Рішення № 15553775, 16.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.10 Справа № 16/224д/09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дніпро”, с.Дніпровка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області

до відповідача-1 публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя”, м. Запоріжжя

до відповідача-2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Скельки Василівського району Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - державне підприємство “Інформаційний центр” в особі Запорізької філії державного підприємства “Інформаційний центр”, м.Запоріжжя

про визнання недійсною частини пункту 1.2 договору застави майна №17-08з від 24.01.2008, зобовязання відповідача-2 звернутися до третьої особи із заявою про вилучення з державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 4, зареєстрованого 25.01.2008 за № 6461465 та зняття заборони відчуження майна

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 ( дов. б/н від 02.04.2010)

від відповідача 1 - ОСОБА_3 (дов. № 1507 від 07.06.2010)

від відповідача 2 - не з”явився

від 3-ї особи - ОСОБА_4 ( дов. № 01-01/2258 від 27.10.10)

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ “Агро Дніпро” заявлено позов до ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” та ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсною частини пункту 1.2 укладеного відповідачами договору застави майна №17-08з від 24.01.2008, а також про зобовязання ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” звернутися до ЗФ ДП “Інформаційний центр” із заявою про вилучення з державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 4, зареєстрованого 25.01.2008 за № 6461465 та зняття заборони відчуження майна.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2009 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/224д/09, засідання суду призначено на 05.11.2009.

05.11.2009 засідання не відбулося у звязку із оскарженням відповідачем-1 ухвали суду від 12.10.2009 про порушення даної справи до Вищого господарського суду України, що зумовило зупинення провадження до закінчення касаційного перегляду та повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області (ухвала від 28.10.2009).

Ухвалою від 26.01.2010 провадження у справі поновлено, засідання суду призначено на 04.02.2010. Розгляд справи відкладався до 15.02.2010, до 01.03.2010.

Ухвалою від 01.03.2010 провадження по справі було зупинено до завершення розгляду господарським судом Запорізької області справи № 16/216д/09 та справи № 16/112/09-7/36/10 .

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2010 ухвалу суду від 01.03.2010 скасовано, справу передано для розгляду по суті.

Ухвалою від 19.10.2010 судове засідання призначено на 28.10.2010, у якому оголошувалась перерва до 01.11.2010.

Ухвалою від 01.11.2010 процесуальний строк вирішення спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено до 16.11.2010.

В засіданні 16.11.2010 проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позов, заснований ним на положеннях ст.ст.203, 215, 319, 576, 583, 680 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 11 Господарського кодексу України. Пояснив, що укладеним ним з ФОП ОСОБА_1 27.02.2007 договором купівлі-продажу придбав у власність 10 одиниць транспортних засобів у тому числі: марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № 46226НЕ, рік випуску 2003, колір синій, заводський номер Y6D11055730020161; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8842АС, рік випуску 2005, колір сірий, заводський № Y6D11020750406623; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР2202АС, рік випуску 2005, колір зелений, заводський № Y6D11020750406079; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8843АС, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11020750406660; марки ЗАЗ, модель 110217, реєстраційний № АР4418АІ, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11021740404474; марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № АР2019АР, рік випуску 2006, колір білий, заводський № Y6D11055760039644. Але в подальшому ФОП ОСОБА_1 за оспорюваним договором застави майна від 24.01.2008 № 17-08з передав вказані автомобілі в заставу на користь відповідача-1 як на забезпечення виконання зобовязань за укладеним з банком кредитним договором. Зазначене, вказує позивач, суперечить діючому законодавству, оскільки відповідач-2, не являючись власником майна, не мав права цим майном розпоряджатися. Також позивач зазначив, що внаслідок недійсності частини договору застави з державного реєстру має бути виключений запис про реєстрацію обтяження на підставі такого договору, оскільки це перешкоджає реалізації прав власника, що тягне зобовязання відповідача-1 звернутися до третьої особи з відповідною заявою. Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач-1 проти позову заперечив. Пояснив, що 21.01.2008 ним з ФОП ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 05-08к, на забезпечення якого 24.01.2008 укладено договір застави № 17-08з. Договір застави був нотаріально посвідчений, а таке посвідчення може відбуватися лише за умови надання документів, що підтверджують право власності заставодавця на майно, яке ним передається в заставу. Тобто на момент укладення договору застави право власності відповідача-2 на автомобілі було належним чином підтверджено. Відповідач-1 висловився про фіктивність договору купівлі-продажу від 27.02.2007, зауваживши, що позивач своєчасно не здійснив заходів до реєстрації автомобілів у підрозділі ДАІ, що право власності на автомобілі було визнано судом за спливом двох років та чотирьох місяців після укладення договору купівлі-продажу і позивач шляхом заявлення позову про визнання договору застави частково недійсним має на меті лише залишення банку без забезпечення виконання кредитного договору та неможливість задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна. Відповідач-1 також вказав на те, що він є добросовісним заставодержателем, який не знав і не повинен був знати, що річ не належить заставодавцю та виконав усі передбачені діючим законодавством вимоги для перевірки прав власності та обтяжень на предмет забезпечення, що підтверджує чинність договору застави. Посилаючись на п.3.4 розяснення Вищого арбітражного суду № 02-5/602 від 24.12.1999 зі змінами станом на 18.11.2003 “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням Закону України “Про заставу”, відповідач-1 вказав на відсутність підстав для визнання договору недійсним та зазначив, що позивач в даному випадку має лише право вимагати відшкодування шкоди від заставодавця, який заставив його річ. Відповідач-1 просить в позові відмовити.

Відповідач-2, який повідомлявся про місце і час проведення засідань суду шляхом направлення ухвал, винесених у даній справі, за адресою його реєстрації згідно з даними ЄДР, відзив на позов суду не представив, в засідання суду не зявлявся.

Арбітражний керуючий Хіміченко В.А., яка виконує функції ліквідатора у справі про банкрутство ПП ОСОБА_1 на підставі постанови господарського суду Запорізької області від 03.02.2009 у справі № 16/261/08, надала суду відзив, яким пояснила, що в ході здійснення ліквідаційної процедури нею було встановлено, що 28.02.2007 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким за актом прийому-передачі від 01.03.2007 ФОП ОСОБА_1 передав у власність ТОВ “Агро Дніпро” автомобілі, а ТОВ “Агро Дніпро” сплатило за них 126000,00 грн. В подальшому, 24.01.2008 за договором застави № 17-08з від 28.02.2007, укладеним з відповідачем-1 у даній справі, ФОП ОСОБА_1 передав ті ж самі автомобілі у забезпечення кредитних зобовязань перед банком. Арбітражний керуючий вважає передачу автомобілів в заставу незаконною, а заявлений позов правомірним та обґрунтованим.

Третьою особою надані пояснення, де третя особа зазначає, що відповідно до ст.45 Закону України “ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом пяти днів зобовязаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обовязку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків. В даному випадку зобовязання в частині безпосереднього виключення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо обтяження майна заставою, не може бути покладено на ДП “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України”, відповідно до положень діючого законодавства достатньою підставою для виключення з реєстру запису про реєстрацію обтяження рухомого майна заставою може бути виключно заява обтяжувача, в даному випадку відповідача-1, подана на адресу третьої особи добровільно або на виконання рішення суду, про виключення відповідного обтяження рухомого майна.

Неявка відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи.

Справу розглянуто згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Встановлено, що 28.02.2007 між ФОП ОСОБА_1, як продавцем, та ТОВ “Агро Дніпро”, як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу (далі Договір купівлі-продажу), відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобовязався передати у власність позивача, а позивач зобовязався прийняти у власність та оплатити майно легкові автомобілі.

Пунктом 2.3 Договору обумовлено, що передача майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі протягом трьох робочих днів з моменту підписання Договору.

Пунктом 1.3 встановлено, що право власності на майно переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами договору акту прийому-передачі майна.

01.03.2007, за актом прийому-передачі до Договору, підписаним сторонами, ПП ОСОБА_1 передав, а ТОВ “Агро Дніпро” прийняло наступні легкові автомобілі: марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № 46226НЕ, рік випуску 2003, колір синій, заводський номер Y6D11055730020161; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8842АС, рік випуску 2005, колір сірий, заводський № Y6D11020750406623; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР2202АС, рік випуску 2005, колір зелений, заводський № Y6D11020750406079; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8843АС, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11020750406660; марки ЗАЗ, модель 110217, реєстраційний № АР4418АІ, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11021740404474; марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № АР2019АР, рік випуску 2006, колір білий, заводський № Y6D11055760039644 загальною вартістю 126000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України (ЦК України), право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (покупець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другої стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму грошових коштів.

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі Договору купівлі-продажу позивач набув права власності на прийняті за актом прийому-передачі від 01.03.2008 до Договору автомобілі і в силу п.1.3 Договору, зміст якого наведено вище, це право виникло у позивача з моменту підписання акту прийому-передачі, тобто 01.03.2007.

Ст.392 ЦК України на випадок оспорення чи невизнання прав власника на майно іншою особою передбачає право власника на звернення до суду з позовом про визнання його права власності.

Згідно з положеннями наведеної норми ТОВ “Агро Дніпро” предявляло позов про визнання його права власності на автомобілі, придбані за укладеним з ФОП ОСОБА_1 Договором купівлі-продажу. Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2010 у справі № 16/122/09-7/36/10 за позовом ТОВ “Агро Дніпро” до ФОП ОСОБА_1, яке набрало законної сили, визнано право власності ТОВ “Агро Дніпро” на ці автомобілі.

21.01.2008 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжі” та ФОП ОСОБА_1 позичальником був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 05-08к (далі Кредитний договір), за яким ФОП ОСОБА_1 отримав кредит шляхом відкриття йому відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у 2000000,00 грн., зі строком повернення всіх отриманих сум 22.12.2008.

24.01.2008 на забезпечення вимог Банку, що випливають з Кредитного договору, було укладено договір про заставу майна № 17-08з (далі Договір застави), за яким ФОП ОСОБА_1, як заставодавець, передав в заставу Банку заставодержателя сім одиниць транспортних засобів.

Згідно з п.1.2 Договору застави до предмету застави увійшли шість транспортних засобів, які до того були передані у власність позивача за Договором купівлі-продажу за актом прийому-передачі, а саме - автомобілі марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № 46226НЕ, рік випуску 2003, колір синій, заводський номер Y6D11055730020161; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8842АС, рік випуску 2005, колір сірий, заводський № Y6D11020750406623; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР2202АС, рік випуску 2005, колір зелений, заводський № Y6D11020750406079; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8843АС, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11020750406660; марки ЗАЗ, модель 110217, реєстраційний № АР4418АІ, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11021740404474; марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № АР2019АР, рік випуску 2006, колір білий, заводський № Y6D11055760039644.

Позивач просить визнати недійсним п.1.2 Договору застави в частині визначення предметом застави вказаних транспортних засобів.

За вимогами ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, між іншим ч.1 ст.203 цього Кодексу

є підставою недійсності правочину. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

Матеріалами та наведеними вище встановленими обставинами справи безумовно підтверджується належність позивачу права власності на транспортні засоби, які придбані ним за Договором купівлі-продажу з відповідачем-2 та які в подальшому були передані останнім на користь Банку.

При цьому слід додатково наголосити, що зазначене право позивача виникло на підставі правочину - Договору купівлі-продажу та з моменту підписання акту-прийому передачі майна (01.03.2007), як то передбачено Договором. Подальше звернення позивача до суду стало наслідком оспорення його права власності, а визнання права власності за судовим рішенням є підтвердженням наявності права власності, яке виникло у позивача з моменту, встановленого Договором.

Також слід зазначити, що за результатами розгляду предявленого Банком позову, з яким він поставив вимогу про визнання укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ “Агро Дніпро” Договору купівлі-продажу б/н від 28.02.2007 недійсним, рішенням господарського суду Запорізької області від 01.06.2010 у справі № 16/216д/09, яке набрало законної сили та яке підтримано Вищим господарським судом України, в позові відмовлено.

За приписами ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 572 ЦК України, ст.1 Закону України “Про заставу” визначено правове поняття застави, як виду забезпечувального зобовязання. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, застава передбачає наслідком можливість відчуження заставленого майна, а відтак в силу правових положень про право власності розпорядитися майном шляхом його застави може лише власник майна і виключно від власника може виходити таке волевиявлення.

Не заперечується, що закон дозволяє забезпечення зобовязання заставою майна не боржника, а іншої особи, але на те має бути згода та волевиявлення цієї особи.

В даному випадку докази згоди ТОВ “Агро Дніпро” на забезпечення своїм майном виконання кредитних зобовязань відповідача-2 перед Банком відсутні. Позивач таке заперечує.

На момент укладення Договору застави автомобілі марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № 46226НЕ, рік випуску 2003, колір синій, заводський номер Y6D11055730020161; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8842АС, рік випуску 2005, колір сірий, заводський № Y6D11020750406623; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР2202АС, рік випуску 2005, колір зелений, заводський № Y6D11020750406079; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8843АС, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11020750406660; марки ЗАЗ, модель 110217, реєстраційний № АР4418АІ, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11021740404474; марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № АР2019АР, рік випуску 2006, колір білий, заводський № Y6D11055760039644 ФОП ОСОБА_1 заставодацю за Договором застави на праві власності не належали, а належали іншій особі ТОВ “Агро Дніпро”, від якої згода на заставу не отримувалася, а тому слід визнати, що передача вказаних транспортних засобів в заставу Банку відбулася в порушення імперативних норм закону та прав позивача.

За таких обставин вимогу позивача про часткову недійсність Договору застави слід визнати правомірною, обґрунтованою, позов в цій частині задовольнити та визнати недійсним пункт 1.2 Договору застави в частині визначення предметом застави та передачею в заставу наступного майна: автомобілів марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № 46226НЕ, рік випуску 2003, колір синій, заводський номер Y6D11055730020161; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8842АС, рік випуску 2005, колір сірий, заводський № Y6D11020750406623; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР2202АС, рік випуску 2005, колір зелений, заводський № Y6D11020750406079; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8843АС, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11020750406660; марки ЗАЗ, модель 110217, реєстраційний № АР4418АІ, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11021740404474; марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № АР2019АР, рік випуску 2006, колір білий, заводський № Y6D11055760039644.

Заперечення відповідача-1 спростовуються викладеним вище, а також наступним.

Відповідач висловлюється про безумовну чинність застави внаслідок того, що Договір застави посвідчений нотаріально, а відтак право власності відповідача-2 на майно перед посвідченням було однозначно підтверджено та встановлено, але це є помилковим.

Нотаріальне посвідчення договору не повязується з критерієм дійсності угоди.

Ризик неповернення та незабезпеченості кредитів несуть банківські установи, якими видані кредити.

Доводи Банку щодо винної бездіяльності ТОВ “Агро Дніпро”, виражену у невжитті своєчасних та належних заходів до перереєстрації автомобілів, а також щодо визнання за позивачем права власності на автомобілі в судовому порядку за спливом двох років та чотирьох місяців після укладення договору купівлі-продажу будь-яким чином не можуть вплинути на оцінку оспорюваного Договору застави, а також на встановлення факту належності права власності та моменту виникнення такого права.

Цивільне та господарське законодавство не передбачає такої вимоги до договорів купівлі-продажу транспортних засобів, як їх укладення лише після зняття у підрозділі ДАІ з обліку за покупцем.

Відповідно до ст.34 Закону України “Про дорожній рух” власник транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобовязані зареєструвати (перереєструвати) належні ним транспортні засоби протягом десяти днів після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Але в будь-якому разі факт того, що транспортний засіб не був перереєстрований в підрозділі ДАІ новим власником, означає порушення ним порядку реєстрації та не означає того, що право власності не набуте.

В звязку з покладенням Банком в одну з підстав своїх заперечень пункту 3.4 розяснення Вищого арбітражного суду № 02-5/602 від 24.12.1999 зі змінами станом на 18.11.2003 “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням Закону України “Про заставу” та зазначення про відсутність підстав для визнання договору недійсним та про те, що позивач в даному випадку має лише право вимагати відшкодування шкоди від заставодавця, який заставив його річ, слід, по-перше, зауважити, що вказаний пункт 3.4 розяснення стосується порядку застосування законодавства, що втратило чинність задовго до виникнення спірних відносин та предявлення позову (ст.50 Закону України “Про власність”, ст.ст.148, 440 ЦК України 1963 р.). Крім того, Банком не звернуто уваги, що одночасно та у сукупності розяснювався порядок розгляду вимог про визнання договорів недійсними разом з вимогами про витребування майна.

Виходячи з вимог приведених вище норм діючого законодавства, невідповідність правочину нормам закону є підставою недійсності такого правочину.

Вимога позивача про зобовязання ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” звернутися до ЗФ ДП “Інформаційний центр” із заявою про вилучення з державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 4, зареєстрованого 25.01.2008 за № 6461465 та зняття заборони відчуження майна задоволенню не підлягає внаслідок такого.

Порядок внесення та вилучення записів про обтяження майна регламентується Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830 Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст.45 Закону України “ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом пяти днів зобовязаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обовязку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Виходячи з такого, належною та достатньою підставою для вилучення записів з державних реєстрів обтяжень є адресована держателю чи реєстратору Держаного реєстру заява обтяжувача про припинення публічного обтяження та вилучення відповідного запису, подана добровільно, на письмову вимогу боржника або на виконання рішення суду.

Крім того, внесення відомостей до реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України здійснюється реєстратором на підставі відповідної постанови органу Державної виконавчої служби про виконання судових актів, до чого відповідних заходів вживає заходів виконавчий орган.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів в порядок і спосіб, встановлений законодавством.

Закон не передбачає порядку та способу судового захисту у вигляді заявлення позову про зобовязання обтяжувача звернутися до інформаційного центру Міністерства юстиції України із заявою про вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зняття заборони на відчуження. Заявлена позивачем в такому вигляді вимога, крім того, не співвідноситься з визначеним законом порядком вилучення записів з державних реєстрів обтяжень.

До того ж, заявлення про існування такого спору є передчасним.

В разі виникнення спору щодо виключення записів з реєстру позивач не позбавлений звернутися за захистом своїх прав, але у відповідності до порядку та у спосіб, визначений законодавством.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі судові витрати в розмірі 321,00 грн. (85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідачів в рівних долях, решта витрат 85,00 грн. державного мита залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Пункт 1.2 договору застави майна №17-08з від 24.01.2008, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжі” (69600, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 20-а, код ЄДОПОУ 09313350) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент.№ НОМЕР_6) визнати недійсним в частині визначення предметом застави та передачею в заставу наступного майна: автомобілів марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № 46226НЕ, рік випуску 2003, колір синій, заводський номер Y6D11055730020161; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8842АС, рік випуску 2005, колір сірий, заводський № Y6D11020750406623; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР2202АС, рік випуску 2005, колір зелений, заводський № Y6D11020750406079; марки ЗАЗ, модель 110207, реєстраційний № АР8843АС, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11020750406660; марки ЗАЗ, модель 110217, реєстраційний № АР4418АІ, рік випуску 2005, колір синій, заводський № Y6D11021740404474; марки ЗАЗ, модель 110557, реєстраційний № АР2019АР, рік випуску 2006, колір білий, заводський № Y6D11055760039644.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжі” (69600, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 20-а, код ЄДОПОУ 09313350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дніпро” (71321, с.Дніпровка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, вул.Кірова, 273а, код ЄДРПОУ 30837720) 160 грн. 50 коп. судових витрат. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент.№ НОМЕР_6) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дніпро” (71321, с.Дніпровка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, вул.Кірова, 273а, код ЄДРПОУ 30837720) 160 грн. 50 коп. судових витрат. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлене та підписане 19.11.2010.