Рішення № 15553290, 16.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.11 р. Справа № 15/74

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеоТекс” м. Львів (код ЄДРПОУ 30478644)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Старт-1” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31367254)

про стягнення основного боргу в сумі 7000,00 грн., пені в сумі 765,58 грн., 3% річних у розмірі 392,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 15.04.2011 р.

від відповідача: не зявився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеоТекс” м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю “Старт-1” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 7000,00 грн., пені в сумі 765,58 грн., 3% річних у розмірі 392,96 грн.

Ухвалою суду від 01.04.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/74, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 01.04.2011 р., 21.04.2011 р. відповідач в судові засідання не зявився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Головного управління статистики у Донецькій області № 14/417/1907 від 12.04.2011 р., з якої вбачається, що ТОВ “Старт-1”, ідентифікаційний номер 31367254, має місцезнаходження за адресою: 83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, буд. 27, кв. 48. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2009 р. сторони уклали договір № Ле0382/09, згідно якого постачальник (позивач) зобовязався передати у власність покупця засоби кріплення, інструмент та комплектуючі, інші непродовольчі товари покупцю, а покупець (відповідач) зобовязався прийняти та оплатити вказаний товар в строки та на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару, що поставляється, погоджується сторонами у накладних або специфікаціях, що є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за ціною, погодженою сторонами, в безготівковій формі протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно п. 8.1 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2009 р. У будьякому разі цей договір припиняє свою дію з моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобовязань по даному договору.

Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печатки, завірена копія договору міститься в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № Ле0382/09 від 14.04.2009 р. позивач передав відповідачу товар за видатковою накладною № Ле9002408 від 22.04.2009 р. на суму 21054,84 грн. Факт отримання відповідачем даного товару за спірною накладною підтверджується підписом представника відповідача Косолапова В.Ю. в графі „Отримав” та відбитком печатки, а також довіреністю на отримання товарноматеріальних цінностей серії ЯПК № 610672 від 22.04.2009 р. на Косолапова Володимира Юрієвича, податковою накладною № 090422094 від 22.04.2009 р., рахунком на оплату № Ле9008697 від 22.04.2009 р. Завірені копії видаткової накладної та довіреності, оригінали податкової накладної та рахунку містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за спірною видатковою накладною був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № Ле0382/09 від 14.04.2009 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки в податковій накладній до спірної видаткової накладної вказаний саме договір № Ле0382/09 від 14.04.2009 р. Позивач в письмових поясненнях стверджує, що інші договори, крім договору поставки товарів № Ле0382/09 від 14.04.2009 р., між позивачем та відповідачем в т.ч. в усній формі або у спрощений спосіб шляхом обміну листами, телеграмами тощо не укладалися. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач отриманий товар оплатив частково на загальну суму 14054,84 грн., в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача на користь позивача склала 7000,00 грн. В підтвердження здійснення часткової оплати позивач надав до суду банківські виписки від 28.04.2009 р. на суму 9448,92 грн., від 05.10.2010 р. на суму 4605,92 грн. з відміткою банку про проведення платежу, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

В обґрунтування вказаної суми основного боргу позивач надав до суду завірену копію акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за період станом на 22.12.2010 р., згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача складає 7000,00 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № Ле0382/09 від 14.04.2009 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови для договору поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № Ле0382/09 від 14.04.2009 р. передбачили здійснення оплати з відстроченням платежу на 15 календарних днів з моменту поставки товару.

Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною № Ле9002408 товар був отриманий відповідачем 22.04.2009 р., строк оплати наступив у період з 23.04.2009 р. по 07.05.2009 р., а вже з 08.05.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобовязання по цій партії товару.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв. Факт підписання відповідачем акту звірки та скріплення його відбитком печатки в даному випадку свідчить про те, що відповідач фактично визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем станом на 22.12.2010 р. в сумі 7000,00 грн. Будьяких платіжних документів (платіжних доручень або банківських виписок з відміткою банку про проведення платежу), які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач до суду не надав

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобовязання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого товару на суму 7000,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивач, керуючись п.п. 5.1, 5.2 договору, нарахував відповідачу пеню за період з 08.05.2009 р. по 07.11.2009 р. в сумі 765,58 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 392,96 грн. за період з 08.05.2009 р. по 21.03.2011 р. (розрахунки додані до позову).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством України та цим договором. Згідно п. 5.2 договору за порушення строків оплати фактично поставленої партії товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та з врахуванням обмеженого періоду нарахування пені 6ти місячним строком, передбаченим ст. 232 ч. 6 ГК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунків стосовно суми пені та 3% річних судом встановлено, що дані розрахунки позивача відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 765,58 грн., 3% річних в сумі 392,96 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Старт-1” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, буд. 27, кв. 48; код ЄДРПОУ 31367254; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеоТекс” (юридична адреса: 79008, м. Львів, вул. Личаківська, б. 24, кв. 4; код ЄДРПОУ 30478644; рахунок 26003000002035 в ПАТ „ФольксБанк” м. Львів, МФО 325213) суму 8158,54 грн. (а саме: основний борг на суму 7000,00 грн., пеню в розмірі 765,58 грн., 3% річних в сумі 392,96 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 16.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 17.05.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Богатир К.В.