Рішення № 15552319, 16.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р.

Справа № 5004/361/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш край-ЛЦ", с.Зміїнець, Луцький район

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 189706,68грн.

Суддя Суряк О.Г.

Представники :

від позивача : ОСОБА_2, довіреність від 12.04.2011р.

від відповідача : н/з

Суть спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш край-ЛЦ" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 189706,68грн., з них: 94853,34грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №01/12/09-01 від 01.12.2009р. та 94853,34грн. збитків відповідно до абзацу 3 п. 7.2. договору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та надав суду розгорнутий розрахунок основної заборгованості із зазначенням поставок та проплат та оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду.

Відповідач відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав, суму позовних вимог не оспорив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді за адресою зазначеною позивачем в позовній заяві та у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1), про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень 10.03.2011р., 08.04.2011р. та 12.05.2011р.

Відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

01.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш край-ЛЦ" (Продавець) та Підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір №01/12/09-01, згідно якого Продавець зобовязувався продати та передати у власність Покупця продукти харчування партіями, а Покупець зобовязувався прийняти та оплатити партії Продукції на умовах договору, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Згідно п.5.1. договору розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті гривнях, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, або внесенням готівки в касу Продавця.

Відповідно до п. 5.2. договору оплата за отриману партію продукції проводиться протягом 21 календарних днів з моменту отримання товарної партії.

На виконання умов договору позивач поставив Підприємцю ОСОБА_1 продукцію на загальну суму 106853,34грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, які додані до матеріалів справи.

Відповідач свої зобовязання по договору виконав частково, сплативши за поставлену продукцію 12000грн.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 94853,34грн., не погашена, не оспорена відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Абзацом 3 пункту 7.2. договору передбачено, що Продавець та Покупець прийшли до взаємної згоди про те, що у випадку прострочення Покупцем терміну оплати за поставлену продукцію більше 14 календарних днів, передбаченого п. 5.2. даного договору, Покупець відшкодовує Продавцю заподіяні збитки у розмірі суми простроченої заборгованості.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 94853,34грн. збитків.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш край-ЛЦ" (Волинська область, Луцький район, с.Зміїнець, вул. Березова, 22, код ЄДРПОУ 33537597, р/р26008321106477 в Луцькій філії ВАТ «ВТБ банк», МФО 303473) 189706грн.68коп., з них: 94853,34грн. заборгованості та 94853,34грн. збитків, а також 1897грн.07коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О. Г. Сур'як