Рішення № 15551757, 16.05.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 травня 2011 р. Справа 2/22-10

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", вул. 50-річчя Перемоги, 35, м. Вінниця, 21001

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто", 21021, м. Вінниця, вул. Київська, 16

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Чеське підприємство - компанія Торгсервіс", вул. Хмельницьке шосе, 11, м. Вінниця, 21036; фактична адреса: вул. 600-річчя, 1, м. Вінниця, 21021

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Бельгійське виробниче підприємство - ПроТекс ГК", вул. 600-річчя, 1, м. Вінниця, 21021,

про стягнення 29 191 139,84 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача - ОСОБА_1. - за довіреністю; ОСОБА_2. - за довіреністю;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - не з'явився;

відповідача 3 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Чеське підприємство - компанія Торгсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Бельгійське виробниче підприємство - ПроТекс ГК" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в сумі 29 191 139,84 грн. за невиконання умов кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької від 31.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.02.2010 року.

Вказана ухвала неодноразово оскаржувалась відповідачем 1 як в апеляційній так і в касаційній інстанції.

Ухвалою суду від 27.10.10 року провадження у справі зупинено до вирішення по суті повязаної з нею справи господарського суду Вінницької області №2/179-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" до АТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", про визнання недійсним кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.04.11 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 16.05.11 року також замінено відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто".

27.10.10 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№ канцелярії суду 12495 від 27.10.10 року), якою позивач збільшує позовні вимоги в частині стягнення нарахованих відсотків на суму 2 691 653,24 грн., в решті позовні вимоги підтримує без змін.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Подана позивачем заява №07-15/5-3316 від 22.10.10 року (вх.№ канцелярії суду 12495 від 27.10.10 року) про збільшення розміру позовних вимог судом приймається, оскільки позивачем при подачі даної заяви, як свідчать додані до неї докази, було дотримано вимоги щодо сплати державного мита в установленому порядку та розмірі, а також надано докази надсилання копії вказаної заяви відповідачам.

16.05.11 року позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі, з урахуванням поданої ним заяви про збільшення розміру позовних вимог, також заперечив проти клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду.

Разом з тим, 10 травня 2011 року через канцелярію суду від ТОВ "Конхесіменто" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Подане клопотання відповідач 1 обґрунтовує тим, що 10.12.10 року ухвалою господарського суду Вінницької області у справі 5/6-11 порушено провадження про банкрутство ТОВ "Конхесіменто", 4 лютого 2011 року у газеті "Голос України" розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Конхесіменто" та встановлено термін для подачі кредиторами своїх вимог протягом 30 календарних днів з дня публікації.

Вказане клопотання судом відхиляється, зважаючи на таке.

Відповідачем 1 не подано доказів подачі позивачем заяви про включення до реєстру вимог кредиторів у справі 5/6-11 про банкрутство ТОВ "Конхесіменто", а тому немає підстав вважати, що позивачем порушені вимоги ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відсутність представників відповідачів в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

18.05.2007р., між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого, відповідно до Статуту від 04.11.2009р., є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Вінницької обласної дирекції (кредитор) та ТОВ "Девелопментська компанія Центр комерційної нерухомості", правонаступником якого, відповідно до Статуту від 11.11.2010р., є ТОВ "Конхесіменто" (позичальник) укладено кредитний договір № 010/03-11/22, відповідно до якого Кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (надалі-кредит) у сумі 25 000 000,00 гривень строком до 17 травня 2012 р. із сплатою 15,5 % річних.

Сторони встановлюють, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п.3.2. договору).

Сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості за кредитним договором: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування кредитором, та інша безспірна заборгованість позичальника за цим договором (п.3.3. договору).

Відповідно до п.6.1. договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених договором. Відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням не пізніше 10 числа наступного місяця платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора №2078991. Основна заборгованість за кредитом погашається відповідачем 1 у відповідності до Графіка погашення кредиту № 1 і Графіка погашення кредиту № 2.

Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені) (п.9.1. договору).

Розділом 10 договору встановлена відповідальність сторін.

Так, за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених п. 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору: пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в національній валюті України (п.10.2. договору).

Згідно додаткової угоди № 1 від 10.10.2007р. до вищезазначеного кредитного договору, сторони прийшли до згоди, зокрема, встановити відсоткову ставку за користування кредитними коштами на рівні 13,5 % річних з 10 жовтня 2007р.

18.05.2007р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Чеське підприємство компанія Торгсервіс" (надалі відповідач 2) був укладений договір поруки № 010/03-11/42, в забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 010/03-11/22 від 18.05.2007р.

