Рішення № 1555276, 09.04.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.08

Справа № 17/137-08.

За позовом: Акціонерного товариства відкритого типу «Аграрник»

до відповідачів: 1)Управління майна комунальної власності Сумської міської ради;

2)Сумської міської ради

про визнання права на приватизацію.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача Мазнєва С.Г.

Від відповідачів 1) Клименко О.В.; 2) Чепік В.І.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати за ним пріоритетне право на приватизацію шляхом викупу орендованого ним нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 122, площею 441,9 кв.м.; зобов‘язати першого відповідача підготувати до продажу шляхом викупу нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 122, площею 441,9 кв.м. та здійснити процедуру продажу шляхом викупу цих приміщень на користь позивача, а також стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати по справі.

Перший відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що при вирішенні питань приватизації об‘єктів комунального майна, органи місцевого самоврядування мають право самостійно, на свій розсуд, вирішувати питання доцільності, порядку та умов приватизації об‘єктів комунальної власності, а позовна вимога щодо зобов’язання першого відповідача підготувати до продажу шляхом викупу вказане нежитлове приміщення та здійснити процедуру продажу шляхом викупу цього приміщення на користь Позивача належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Другий відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що він не має законних підстав для здійснення процедури продажу шляхом викупу приміщень на користь позивача без прийняття відповідного рішення Сумською міською радою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № ФМ-388 від 13 травня 2002 року з наступними змінами, позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 441,9 кв. м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кірова, буд. 122, а вартість даного приміщення становить 131290 грн. 00 коп., що підтверджується змістом даного договору та експертним висновком від 28.02.2002 року, виданим ТОВ “Сумекс”.

Позивачем на підставі дозволу орендодавця на поліпшення орендованого майна від № 4186 від 01.11.2004 року здійснено капітальний ремонт вказаного нежитлового приміщення в результаті якого вартість невід’ємних покращень об’єкта оренди складає 192 862,80 грн. без ПДВ, що підтверджується висновком щодо ідентифікації невід’ємних поліпшень орендованого майна станом на 31.05.2007 року виконаного оцінювачем ТОВ «Експерт-Сервіс» та “Висновком незалежного аудитора про підтвердження джерел фінансування витрат на поліпшення орендованого позивачем приміщення”, виконаного аудиторською фірмою «Діамант».

Відповідно до довідки від 27.02.2008 року № 09415230, виданої КП “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” вартість нежитлового приміщення складає 244270 грн..

Таким чином, судом встановлено, що вартість поліпшень Позивачем орендованого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кірова, буд. 122, становить більше як 25 відсотків від залишкової вартості об’єкту оренди.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” приватизація об’єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України “Про приватизацію державного майна» визначено зміст поняття приватизації, а саме: приватизацією державного майна - є відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону, з метою підвищення соціально - економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Статтею 48 Закону України “Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки” встановлено, що продаж об’єктів групи “А” здійснюється відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та вказаної програми.

В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” до приватизації майна права комунальної власності застосовуються положення, як вказаного Закону, так і норми Закону України “Про приватизацію державного майна”.

Вимогами ст. 51 Закону України “Про державну програму приватизації на 2000 – 2002 роки” передбачено, що орендар, який за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової вартості майна, набуває право на викуп цього майна.

Стаття 4 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” визначає коло осіб, які можуть бути продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, а саме відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.

Разом з тим, в цій же статті Закону визначено, що органи, уповноважені виступати продавцями відповідних об'єктів приватизації, іменуються "органи приватизації". Аналогічні положення щодо органів, які можуть здійснювати приватизацію, викладені у ч.ч. 1, 6 і 7 ст. 7 Закону України “Про приватизацію державного майна”. Такими органами є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо майна, яке є державною власністю; органи приватизації в Автономній республіці Крим - щодо майна, яке є у власності Автономної республіки Крим; органи, створені відповідними місцевими радами та їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними - щодо майна, яке перебуває у комунальній власності.

Названі органи складають єдину систему державних органів приватизації в Україні, повноваження яких визначено ч. 3 ст. 7 Закону України “Про приватизацію державного майна”.

Серед повноважень, визначених вказаною правовою нормою, законодавець, зокрема надав органу приватизації право на: здійснення повноважень власника державного майна у процесі приватизації; здійснення продажу майна, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств; затвердження планів приватизації майна, що перебуває у державній власності, планів розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації; укладення угод щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу; укладення договорів на проведення незалежної оцінки майна в процесі його приватизації; укладення у випадках, передбачених законодавством, угод щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації; контролюють виконання умов договорів купівлі - продажу державного майна; здійснення продажу земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

Відповідно до Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27.12.2006 року № 333- МР, перший відповідач є органом приватизації, який створено Сумською міською радою, оскільки згідно до п. – п. 2.22.- 2.36. виконує відповідні функції з проведення процедури приватизації об’єктів, які належать до комунальної власності.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та факт здійснення позивачем невід’ємних поліпшень вищезазначеного орендованого майна (нежитлових приміщень), підтвердженого як аудиторським, так і висновком оцінювача, позивач звернувся до першого відповідача з заявою від 30.05.2007 року № 113 про прийняття документів для розгляду питання про приватизацію орендованого ним нежитлового приміщення та одночасно направив заяву № 116 на ім’я міського голови міста Суми про включення даних приміщень в перелік об’єктів які підлягають приватизації шляхом викупу в 2007 року.

