Рішення № 15553379, 21.04.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.2011 Справа № 17/81

Розглянувши матеріали справи

За позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

До відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м. Ужгород

Про стягнення боргу, пені та річних

Суддя Л. С. Журавчак

За участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник по дов. від 23.12.2010 року № 110/10;

від відповідача ОСОБА_2, представник по дов. від 20.12.2010 року, №07/89д.

Суть спору: про стягнення боргу, пені та річних

В судовому розгляді відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалися перерви з 05.04.2011 року до 14.04.2011 року (11 год. 00 хв.), з 14.04.2011 року до 21.04.2011 року (11 год. 00 хв.)

Представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача річних у розмірі 186968,41 грн., у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві, а також у заяві від 05.04.2011 року.

Зазначає, що вимога щодо сплати річних повинна бути задоволена судом на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вказує на те, що обовязок до сплати 3% річних за користування чужими коштами настає у випадку прострочення грошового зобовязання так само, як і обовязок відшкодувати втрату коштів від інфляції на підставі згаданої норми права, що, на його думку, не враховано судами при первісному розгляді позову.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову у частині стягнення 186968, 41 грн. річних повністю з підстав, вказаних у додаткових поясненнях щодо стягнення річних.

Вказує на те, що сума річних нарахована позивачем за період, що передував поставці газу (з 18.06.2009 року), підкреслюючи, що фактична передача газу відбулася 03.09.2009 року відповідно до Актів приймання-передачі, а відтак у суду немає правових підстав для стягнення згаданої суми річних, враховуючи відсутність прострочення відповідачем грошового зобовязання у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі було укладено Договір поставки природного газу №06/09-468-Р від 12 червня 2009 року, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник (позивач) передає покупцеві (відповідачу) у власність природний газ, а останній приймає його та оплачує на умовах, передбачених договором.

Позивач виконав свої зобовязання за договором, передавши відповідачу природного газу на загальну суму 5158603,05 грн., що підтверджено поданими позивачем Актами приймання-передачі від 31.08.2009 року.

Однак відповідачем не було здійснено оплату за отриманий газ у відповідності до пункту 5.1 Договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 5158603,05 грн., що послужило підставою для звернення позивача до господарського суду Закарпатської області з вимогою про стягнення згаданого боргу, а також 307308,30 грн. пені (нарахованої відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України та п. 6.1 Договору), 428164,05 грн. втрат від інфляції та 186968,41 грн. річних (нарахованих відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Рішенням від 22.09.2010 року по справі №17/81 (залишене в силі Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 року) господарський суд задовольнив згаданий позов частково, стягнувши з відповідача основний борг, пеню та втрати від інфляції, а в частині стягнення річних відмовив повністю.

Вищий господарський суд України направив на новий розгляд справу №17/81 у частині стягнення 186968,41 грн. річних, залишивши без змін згадані судові акти у частині решти позовних вимог (Постанова ВГСУ від 19.01.2011 року), при цьому звернувши увагу суду на те, що обовязок сплати 3% річних за користування чужими коштами настає у випадку прострочення грошового зобовязання так само, як і обовязок відшкодувати втрату коштів від інфляції та сплатити пеню, а також вказавши на необхідність перевірки зробленого позивачем розрахунку 3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, а також врахувавши обовязкові до виконання вказівки Вищого господарського суду України, суд задовольняє позов (у частині, направленій на новий розгляд стягнення 186968,41 грн. річних) частково з наступним обґрунтуванням.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На підставі вказаної норми закону суд вважає доведеним факт прострочення виконання грошового зобовязання за договором поставки природного газу № 06/09-468-Р від 12.06.2009 року щодо оплати природного газу на суму 5158603,05 грн., що встановлено судовими актами по справі №17/81 (Рішення господарського суду Закарпатської області від 22.09.2010 року, Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 року та Постанова Вищого господарського суду України від 19.01.2011 року).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі згаданої норми закону з відповідача на користь позивача належить стягнути 154758,09 грн. річних, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 5.1 Договору поставки природного газу №06/09-468-Р оплата за газ, що передається згідно з пунктом 2.1 цього договору здійснюється покупцем шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом 3 робочих днів з моменту укладення договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що приймання-передача газу оформляється Актом приймання-передачі газу, який підписується уповноваженими представниками Постачальника і Покупця.

Матеріали справи містять скріплені підписами та печатками сторін Акти прийому-передачі природного газу від 31 серпня 2009 року на загальну суму 5158603,05 грн., укладені на підставі згаданого Договору.

Тобто, на підставі згаданої норми права, а також пунктів 5.1 і 3.1 Договору та врахувавши весь період прострочення (03.09.2009 року - 03.09.2010 року згідно Актів прийому-передачі природного газу), з відповідача на користь позивача належить стягнути 154758,09 грн. річних.

В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних належить відмовити з огляду на обрахування їх позивачем поза межами періоду прострочення виконання зобовязання щодо оплати вартості поставленого природного газу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 35, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (ідент. код: 05448610, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ: 31301827) суму 154758,09 грн. (сто пятдесят чотири тисячі сімсот пятдесят вісім грн. 09 коп.) річних.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Л. С. Журавчак