18.05.2007р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство ПроТекс ГК" (надалі відповідач 3) був укладений договір поруки №010/03-11/43, в забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 010/03-11/22 від 18.05.2007р.

Відповідно до п.1.2. вищезазначених договорів поруки, відповідач 2 та відповідач 3 на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання відповідати перед позивачем по борговим зобов'язанням відповідача 1 за кредитним договором №010/03-11/22 від 18.05.2007р. та додаткової угоди до нього.

Відповідно до п.2.1. вищезазначених договорів поруки, у випадку невиконання відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, відповідачі 2 та 3 несуть солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач 1, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

На виконання умов Кредитного договору, позивач надав відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 25 000 000,00 грн. Факт надання кредиту підтверджується наявною в матеріалах справи випискою руху коштів по рахунку № 2073879.

Відповідач 1 свої зобов'язання виконав частково, здійснивши погашення кредиту на загальну суму 1 295 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача 1 перед позивачем за Кредитним договором №010/03-11/22 від 18.05.2007р. становить 23705000,00 грн. - з основної суми кредиту, 5 058 905,99 грн. боргу зі сплати відсотків.

Наведене стверджується:

- кредитним договором та додатковими угодами до нього;

- витягом з особового рахунку боржника;

- розрахунком ціни позову.

Позивачем за неналежне виконання зобовязань за кредитним договором на підставі умов договору пред'явлено до стягнення з відповідачів 427 233,85 гривень, в т.ч. 332 683,66 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.12.2008р. по 21.06.2009р. та 94 550,19 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 11.05.2009р. по 06.11.2009р.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) глави 71 (позика, кредит, банківський вклад) ЦК України.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Таке розстрочення повернення кредиту встановлено у Графіку погашення кредитної заборгованості № 2, який є невід'ємною частиною вищезазначеного кредитного договору та Додаткової Угоди № 1 до нього.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.4. кредитного договору № 010/03-11/22 від 18.05.2007р. у випадку невиконання позичальником відповідачем 1, зокрема, п. 6.1. цього договору, позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

14.04.2009р. позивачем на адресу відповідача 1, відповідача 2, юридичну адресу відповідача 3 було направлено претензію-вимогу за №07-15/5-1410 про дострокове погашення кредитної заборгованості за вищезазначеним кредитним договором в сумі 23 705 000 гривень (основного боргу за кредитом), отримання якої відповідачем 1 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №225125. Дата отримання відповідачем 1 даної вимоги 16.04.2009р.

Відповідно до умов п.2.2. вищезазначених договорів поруки, відповідачі 2 та 3 прийняли на себе зобов'язання, у випадку невиконання відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором, здійснити виконання зобов'язань відповідача 1 в обсязі, заявленому позивачем в письмовій вимозі, протягом 10 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги позивача про виконання зобов'язань.

Дата отримання вимоги позивача про дострокове повернення кредитних коштів № 07-15/5-1410 від 14.04.2009р. ТОВ "СУБВП ПроТекс ГК" 16.04.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №225109.

Відповідачі 1, 2, 3 умови вимоги про дострокове повернення кредиту не виконали.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином.

Однак, відповідачі не виконали свого обов'язку щодо повної оплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, у зв"язку з чим за ними утворилась заборгованість перед позивачем.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 23705000,00 грн. основної суми кредиту, 5 058 905,99 грн. боргу зі сплати відсотків підлягають задоволенню оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідачів 427 233,85 грн., в т.ч. 332 683,66 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.12.2008р. по 21.06.2009р. та 94 550,19 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 11.05.2009 р. по 06.11.2009р. за результатами чого дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених п. 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору: пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в національній валюті України (п.10.2. договору).

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів 427 233,85 грн., пені заявлено правомірно та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 546, 549, 553, 554, 610, 611, 629, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто" (21009, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 16, п/р 26007011706500, АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 33323025), Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Чеське підприємство - компанія Торгсервіс" (юридична адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 11, фактична адреса: 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 1, п/р 26000106270001 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 20119890), Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Бельгійське виробниче підприємство ПроТекс ГК" (м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 1, п/р 2600215283 в ВОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247, код ЄДРПОУ 34421020) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції (рах. 29091015, МФО 302247, код ЄДРПОУ 20097421) заборгованість за кредитом у сумі 23 705 000,00 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 5 058 905,99 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків у сумі 427233,85 грн., разом 29191 139,84 грн., 25500,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на ІТЗ.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 травня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. 50-річчя Перемоги, 35, м. Вінниця, 21001

3 - відповідачу 1 21021, м. Вінниця, вул. Київська, 16

4 відповідачу 2 вул. 600-річчя, 1, м. Вінниця, 21021

5 відповідачу 3 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 1