Відповідно до п.5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до відповідного переліку. Результати розгляду не пізніше, як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом, є законодавче встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства, не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Перший відповідач повідомив позивача листами № 1639/01-08 від 08.06.2007 року та № 1571/01-08 від 05.06.2007 року про те, що питання приватизації орендованого товариством нежитлового приміщення буде винесено на розгляд постійної комісії міської ради з питань контролю за використанням об’єктів комунальної власності та приватизацією.

Оскільки у вищезазначеній відповіді органу приватизації на адресу позивача не міститься згоди на приватизацію шляхом викупу орендованих позивачем нежитлових приміщень та на момент ухвалення даного рішення не розпочата процедура приватизації вказаних приміщень, суд вважає, що вказана відповідь є фактично, відмовою позивачеві у приватизації вказаної нерухомості та відповідно, порушенням його права на приватизацію орендованого майна шляхом викупу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 року у справі № 1-16/2000 та ч.5 ст. 7 вищевказаного Закону випливає, що орган приватизації зобов’язаний розглянути заяву покупця і не пізніше як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова в приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстави для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об’єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законом.

Відповідно до ч.2 п.5 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно до Закону; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджене переліків, передбачених ч. 1 ст.7 зазначеного вище Закону.

Таким чином, відповідач відмовив позивачеві в приватизації орендованих ним нежитлових приміщень шляхом викупу з підстави, що не передбачена чинним законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування (у тому числі і позивач), їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000 – 2002 роки», визначає умови набуття орендарем права на приватизацію шляхом викупу орендованого майна, саме тоді, коли він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків від залишкової вартості майна.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» право власності на державне майно підтверджується договором купівлі - продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір купівлі - продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.

Ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлює, що порядок викупу об’єкта приватизації визначається Фондом державного майна України. В свою чергу, наказом Фонду Державного майна України від 18.11.96 р № 1398 затверджено «Типовий договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу». Типовий договір купівлі-продажу шляхом викупу затверджений також відповідним рішенням Сумської міської ради.

Укладенню вищевказаного договору купівлі - продажу передує процедура підготовки об’єкту малої приватизації до продажу, яку здійснює відповідач, відповідно до свого положення та норм Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію»), яка включає в себе: визначення ціни продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу; підготовка та публікація інформації про об’єкти малої приватизації; інші дії.

Отже, відповідач безпідставно відмовив позивачеві у включенні орендованих ним нежитлових приміщень до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу у 2007 році та не розпочав підготовку об’єкта малої приватизації до продажу. Так як у відповідача були відсутні підстави для такої відмови, а право позивача на приватизацію даних приміщень шляхом викупу прямо передбачене п. 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000- 2002 роки», то відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України підлягає захисту судом шляхом визнання за позивачем його порушеного права на приватизацію шляхом викупу орендованих нежитлових приміщень та проведення відповідної процедури приватизації.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд не застосовує акта державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Враховуючи зазначене, суд не застосовує у здійсненні судочинства у даній справі п.1 рішення Сумської міської ради № 524- МР від 25.04.2007 року, оскільки дане положення цього акту не відповідає п. 51 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000- 2002 роки».

Заперечення другого відповідача про те, що позовна вимога щодо зобов’язання першого відповідача підготувати до продажу шляхом викупу вказане нежитлове приміщення та здійснити процедуру продажу шляхом викупу цього приміщення на користь Позивача належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є безпідставною, оскільки відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” до ст. 12 ГПК України внесено зміни про те, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при приватизації майна.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що відповідачами порушені права позивача, тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Акціонерним товариством відкритого типу «Аграрник» (40022, м. Суми, вул. Скрябіна, буд. 7, код 21126515 ) пріоритетне право на приватизацію шляхом викупу орендованого ним нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кірова, буд. 122 площею 441,9 кв. м.

3. Зобов’язати відповідача - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21, код 33525906) підготувати до продажу шляхом викупу нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кірова, буд. 122 площею 441,9 кв. м та здійснити процедуру продажу шляхом викупу цих приміщень на користь позивача – Акціонерного товариства відкритого типу «Аграрник» (40022, м. Суми, вул. Скрябіна, буд. 7, код 21126515 ).

4. Стягнути з Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Аграрник» (40022, м. Суми, вул. Скрябіна, буд. 7, код 21126515 ) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

5. Стягнути з управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21, код 33525906) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Аграрник» (40022, м. Суми, вул. Скрябіна, буд. 7, код 21126515 ) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Коваленко