2005 року по 25 вересня 2006 року.

Відповідно до п.10.5 договору, договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до п.10.6 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

На підставі п. 10.6 строк дії договору продовжено до 04.09.2010р.

Листом від 21.09.2010р. № 11-13-05356 позивач повідомив відповідача про припинення дії договору та направив акти прийому передачі державного орендованого майна (копію листа долучено до матеріалів справи).

Статтею 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондується і з приписами статті 284 Господарського кодексу України та статті 764 Цивільного кодексу України

Отже, відповідно до статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статті 284 Господарського кодексу України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення хоча б однієї із сторін про припинення цього договору у звязку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, на яких цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору (аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України, постанова від 28.04.2009 року, справа №36/369).

Нормами чинного законодавства не передбачено обовязку орендодавців доводити факт отримання орендарями листів (заяв, повідомлень тощо) про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому, чи отримував орендар повідомлення (заяви тощо) про припинення дії договору, які надсилаються, зокрема, в порядку ч.2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а передбачений лише обовязок довести факт належного направлення такого повідомлення-заяви орендарю, яке буде свідчити про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи факт направлення позивачем листа про припинення дії договору оренди.

Враховуючи вищезазначене, договір оренди державного нерухомого майна № 1598/д від 30.09.2005р припинив свою дію 04.09.2010р.

Згідно п. 5.2 договору, орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2706.03 грн. заборгованості по орендній платі.

Згідно зі ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Відповідач належним чином свої зобовязання по договору не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті орендної плати, за період з 01.07.2010р. по 04.09.2010р., в розмірі 2706,03 грн.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що відповідачем, на момент розгляду спору по суті, не надано доказів погашення заборгованості, вимога позивача про стягнення з відповідача 2706,03 грн. орендної плати є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 288,11 грн. пені.

Згідно з 3.6 договору, орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.4. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем надано розрахунок пені з врахуванням вищевикладених положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

В звязку з вищевикладеним вимога позивача про стягнення з відповідача 288,11 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також, просить суд стягнути з відповідача 17703,86 грн. неустойки за період з 05.09.2010р. по 01.02.2011р.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобовязаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно з п. 2.5. договору, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (за вказівкою орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Майно вважається поверненим орендодавцеві (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Обов'язок по складанню акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.3 договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Відповідач свої зобовязання по договору належним чином не виконав, орендоване приміщення по акту прийому передачі позивачу вчасно не передав, внаслідок чого позивачем, за період з 05.09.2010р. по 01.02.2011р., нарахована неустойка в розмірі 17703,86 грн.

На момент розгляду спору по суті, враховуючи той факт, що відповідачем не надано доказів погашення предявленої до стягнення суми неустойки, вимога позивача про стягнення з відповідача 17703,86 грн. неустойки по договору оренди № 1598/д від 30.09.2005р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити.

Судові витрати згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 175, 193, 284 ГК України, ст. ст. 509. 526, 611 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого обєднання «Гарт»(70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Червонодніпровка, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 20471581) на користь Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Запорізького району, 22080300, код ЄДРПОУ 34677014, банк одержувача УДК в Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31114094700122, стягував Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області) 2706 грн. 03 коп. заборгованості з орендної плати, 288 грн. 11 коп. пені, 17703 грн. 86 коп. неустойки.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого обєднання «Гарт»(70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Червонодніпровка, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 20471581) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 206 грн. 98 коп. державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого обєднання «Гарт»(70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Червонодніпровка, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 20471581) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет