Рішення № 15553587, 17.05.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.2011 Справа № 5008/518/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Топ Трейд Угорщина”, Угорська Республіка, м. Тісафуред

ДО іноземного підприємства „Агровет Україна”, с. В.Добронь Ужгородського району

ПРО стягнення суми 386687євро заборгованості за договором оренди нерухомого майна №12 від 06.12.2008р.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю від 23.03.2011р.

від відповідача Попка І.М. директор та

ОСОБА_2 представник за довіреністю від 17.05.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, зазначає на неналежному виконанні відповідачем взятого на себе зобов'язання по оплаті орендних платежів за використання складських приміщень та земельної ділянки, що належать позивачу. Відтак, вважає, що такими діями відповідач завдає шкоди господарським інтересам позивача, що полягають у отримуванні прибутку від здійснення підприємницької діяльності.

Представники відповідача у поданому суду письмовому поясненні та в засіданні суду зазначають про те, що неналежне виконання зобовязань по сплаті орендних платежів виникло через погіршення фінансово-господарської діяльності товариства та загальної кризи неплатежів контрагентів, якими придбавалась продукція відповідача. Також зазначає, що виконання зобов'язання за договором оренди і станом на сьогоднішній день неможливе через відсутність коштів у товариства.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Топ Трейд Угорщина»(надалі - Орендодавець) та Іноземним підприємством «Агровет Україна»(надалі - Орендар) 06.12.2008р. було укладено

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.05.2011 року по справі № 5008/518/2011

Договір оренди нерухомого майна №12 (надалі - Договір), за яким Орендодавець передав у оренду для платного користування Орендарю нерухомість - базу, яка знаходиться у Тужирі, під номером 092/15 та складається з: двох виробничих приміщень розміром 1312 квадратних метрів кожна (разом 2624 метрів квадратних), з складського приміщення розміром 2624 метри квадратні, з адміністративного будинку розміром 123 метри квадратні, з пропускним пунктом розміром 64 метри квадратні яка розміщена на земельній ділянці розміром 3,1 га., а також на якій знаходилися площадки для стоянки транспортних засобів, для завантаження та розвантаження продукції (надалі - Нерухомість).

06.12.2008 року згідно Акту передачі нерухомості об'єкт нерухомості передано Орендарю. З 06.12.2008 року по 13.02.2010 року Орендар орендувало вищезазначену нерухомість. Актом від повернення нерухомості 13.02.2010 року орендоване майно повернуто Орендодавцю.

Позивач зазначає, що відповідно до п.2.1.2 Договору Орендар зобов'язаний оплачувати користування Нерухомістю на умовах та в порядку, встановлених статтею 4 даного Договору

Згідно п.4.1 Договору за користування нерухомістю Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 386687,00 Євро ( нерухомість - 5435 м.кв. X 2.2 Євро + земельна ділянка 31327 м.кв. X 0,5 Євро = 27620,50 Євро X 14 місяців)

В свою чергу, відповідно до п.4.2 Договору Орендар сплачує орендну плату у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Згідно п.4.3 Договору Орендар сплачує орендну плату єдиним платежем після закінчення строку оренди, не пізніше ніж на 30-ий день з моменту підписання сторонами Акту повернення.

Відтак, позивач стверджує про наявний у відповідача обовязок відповідно до Договору сплатити орендну плату Орендодавцю не пізніше 15 березня 2010 року, який ним не виконано. З урахуванням вищенаведеного, просить стягнути дану суму з відповідача у примусовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 175 господарського кодексу України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.05.2011 року по справі № 5008/518/2011

передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно ч.2 ст.762 ЦК України плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Відповідно ч.5 ст.762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно ч.1 ст. 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а також ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Розділом 4 договору сторонами було узгоджено, що Орендар сплачує орендну плату у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок Орендодавця єдиним платежем після закінчення строку оренди, не пізніше ніж на 30-ий день з моменту підписання сторонами Акту повернення. Таким чином, відповідно до Договору Орендар повинен був заплатити орендну плату Орендодавцю не пізніше 15 березня 2010 року.

Однак, відповідачем у визначені угодою строки орендних платежів не провів, що позивачем та наявними у справі матеріалами доведено, а відповідачем не спростовано. Окрім того, позивачем була надіслана відповідачу вимога від 06.12.2010р. про погашення заборгованості, однак, про результати її розгляду позивача повідомлено не було.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума боргу відповідача станом на день звернення з позовом склала 386687євро.

Відтак, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань за договором оренди нерухомого майна та наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором №12 від 06.12.2008р. належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, а тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.05.2011 року по справі № 5008/518/2011

позивача суми 386687євро підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з іноземного підприємства „Агровет Україна” (89463, Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Велика Добронь, вул. Меліораторів, 3, код ЄДРПОУ 33176335) на користь ТОВ Топ Трейд Угорщина (ТОР ТКАБЕ НШОАКІА Кй, Угорська республіка, 5350, м. Тісафуред, Фуреді ут. 1943/1,номер у реєстрі 16-09- 006476) суму 386687євро заборгованості по орендній платі, а також суму 2400євро у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За заявою позивача видати наказ на виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Ф. Ремецькі